Реформування системи технічного регулювання в Україні: Стан та перспективи з точки зору сот та європейської інтеграції Дмитро Луценко



Скачати 23,42 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір23,42 Kb.

Реформування системи технічного регулювання в Україні: Стан та перспективи з точки зору СОТ та європейської інтеграції

Дмитро Луценко

Міжінституційний координатор / Експерт з юридичних питань

dmytro_l@yahoo.com

Місце України у провідних економічних рейтингах:

  • Легкість ведення бізнесу 2014 (Всесвітній банк) – 112 із 189
  • Індекс економічної свободи 2013 (Фонд «Спадщина») – 161 із 177 (категорія пригнічених економік)
  • Індекс глобальної конкурентоспроможності 2013-14 (Світовий економічний форум) – 84 із 148
  • Глобальний інноваційний індекс 2009 (Бостонська консалтингова група) – 64 із 110
  • Глобальний інноваційний коефіцієнт 2013 (рейтинг Блумберга) – 42 із 50

Стан справ з регулюванням в Україні

Характеризується збереженням радянських практик керування галузями, що має наслідком:

  • існування у підпорядкуванні міністерств і відомств зацікавлених у збереженні нинішньої ситуації підприємств, установ і організацій, часто з притаманними їм конфліктами інтересів;
  • поширення на один вид продукції різних видів регулювання (регуляторних режимів): технічного регулювання (технічні регламенти і стандарти), санітарного регулювання (СанПіНи), охорони праці (НПАОПи і ДНАОПи), ветеринарного і фітосанітарного регулювання для харчової продукції тощо, вимоги яких часто суперечать одне одному;
  • надмірне переважання досить затратного попереджувального (до-ринкового) контролю у вигляді державних реєстрацій, експертиз, сертифікацій, висновків тощо, а також зосередженість на паперовому контролі при здійсненні державного контролю (нагляду) («паперова ментальність»);
  • нечіткість визначення компетенції контрольно-наглядових органів, звідки дублювання об’єктів контролю (нагляду), брак відповідальності та неможливість оцінити ефективність здійснення державного контролю (нагляду)

Останні зрушення в Україні, що стали наслідком виконання зобов’язань в рамках Угод СОТ про ТБТ та СФСЗ та адаптації законодавства і практик ЄС

  • Ще у 2003 р. прийнято та введено в дію Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»
  • Створено один контрольно-наглядовий орган у сфері безпечності харчової продукції (Держветфітослужбу)
  • Скасовано обов’язкову сертифікацію більшості видів харчової продукції
  • Запроваджено ринковий нагляд щодо нехарчової продукції з розмежуванням компетенції між контрольно-наглядовими органами
  • Запроваджено режим загальної безпечності продукції у разі відсутності обов’язкових вимог
  • Скасовано реєстрацію декларацій про відповідність
  • Прийнято технічні регламенти з електромагнітної сумісності, низьковольтного обладнання та безпеки машин, що майже повністю відповідають відповідним директивам ЄС

Основні завдання, що залишаються на порядку денному

  • Подальше прийняття технічних регламентів для нехарчової продукції, що відповідатимуть відповідним директивам і регламентам ЄС
  • Прийняття в Україні важливих з регуляторної точки зору національних стандартів, що є ідентичними до відповідних міжнародних і європейських стандартів
  • Остаточний перехід від обов’язкової сертифікації до оцінки відповідності
  • Запровадження добровільності стандартів
  • Повномасштабне реформування системи метрології
  • Удосконалення законодавства у сфері безпечності харчової продукції та лікарських засобів
  • Повномасштабне реформування сфери санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки та охорони праці з метою усунення надмірного попереджувального контролю, дублювання та суперечностей, конкретизації сфер відповідальності відповідних державних органів
  • Зміцнення технологічних можливостей та компетентності лабораторій
  • Посилення компетентності персоналу контрольно-наглядових органів

Три законодавчі ініціативи на порядку денному

Проект Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (реєстраційний номер 4583 від 27.03.2014, прийнятий 5.06.2014) (1)

  • Створення в Україні ефективної та прозорої метрологічної системи
  • Встановлення законодавчих засад для здійснення в Україні метрологічної діяльності на основі міжнародних та європейських вимог (документів OIML і WELMEC та актів законодавства ЄС)
  • Включення акредитації до метрологічної системи України, як це вимагається новим документом OIML D1
  • Усунення корупціогенних конфліктів інтересів та розмежування регуляторних, наглядових та господарських функцій, включаючи створення метрологічної інспекції

Проект Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (реєстраційний номер 4583 від 27.03.2014, прийнятий 5.06.2014) (2)

  • Чітке розмежування між адміністративними та господарськими метрологічними послугами
  • Встановлення законодавчих засад для обмеження періодичної повірки та посилення калібрувальної діяльності у виробничому секторі
  • Перехід до оцінки відповідності замість окремого регуляторного режиму для засобів вимірювальної техніки
  • Оптимізація регуляторних вимог та усунення зайвого регуляторного тягаря на суб'єктів господарювання у сфері метрології

Проект Закону України «Про стандартизацію» (реєстраційний номер 4585 від 27.03.2014, прийнятий 5.06.2014) (1)

  • Консолідація законодавства у сфері стандартизації в одному законодавчому акті
  • Створення єдиного національного органу стандартизації, який не є центральним органом виконавчої влади, але є єдиним виконавцем і координатором робіт з розроблення стандартів; передання функцій стандартизації у сфері будівельних матеріалів до єдиного національного органу стандартизації
  • Забезпечення представництва всіх заінтересованих сторін у керівній раді національного органу стандартизації
  • Повне впровадження принципу добровільного застосування стандартів та інших документів із стандартизації
  • Забезпечення вільного доступу до текстів стандартів, застосування яких є обов'язковим згідно з вимогами нормативно-правових актів

Проект Закону України «Про стандартизацію» (реєстраційний номер 4585 від 27.03.2014, прийнятий 5.06.2014) (2)

  • Поступовий відхід від застосування галузевих стандартів та перехід до застосування замість них технічних регламентів та національних стандартів
  • Усунення регулювання розроблення та застосування технічних умов підприємств (включаючи їх експертизу та реєстрацію)
  • Спрощення та оптимізація процедур розроблення та погодження проектів стандартів, забезпечення ефективності та прозорості фінансування діяльності з розроблення стандартів
  • Забезпечення ідентичності українських національних стандартів з їх європейськими відповідниками

Проект Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (реєстраційний номер 4954 від 29.05.2014) (1)

  • Консолідація законодавства у сфері оцінки відповідності в одному законодавчому акті
  • Забезпечення законодавчого підґрунтя для приведення українського законодавства у цій сфері у повну відповідність до вимог Угоди СОТ про ТБТ та актів законодавства ЄС
  • Поширення поняття «технічний регламент» на всі документи, що встановлюють обов'язкові вимоги до продукції та процесів її виробництва (включаючи СанПіНи та НПАОПи)
  • Виключення послуг зі сфери технічного регулювання
  • Виключення зі сфери технічного регулювання безпечності харчових продуктів

Проект Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (реєстраційний номер 4954 від 29.05.2014) (2)

  • Вимога максимальної відповідності українського технічного регламенту акту законодавства ЄС у разі його розроблення на основі такого акта
  • Вимога ідентичності українських національних стандартів, що надають презумпцію відповідності технічним регламентам, відповідним європейським гармонізованим стандартам
  • Запровадження вимог до органів з оцінки відповідності, що призначаються, аналогічних вимогам, що висуваються в ЄС до нотифікованих органів
  • Повне скасування Декрету КМУ від 1993 р. «Про стандартизацію і сертифікацію», а отже й обов'язкової сертифікації, та повний перехід на застосування технічних регламентів з 1 січня 2017 р.

Із зняттям тарифних бар'єрів з боку ЄС доступ української продукції на європейський ринок залишається утрудненим через наявність технічних (нетарифних) бар'єрів

Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА) – інструмент усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та ЄС

  • Укладення АСАА передбачене статтею 57 Угоди про асоціацію
  • Види продукції та графік підготовки до укладення АСАА з ЄС наведені у Додатку ІІІ до Угоди про асоціацію

Що означає АСАА

  • Вимоги українських технічних регламентів до продукції та пов'язаних процесів є ідентичними вимогам відповідних директив ЄС
  • Стандарти, що надають презумпцію відповідності вимогам технічних регламентів, та їхні переліки є ідентичними відповідним європейським гармонізованим стандартам та їх перелікам
  • Скасовані всі дублюючі вимоги СанПіНів, НПАОПів тощо
  • Вимоги до призначених органів є ідентичними вимогам до нотифікованих органів в ЄС
  • Результати робіт з оцінки відповідності українських органів визнаватимуться в ЄС, Швейцарії, Норвегії, Ісландії, Туреччині та потенційно в США, Канаді, Японії, Австралії, Новій Зеландії
  • Українські виробники отримають право нанесення європейського знака відповідності СЕ

Що означає АСАА

  • Вимоги українських технічних регламентів до продукції та пов'язаних процесів є ідентичними вимогам відповідних директив ЄС
  • Стандарти, що надають презумпцію відповідності вимогам технічних регламентів, та їхні переліки є ідентичними відповідним європейським гармонізованим стандартам та їх перелікам
  • Скасовані всі дублюючі вимоги СанПіНів, НПАОПів тощо
  • Вимоги до призначених органів є ідентичними вимогам до нотифікованих органів в ЄС
  • Результати робіт з оцінки відповідності українських органів визнаватимуться в ЄС, Швейцарії, Норвегії, Ісландії, Туреччині та потенційно в США, Канаді, Японії, Австралії, Новій Зеландії
  • Українські виробники отримають право нанесення європейського знака відповідності СЕ

Застосування технічних регламентів та стандартів до та після набрання чинності Угодою АСАА

До Після

  • Технічні регламенти, стандарти та оцінка відповідності – ідентичні з європейськими;
  • Існує взаємне визнання з ЄС;
  • Маркування європейським знаком відповідності СЕ
  • Технічні регламенти, стандарти та оцінка відповідності – так, як передбачено відповідним технічним регламентом;
  • Взаємного визнання з ЄС не існує;
  • Маркування національним знаком відповідності

Основні ризики при впровадженні європейського законодавства та підходів в Україні

  • Відсутність ефективного механізму координації на найвищому рівні, принаймні на рівні віце-прем’єра, і пов’язаний з цим брак політичної уваги до важливих деталей
  • Консервативність мислення державних службовців, особливо юристів
  • Низький рівень розуміння конкретних актів законодавства ЄС та закріплених у них підходів і практик, прагнення відтворювати існуючі практики при прийнятті документів ЄС в якості національних
  • Відсутність належної кадрової політики
  • Низький рівень мотивації та гнучкості державних службовців, відповідальних за впровадження законодавства ЄС в Україні
  • Відсутність ефективної системи відслідковування змін у законодавстві ЄС
  • Низький рівень володіння мовами ЄС та низька якість перекладу актів законодавства ЄС
  • Незадовільна якість управління коштами державного бюджету, у т.ч. переданими в рамках програм бюджетної підтримки ЄС
  • Орієнтація на корупційні практики та ігнорування закріплених у законодавстві вимог

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка