Реферативна доповідь: Невідкладні стани, надання терапевтичної допомоги при загрожуючих життю станах на етапах медичної евакуації. Бойова психічна травма



Скачати 36,75 Kb.
Дата конвертації14.02.2017
Розмір36,75 Kb.

Реферативна доповідь:

Невідкладні стани, надання терапевтичної допомоги при загрожуючих життю станах на етапах медичної евакуації. Бойова психічна травма

Виконавці: студент 5 курсу 2а гр. 5 дес. Кузьменко М.В. Під керівництвом провідного терапевта Дніпровського військового госпіталю, військової частини А4615 підполковник м/с Байцуренко А.Б. та завідуючого кафедри внутрішньої медицини 2 ДЗ «ДМА МОЗ України» професорa Куряти О.В.

Терапевтична допомога у воєнний час є частиною сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення. Основу сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення Збройних Сил України становить система етапного лікування поранених і хворих з їх евакуацією за призначенням та медичною реабілітацією.

Загальними принципами організації терапевтичної допомоги у воєнний час є:

  • -надання терапевтичної допомоги пораненим та хворим та початок інтенсивної терапії в якомога стислі терміни;
  • -своєчасність, безперервність, послідовність і спадкоємність у наданні терапевтичної допомоги, лікуванні та медичної реабілітації поранених, уражених та хворих;
  • -концентрація основних зусиль, сил та засобів терапевтичної служби в необхідний момент і в необхідному напрямку;
  • -ешелонування (розчленування, розподіл) сил і засобів терапевтичної служби між лікувальними закладами;
  • -послідовне нарощування терапевтичних заходів на етапах медичної евакуації;
  • -максимальне обмеження багатоетапності в лікуванні поранених, уражених та хворих;
  • -евакуація пораненого, ураженого або хворого за призначенням у лікувальний заклад, де йому буде надана вичерпна терапевтична допомога з наступним лікуванням до одужання;

-застосування на всіх етапах медичної евакуації єдиної класифікації хвороб і дотримання єдиних вимог до методики медичного сортування, надання терапевтичної допомоги, лікування та реабілітації;

  • -застосування на всіх етапах медичної евакуації єдиної класифікації хвороб і дотримання єдиних вимог до методики медичного сортування, надання терапевтичної допомоги, лікування та реабілітації;
  • -здійснення медичної евакуації уражених та хворих за призначенням відповідно до затвердженого порядку евакуації (плану медичного забезпечення бойових дій);
  • -надання адекватної терапевтичної допомоги пораненим, ураженим і хворим під час евакуації;
  • -відповідальність командування вищої ланки терапевтичної служби за евакуацію уражених і хворих з етапів медичної евакуації нижчої ланки;
  • -максимально можливе використання санітарної авіації як найшвидшого засобу транспортування уражених і хворих до лікувальних закладів;
  • -спеціалізація терапевтичної допомоги, лікування і реабілітації поранених, уражених та хворих;
  • -широкий маневр не тільки обсягом, але й видами терапевтичної допомоги на етапах медичної евакуації;
  • -наявність резерву сил і засобів терапевтичної служби;
  • -контроль за просуванням уражених та хворих по етапах медичної евакуації, підтримання ефективного зв’язку та взаємодії між органами управління терапевтичної служби, підрозділами, частинами та закладами терапевтичної служби; -ведення єдиної визначеної документації обліку та звітності;
  • -застосування автоматизованої системи управління лікувально-евакуаційним забезпеченням військ (сил), координації та комп’ютерного моніторингу за вчасним і безпечним просуванням уражених та хворих по етапах медичної евакуації.

Під видом терапевтичної допомоги розуміють перелік (комплекс) лікувально- профілактичних (лікувально-діагностичних) заходів, що надаються пораненим та хворим на етапах медичної евакуації. Вид терапевтичної допомоги визначається місцем її надання, підготовкою осіб, що її надають, і наявністю відповідного оснащення.

  • Обсяг терапевтичної допомоги – це сукупність лікувально-профілактичних (лікувально-діагностичних) заходів, що проводяться на даному етапі надання терапевтичної допомоги пораненим, ураженим та хворим. Обсяг терапевтичної допомоги залежить від виду терапевтичної допомоги і умов бойової та медичної обстановки. Обсяг терапевтичної допомоги і терміни лікування поранених, уражених і хворих на різних етапах надання терапевтичної допомоги встановлюються розпорядженням старшого начальника терапевтичної служби згідно затвердженого плану медичного забезпечення.
  • В Збройних Силах України на особливий період передбачається надання наступних типових видів терапевтичної допомоги:

  • -кваліфікована терапевтична допомога;
  • -спеціалізована терапевтична допомога;
  • -медична реабілітація.

Кожному етапу надання терапевтичної допомоги характерний визначений (типовий) вид терапевтичної допомоги: -медичній роті бригади – перша лікарська і невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги, -військовому мобільному госпіталю – кваліфікована терапевтична допомога -лікувальним закладам військово-медичних клінічних центрів (ВМКЦ) і Територіальних госпітальних баз – кваліфікована і спеціалізована терапевтична допомога.

До невідкладних заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги відносяться:

До невідкладних заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги відносяться:

  • -повна санітарна обробка (ПСО) уражених отруйними речовинами i осіб, що мають забруднення шкіри радіонуклідами вище гранично допустимих рівнів;
  • -введення антидотів i протиботулінічної сироватки;
  • -комплексна терапія гострої серцево-судинної недостатності;
  • -застосування дихальних аналептиків і проведення штучної вентиляції легень з використанням кисневої апаратури при тяжких порушеннях дихання;
  • -лікування токсичного набряку легень;
  • -боротьба з гострою нирковою недостатністю;
  • -купування вираженого больового синдрому, судом, бронхоспазму, триваючої блювоти, тяжких алергічних реакцій та ін.;
  • -застосування нейролептиків, транквілізаторів і седативних засобів при гострих реактивних станах;
  • -призначення десенсибілізуючих, протисверблячних та седативних засобів при поширених іпритних дерматитах;
  • -комплексні лікувальні заходи при попаданні всередину організму радіоактивних речовин;
  • -використання специфічних засобів при ураженнях очей іпритом та інші заходи. До заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути відтерміновано, відносяться:
  • -введення симптоматичних лікарських засобів при станах, що не становлять загрози для життя;
  • -застосування антибіотиків і сульфаніламідів з метою профілактики інфекційних ускладнень при радіаційних і хімічних пошкодженнях;
  • -гемотрансфузії із замінною метою (при помірній анемізації);
  • -проведення фізіотерапевтичних процедур та інші заходи.

Медична реабілітація - комплекс організаційних, лікувальних, медико- психологічних і військово-професійних заходів, що проводяться у відношенні до поранених, уражених та хворих з метою підтримання та відновлення їх боє- та працездатності, швидкого повернення до строю. Медична реабілітація повинна здійснюватися не лише на заключних етапах лікування, а починатися з передових етапів медичної евакуації. Вона стосується не лише поранених та хворих, але й усіх військовослужбовців, що мають різні форми нервово-психічних порушень, прояви бойового стресу, утоми, психоемоційної напруги.

Складовою частиною лікувально-діагностичних заходів, тісно пов’язаною з процесом надання терапевтичної допомоги пораненим та хворим, є медична евакуація. Під медичною евакуацією розуміють сукупність заходів щодо доставки поранених, уражених та хворих з району виникнення санітарних втрат в лікувальні заклади з метою своєчасного і повного надання медичної допомоги. Для евакуації поранених, уражених та хворих необхідно використовувати найбільш щадні та швидкохідні засоби медичної евакуації, в першу чергу повітряні транспортні засоби.

  • Для медичного супроводження поранених, уражених та хворих виділяється медичний персонал, особливо якщо евакуація здійснюється на значні відстані. Супроводжуючий медичний персонал під час транспортування спостерігає за станом поранених, уражених та хворих та у разі необхідності надає їм медичну допомогу.

Евакуація хворих організується старшим начальником терапевтичної служби і здійснюється транспортними засобами, що є в його розпорядженні. Такий порядок евакуації називається "евакуацією на себе". В окремих випадках начальник терапевтичної служби організовує евакуацію хворих в тил наявними транспортними засобами ("евакуація від себе"). Перевага "евакуації на себе" полягає в тому, що старший начальник терапевтичної служби, що направляє транспорт вперед, має можливість більш ефективно його використовувати та маневрувати ним відповідно до умов бойової та медичної обстановки.

Медичне сортування уражених на етапах надання першої лікарської та спеціалізованої терапевтичної допомоги та уражених при надзвичайних ситуаціях у мирний час. Медичне сортування представляє собою розподіл поранених, уражених та хворих на однорідні групи за ознакою потреби в лікувально-евакуаційних і лікувально-профілактичних заходах. Зміст цих заходів визначається відповідно до медичних показань та обсягу медичної допомоги, яка може бути надана на даному етапі надання медичної допомоги в конкретних умовах.

Медичне сортування уражених на етапах надання першої лікарської та спеціалізованої терапевтичної допомоги та уражених при надзвичайних ситуаціях у мирний час. Медичне сортування представляє собою розподіл поранених, уражених та хворих на однорідні групи за ознакою потреби в лікувально-евакуаційних і лікувально-профілактичних заходах. Зміст цих заходів визначається відповідно до медичних показань та обсягу медичної допомоги, яка може бути надана на даному етапі надання медичної допомоги в конкретних умовах.

  • Принципи медичного сортування і вимоги до його проведення:
  • -медичне сортування розпочинається у процесі надання першої лікарської допомоги і продовжується на всіх етапах медичної евакуації;
  • -у процесі сортування в першу чергу мають бути виявлені поранені, уражені і хворі, які потребують надання невідкладної медичної допомоги;
  • -у разі потреби, якщо це можливо, постраждалих сортують на кожному етапі медичної евакуації неодноразово (при надходженні, після надання медичної допомоги, перед посадкою в транспортний засіб для евакуації), з метою вчасного виявлення змін у стані пораненого (хворого), що можуть потребувати переведення його до іншої категорії;
  • -медичне сортування повинен виконувати найбільш кваліфікований медичний працівник, який є на даному етапі медичної евакуації;
  • -результати медичного сортування обов’язково фіксуються спеціальними позначеннями поранених і хворих, а також відповідними записами в їхніх медичних документах;
  • -медичне сортування здійснюється в інтересах більшості постраждалих і спрямовується на надання першочергової допомоги пораненим, які перебувають у критичному, але не безнадійному стані, та перспективним пацієнтам, що мають більше шансів повернутися до строю.

Принципи медичного сортування уражених терапевтичного профілю мають деякі відмінності від узвичаєних положень, вироблених при проведенні сортування поранених. По-перше, при масовому надходженні уражених найбільш раціонально користуватися синдромологічним принципом у діагностиці (визначення провідного синдрому ураження). В процесі медичного сортування прийдеться обмежитися оцінкою загального стану ураженого, стислим оглядом (стан шкірних покровів і видимих слизуватих, зіничні реакції), визначенням частоти дихання і пульсу, рівня артеріального тиску, пальпацією живота для виявлення симптомів подразнення очеревини. В результаті такого скороченого обстеження встановлюється синдромологічний діагноз і приймається вирішення про засоби невідкладної допомоги і місці її проведення. По-друге, у більшості випадків для уражених терапевтичного профілю проведення медичного сортування може цілком успішно поєднуватися з наданням медичної допомоги в цьому ж приймально-сортувальному (сортувально-евакуаційному) відділенні, на відміну від сортування ранених, хірургічна допомога котрим (у тому числі і невідкладна) буде здійснюватися за межами сортувальних палат - у перев'язувальній або операційній. Для хворих із бойовою терапевтичною патологією невідкладні заходи це, в основному, внутрішкірні, підшкірні, внутрішньовенні ін'єкції лікарських засобів, оксигенотерапія, тобто маніпуляції, що можуть бути проведені в приймально- сортувальних палатах. На етапах медичної евакуації в більшості випадків такі уражені після надання їм невідкладної допомоги підлягають подальшій евакуації. Це дозволить поєднати медичне сортування з наданням невідкладної допомоги в приймально-сортувальних відділеннях. По-третє, важливим заходом, що забезпечує проведення медичного сортування уражених і хворих терапевтичного профілю, є створення необхідної кількості лікарсько-сестринських бригад.

  • Принципи медичного сортування уражених терапевтичного профілю мають деякі відмінності від узвичаєних положень, вироблених при проведенні сортування поранених. По-перше, при масовому надходженні уражених найбільш раціонально користуватися синдромологічним принципом у діагностиці (визначення провідного синдрому ураження). В процесі медичного сортування прийдеться обмежитися оцінкою загального стану ураженого, стислим оглядом (стан шкірних покровів і видимих слизуватих, зіничні реакції), визначенням частоти дихання і пульсу, рівня артеріального тиску, пальпацією живота для виявлення симптомів подразнення очеревини. В результаті такого скороченого обстеження встановлюється синдромологічний діагноз і приймається вирішення про засоби невідкладної допомоги і місці її проведення. По-друге, у більшості випадків для уражених терапевтичного профілю проведення медичного сортування може цілком успішно поєднуватися з наданням медичної допомоги в цьому ж приймально-сортувальному (сортувально-евакуаційному) відділенні, на відміну від сортування ранених, хірургічна допомога котрим (у тому числі і невідкладна) буде здійснюватися за межами сортувальних палат - у перев'язувальній або операційній. Для хворих із бойовою терапевтичною патологією невідкладні заходи це, в основному, внутрішкірні, підшкірні, внутрішньовенні ін'єкції лікарських засобів, оксигенотерапія, тобто маніпуляції, що можуть бути проведені в приймально- сортувальних палатах. На етапах медичної евакуації в більшості випадків такі уражені після надання їм невідкладної допомоги підлягають подальшій евакуації. Це дозволить поєднати медичне сортування з наданням невідкладної допомоги в приймально-сортувальних відділеннях. По-третє, важливим заходом, що забезпечує проведення медичного сортування уражених і хворих терапевтичного профілю, є створення необхідної кількості лікарсько-сестринських бригад.

Під цією назвою розуміють психічний стрес, викликаний небезпечними для здоров’я та життя умовами, що виникають під час розвитку БПТ (бойової психічної травми). Такими умовами є пряма та опосередкована загроза життю, чинники ізоляції, порушення режиму сну, дефіцит часу на прийняття рішень, швидкоплинність бойових дій, відповідальність за виконання бойових задач, відсутність довіри до командування, порушення зв’язку між підрозділами тощо.

  • Під цією назвою розуміють психічний стрес, викликаний небезпечними для здоров’я та життя умовами, що виникають під час розвитку БПТ (бойової психічної травми). Такими умовами є пряма та опосередкована загроза життю, чинники ізоляції, порушення режиму сну, дефіцит часу на прийняття рішень, швидкоплинність бойових дій, відповідальність за виконання бойових задач, відсутність довіри до командування, порушення зв’язку між підрозділами тощо.

Бойова психічна травма

Психічні розлади, які виникають в умовах воєнного часу можна об’єднати в три  основні групи.


До другої групи реакції відносять спроби людини «викреслити бойові дії з пам’яті». Як наслідок, виникають різноманітні дисциплінарні порушення, вживання алкоголю, наркоманія. Зазвичай, перераховані реакції виникають після бойових дій.

Першу групу складають розлади, при яких провідним синдромом  виступає патологічний страх. Для страху характерні такі прояви: серцебиття, відчуття нестачі повітря, холодний піт, тремтіння кінцівок, заціпеніння, заїкання або втрата мови. Розрізняють рухові та заціпенілі форми страху. Рухова форма – неконтрольована активність (втеча від джерела небезпеки). При заціпенілій формі ускладнюється контакт з оточенням, людина стає нерухомою або малорухомою.

Третю групу порушень складають розлади, які пов’язані з тривалим веденням бойових дій – бойова втома. Сюди ж відносяться «бойовий шок» - проста емоційна реакція, яка розвивається через декілька годин або днів після інтенсивних бойових дій.

Виділяють легкий, середній та важкий ступінь БПТ

  • Для легкого ступеню БПТ характерна надмірна дратівливість, замкнутість, втрата апетиту, головний біль, швидка втомлюваність, нер-возність.
  • Середній ступінь БПТ проявляється істеричними реакціями, агресивністю, тимчасовою втратою пам’яті, патологічним страхом, панікою, втратою відчуття реальності.
  • При важкому ступені БПТ виникають порушення слуху, зору, мови, координації рухів.

В умовах бойового стресу відбувається перебудова особистості, що сприяє адаптації в умовах бойових дій, але після повернення до звичайних умов життя може спричинити  хворобливі реакції на оточуючих. У світі значна частина ветеранів військових дій з БПТ і тісно пов’язаними із цим розладом порушеннями психічного здоров’я отримують лікування протягом багатьох років  або навіть десятиліть. У той же час багато бійців неохоче звертаються за допомогою і стикаються з перешкодами щодо її отримання. 

БПТ вимагає спеціалізованої психолого-психіатричної допомоги на базі діючих психіатричних кабінетів та відділень реабілітації при обласних лікувальних закладах


Інформаційно-методичне забезпечення

Інформаційно-методичне забезпечення

  • Військова терапія: Підручник /За редакцією Козача М.М. – Вінниця: ТОВ «Консоль», 2007.- 448с.
  • Внутренние болезни. Военно-полевая терапия: Учебное пособие / под ред. проф. А.Л. Ракова и проф А.Е. Сюсюкина. – СПб: «Издательство ФОЛИАНТ», 2003. – 384 с.
  • Военно-полевая терапия: Учебник / Под ред. В.М. Клюжева. – М.:ООО «Медицинское информационное агенство», 2007. – 520 с.
  • Военно-полевая терапия: национальное руководство / Под ред. И.Ю. Быкова, А.Л. Ракова, А.Е. Сюсюкина. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 416 с.
  • Військова хірургія з хірургією надзвичайних ситуацій /за ред. проф. В.Я. Білого/ //Тернопіль, «Укрмедкнига», 2004. – 185 с.
  • Посібник до практичних занять звійськово-польвої хірургії / за ред. проф. О.Є. Лоскутова / // Тернопіль, «Укрмедкнига», 2003. – 218 с.
  • В.Ф. Трубников, В.А. Лихачев Военно-полевая хирургия // Харьков, 1990. – 299 с.
  • Юнко М.А., Яцкевич Я.Е. Хірургія військової травми. //Практикум для студентів медвузів України. – Львів, 2005 -166 с.
  • Гудима А.А., Крилюк В.О., Кузьмін В.Ю. Алгоритм організації і надання медичної допомоги при масових випадках //Екстремальна медицина, 2009 №3, с. 13-19.
  • Фото надані архівом військової частини А4615.

Дякую за увагу


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка