Програма навчальної дисципліни соціальна культурологія



Сторінка3/3
Дата конвертації30.11.2016
Розмір0,6 Mb.
1   2   3

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ
напряму підготовки 0201 КУЛЬТУРА
для спеціальності 6 020 101КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Спеціалізації КУЛЬТУРОЛОГІЯ
факультетів філософського та культури і мистецтв



Форма

навчання


Курс

Семестр

Загальний

обсяг

(год.)


Всього

аудит.


(год.)

у тому числі (год.):


Самос-


тійна

робота


(год.)

Контрольні (модульні) роботи

(шт.)


Розрахунково-графічні роботи

(шт)


Курсові проекти (роботи), (шт.)


Залік

(сем.)

Екзамен

(сем.)



Лекції

Лабораторні



Прак тичні

Денна

ІІІ

V

72

36

18




18

36

2










V

Вечірня








































Заочна








































Екстернат







































Робоча програма складена на основі: освітньо-професійної програми ГСВО ____________ напряму __________________________

(шифр, назва)

варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності ____________________

(шифр, назва)

Робоча програма складена канд. іст. н., доц. Мадей Н.М.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.

Завідувач кафедрою теорії та історії культури


д-р філос.н., проф. _______________________ /Мельник В.П./

“_____”___________________ 20___ р

Схвалено методичною комісією напряму (спеціальності)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.
“_____”________________20__ р. Голова _______________/ _____________________/

(підпис) (прізвище та ініціали)



1.РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ

Шифр умінь та змістових модулів

Зміст умінь, що забезпечується



ЗМ 1

Знання основних теоретико-методологічних засад соціальної культурології; застосовування інтердисциплінарного підходу при вивченні проблем взаємодії культури та суспільства;

ЗМ 2

Аналіз чинників та факторів функціонування соціокультурних систем;

вміння узагальнювати фактологічний матеріал з вивченого предмету;



ЗМ 3

Здійснення компаративного аналізу вимірів та епох в історичному розвитку типів соціальності.



  1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Лекційний курс

Шифр змістового

модуля

Назва змістового модуля


Кількість аудиторних годин

ЗМ 1

Теоретичні засади соціальної культурології


4

ЗМ 2

Культура в системі функціонування суспільства


10

ЗМ 3

Типи соціокультурного регулювання


4



    1. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Шифр змістового

модуля

Назва змістового модуля


Кількість аудиторних годин

ЗМ 1

Теоретичні засади соціальної культурології


4

ЗМ 2

Культура в системі функціонування суспільства


10

ЗМ 3

Типи соціокультурного регулювання


4

2.5. Самостійна робота студента:



  • Підготовка до семінарських занять.

  • Написання наукових рефератів та есе.

  • Підготовка наукових реферативних доповідей.

  • Опрацювання першоджерел.




  1. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Рекомендована література

Базова

  1. Ерасов Б. Социальная культурология. − М., 2000.

  2. Життя етносу: соціокульурні нариси. Навч. посіб. − К.,1997.

  3. Иконникова С.Н. История культурологии : идеи и судьбы. − СПб., 1996.

  4. Ионин Л.Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие. Учеб. пособ. − М.,2000.

  5. Маркарян Э. Теория культуры и современная наука: Логико-методологический анализ. − М.,1983.

  6. Соціологія культури в новому тисячолітті: Навч.-метод. посіб. для викладачів та студентів. − Харків, 2002.

  7. Спеціальні та галузеві соціології / За ред. В.Є. Пилипенка. − К.: Каравела, 2003.

  8. Погорілий О. Соціологічна думка ХХ століття. − К.,1996.

  9. Скуратівський В. Етносоціальна культура як саморегульована система.− К.,1993.



Допоміжна

  • Гайденко П.П., Давыдов Ю.Н. История и рациональность: Социология Макса Вебера и Веберовский ренессанс. − М.,1991.

  • Ионин Л.Г. Понимающая социология.− М.,1984.

  • Патрушев А.И. Расколдованный мир Макса Вебера. − М.,1992.

  • Степаненко В. Суспільна трансформація у соціокультурній моделі інтерпретації / Соціологія: теорія, методи, маркетинг.− 2003. №2.− С.131-137.

  • Злобіна О. Особистість як суб’єкт соціальних змін. – К.,2004.

  • Злобіна О., Тихонович В. Суспільна криза і життєві стратегії особистості.–К.: Стилос, 2001.

  • Ларцев В.С. Соціокультурний генезис особистості: соціально-філософський аналіз.– К.,2002.

  • Муляр В.І. Проблема становлення особистості в системі „індивід-суспільство”(філософсько-культурологічний аналіз).– Житомир, 2005.

  • Берн С. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы. − Л.,1992.

  • Гейзінга Й.Homo ludens. − К.: Основи, 1996.

  • Корабльова Н.С. Багатомірність рольової реальності: ролі і маски: лик та личина.– Харків, 2000.

  • Кравченко Е.И. Эрвин Гофман. Социология лицедейства.– М.,1997.

  • Лобанова А. Індивідуально-особистісний і соціально-груповий рівні соціальної мімікрії :теоретико-методологічний аспект / Соціологія : теорія, методи, маркетинг.− 2003, №4.− С.139-150.

  • Люшер М. Сигналы личности: ролевые игры и их мотивы.− Воронеж,1995.

  • Игнатенко В.П., Павленко И.О. Идентичность: философский и психологический анализ. − Харьков, 1995.

  • Николаев В.Г. Идентичность / Культурология. ХХ век. Энциклопедия. Т.1. − СПб.: Университетская книга, 1997.

  • Савоскул С. Суверенізація України: етнічна ідентичність українського та російського населення / Соціологія : теорія, методи, маркетинг.− 2003, №4.

  • Соціокультурні ідентичності та практики / За ред. А. Ручки. К.: Інститут соціології НАН України, 2002.

  • Заборовський В. Еволюція соціальної структури : перспектива генерацій / Соціологія : теорія, методи, маркетинг. −2005, №1.− С.8-36.

  • Костенко Н. Медіа-класи або коди нерівності / Соціологія : теорія, методи, маркетинг.− 2003, №2.− С.16-27.

  • Куценко О.Д. Суспільства нерівних: класовий аналіз нерівностей в сучасному суспільстві : Спроби західної соціології.− Харків, 2000.

  • Оксамитна С., Бродська С. Соціальний клас як чинник диференціації життєвих шансів / Соціологія : теорія, методи, маркетинг. 2004, №2.−С.28-40.

  • Парсонс Т. Понятие общества: компоненты и их взаимоотношения – Russian URL: http://sociologi.narod.ru/lib/Parsons.html

  • Кучма І. Медіа і влада. Сучасні концептуалізації / Соціологія: теорія, методи, маркетинг.− 2004, №2.− С.78-90.

  • Матусевич В. Соціальний інститут: функція , генеза, структура / Соціологія: теорія, методи, маркетинг.− 2004, №4.− С.43-55.

  • Щокін Г.В. Теорія соціального управління.− К.:МАУП, 1996.

  • Яценко А.М. Організаційно-культурні ресурси і механізми соціального управління (соціологічний аналіз).− Одесса: Астропринт,2003.

  • Давыдов Ю.Н. Критика социально-философских воззрений Франкфуртской школы.− М.,1977.− 320с.

  • Неомарксизм и проблемы социологии культуры.− М.,1980.

  • Попова І. Доля однієї соціологічної парадигми (до 120-ї річниці від дня смерті К. Маркса) / Соціологія: теорія, методи, маркетинг.− 2003. №2. С.131.

  • Степаненко В. Суспільна трансформація у соціокультурній моделі інтерпретації / Соціологія: теорія, методи, маркетинг. − 2003. №2. С.131.

  • Соловьева Г.Г. Негативная диалектика: (Два образа критич. теории

Т.В. Адорно). −Алма-Ата, 1990.

  • Бурлачук В. Жан Бодрійяр, маси і „кінець соціології” / Соціологія : теорія, методи, маркетинг. −2003. №2. С.46-58.

  • Ільїн П. Постмодернізм від витоків до кінця століття: еволюція наукового міфу / http://www.volunteering.org.ua/wordstown/library.htlm

  • Королько В., Танчер В. Основні напрями сучасного соціологічного теоретизування // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. − 1999, №1.−С.17-23.

  • Лук’янецъ В.С., Соболь О.М. Філософський постмодернізм. − Київ:Абрис, 1998.

  • Постмодернисты о посткультуре: Интервью с современными писателями и критиками. −М.,1996.− 320с.

  • Реконструкція світоглядних парадигм (Нові тенденції в західній філософії ) / За ред. Ляха В. В. − К.,1995.

  • Соколов Б.Г. Маргинальный дискурс Деррида.− СПб.,1996.

  • Социологические теории модерна, радикализированого модерна и постмодерна / Ю.А. Кимелев, Н.Л. Полякова.−М.,1996.

  • Чернієнко В.О., Кузнєцов А.Ю. Постмодернізм і марксизм у контексті сучасної соціальної філософії // Науковий вісник. Серія „Філософія” / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків: „ОВС”, 2002. – Вип. 10. – С. 48-54.

  • Kolipiсski J. Człowiek. Srodowisko. Gospodarka. Przestrzeń.− Warszawa, PWN, 1978.− 149s.

  • Człowiek wobec świata / Pod red. Zb. Hulla.– Olsztyn,1996.

  • Mendoza Patrick M. Extraordinary people in extraordnary times: heroes, sheroes, and villains. - Englewood : Libraries Unlimited, Inc., 1999.

  • Rodziсski, Adam. Osoba i kultura. − Warszawa : Ośrodek Dokumentacji i Studiuw Społecznych, 1985.

Методичне забезпечення

1. Мадей Н.М. Комплексна програма з курсу “Соціальна культурологія” для студентів філософського факультету (спеціальність “культурологія”) – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 21 с.




  1. КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо


Поточний контроль:

Усна відповідь – 5 балів

Реферативна доповідь - 6 балів

Доповнення – 3 бали

Домашня письмова робота (реферат, есе тощо) – 5 балів /одна в семестр/
Модульний контроль:

Контрольна робота, колоквіум або тестові завдання – 2 змістових модулі протягом семестру. За кожен змістовий модуль – 10 балів.

За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку – до 50 балів, яка розраховується як накопичувальна оцінка за кожен із змістових модулів та сумарний бал поточного контролю. Загальна оцінка за курс визначається за формулою: 50 балів за поточний контроль (визначається як середнє арифметичне підсумкових оцінок за семестр) + 50 балів за іспит (з яких 20 балів – тестові завдання, 30 балів – усне опитування).

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за підсумковий контроль менше, ніж 24 балів, то студент не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом з дисципліни “Соціальна культурологія”





  1. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ


Поточний контроль рівня знань студентів

Його завданням є перевірка студентами вивченого матеріалу, визначення ступеня його засвоєння, вироблення навчальних та дослідницьких навичок, формування вміння самостійної роботи з текстами та спроможності їх осмислення і інтерпретації; а також вироблення навичок письмової та усно самопрезентації.

Поточний контроль буде здійснюватися за трьома напрямами:

− контроль за систематичністю та активністю роботи на семінарських заняттях;

− контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання поза рамками аудиторних занять;

− контроль за рівнем засвоєння та творчого опрацювання у вигляді індивідуальних завдань.


Проміжний контроль рівня знань студентів.

Здійснюється під час проведення модульних контрольних робіт. Протягом семестру проводиться два модулі.

1 модуль проводиться на 10 тижні І семестру

2 модуль – 18 тиждень І семестру


Підсумковий контроль знань студентів

Буде здійснено в кінці семестру у формі іспиту. Студент допускається до підсумкового контролю за умови виконання не менш як на задовільну оцінку усіх проміжних форм контролю, передбачених поточним семестровим навчальним планом.

При виведенні загальної оцінки студента береться до уваги результати поточного і підсумкового контролю знань. При цьому частка, яку студент може отримати за результатами поточного контролю, становить 50 %, та частка, отримана за підсумкову форму контролю, становить 50 % загальної оцінки. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершальних етапах. Форма проведення іспиту – комбінована.

Автор _____________________/_____________________/



(підпис) (прізвище та ініціали)
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка