Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 02 методологія та методи соціологічних досліджень Затверджено



Скачати 224,43 Kb.
Дата конвертації19.12.2016
Розмір224,43 Kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Факультет соціології


ПРОГРАМА
вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності

22.00.02 – методологія та методи соціологічних досліджень
Затверджено

Вченою радою

факультету соціології

протокол № 8 від 25.03.2015 р.


Декан факультету

соціології А.П.Горбачик



КИЇВ – 2015

Авторський колектив:

Волович Володимир Ілліч - доктор філософських наук, професор

Горбачик Андрій Петрович - кандидат фізико-математичних наук, доцент


Програма для складання вступних іспитів до аспірантури факультету соціології та психології за спеціальністю 22.00.02 – методологія та методи соціологічних наук складена відповідно до програм підготовки фахівців в галузі соціології за освітньо-кваліфікаційними рівнями “спеціаліст” та “магістр” і відповідають вимогам якісної й ефективної підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів.

У програмі відображені основні вимоги до вступників до аспірантури факультету соціології та психології в галузі соціологічних наук, що закінчили вищі навчальні заклади IV рівня акредитації за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” (“магістр”) і прослухали базові нормативні та спеціальні курси з соціологічних дисциплін.

Основною вимогою до вступників до аспірантури є високий рівень соціологічної освіченості та культури, висота якого й визначається вступним іспитом (співбесідою).

Головна мета вступного іспиту (співбесіди) – це перевірка знань, виявлення уміння застосувати здобуті знання у науковому дослідженні.



Вступник на іспиті (співбесіді) повинен розкрити основний зміст питань білета та додаткових питань і показати при цьому:

  • знання першоджерел і вміння використовувати їх зміст й основні ідеї при аналізі соціологічних проблем, а також проблем світового суспільного розвитку, соціальної практики й науки;

  • оволодіння змістом соціологічних принципів та категорій, вміння оперувати ними при викладенні теоретичного матеріалу;

  • уміння розібратися у суті соціологічної проблеми і відобразити наслідки цієї праці у самостійному викладенні основних результатів у формі реферату;

  • уміння демонструвати та аргументувати свої погляди;

  • здатність до проведення самостійних наукових досліджень в обраній галузі.

На факультеті встановлені такі критерії оцінки знань при складанні вступного іспиту (співбесіди) до аспірантури.

  1. На оцінку ’’відмінно’’ заслуговує відповідь, яка виявляє всебічне й глибоке знання матеріалу з обраної спеціальності, в тому числі ґрунтовні знання першоджерел та коментуючої літератури. Ця оцінка передбачає також вільну орієнтацію вступника у загальній соціологічній проблематиці. профілюючої науки. Відповіді на всі питання білета, додаткові запитання та питання стосовно реферату повинні мати повний, вичерпний характер.

  2. Оцінка ’’добре’’ передбачає наявність міцних знань в об’ємі навчальної програми відповідної спеціальності, знань основних джерел та матеріалів із додаткової літератури, головних проблем обраного напрямку.

  3. Оцінка ’’Задовільно’’ означає, що вступник володіє знаннями в об’ємі навчальної програми, знає основні літературні джерела, обізнаний із проблематикою обраного фаху.

  4. Оцінка ’’Незадовільно’’ - виставляється при відсутності знань літературних джерел та основних проблем обраної наукової спеціальності.

Складання вступного іспиту (співбесіди) передбачає написання та подання реферату за обраною соціологічною темою, як правило, пов’язаною із профілем наукових інтересів вступника.

Реферат є самостійною письмовою науковою роботою, яку виконує вступник при підготовці до складання вступного іспиту. Реферат повинен містити письмову рецензію передбачуваного наукового керівника або іншого викладача кафедри.

Робота над рефератом передбачає поглиблене вивчення обраної наукової проблеми, сучасної літератури, а також володіння навичками логічного узагальнення матеріалу, його логічного викладу.

Реферат повинен бути самостійною роботою, яка показує здатність автора розбиратися у соціологічних питаннях, систематизувати теоретичний матеріал з обраної теми, творчо використовувати соціологічні ідеї та положення для методологічного аналізу проблематики, у якій планує спеціалізуватися вступник. Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела в загальноприйнятому порядку. Пряме запозичення положень без указівок джерел літературних текстів не допускається.

Тема реферату обирається вступником самостійно (за погодженням із передбачуваним науковим керівником). Як правило, тема реферату повинна відображати найважливіші соціологічно-методологічні проблеми, які пов’язані з обраною науковою спеціальністю або планованою темою дисертаційної роботи вступника. Зміст реферату повинен бути погоджений з передбачуваним науковим керівником.

Реферат обов’язково повинен мати титульну сторінку, на якій розміщуються такі реквізити: “Київський національний університет імені Тараса Шевченка”, в наступному рядку – “Факультет соціології та психології”, в наступному – назва кафедри, до аспірантури якої вступає автор, далі розміщуються тема реферату, відомості про автора, місце й рік виконання реферату. Структурними елементами реферату є план, вступ, викладення змісту теми (як правило, 2-3 параграфи), висновок, а також список основної, використаної при підготовці й написанні реферату, літератури.



План включає всі перераховані вище структурні елементи реферату, з вказанням сторінок, на яких вони знаходяться. Основний зміст реферату розподіляється на параграфи чи розділи. Заголовки плану дублюються в тексті реферату.

Вступ найважливіший змістовний елемент реферату. Форма його - довільна, але в ньому повинні обов’язково знайти відображення такі питання: обґрунтування вибору теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості, визначення її місця в існуючій соціологічній проблематиці, оцінка рівня і характеру розробки теми, зміст соціологічної проблематики, яку автор вбачає в цій темі, формулювання мети й завдань дослідження в рефераті.

Основний зміст теми повинен бути самостійно виконаним дослідженням відповідно до проблеми, заявленої у назві реферату, узагальненням існуючої соціологічної літератури або методологічною розробкою соціологічної проблеми з вказівкою на її застосування у сфері наукових інтересів автора реферату.

У висновку необхідно дати коротке резюме того, що викладено у основній частині реферату, висновки, які зроблені з цього викладу, або посилання на методологічне й світоглядне застосування опрацьованого у рефераті матеріалу. Автор реферату повинен також указати на ту частину змісту реферату, яка є його особистим доробком.

Список використаної літератури повинен указувати на вивчені автором роботи, за якими може мати місце бесіда стосовно змісту реферату. Цей список має включати в себе як фундаментальні наукові праці, так і останні публікації з обраної теми, наявні у вітчизняній та зарубіжній літературі. Використана література обов’язково має знайти своє відображення в рефераті (але не тільки шляхом прямого цитування).

Загалом текст реферату повинен бути за об’ємом 24-30 сторінок машинописного тексту через 2 інтервали. Він може бути виконаний у текстовому процесорі Microsoft Word 97, при цьому використовуються такі параметри: гарнітура Times New Roman, кегль 14, інтервал – 1,5 (на сторінці – 28-30 рядків), обсяг - 28-30 сторінок. Реферат має бути зброшурований. На відповідну кафедру подається перший примірник за підписом автора. Реферат повинен відповідати вимогам до наукової публікації, бути вичитаним, акуратно оформленим із застосуванням необхідного наукового апарату текстового викладу (вірно складений список літератури у відповідності з існуючими вимогами, звірені цитати).

Вступники подають реферат на відповідну кафедру до подачі документів для вступу до аспірантури.

Прийом вступних іспитів проводиться відповідно до вимог чинного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти й науки України та Вищої атестаційної комісії України.

Іспити відбуваються відповідно до затверджених програм вступних іспитів за білетами або у формі співбесіди. Для підготовки відповіді вступник використовує екзаменаційні листи, які після іспиту зберігаються в його особовій справі.

Рівень знань оцінюється за чотирьохбальною системою: ’’відмінно’’, ’’добре’’, ’’задовільно’’, ’’незадовільно’’.

Стосовно кожного вступника заповнюється протокол екзамену, в який заносяться основні питання, що були у білеті, а також додаткові, які були задані в процесі екзамену з актуальних проблем обраної наукової спеціальності й теми реферату. У протоколі виставляються окремо оцінки відповідей на основні питання білету та загальна оцінка знань вступника.

Розділ 1. Соціологічне дослідження як вид соціально-наукового пізнання

1.1. Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження

Наукове пізнання, його сутність, структура та методи. Наукове пізнання та наукове дослідження: спільне та відмінне. Специфіка соціологічного дослідження. Типи соціологічних досліджень. Евристичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології. Методологічна обґрунтованість наукового дослідження. Поняття обґрунтованості соціологічного дослідження як виду соціально-иаукового пізнання.

1.2. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження

Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання. Методологічне значення взаємозв'язку рівнів соціологічного знання. Теоретична та емпірична інтерпретація понять. Специфіка методології та методів емпіричного дослідження. Поняття достовірності та ймовірності знання. Вплив методології та методів на вірогідність результатів дослідження та наукових висновків.

1.3. Критерії якості результатів соціологічних досліджень

Поняття якості та надійності соціологічної інформації. Первинна та вторинна соціологічна інформація. Методологічні проблеми методів збирання та опрацювання інформації. Поняття надійності та валідності методів дослідження. Поняття обґрунтованості, об'єктивності, точності, повноти та істинності даних. Організаційно-процедурне забезпечення якості результатів дослідження.

1.4. Поняття соціального факту

Поняття наукового факту. Емпіричний та теоретичний факт. Статистичний факт. Соціологічне розуміння статистичного факту. .Науковий факт як підсумок дослідження. Факт як емпіричний базис наукової теорії. Інтерпретація фактів.

1.5. Соціальні процеси та специфіка їх дослідження

Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку. Типи соціальних процесів. Емпіричне та теоретичне дослідження соціальних процесів. Соціальна мобільність. Соціальна динаміка. Організація і дезорганізація. Соціальний конфлікт і рівновага (стабільність). Функціональний аналіз соціальних процесів.

Розділ 2. Програмування соціологічного дослідження

2.1. Структура та функції програми в соціологічному дослідженні

Етапи та процедури соціологічного дослідження. Програма соціологічного дослідження - основний документ, що містить методологічні та методичні передумови наукового пошуку. Програма як організаційна основа дослідження. Основні типи соціологічного дослідження (теоретико-прикладні та прикладні). Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу. Розділи

програми. Внутрішня та зовнішня функції програми.

2.2. Проблема, об'єкт та предмет дослідження

Формулювання проблеми - вихідний пункт розробки програми дослідження. Теоретичні та прикладні проблеми. Основні вимоги до розгортання проблеми дослідження. Об'єкт та предмет дослідження, їх визначення. Вимоги до об'єкта дослідження. Об'єкт дослідження та одиниці спостереження. Поняття типологізації.

2.3. Мета та завдання дослідження

Висування мети дослідження як орієнтація на його кінцевий результат. Теоретико-прикладні та практичні цілі дослідження. Завдання дослідження: основні, особливі, додаткові. Послідовне висування програмних завдань залежно від основної мети дослідження. Методичні завдання.

2.4. Гіпотези дослідження

Гіпотеза - головний методологічний інструмент соціологічного дослідження. Джерела формування гіпотез. Логічна структура гіпотези та принципи її побудови. Типи гіпотез у соціологічному дослідженні. Гіпотези основні та гіпотези-наслідки. Описові та пояснюючі гіпотези. Обґрунтованість та можливість емпіричної перевірки гіпотез. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження). Загальні вимоги до гіпотез.

2.5. Аналіз основних понять дослідження

Виділення основних понять дослідження. Інтерпретація понять як процедура тлумачення, уточнення змісту понять, що складають концептуальну схему дослідження. Суть інтерпретації, основні процедури. Види інтерпретації основних понять (теоретична, емпірична та операціональна). Нормативні вимоги до процедур інтерпретації основних понять соціологічного дослідження. Попередній системний аналіз об'єкта дослідження.

2.6. Первинне вимірювання соціальних характеристик

Пошук та конструювання еталону вимірювання. Перевірка процедури первинного вимірювання на надійність. Характеристики основних шкал (номінальної, порядкової, інтервальної та шкали відношень). Шкали Гуттмана, Терстоуна, Лайкерта, Богардуса. Допоміжні теорії вимірювання. Обмеження квантифікації первинних соціальних характеристик.

2.7. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні

Генеральна та вибіркова сукупності. Одиниці відбору та спостереження. Репрезентативність вибірки. Випадкові та систематичні помилки репрезентативності. Оцінювання випадкової помилки. Основні етапи формування та обґрунтування структури вибіркової сукупності. Оцінювання обсягу вибірки. Типи вибірок. Види відбору. Проста одноступенева випадкова вибірка. Багатоступеневі вибірки. Квотна вибірка. Методи ремонтування вибірки. Види та межі використання стихійного відбору.

2.8. Організація соціологічного дослідження

Проблеми узгодження науково-теоретичних, методичних та організаційно-технічних процедур з цілями дослідження. Послідовність процедур дослідження та координації діяльності його учасників. Основна нормативна вимога до організації соціологічного дослідження. План науково-дослідницьких робіт. Сітковий графік. Етапи та процедури: підготовчий, оперативний етап збирання даних, результуючий. Етапи проектування інструментарію дослідження. Інструкції виконавцю польових робіт. Етапи підготовки виконавців. Визначення кількості інтерв'юерів. Якості, знання та уміння, що необхідні виконавцю польових робіт. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.

Розділ 3. Методи збирання соціологічної інформації

3.1. Класифікація методів збирання соціологічної інформації

Метод як система формалізованих правил збирання первинної соціологічної інформації. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження. Порівняльна характеристика основних методів збирання інформації:

документального, безпосереднього спостереження та опитування. Документ як джерело інформації про соціально-иормативні вимоги, події та умови діяльності. Межі застосування спостереження. Універсальність опитувань.

3.2. Спостереження

Специфіка наукового спостереження. Одиниці спостереження. Спостереження включене та невключене, відкрите та інкогніто, лабораторне та польове. Проблеми взаємовпливу суб'єкта та об'єкта в процесі спостереження. Техніка спостереження, реєстраційні документи. Етичні норми при проведенні дослідження даним методом. Особливості, переваги та недоліки методу. Типові помилки в застосуванні методу. Підготовка спостерігачів.

3.3. Загальна характеристика методу аналізу документів

Основне призначення методу аналізу документів. Традиційний аналіз. Нормативні вимоги. Документ як об'єкт аналізу. Якісний аналіз документальної інформації. Джерела документальної інформації. Типи документів (письмові, аудіо-та відеодокументи, іконографічні). Протокол аналізу документів: внутрішній та зовнішній аналіз. Особливості, переваги та недоліки методу. Типові помилки.

3.4. Контент-аналіз

Історія виникнення методу. Проектування класифікатора контент-аналізу. Формулювання завдань до проектування класифікатора. Побудова категорій аналізу. Термінологічне уточнення ознак. Випадки нетермінологічної фіксації. Визначення одиниць обліку, конструювання інструменту для вимірювання та реєстрації одиниць аналізу. Побудова загальної схеми класифікатора. Проектування бланків аналізу інформації. Програма обробки бланків аналізу. Складання завдань та інструкцій реєстраторам та кодувальникам.

3.5. Опитування

Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Історія становлення метода. Пізнавальні можливості. Види опитувань: письмове (анкетування) та усне (інтерв'ю), очні та заочні (поштові, телефонні, пресові), експертні та масові, вибіркові та суцільні. Особливості, переваги та недоліки метода. Труднощі та типові помилки.

3.6. Анкетування

Індивідуальне та групове анкетування. Анкета. Конструювання анкети: формулювання завдань до проектування анкети; побудова категорій аналізу; визначення складу тем, проблем, задач, що включаються до складу анкети у відповідності з виділеними категоріями аналізу; побудова блоку соціально-демографічних показників; проектування блоку програмно-тематичних питань; складання вступного звернення та інструкції респонденту. Загальна композиція анкети. Кодифікація питань. Графічне оформлення. Можливі зсуви інформації, їх коригування.

3.7. Інтерв'ю

Особливості інтерв'ю. Інтерв'ю - способи організації роботи, процедура та інструмент опитування. Можливі зсуви, їх оцінювання та коригування. Різновиди опитувань: за відношенням до мети дослідження, за відношенням до особистості респондента, за предметним змістом, за ступенем стандартизації відповідей, за конструктивними особливостями, за функціональним призначенням.

3.8. Телефонне опитування

Оперативність телефонного опитування та обмеження в застосуванні метода. Побудова вибірки для телефонного .опитування. Специфіка ситуації телефонного інтерв'ю. Особливості побудови опитувальника: формулювання питань, альтернативні питання в телефонному інтерв'ю, використання шкал, довжина опитувальника. Організаційні проблеми проведення телефонного інтерв'ю. Використання комп'ютерів. Кодифікатор для обліку результатів пошуку респондента.

3.9. Поштове опитування

Історія поштового опитування. Особливості, переваги та недоліки поштового опитування. Залежність величини помилки від частки відсутніх відповідей. Способи збільшення відсотку повертання в поштовому опитуванні. Експерименти за впливом різних елементів дослідницької процедури інструменту на повертання. Тотальна стратегія. Поєднання поштового опитування з інтерв'ю (два підходи). Характеристики пресового опитування.

3.10. Експертне опитування

Види опитування: масове (респондентів), експертне та псевдоекспертне (представників). Особливості експертного опитування (за метою, вибіркою, процедурою, та методом аналізу). Методи відбирання експертів в соціологічному опитуванні: документальний, експериментальний, атестація та самооцінка. Процедура роботи (мозкова атака, метод комісії, співставлена оцінка, стимульоване спостереження, метод Дельфи). Спеціальні методики роботи експертів (бальні оцінки, впорядкування рангів, парне порівняння, послідовне порівняння).

3.11. Соціометричне опитування. Сіткові методи

Історія соціометрії. Соціометрія та сітковий аналіз, структурне бачення світу. Зображення соціометричних даних. Соціограма та соціоматриця. Основні поняття теорії графів. Вибірка в соціометрії. Вимірювання відношень, інтегрування соціометричних матриць. Аналог кореляційного аналізу в соціометрії. Індивідуальні та. групові соціометричні індекси. Виділення підструктур в групах. Зв'язок між соціометричиими та звичайними ознаками. Сітковий аналіз.



Кореляційний аналіз для двох номінальних ознак

Структура та правила оформлення двомірної таблиці. Функціональний та кореляційний зв'язки. Коефіцієнт Х2 Пірсонса: обчислення та інтерпретація. Кількість ступенів волі двовимірної таблиці. Застосування статистичного тесту Х2 для вирішення питання про зв'язок між двома ознаками та для порівняння розподілів. Умови застосування статистичного тесту Х2. Коефіцієнти зв'язку між двома номінальними ознаками: середньої квадратичної спряженості Пірсонса, Чупрова, Крамера. Коефіцієнти зв'язку, що базуються на зменшенні помилки передбачення.( Гудмана). Коефіцієнти асоціації та контингсації для чотириклітинкових таблиць. Необхідність та принципи введення контрольних ознак.

4.4. Кореляційний аналіз для порядкових та інтервальних ознак

Діаграма розсіяння та її інтерпретація. Основні характеристики зв'язку: вид, форма та щільність. Прямий та зворотній зв'язки. Лінійний та нелінійний зв'язки. Коваріація. Коефіцієнт парної кореляції Пірсонса: правила обчислення, область значень, умови застосування, інтерпретація. Хибна кореляція та хибна незалежність. Кореляція та причинність. Кореляційне відношення : правила обчислення, область значень, інтерпретація. Коефіцієнти рангової кореляції Спірмена та Кендела:

правила обчислення, область значень, інтерпретація, поправки на об'єднані ранги.

4.5. Регресійний аналіз

Залежна та незалежна ознаки. Задача опису дисперсії залежної ознаки. Умовний розподіл. Крива регресії. Лінійна парна регресія: побудова рівняння методом найменших квадратів, інтерпретація коефіцієнту регресії, зв'язок з коефіцієнтом парної кореляції Пірсонса. Множинна лінійна регресія: методика відбирання факторів, побудова рівняння методом найменших квадратів, інтерпретація коефіцієнтів регресії, побудова та інтерпретація рівняння в стандартних координатах. Коефіцієнт часткової кореляції та його властивості. Коефіцієнт сукупної кореляції та його властивості. Оцінювання якості рівняння регресії. Коефіцієнт детермінації. Вимоги до даних в регресійному аналізі.

4.6. Статистичні висновки

Вибірковий розподіл параметра. Види статистичних висновків. Основні характеристики точкових оцінок параметрів: незсунутість, обґрунтованість, ефективність. Характеристики точкових оцінок середнього, медіани, моди, дисперсії, коефіцієнта кореляції. Поняття довірчої ймовірності та довірчого інтервалу. Процедура іитервального оцінювання параметрів. Побудова довірчих інтервалів для середнього, частки, коефіцієнта кореляції. Поняття статистичної, гіпотези. Нульова та альтернативна гіпотези. Помилки першого та другого роду, критична область. Процедура перевірки статистичних гіпотез. Двобічні та однобічні критерії. Перевірка гіпотез про рівність часток, середніх, дисперсій, коефіцієнтів кореляції та регресії. Одновимірний дисперсійний аналіз та перевірка гіпотези про рівність декількох середніх. Значущість коефіцієнтів кореляції.

4.7. Кластерний аналіз

Загальна ідея автоматичної класифікації. Формальні міри відстані для різних типів шкал. Аксіоми відстані. Структура матриці відстаней між об'єктами. Поняття кластеру. Основні характеристики кластеру: наповненість, розмір, форма, щільність, відокремленість. Агломеративний кластерний аналіз. Методи об'єднання кластерів. Критерії визначення кількості кластерів. Інтерпретація та оцінка надійності результатів кластерного аналізу. Алгоритми, що оптимізують заданий критерій якості. Алгоритми пошуку скупчень. Паралельні та послідовні алгоритми кластерного аналізу. Застосування кластерного аналізу для групування ознак. Основні етапи кластерного аналізую Вимоги до даних в кластерному аналізі.

4.8. Факторний аналіз. Загальна ідея факторного аналізу даних. Основні поняття факторного аналізу: фактор, загальність та специфічність, факторне навантаження, факторне значення. Принципи факторної причинності та факторної економності. Задачі опису дисперсії ознак та відтворення кореляційної матриці в факторному аналізі. Статистичні критерії адекватності даних моделі факторного аналізу. Розвідувальний та підтверджуючий методи факторного аналізу. Лінійний факторний аналіз. Методи оцінювання загальності. Методи факторного аналізу: головних компонентів, головних факторів, максимальної правдоподібності, найменших квадратів. Інтерпретація факторних навантажень. Принцип простої структури Терстоуна. Методи обертання факторних рішень. Методи оцінювання факторних значень. Основні етапи факторного аналізу. Вимоги до даних в факторному аналізі.

4.9. Багатовимірне шкалювання

Загальна ідея багатовимірного шкалювання. Формальні функції подібності для різних шкал та структура матриці подібності. Метричне та неметричне багатовимірне шкалювання. Основні етапи багатовимірного шкалювання. Статистичні критерії адекватності даних моделі багатовимірного шкалювання. Вибір розмірності результуючого простору. Інтерпретація результатів багатовимірного шкалювання.

4.10. Багатовимірний аналіз категоріальних даних

Логлінійна модель. Інтерпретація ефектів взаємодій. Критерії відповідності. Ієрархічні моделі. Логістична регресія. Інтерпретація коефіцієнтів рівняння. Перевірка гіпотез. Критерії відповідності. Схеми кодування категоризованих змінних. Вимоги до даних та відбір факторів в логістичній регресії.

4.12. Організація обробки соціологічної Інформації за допомогою ЕОМ

Планування обробки інформації. Етапи підготовки даних для обробки. Робота з відкритими питаннями анкет. Організація введення інформації до ЕОМ. Контролювання введеної інформації. Кодування та обробка відсутніх даних. Пакети прикладних програм статистичного аналізу соціальних даних. Концепція автоматизованого робочого місця на базі ПЕОМ. Основні функціональні блоки пакетів програм аналізу даних. Основні задачі, що розв'язуються засобами сучасних ..пакетів аналізу даних.

Список літератури.

Аванесов B.C. Тесты в социологическом исследовании,- М., 1982

Американская социологическая мысль. Тексты,- М., 1996

Американская социология,- М., 1972

Антон Г. Анализ таблиц сопряженности,- М., 1982

Батыгин Г,С. Обоснование научного подхода в прикладной социологии." М.,1986

Белановский С.А. Метод фокус-групп.- М., 1996

.Бутенко И.А. Анкетный опрос или общение социолога с респондентами.- М, 1989

Волков И. П. Социометрические методы в социально-психологических исследованиях.-Ленинград: ЛГУ, 1970 .

Волович В. И. Надежность информации в социологическом исследовании. Проблемы методологии и методики.- К., 1974.

Ю.Герасимов И.Г. Структура научного исследования.- Москва, 1985.

Гурко Е.Н. Эмпирическое и теоретическое в социологическом исследовании.-Минск , 1984.

Девятко И.Ф. Модели объяснения и логика социологического исследования.- М., 1996

Докторов Б.З. О безнадежности измерения в социологическом исследовании.-Ленинград, 1979.

Клюев Л. В. Пилотаж анкеты//Социология 4 М.-1995.-№5-6 Косолапов В.В. Гносеологічна природа паукового факту.- К., 1964

Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях.- М., 1980

Логика социологического исследования.- М., 1987

Маслова О.М. Образы изучаемой реальности в формализованном и нарративном интервью // Социология 4М.- 1998.- №10

Математические методы анализа и интерпретация социологических данных.- М., 1989

МиллсУ. Социологическое воображение.-М., 1998

Мертон Р., Фиске М., Кендалл П. Фокусированное интервью.- М., 1991

Методы анализа документов в социологическом исследовании.- М., 1985

Методы сбора информации в социологических исследованиях.- М., 1990

Михайлов С. Эмпирическое социологическое исследование.-М., 1975

Морено Дж. Социометрия.- М., 1958

Налимов В.В. Теория эксперимента.- М., 1971

Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження." К., 1996

Паниотто В.И. Качество социологической информации.- К., 1986

Паниотто В.И., Максименко B.C. Количественные методы в социологических ,исследованиях.-К., 1982

Попова І.М. Соціологія; пропедевтичний курс,- К., 1996

Практикум по прикладной социологии.-М., 1992

Статистические методы анализа информации в социологических исследованиях. -М., 1979

Толстова Ю.Н. Измерение в социологии.-М., 1998

Факторный, дискриминантный и кластерный анализ.- М., 1989

Фейербанд П. Избранные труды по методологии науки.- М., 1986

Ядов В. А. Стратегия социологического исследования.- М., 1998



Яковенко Ю.И., Паниотто В. И. Почтовый .опрос в социологическом исследовании.-К., 1988


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка