Психолого-педагогічний супровід важковиховуваних учнів Підготувала методист ммк рачова Н. М. Підліткам притаманне: Підліткам притаманне



Скачати 23,94 Kb.
Дата конвертації01.12.2016
Розмір23,94 Kb.

Психолого-педагогічний супровід важковиховуваних учнів Підготувала методист ММК Рачова Н.М.

Підліткам притаманне:

Підліткам притаманне:

  • наслідування негативних форм поведінки, що викликає незгоду, заперечливе ставлення з боку дорослих;
  • перевірка межі дозволеного і прагнення її розширити під час спілкування з батьками і однолітками;
  • прагнення до пригод, авантюри, потреби випробувати “завмирання духу”.

Девіантна поведінка


– вид поведінки з відхиленнями, пов'язаний з порушенням відповідних віку соціальних норм і правил поведінки.

Типовими виявами девіантної поведінки є ситуаційно зумовлені дитячі і підліткові поведінкові реакції, такі як:
  • демонстрація, агресія, виклик, самовільне і систематичне відхилення від навчання або трудової діяльності;
  • бродяжництво, пияцтво і алкоголізм дітей і підлітків;
  • рання наркотизація і пов'язані з нею асоціальні дії;
  • антигромадські дії сексуального характеру;
  • спроби суїциду.

Делінквентна поведінка характеризується як асоціальні проступки дітей, які складаються в певний стійкий стереотип дій, що порушують правові норми, але що не тягнуть за собою карної відповідальності через їх обмежену суспільну небезпеку або недосягнення дитиною віку, з якого починається карна відповідальність.

Типи делінквентної поведінки:

  • агресивна поведінка, що включає образи, побої, підпали, садистські дії, направлені, в основному, проти особистості людини;
  • корислива поведінка, включаючи дрібні крадіжки, здирство, угін автотранспорту і інше майнове посягання, пов'язані з прагненням отримати матеріальну вигоду;
  • поширення і продаж наркотиків.

Кримінальна поведінка визначається як протиправний вчинок, який по досягненню віку карної відповідальності служить основою для збудження карної справи і кваліфікується за певними статтями карного кодексу.

Причини відхиленої поведінки підлітків

І.       Біопсихологічні причини:

1.                 Спадкові:

      ураження генетичного матеріалу, спадкові дефекти обміну, які мають вплив на визрівання мозкових структур.

2.                 Уроджені:

   властивість нервової системи;

  внутрішньоутробне ураження (токсикоз, енцефаліти, інтоксикації, пологова патологія).

3.                 Придбані:

     нервові та соматичні захворювання.

   

ІІ.    Соціально-психологічні причини:

1.     Несприятливі обставини в сім’ї (алкоголізм, наркоманія, куріння, психічні порушення у батьків).

2.     Єдина дитина в сім’ї.

3.     Неповна сім’я.

4.      Зразки жорстокості, насильства, агресивності, обману значущих для дитини людей.

ІІІ.     Психолого-педагогічні причини:

1.       Невідповідність між установками дорослих, їхніми ствердженнями і їхньою поведінкою.

2.       Відсутність знань у педагогів і батьків про індивідуальні, вікові та статеві особливості дитини.

3.       Неправильне використовування дорослими психолого-педагогічних заходів обмежено-спонукального характеру.

Характеристика відхилень у психічному розвитку за Х.Куеєм  

    • Протиправна поведінка. Погані друзі, прогулювання школи, пізнє вкладання спати, відданість вибраним одноліткам, прийняття асоціальними групами, співучасть у крадіжках, участь у зграї.
    • Розсіяність, незграбність, пасивність, марення наяву, млявість, сонливість, нервовий сміх, мастурбація, гризіння предметів, запізніла гра
    • Почуття неповноцінності, розвинена самосвідомість, уникнення спілкування, тривожність, плач, гіперсенситивність, рідка посмішка, депресія, гризіння нігтів, боязливість
    • Неслухняність, руйнівність, деструктивність, запальність, безвідповідальність, нахабство, ревнивість, гнівливість, шаленство, опоганення, нав’язливість, плутаність

Порушення поведінки

Порушення особистості

Асоціальні тенденції

Незрілість

Рівні педагогічної занедбаності учнів:

Низький рівень

Середній рівень

Це – важковиховуваний учень, який характеризується відставанням у навчанні та появою виховної занедбаності. В свою чергу, відставання в навчанні веде до небажання вчитися. Недостатньо вихований, має ряд негативних якостей. Негативні відхилення в поведінці (наприклад, часто запізнюється на перший урок, рано йде зі школи, періодично грубий зі старшими тощо), неорганізований.

В поведінці нестійкий, контроль старших ігнорує, знижена критичність сприйняття власних дій і вчинків. Однак, в цілому, домінують здорові риси характеру, притаманні віку.

Застосування спеціальної психолого-педагогічної методики не потрібно.

Це – власне педагогічно занедбаний учень, який характеризується проявом стійкої дидактичної і виховної захищеності. Така дитина має цілий комплекс негативних якостей. Відхилення в поведінці характеризуються системністю і постійністю. Відбувається порушення контакту з дорослими й однолітками, батьками і вчителями. Конфліктність відхилень часто роз’яснюється егоїстичною спрямованістю особистості. Інтерес до навчання і праці втрачений. Позиція по відношенню до вчителів пасивна, оборонна. Педагогічні впливи сприймаються правильно, але діяти відповідно до них учень не вміє.

У цих випадках потребується застосування загальних мір психолого-педагогічної профілактичної роботи.

Високий рівень

Високий рівень

Кримінальний рівень

Це – учень-правопорушник, який характеризується проявом стійкого комплексу негативних якостей. Неповнолітня дитина активно чинить опір вихованню. Вимоги дорослих виконує тільки під “натиском” і постійним контролем з їхнього боку. У спілкуванні з педагогами агресивний. В колективі однолітків не уживається, суспільні норми і правила не виконує, живе відповідно до тієї “моралі”, яка виправдовує його поведінку, не відчуває межі між пустуванням і правопорушенням.

Робота з такою дитиною потребує спеціальних психолого-педагогічних профілактичних заходів.

Це – неповнолітній злочинець, поведінка якого практично не керована. Психолого-педагогічні впливи ним не сприймаються, неповнолітній активно бореться проти них. Поведінка носить активно-наступальний характер, він живе відповідно до своїх норм “моралі”, яка виправдовує мотиви правопорушень, легко йде на злочини.

Для таких осіб необхідна спеціальна методика виховання в закритих спеціальних закладах.

“Загальний портрет” підлітка, схильного до противоправних дій у поведінці

  •   Відставання в інтелектуальній сфері.
  •    Недоліки в характері.
  •     Завищена конфліктність.
  •     Активізація механізму психологічного захисту.
  •   Підвищений інтерес до заборонених розваг.
  •   Притуплення гуманного начала.
  •   Вибір негативних засобів самоствердження і прояву дорослості.

Алгоритм роботи практичного психолога і соціального педагога з важковиховуваними дітьми та підлітками


Взаємодія зі службою у справах дітей, іншими інстанціями з питань профілактики злочинності та проявів насилля серед учнівської молоді, попередження дитячої безпритульності та бездоглядності.

Взаємодія з адміністрацією навчального закладу щодо профілактики негативних явищ в учнівському середовищі (рада профілактики, педради тощо).

Просвітницька робота з педагогічним колективом з питань взаємодії педагогів і працівників психологічної служби щодо профілактики злочинності та проявів насилля серед учнівської молоді, важковиховуваності учнів.

Просвітницька робота з сім’ями важковиховуваних дітей (консультації, відвідування вдома).

Виявлення учнів, схильних до правопорушень, які мають проблеми в поведінці, ознаки емоційних розладів, труднощі в навчанні та вихованні. Визначення причин труднощів учнів різних категорій «групи ризику», індивідуальна діагностика «важковиховуваних».

Індивідуально-профілактична робота з дітьми і підлітками педагогічного колективу навчального закладу спрямована на вирішення таких завдань, як:


Виявлення дітей і підлітків, схильних до девіацій

Постійний і всебічний контроль (за місцем проживання, навчання) за їхньою поведінкою і способом життя                     

   Поглиблене вивчення особистості й індивідуальності дітей і підлітків, джерел позитивного і негативного впливу на дитину



Визначення шляхів і розробка заходів зі створення обставин, які запобігають або виключають можливість здійснення правопорушень

     Виховний вплив на оточення, яке негативно діє на дітей і підлітків



У роботі з дітьми, схильними до девіантної поведінки варто керуватись такими принципами:

 - зацікавити можливістю самореалізуватися в певному виді діяльності;

- створити “групу підтримки”;

- розвивати позитивні риси та позитивний соціальний досвід;

- органічно поєднувати повагу до вихованця із системою вимог;

- залучати до тісної співпраці всіх дорослих, які займаються вихованням підлітка;

- індивідуально підходити до кожного учня;

- гуманно ставитись до дитини у процесі її перевиховання;

- встановити емоційний зв’язок зі значущим дорослим.

Психологічна робота з батьками може проводитись в таких аспектах, як:

       Інформаційно-просвітницька робота з метою профілактики дисгармонії сімейних відносин.

       Діагностична робота з метою виявлення типу сімейного виховання, установок батьків щодо відношення до дітей і гармонічності сімейних відносин в цілому.

        Комплексна психолого-педагогічна робота з сім’єю з метою відновлення здорових взаємовідносин між її членами та корекції наявних відхилень у сімейному вихованні.

Робота з педагогічним колективом

Психолого-педагогічний консиліум чи спеціальна педрада, присвячена профілактиці правопорушень. Під час підготовки до педради проводиться вивчення психологічного клімату в учнівських колективах, виявлення учнів, які займають статус лідерів чи відкинутих.

Індивідуальні бесіди та консультації за результатами тестувань та спостережень.

Педагогічні консиліуми щодо окремих учнів “групи ризику”.

Участь у розробці заходів щодо надання допомоги дітям із соціально-незабезпечених сімей.

ігротерапевт Г. Лендрет сформулював такі принципи стосунків психолога з дітьми в ході корекційної роботи:


Я не всезнайко.

Та я й не буду намагатися ним бути.

Я хочу, щоб мене любили.

Тому я буду відкритий для люблячих дітей.

Я так мало знаю про складні лабіринти дитинства.

Тому я дозволю дітям учити мене.

Я найкраще засвоюю знання, здобуті в результаті моїх власних зусиль.

Тому я об'єдную свої зусилля із зусиллями дитини.

Іноді мені потрібна схованка.

Тому я дам схованку дітям.

Я люблю, коли мене сприймають таким, який я є насправді.

Тому я прагнутиму співпереживати дитині та цінувати її.

Я роблю помилки.

Тому я буду терплячим до людської сутності дитини.

Приємно відчувати себе начальником та знати відповіді на всі запитання.

Тому мені доведеться багато працювати над тим, щоб захистити від себе дітей.

Я не можу зробити так, щоб страх, біль, розчарування та стреси в дитини зникли.

Тому я буду намагатися пом'якшити удар.

Я відчуваю страх, коли я беззахисний.

Тому я торкатимуся внутрішнього світу беззахисної дитини з добротою, ласкою та ніжністю.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка