Психологічний супровід дошкільників з психологічної готовності



Скачати 41,05 Kb.
Дата конвертації20.01.2017
Розмір41,05 Kb.

Методичне об`єднання практичних психологів ДНЗ на тему:

  • Психологічний супровід дошкільників з психологічної готовності
  • до школи (22.11.2016)

Визначення актуальності теми «Психологічного супроводу дошкільнят з психологічної готовності до шкільного навчання» для сьогодення.

  • Підготувала:
  • Олена Карбовська,
  • практичний психолог
  • ДНЗ№174

Психологічний супровід в дошкільному закладі

  • це система професійної діяльності практичного психолога, спрямована на створення та підтримку соціально-психологічних умов для успішного навчання, виховання і психічного розвитку дитини в освітньому середовищи в ситуаціях взаємодії з оточенням.

Метою психологічного супроводу дитини в навчально-виховному процесі є забезпечення нормального розвитку дитини, що конкретизується у завданнях:

  • попередження та виявлення можливих проблем в розвитку дитини;
  • допомога (сприяння) дитині у вирішенні актуальних завдань розвитку, навчання і соціалізації;
  • сприяння підвищенню психолого-педагогічної компетентності, психологічної культури дітей, батьків, педагогів;
  • психологічне забезпечення освітніх програм.

Завдання психологічного супроводу здійснюються шляхом:

  • 1. Створення в закладі емоційно сприятливого мікроклімату для всіх учасників НВП.
  • 2. Вивчення особливостей розвитку кожної дитини (психофізичного, емоційного, соціального).
  • 3. Надання необхідної корекційно-розвиваючої допомоги дітям «групи ризику».
  • 4. Грамотного діагностичного дослідження «шкільної зрілості» та своєчасного корекційного втручання.
  • 5. Підвищення психологічної компетентності вихователів та батьків з питань виховання та розвитку дитини.

В основу психологічного супроводу дошкільнят покладені принципи:

  • 1. Гуманізація - припускає віру в можливості дитини.
  • 2. Системний підхід - заснований на розумінні людини як цілісної системи.
  • 3. Комплексний підхід до супроводу розвитку дитини.
  • 4. Врахування індивідуальних і вікових особливостей дитини, що передбачає зміст, форми, способи супроводу, відповідні індивідуальним можливостям дитини, темпам його розвитку.
  • 5. Безперервність супроводу дитини в освітньому процесі, а саме наступність і послідовність супроводу.

Основні напрямки психологічного супроводу:

  • психодіагностика,
  • корекція і розвиток,
  • психопрофілактика,
  • психологічне консультування,
  • психологічне просвітництво і навчання.

Сфери діяльності практичного психолога з питань психологічного супроводу майбутніх першокласників :

  • Робота з батьками.
  • Робота з вихованцями.
  • Робота з педагогами ДНЗ.
  • Робота щодо побудови зв'язків зі школою з питань перебігу «дитячий садочок - школа».

Психологічний супровід на етапі підготовки дітей до шкільного навчання

  • 1 етап - психологічне просвітництво і психопрофілактика (робота з вихованцями, батьками, педагогами);
  • 2 етап – психодіагностика;
  • 3 етап – корекційно- розвивальна діяльність (групова або індивідуальна);
  • 4 етап – моніторинг:
  • - вікові особливості, майбутніх першокласників;
  • стан здоров'я;
  • 5 етап – аналітичний;
  • 6 етап – взаємодії зі школою з питань перебігу “дитячий садочок-школа”

Очікуваний результат:

  • Оволодіння дитиною моделлю можливих відносин з педагогом, однолітками в новій життєвій ситуації.
  • Придбання досвіду поведінки в значущих для дітей ситуаціях спілкування.
  • Ознайомлення і засвоєння дитиною моделі навчально-виховної сфери.
  • Позитивне ставлення до школи.
  • Позитивна шкільна мотивація.
  • Емоційна регуляції поведінки дітей.
  • Впевненість в собі, в своїх силах.

Прогнозований результат:

  • Зменшення факторів ризику, які призводять до порушення психологічного здоров'я першокласників на початковому етапі адаптації до школи.
  • Формування комфортного освітнього середовища.

Критерії оцінки ефективності психологічного супроводу в дошкільному закладі:

  • Зниження рівня тривожності, сформованість відчуття психологічного захисту у майбутніх першокласників;
  • Емоційне благополуччя дитини в групі;
  • Певний розвиток комунікативних навичок і творчих здібностей;
  • Володіння педагогами стратегіями індивідуального (особистісно-орієнтованого) підходу до вихованців.
  • Включення батьків в НВП.

Діагностичне дослідження головних компонентів шкільної зрілості – важлива складова психологічного супроводу вихованців з питань психологічної готовності до школи.

  • Підготувала: Вікторія Храмцова,
  • практичний психолог ДНЗ№375

Психодіагностика

  • це засіб отримання інформації про рівень психічного (фізичного, емоційного, соціального) розвитку дітей, виявлення індивідуальних особливостей і проблем учасників навчально-виховного процесу.

Психологічна діагностика проводиться з метою:

  • визначення актуального рівня розвитку дітей, його відповідності віку;
  • виявлення індивідуальних особливостей дитини, його потенціалу;
  • ефективного планування напрямків корекційно-розвивальної роботи;
  • прогностики індивідуального маршруту розвитку кожної дитини.

Мета діагностики “шкільної зрілості”

  • Виявити особливості розвитку дитини для розробки індивідуального підходу навчально-виховного процесу.
  • Виявити дітей, не готових до шкільного навчання, для проведення з ними розвивальної роботи, спрямованої на профілактику шкільної неуспішності та дезадаптації.
  • Надання компетентної консультативної допомоги батькам, перед якими стало питання – коли краще дитині вступити до школи.

ЩО САМЕ ДІАГНОСТУВАТИ

  • І. Спостереження за психофізичним розвитком:
  • Взаимооцінка діяльності та поведінки оточуючих та однолітків.
  • Адекватність самооцінки «Я-особистість»
  • Навички спілкування з однолітками
  • Культура спілкування з дорослими
  • Допитливість, пізнавальна активність
  • Навички самостійності
  • Володіння навичками ігрової діяльності
  • Емоційно-вольова стійкість
  • Знання норм поведінки в колективі та володіння ними
  • Довільне регуляція дій. Підпорядкування мотивів.
  • Орієнтація в розумінні соціальних ролей
  • Довільна творча уява
  • Вміння слідкувати за зразком
  • Планування діяльності

ІІ. Спеціальна діагностика психологічної готовності до школи

  • - це багатокомпонентне поняття, вивченням якого займались Л.Венгер,
  • Д.Ельконін, О.Запорожець, Л.Божович та інши вітчизняні психологи.

Мотиваційна готовність:

  • – соціальна готовність – потреба дитини зайняти нову соціальну позицію (учня), а також потреба у спілкуванні з дорослими на новому рівні, де є важливим оцінка та схвалення з боку дорослого;
  • - пізнавальна мотивація – бажання отримувати нові знання.

Розвиток довільної поведінки (вольова готовність)

  • вміння свідомо підкоряти свої дії правилам, вміння орієнтуватись на задану систему вимог, уважно слухати та виконувати почуте, вміння самостійно виконувати завдання за зразком.

Соціальна зрілість

  • потреба в спілкуванні з однолітками та вміння підкорити свою поведінку законам дитячих груп, здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання.
  • Емоційна зрілість
  • можливість тривалий час виконувати не дуже приємне завдання, зменшення імпульсивних реакцій.

Особистісна готовність

  • вольова готовність;
  • бажання зайняти позицію «учень»;
  • вміння дитини будувати стосунки з однолітками;
  • розвиток самосвідомості.

Інтелектуальна зрілість

  • диференційоване сприйняття (перцептивна зрілість), яка включає вміння виділяти фігуру з фону.
  • концентрація уваги
  • аналітичне мислення, що проявляється в здатності встановлювати зв’язки між явищами.
  • логічне запам’ятовування
  • сенсомоторна координація -  узгодженість дій і взаємодії органів чуттів і рухів, коли існує узгодження (координація) рухів з динамічним образом
  • вміння відтворювати зразок
  • розвиток дрібної моторики рук

Така інтелектуальна готовність в значній мірі відображає функціональне дозрівання структур головного мозку.

  • Спираючись лише на результати діагностики інтелектуальної готовності не можна робити загальний висновок про готовність чи не готовність дитини до шкільного навчання.
  • Але це невід’ємна складова базового психічного розвитку дитини, без якої неможливо успішно навчатись у школі.

На підставі даних психологічної діагностики

  • складається індивідуальна карта психологічного розвитку дитини, визначаються основні напрямки корекційно-розвиваючої роботи практичного психолога з вихованцями (в індивідуальній або груповій формі).

Ми прагнемо

  • стимулювати творчий пошук фахівців психологічної служби щодо складання добірки нової діагностичної програми обстеження дітей 5-6 років з питань готовності до шкільного навчання.

Запитання для учасників:

  • Які компоненти шкільної готовності дитини ви вважаєте доцільно вивчати в умовах ДНЗ?
  • Які складові інтелектуальної готовності необхідно діагностувати на початку навчального року в групах старшого дошкільного віку.

Особливості корекційно-розвивальної роботи практичного психолога в межах психологічного супроводу майбутніх першокласників.

  • Підготувала: Оксана Собакар,
  • практичний психолог ДНЗ№125
  • Не бойтесь продвигаться медленно,
  • бойтесь находиться в бездействии. (Китайская пословица)

Корекційно - розвиваюча робота.

  • Мета: корекція і розвиток можливих недоліків та відхилень в розвитку дитини, створення умов для розкриття природного потенціалу.

В ході корекційно-розвиваючої роботи вирішуються такі завдання:

  • Сприяння розвитку пізнавальної активності дітей;
  • Сприяння розвитку загальноінтелектуальних умінь: прийомів аналізу, порівняння, узагальнення, навичок угруповання і класифікації;
  • сприяння активації пізнавальної діяльності, формуванню вміння орієнтуватися в завданні, розвитку самоконтролю і адекватної самооцінки;
  • Сприяння мовленнєвому розвитку (поширенню словникового запасу, розвитку усного монологічного мовлення дітей, надання обізнаності про навколишнє);
  • Психокорекція поведінки дитини;
  • Формування навичок конструктивної комунікатики, самостійності, нормативної поведінки.

Основні напрямки корекційної роботи:

  • Удосконалення рухів і сенсомоторного розвитку:
  • розвиток загальної моторики;
  • розвиток тонкої рук;
  • розвиток графічних навичок.
  • 2. Корекція окремих сторін психічної діяльності:
  • розвиток зорового сприйняття і впізнавання;
  • розвиток зорової та слухової пам'яті;
  • формування узагальнених уявлень;
  • розвиток просторових уявлень;
  • розвиток уваги;

Основні напрямки корекційної роботи:

  • 3. Розвиток основних розумових операцій:
  • навичок аналізу і синтезу;
  • навичок угруповання і класифікації;
  • 4. Розвиток довільної регуляції:
  • вміння працювати за інструкцією;
  • вміння планувати та контролювати діяльність.
  • 5. Розвиток різних видів мислення:
  • розвиток наочно-діючого мислення;
  • розвиток наочно-образного мислення;
  • розвиток словесно-логічного мислення (вміння бачити і встановлювати логічні зв'язки між предметами, явищами і подіями);

Основні напрямки корекційної роботи:

  • 6. Корекція порушень в розвитку емоційно-особистісної сфери;
  • 7. Розширення уявлень про навколишній світ і збагачення словника.
  • 8. Корекція індивідуальних прогалин в знаннях.

Поступове збільшення розмірів первинних, вторинних та третинних зон кори головного мозку в онтогенезі (за дослідженням Московського інституту мозку)

  • Приділяти увагу:
  • формуванню навичок самоконтролю,
  • розвитку довільної регуляції діяльності,
  • розвитку просторових уявлень,
  • які є важливими компонентами контролю за процесом засвоєння нового матеріалу

Розвинена мова, самостійність та комунікаційні навички дошкільнят– показники соціальної та шкільної зрілості.

  • Підготувала: Ірина Шевченко,
  • практичний психолог ДНЗ№100

Мовлення дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини.

  • Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мови дорослих, які оточують її з раннього дитинства.
  • Малюк навчається розмовляти завдяки розвитку фонематичного сприйняття і здібності до наслідування.

Завдання комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини:

  • 1. Забезпечити цілісність і життєздатність різних спільнот людей — «дитина — дорослий», «діти — дорослі», «дитина — дитина», «діти — однолітки й малюки»;
  • 2. Розвивати усі форми (емоційно-особистісне, ситуативно- ділове,
  • позаситуативне)
  • і засоби
  • (невербальні, мовні)
  • спілкування вихованців
  • дошкільного віку.

Пізнавально - мовленнєва діяльність

  • - одна з умов успішного навчання в школі; саме за допомогою мови дитина засвоює всю систему знань.
  • Розвинені комунікативні навички і навички самостійності
  • допомогають дитині в ефективній адаптації до нових соціальних умов.

Визначення мовленнєвої готовності до школи

  • Комунікативна готовність – комплексне застосування дитиною мовних і немовних засобів (міміка, жести, рухи) з метою комунікації.
  • Мовленнєва готовність - сформованість та певний рівень розвитку всіх видів компетенцій: фонетичної, лексичної, діамонологічної, граматичної та комунікативної компетенції.

Ідучи до школи, шестирiчнi дiти мають володіти такими вміннями:

  • говорити чiтко, виразно, правильно; правильно вимовляти всі звуки;
  • спілкуватися мiж собою i з дорослими, дотримуючись правил ввічливості;
  • звертаючись до однолітків i дорослих, вживати кличну форму імені, загальної назви (тату, мамо, бабусю, сестричко, братику), слова ввічливості;
  • розповiдати про себе, про cвoїx батькiв та iнших членiв родини без тривалих пауз i повторів;
  • розповiдaти про улюблених домашнiх тварин, iграшки, описувати їx усно;
  • розрiзняти на слух вipш, оповiдaння, казку;
  • переказувати близько до почутого казку (уривок казки), розповiдaти напам'ять, вiдповiдно iнтонуючи, вiрші;
  • домислювати кінцівку оповідання, казки (фантазувати);
  • володіти правилами мовленнєвого етикету.

Напрямки профілактичної діяльності практичного психолога ДНЗ в роботі с учасниками НВП з питань психологічного супроводу майбутніх першокласників.

  • Підготувала: Марина Аптер,
  • практичний психолог ДНЗ№55

Псіхопрофілактика

  • Мета: запобігання можливих проблем у розвитку вихованців та взаємодій учасників навчально-виховного процесу.

Профілактична діяльність реалізується наступними методами:

  • Робота з адаптації суб'єктів освітнього процесу (дітей, педагогів, батьків) до умов нового соціального середовища.  
  • Сприяння динамиці соціально-емоційного розвитку дітей.
  • Сприяння сприятливому соціально-психологічному клімату в ДНЗ.
  • Профілактика професійного вигорання у педагогічному колективі;
  • Психолог в ДНЗ може виступати помічником адміністрації в плануванні, організації і впровадженні інноваційних проєктів, а також в подоланні психологічного опору інноваціям.

а також

  • У зв'язку зі зростанням кількості дітей з особливими освітніми потребами і яскраво вираженими проблемами в психічному розвитку, перед психологічною службою стоїть завдання сприяти первинній профілактиці та інтеграції цих
  • дітей в соціум.

Психологічна просвіта з питань психолого-педагогічного супроводу вихованців в дошкільному закладі як засіб підвищення психологічної культури учасників НВП.

  • Підготувала:
  • Неоніла Новікова,
  • практичний психолог
  • ДНЗ№97

Психологічна просвіта та навчання

  • Мета: сприяння підвищенню психологічної компетентності і культури педагогів, адміністрації ДНЗ та батьків, а саме:
  • актуалізація і систематизація наявних знань;
  • підвищення рівня психологічних знань;
  • включення наявних знань в структуру діяльності.

Психологічна просвіта

  • це формування соціокультурного середовища та зовнішніх умов, що впливають на розвиток та саморозвиток особистості. 
  • Просвітницька робота передбачає ознайомлення усіх учасників навчально-виховного процесу з новітніми інформаційними потоками, тематично орієнтованими на проблематику.

Форми роботи психологічної служби у напрямку психологічної просвіти:

  • Консультації (бесіди) з дітьми, педагогами, батьками;
  • Семінари;
  • організація "круглих столів";
  • виступи на засіданнях психолого-педагогічних семінарів;
  • виступи на засіданнях педагогічних рад;
  • виступи на батьківських зборах;
  • виступи на психолого-педагогічних консиліумах;
  • інформаційне забезпечення роботи «Школи батьківства», «Батьківського консультпункту» тощо;
  • оформлення «Куточка психолога», періодичне оновлення інформації на ньому;
  • мобільні теки (пересувки) по групам;
  • створення психологічного лекторію для педагогів, батьків та вихованців;
  • інформаційне забезпечення на сайті дошкільного закладу;
  • ведення блогу для батьків;

Теми для проведення заходів:

  • « Як підготувати дитину до школи?»;
  • «Роль сiм'i у пiдготовцi дитини до школи»;
  • «Готовність дитини до школи: складові успішного навчання»;
  • «Психологічні умови готовності дитини до школи»;
  • «Особистісна та соціально- психологічна готовність дитини до школи» та ін.

Рекомендації практичного психолога ДНЗ дорослим (які оточують дитину) щодо сприяння психологічній готовності дошкільнят до шкільного навчання, ефективній адаптації до нового соціального статусу і шкільного середовища.

  • Підготувала: Світлана Самойленко,
  • практичний психолог ДНЗ№148

  • «Быть готовым к школе уже сегодня не значит уметь читать, писать, считать.
  • Быть готовым к школе – значит быть готовым всему этому научиться».
  • Л. Венгер.

Загальні рекомендації для вихователів та батьків у розвитку пізнавальної сфери

  • Намагайтесь організувати пізнавальну діяльність так, щоб вона сприяла максимальній зосередженості та зацікавленості дитини;
  • Об’єктивно оцінюйте здібності кожної окремої дитини, не порівнюйте дітей між собою, а звертайте їх увагу на власні досягнення;
  • Підтримуйте власну обізнаність в сфері її інтересів, своє бажання мати з нею спільні теми для спілкування;
  • гармонійно поєднуйте розвивальні заняття з ігровою діяльністю.
  • Пам’ятайте: шестирічки - це діти, провідною діяльністю яких є гра.
  • Одним з результатів нашого методичного об’єднання має стати нова діагностична програма обстеження дітей 5-6 років з готовності до шкільного навчання.
  • Дякуємо за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка