Програма навчальної дисципліни соціальна культурологія



Сторінка2/3
Дата конвертації30.11.2016
Розмір0,6 Mb.
1   2   3


5. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Соціальна культурологія в системі соціальних та гуманітарних наук


2

2

Проблеми взаємодії суспільства і культури в працях М. Вебера

2

3

Суб’єкт культури. Соціокультурна детермінація особистості

2

4

Рольові уявлення в культурі

2

5

Проблема культурної ідентичності

2

6

Соціокультурна стратифікація суспільства

2

7

Соціокультурні інститути і проблема управління культурою

2

8

Соціальна культурологія Франкфуртської школи

(Т. Адорно, Г.Маркузе, Е.Фромм та ін.)



2

9

Проблема „культура-суспільство” в спадщині західного


постмодернізму (М. Фуко, Р. Барт, Ж. Бодрійяр, У. Еко та ін.)

2

Разом


18


6. Самостійна робота

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Соціальна культурологія в системі соціальних та гуманітарних наук


2

2

Проблеми взаємодії суспільства і культури в працях М. Вебера

2

3

Суб’єкт культури. Соціокультурна детермінація особистості

2

4

Рольові уявлення в культурі

2

5

Проблема культурної ідентичності

2

6

Соціокультурна стратифікація суспільства

2

7

Соціокультурні інститути і проблема управління культурою

2

8

Соціальна культурологія Франкфуртської школи

(Т. Адорно, Г.Маркузе, Е.Фромм та ін.)



2

9

Проблема „культура-суспільство” в спадщині західного


постмодернізму (М. Фуко, Р. Барт, Ж. Бодрійяр, У. Еко та ін.)

2

Разом


18

Зміст самостійної роботи студентів складається з таких видів роботи:



  • підготовка до аудиторних занять (лекцій, семінарсь­ких);

  • самостійне опрацювання окремих тем навчальної дисципліни згід­но з навчально-тематичним планом;

  • підготовка до усіх видів контролю, в тому числі до курсових, мо­дульних і комплексних контрольних робіт


Питання для самостійної роботи, що виносяться на семінарські заняття

  1. Виникнення соціальної культурології та її місце в системі соціологічних та культурологічних дисциплін.

  2. Предмет і завдання соціальної культурології як науки.

  3. Рівні функціонування соціальної культурології.

  4. Соціологічні концепції культури.

  5. Принципи розуміючої соціології М.Вебера.

  6. Соціологія культури М. Вебера.

  7. Поняття типу раціональності у М. Вебера.

  8. Логіка наук про культуру з точки зору соціології.

  9. Принцип свободи від оцінки в соціальній культурології.

  10. Поняття і типологія суб’єкта культури.

  11. Соціокультурні закономірності поведінки і мислення індивідуальних та колективних суб’єктів культури.

  12. Соціокультурні процеси та їхня класифікація стосовно суб’єкта культури.

  13. Тріада „особистість-суспільство-культура” як узагальнений предмет культури.

  14. Поняття соціокультурної парадигми.

  15. Особистість і культурна творчість.

  16. Рольові структури суспільства та їхній культурно-семантичний зміст.

  17. Серйозна і сміхова культури як рольова диференціація суб’єкта і об’єкта культури.

  18. Стилі життя і поведінки з позицій рольового підходу до культури.

  19. Морфологія кольору як оптимальна модель рольового підходу до вивчення культури (Й.-В. Гете, В.Кандинський, К. Малевич, М.Люшер).

  20. Соціально-психологічна методологія Е.Берна з аналізу та інтерпретації рольових ігор.

  21. Поняття ідентичності: психологічний, соціологічний та культурологічний контексти.

  22. Механізми ідентифікації та її прояви.

  23. Історична еволюція розвитку форм культурної ідентичності.

  24. Вияви та типологія сучасних форм культурної ідентичності.

  25. Горизонтальний і вертикальний зрізи культури.

  26. Соціокультурна стратифікація в традиційному, авторитарному, тоталітарному і демократичному суспільствах.

  27. Критерії стратифікації Т. Парсонса застосовані для вивчення культури.

  28. Типи соціокультурних структур.

  29. Головні чинники та аспекти соціальної інституціалізації культури.

  30. Проблема держави і церкви як соціокультурних інституцій: історичний аспект і сучасні прояви.

  31. Роль освіти та виховання у формуванні та функціонуванні соціуму.

  32. Інституційні структури науки, мистецтва, ЗМІ та їхній вплив на суспільство.

  33. Проблема управління культурою в тоталітарному, авторитарному та демократичному суспільствах.

  34. Критика суспільства представниками Франкфуртської школи.

  35. Позитивна програма франкфуртської соціології культури.

  36. Ідеологія травня 1968 р. Теорія контркультури у франкфуртців.

  37. Поняття одномірної людини в суспільстві і культурі.

  38. Ерос і цивілізація в аналізі Г. Маркузе та Е. Фромма. Неофрейдизм.

  39. Неомарксизм соціології культури Франкфуртської школи.

  40. Загальне та особливе в постмодерністських соціологічних концепціях.

  41. Полеміка постмодерну з модерном : зміст і сенс.

  42. Маргінальні проблеми суспільства як предмет соціології культури постмодерну.

  43. Ціннісно-смисловий релятивізм постмодерністської соціології культури.


ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

  1. Соціальна культурологія як особлива наука про роль та місце культури в суспільстві.

  2. Предмет і завдання соціальної культурології як науки.

  3. Проблема співвідношення соціальної культурології з іншими гуманітарними науками.

  4. Структура соціальної культурології як науки.

  5. Просвітництво про культуру та суспільство.

  6. Витоки суспільства та культури в теорії катастроф (Л.Гумильов,

А. Дж. Тойнбі).

  1. Теорія еволюціонізму про соціокультурний розвиток.

  2. Концепція дифузіонізму в соціальній культорології.

  3. Символічний інтеракціонізм у соціальній культурології.

  4. Значення М. Вебера для соціальної культурології.

  5. Принцип свободи від оцінки в соціальній культурології.

  6. Е.Дюркгейм та його роль в становленні соціології культури.

  7. „Присмерк Європи” О. Шпенглера як досвід соціокультурного аналізу.

  8. Структурно-функціональний підхід до культури та суспільства.

  9. Соціокультурна різноманітність традиційних суспільств.

  10. Соціокультурні характеристики індустріального суспільства.

  11. Соціокультурні характеристики зрілого індустріального суспільства.

  12. Соціокультурні характеристики постіндустріального суспільства.

  13. П.Сорокін як класик американської соціології культури.

  14. Молодіжна субкультура сучасної України в контексті інших субкультур.

  15. Поняття соціокультурної парадигми.

  16. Проблема культурної ідентичності.

  17. Соціальна культурологія Франкфуртської школи (Т. Адорно,

Г. Маркузе, Е. Фромм та ін.)

  1. Проблема „культура-суспільство” в спадщині західного постмодернізму (М. Фуко, Р. Барт, Ж. Бодрійяр, У. Еко та ін).

  2. Змістовні елементи духовного життя суспільства: звичаї як зразки поведінки.

  3. Норми як засіб добровільної та усвідомленої співпраці людей.

  4. Цінності як засіб соціокультурного регулювання.

  5. Знання як елемент культури.

  6. Значення (смисли) як елемент культури.

  7. Структурні компоненти духовної діяльності: міфологія.

  8. Релігія в системі соціокультурного регулювання.

  9. Ідеологія і культура.

  10. Художня культура і наука як види духовної діяльності.

  11. Соціокультурна сутність особистості.

  12. Функції культури в суспільстві.

  13. Соціокультурна стратифікація і субкультури.

  14. Багатовимірний характер соціокультурної диференціації.

  15. Динаміка культури. Різноманітність підходів до пояснення динаміки культури.

  16. Типи культурних змін суспільства.

  17. Джерела і фактори культурної динаміки.

  18. Поняття соціокультурного інституту.

  19. Держава і культура. Поняття культурної політики.

  20. Культура і ринок.

  21. Структура саморегулювання культури.

  22. Інтелігенція як провідна верства в духовному виробництві.

  23. Рольові уявлення в соціокультурних системах.



7. Індивідуальне навчально - дослідне завдання

Індивідуальне навчально - дослідне завдання виконується студентом під керівництвом викладача і полягає у ви­конанні індивідуальних завдань.

До індивідуальних завдань відноситься: написання рефератів, есе, підготовка результатів власних досліджень до виступу на конфе­ренції, участь в олімпіадах тощо.

Індивідуальні завдання видаються студентам в терміни, передбачені робочою навчальною програмою.



Виконання індивідуального завдання контролюється на консультаціях, графік яких розробляється і затверджується завідувачем ка­федрою на початку семестру.
Тематика наукових есе

  1. Захід і Схід як соціокультурні парадигми у ХVІІІ, ХІХ, ХХ століттях.

  2. Еволюція соціокультурної картини світу в українській (західноєвропейській, американській, будь-якій східній ) культурі.

  3. Культурна революція і культурна еволюція.

  4. Соціокультурний прогрес: критерії та умови.

  5. Циклічність культурно-історичного розвитку в світлі соціальної культурології.

  6. Покликання і професія вченого, політика, релігійного діяча ( за М.Вебером).

  7. Картина світу в різних культурах (за М.Вебером).

  8. Цінності і ціннісні орієнтації в стабільні і перехідні (кризові) епохи.

  9. Культурологічна верифікація в різні історичні епохи. Соціокультурний релятивізм.

  10. Принципи розуміючої соціології М.Вебера в застосуванні до культури ХІХ – ХХ ст.

  11. Лідерство в культурі : критерії оцінки та способи інтерпретації.

  12. Особистість і творча індивідуальність в культурі.

  13. Культурний конформізм у різних регіонах та історичних парадигмах.

  14. Культурний плюралізм і монізм у класичну і некласичну епохи.

  15. Аналіз рольових ігор особистості в поведінці, одежі, інтер’єрі, моді.

  16. Проблема соціокультурної адекватності особистості.

  17. Проблема цивілізаційної ідентичності в концепції С. Хантінгтона.

  18. Етнічна та релігійна ідентичність: форми вияву.

  19. Гетерогенність сучасних форм ідентичності.

  20. Т. Парсонс і його методологія соціокультурного аналізу.

  21. П.Сорокін як класик американської соціології культури.

  22. Стратифікація дореволюційної, радянської та пострадянської культури в Україні (порівняльний аналіз).

  23. Андеґраунд як соціокультурний феномен.

  24. Співвідношення функцій культури та її інститутів.

  25. Освіта та виховання як соціокультурні інститути.

  26. Церква як соціокультурний інститут.

  27. Шоу-бізнес у сучасній Україні: соціокультурні і компаративістські моделі.

  28. Менеджмент у сфері культури і сучасні культурні технології.

  29. Спільне і відмінне у трактуванні проблеми „соціум-культура” представниками Франкфуртської школи та ідеологами марксизму.

  30. Бунт і бунтарство як найбільша цінність в культурі.

  31. Відмінності між цивілізацією і культурою в тлумаченні представників Франкфуртської школи.

  32. Просвітництво як обман населення ( в теорії Франкфуртської школи).

  33. Парадоксальність тематики постмодерністської соціології культури з точки зору класичної соціології.

  34. Співвідношення соціуму і культури в трактуванні постмодерністів.

  35. Сенс полеміки постмодерністів з представниками модернізму.

  36. Постмодерністські концепції культури: спільне і відмінне.


10. Методи контролю

Поточний контроль рівня знань студентів

Його завданням є перевірка студентами вивченого матеріалу, визначення ступеня його засвоєння, вироблення навчальних та дослідницьких навичок, формування вміння самостійної роботи з текстами та спроможності їх осмислення і інтерпретації; а також вироблення навичок письмової та усно самопрезентації.

Поточний контроль буде здійснюватися за трьома напрямами:

− контроль за систематичністю та активністю роботи на семінарських заняттях;

− контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання поза рамками аудиторних занять;

− контроль за рівнем засвоєння та творчого опрацювання у вигляді індивідуальних завдань.


Проміжний контроль рівня знань студентів.

Здійснюється під час проведення модульних контрольних робіт. Протягом семестру проводиться два модулі.

1 модуль проводиться на 10 тижні І семестру

2 модуль – 18 тиждень І семестру


Підсумковий контроль знань студентів

Буде здійснено в кінці семестру у формі іспиту. Студент допускається до підсумкового контролю за умови виконання не менш як на задовільну оцінку усіх проміжних форм контролю, передбачених поточним семестровим навчальним планом.

При виведенні загальної оцінки студента береться до уваги результати поточного і підсумкового контролю знань. При цьому частка, яку студент може отримати за результатами поточного контролю, становить 50 %, та частка, отримана за підсумкову форму контролю, становить 50 % загальної оцінки. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершальних етапах. Форма проведення іспиту – комбінована.

11. Розподіл балів, що присвоюється студентам
Поточний контроль:

Усна відповідь – 5 балів

Реферативна доповідь - 6 балів

Доповнення – 3 бали

Домашня письмова робота (реферат, есе тощо) – 5 балів /одна в семестр/
Модульний контроль:

Контрольна робота, колоквіум або тестові завдання – 2 змістових модулі протягом семестру. За кожен змістовий модуль – 10 балів.

За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку – до 50 балів, яка розраховується як накопичувальна оцінка за кожен із змістових модулів та сумарний бал поточного контролю. Загальна оцінка за курс визначається за формулою: 50 балів за поточний контроль (визначається як середнє арифметичне підсумкових оцінок за семестр) + 50 балів за іспит (з яких 20 балів – тестові завдання, 30 балів – усне опитування).

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за підсумковий контроль менше, ніж 24 балів, то студент не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом з дисципліни “Соціальна культурологія”



Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо


12. Методичне забезпечення

1. Мадей Н.М. Комплексна програма з курсу “Соціальна культурологія” для студентів філософського факультету (спеціальність “культурологія”) – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 21 с.



......

13. Рекомендована література

Базова

  1. Ерасов Б. Социальная культурология. − М., 2000.

  2. Життя етносу: соціокульурні нариси. Навч. посіб. − К.,1997.

  3. Иконникова С.Н. История культурологии : идеи и судьбы. − СПб., 1996.

  4. Ионин Л.Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие. Учеб. пособ. − М.,2000.

  5. Маркарян Э. Теория культуры и современная наука: Логико-методологический анализ. − М.,1983.

  6. Соціологія культури в новому тисячолітті: Навч.-метод. посіб. для викладачів та студентів. − Харків, 2002.

  7. Спеціальні та галузеві соціології / За ред. В.Є. Пилипенка. − К.: Каравела, 2003.

  8. Погорілий О. Соціологічна думка ХХ століття. − К.,1996.

  9. Скуратівський В. Етносоціальна культура як саморегульована система.− К.,1993.



Допоміжна

  • Гайденко П.П., Давыдов Ю.Н. История и рациональность: Социология Макса Вебера и Веберовский ренессанс. − М.,1991.

  • Ионин Л.Г. Понимающая социология.− М.,1984.

  • Патрушев А.И. Расколдованный мир Макса Вебера. − М.,1992.

  • Степаненко В. Суспільна трансформація у соціокультурній моделі інтерпретації / Соціологія: теорія, методи, маркетинг.− 2003. №2.− С.131-137.

  • Злобіна О. Особистість як суб’єкт соціальних змін. – К.,2004.

  • Злобіна О., Тихонович В. Суспільна криза і життєві стратегії особистості.–К.: Стилос, 2001.

  • Ларцев В.С. Соціокультурний генезис особистості: соціально-філософський аналіз.– К.,2002.

  • Муляр В.І. Проблема становлення особистості в системі „індивід-суспільство”(філософсько-культурологічний аналіз).– Житомир, 2005.

  • Берн С. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы. − Л.,1992.

  • Гейзінга Й.Homo ludens. − К.: Основи, 1996.

  • Корабльова Н.С. Багатомірність рольової реальності: ролі і маски: лик та личина.– Харків, 2000.

  • Кравченко Е.И. Эрвин Гофман. Социология лицедейства.– М.,1997.

  • Лобанова А. Індивідуально-особистісний і соціально-груповий рівні соціальної мімікрії :теоретико-методологічний аспект / Соціологія : теорія, методи, маркетинг.− 2003, №4.− С.139-150.

  • Люшер М. Сигналы личности: ролевые игры и их мотивы.− Воронеж,1995.

  • Игнатенко В.П., Павленко И.О. Идентичность: философский и психологический анализ. − Харьков, 1995.

  • Николаев В.Г. Идентичность / Культурология. ХХ век. Энциклопедия. Т.1. − СПб.: Университетская книга, 1997.

  • Савоскул С. Суверенізація України: етнічна ідентичність українського та російського населення / Соціологія : теорія, методи, маркетинг.− 2003, №4.

  • Соціокультурні ідентичності та практики / За ред. А. Ручки. К.: Інститут соціології НАН України, 2002.

  • Заборовський В. Еволюція соціальної структури : перспектива генерацій / Соціологія : теорія, методи, маркетинг. −2005, №1.− С.8-36.

  • Костенко Н. Медіа-класи або коди нерівності / Соціологія : теорія, методи, маркетинг.− 2003, №2.− С.16-27.

  • Куценко О.Д. Суспільства нерівних: класовий аналіз нерівностей в сучасному суспільстві : Спроби західної соціології.− Харків, 2000.

  • Оксамитна С., Бродська С. Соціальний клас як чинник диференціації життєвих шансів / Соціологія : теорія, методи, маркетинг. 2004, №2.−С.28-40.

  • Парсонс Т. Понятие общества: компоненты и их взаимоотношения – Russian URL: http://sociologi.narod.ru/lib/Parsons.html

  • Кучма І. Медіа і влада. Сучасні концептуалізації / Соціологія: теорія, методи, маркетинг.− 2004, №2.− С.78-90.

  • Матусевич В. Соціальний інститут: функція , генеза, структура / Соціологія: теорія, методи, маркетинг.− 2004, №4.− С.43-55.

  • Щокін Г.В. Теорія соціального управління.− К.:МАУП, 1996.

  • Яценко А.М. Організаційно-культурні ресурси і механізми соціального управління (соціологічний аналіз).− Одесса: Астропринт,2003.

  • Давыдов Ю.Н. Критика социально-философских воззрений Франкфуртской школы.− М.,1977.− 320с.

  • Неомарксизм и проблемы социологии культуры.− М.,1980.

  • Попова І. Доля однієї соціологічної парадигми (до 120-ї річниці від дня смерті К. Маркса) / Соціологія: теорія, методи, маркетинг.− 2003. №2. С.131.

  • Степаненко В. Суспільна трансформація у соціокультурній моделі інтерпретації / Соціологія: теорія, методи, маркетинг. − 2003. №2. С.131.

  • Соловьева Г.Г. Негативная диалектика: (Два образа критич. теории

Т.В. Адорно). −Алма-Ата, 1990.

  • Бурлачук В. Жан Бодрійяр, маси і „кінець соціології” / Соціологія : теорія, методи, маркетинг. −2003. №2. С.46-58.

  • Ільїн П. Постмодернізм від витоків до кінця століття: еволюція наукового міфу / http://www.volunteering.org.ua/wordstown/library.htlm

  • Королько В., Танчер В. Основні напрями сучасного соціологічного теоретизування // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. − 1999, №1.−С.17-23.

  • Лук’янецъ В.С., Соболь О.М. Філософський постмодернізм. − Київ:Абрис, 1998.

  • Постмодернисты о посткультуре: Интервью с современными писателями и критиками. −М.,1996.− 320с.

  • Реконструкція світоглядних парадигм (Нові тенденції в західній філософії ) / За ред. Ляха В. В. − К.,1995.

  • Соколов Б.Г. Маргинальный дискурс Деррида.− СПб.,1996.

  • Социологические теории модерна, радикализированого модерна и постмодерна / Ю.А. Кимелев, Н.Л. Полякова.−М.,1996.

  • Чернієнко В.О., Кузнєцов А.Ю. Постмодернізм і марксизм у контексті сучасної соціальної філософії // Науковий вісник. Серія „Філософія” / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків: „ОВС”, 2002. – Вип. 10. – С. 48-54.

  • Kolipiсski J. Człowiek. Srodowisko. Gospodarka. Przestrzeń.− Warszawa, PWN, 1978.− 149s.

  • Człowiek wobec świata / Pod red. Zb. Hulla.– Olsztyn,1996.

  • Mendoza Patrick M. Extraordinary people in extraordnary times: heroes, sheroes, and villains. - Englewood : Libraries Unlimited, Inc., 1999.

  • Rodziсski, Adam. Osoba i kultura. − Warszawa : Ośrodek Dokumentacji i Studiuw Społecznych, 1985.


14. Інформаційні ресурси

www.aldebaran.ru

www. gumer.ru

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії культури
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
___________________________

“______”_______________20___ р.



1   2   3


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка