Рішення Одеської міської ради №1332 -VII



Сторінка1/5
Дата конвертації31.03.2017
Розмір0,73 Mb.
ТипРішення
  1   2   3   4   5

Рішення

Одеської міської ради

1332 -VII від 07.12.2016 р.



Про внесення змін до Міської цільової програми надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним верствам населення міста Одеси на 2016-2017 роки, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 16.12.2015р. № 21-VII


Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підпункту 6.5 пункту 6 Порядку розроблення міських цільових та комплексних програм, моніторингу та звітності про їх виконання, затвердженого розпорядженням міського голови від 04 грудня 2015 року № 1182, з метою вдосконалення процедури надання соціальних послуг в м. Одесі Одеська міська рада
ВИРІШИЛА:
1. Внести зміни до Міської цільової програми надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним верствам населення міста Одеси на 2016-2017 роки, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 16 грудня 2015 року № 21-VII, виклавши її у новій редакції (додається).
2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з питань соціальної політики та праці.

Міський голова Г. Труханов

Додаток

до рішення Одеської міської ради

від 07.12.2016 р.

№ 1332 - VII



МІСЬКА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА

НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТА ІНШИХ ВИДІВ ДОПОМОГИ НЕЗАХИЩЕНИМ ВЕРСТВАМ НАСЕЛЕННЯ

МІСТА ОДЕСИ НА 2016-2017 РОКИ

(нова редакція)


Одеса – 2016



  1. Паспорт

Міської цільової програми надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним верствам населення міста Одеси

на 2016-2017 роки

(далі – Програма)


1.

Ініціатор розроблення Програми 

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради

2.

Розробник Програми

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради

3.

Відповідальний виконавець Програми 

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, департамент міського господарства Одеської міської ради, департамент охорони здоров’я Одеської міської ради, департамент внутрішньої політики Одеської міської ради, департамент інформації та зв’язків з громадськістю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради, комунальні установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» районів міста Одеси

4.

Учасники Програми 

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, департамент міського господарства Одеської міської ради, департамент охорони здоров’я Одеської міської ради, департамент внутрішньої політики Одеської міської ради, департамент інформації та зв’язків з громадськістю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради, комунальне підприємство «Сервісний центр», комунальне підприємство «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування», комунальна установа «Міський центр гуманітарної допомоги, інформаційного та господарчого забезпечення», комунальне підприємство «Одесфарм», комунальні установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» районів міста Одеси

5.

Термін реалізації Програми 

2016-2017 роки

6.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, усього, 

486 520,9 тис.грн

у тому числі: 

6.1.

Кошти бюджету м. Одеси

486 520,9 тис.грн


2. Визначення проблеми,

на розв’язання якої спрямована Програма
Президент України Петро Порошенко представив «Стратегію реформ – 2020», основною метою якої є досягнення європейських стандартів життя і підготовка до вступу в ЄС. За підсумками програми розвитку України до 2020 року Президент має намір вивести Україну на топові позиції у світі.

У розвинених демократичних країнах соціальний діалог широко визнаний як частина принципів, що формують так звану Європейську соціальну модель, що ґрунтується на високих економічних показниках, забезпечує цивілізоване ефективне регулювання соціальних відносин. Перед Україною стоять серйозні виклики, подолання яких належить до першочергових пріоритетів. Серед них – оптимізація політичної системи: налагодження спільної роботи гілок влади, утвердження конституційних принципів, забезпечення політичної стабільності та дотримання принципів демократії.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства особливого значення набувають завдання підвищення добробуту населення, поступове наближення до зниження рівня бідності та досягнення соціальної справедливості, заохочення його прагнення до соціального прогресу з метою наближення рівня життя в країні до європейських стандартів. Вирішення цих завдань неможливе без високопрофесійного підходу до формування та реалізації політики соціального захисту і соціального забезпечення на міжнародному, національному та місцевому рівнях. Тому одним із пріоритетних напрямків соціальної політики територіальної громади є підвищення ефективності програм соціального захисту населення і, перш за все, кожної окремої людини. Саме на вирішення цих стратегічних завдань, а також на зростання рівня життя вразливих категорій громадян, надання їм необхідних соціальних послуг з урахуванням їх реальних потреб спрямована ця Програма.

Соціальний захист є сьогодні основним завданням соціальної політики, яка ставить за мету забезпечення прав і гарантій людини стосовно рівня і якості життя. Об’єкти соціального захисту – це особа, сім’я, їхній добробут.

Перехід до нової економічної системи і нової моделі суспільного устрою виявив необхідність охоплення соціальним захистом усього населення, а не лише його окремих категорій, оскільки кожна людина на різних етапах свого життя стикається з різними соціальними, економічними, політичними, правовими, екологічними, виробничими та іншими соціальними ризиками, які вона часто не може подолати самостійно.

З метою відновлення соціальної справедливості буде забезпечено підвищення соціальних стандартів та гарантій для підтримки людей, які опинилися у складній життєвій ситуації, та створення умов для того, щоб кожна людина могла самостійно формувати стабільні, благополучні соціальні позиції для себе і своєї сім’ї.

Українське суспільство, можливо, більше ніж інші європейці відчуває на собі наслідки кризових явищ останніх років. Уповільнення темпів економічного розвитку, наростання негативних тенденцій в окремих сферах привносять у світосприйняття українців песимізм та невпевненість. Ключові індикатори соціального життя свідчать про те, що подальше вдосконалення політичної, економічної, демографічної ситуації в країні є вкрай необхідним.

Сьогоднішні суспільні настрої людей багато в чому визначаються економічними очікуваннями. Джерелом суспільного невдоволення при цьому залишається економічна ситуація. Нерозв’язаність структурних проблем української економіки дається взнаки на тлі світової економічної кризи, яка множить ризики й робить українців особливо вразливими. Економічні проблеми загострюють суспільні конфлікти, підсилюють розшарування суспільства, сприяючи зростанню нестабільності.

Економічні негаразди, кризові явища та інфляційні процеси, що призвели до збільшення цін на продукти харчування, медикаменти, при одночасному зменшенні реального доходу сімей, стали причиною скрутного матеріального становища багатьох мешканців міста Одеси, наслідки якого вони не можуть подолати самостійно. Навіть вжиті державою заходи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій населення не покривають необхідних додаткових витрат незахищених верств населення на харчування, медикаменти та інші, необхідні для життєдіяльності, речі.

Невідкладної підтримки також потребують самотні громадяни, у яких повністю втрачена або знижена здатність до самообслуговування та яким потрібна увага, цілодобовий сторонній догляд і медико-соціальна допомога.

Цю роботу при координуючій ролі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснюють працівники чотирьох комунальних установ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» районів міста Одеси (далі – Територіальні центри), які щодня надають такі види соціальних послуг, як: доставка додому підопічним продуктів харчування і медикаментів, прання білизни і прибирання житла, виклик лікаря, оплата комунальних платежів, оформлення субсидій тощо. На обліку в Територіальних центрах на даний час перебувають близько 16 тис. осіб, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв’язку із самотністю, інвалідністю, сирітством та з інших причин, які потребують надання різних видів соціальних послуг та допомоги.

Незважаючи на ряд заходів, що були здійснені Урядом щодо посилення соціального захисту населення в умовах зростання тарифів на житлово-комунальні послуги у вигляді програм житлових субсидій, багато сімей не спроможні сплачувати ці послуги за новими тарифами. Крім того, у багатьох родинах за певними життєвими обставинами залишається заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, які вони не в змозі погасити самостійно.

Проблеми житлово-комунального характеру, зокрема проведення капітального або поточного ремонту квартир, будинків, інших житлових приміщень, також хвилюють мешканців міста, оскільки вони не мають змоги подолати ці проблеми самотужки.

Враховуючи аналітичні дані звернень громадян, з кожним роком збільшуються показники з кількості наданих заяв мешканців міста, які гостро потребують певних видів соціальних послуг, передусім адресної матеріальної грошової допомоги на лікування, проведення хірургічних операцій, медико-соціальної реабілітації, слухопротезування, стоматологічні послуги, а також на прожиття, придбання продуктів харчування, одягу тощо. Більшість таких звернень надходять від осіб похилого віку, ветеранів війни та праці, членів сімей загиблих (померлих) воїнів, інвалідів, багатодітних сімей та одиноких громадян як найбільш вразливої категорії населення, які найгостріше відчувають негативні наслідки погіршення економічної ситуації.

В умовах проведення в Україні антитерористичної операції виникає необхідність надання додаткових соціальних гарантій учасникам АТО, членам їх сімей, пораненим військовослужбовцям, а також родинам у разі загибелі їх членів сім’ї під час проведення антитерористичної операції, зокрема у частині поліпшення фінансово-матеріального стану зазначених категорій осіб. Крім того, фінансової підтримки потребують громадяни, які переселилися з тимчасово окупованих територій та районів АТО.

Через різке погіршення матеріального стану і відповідно скорочення можливості забезпечити навіть елементарні життєві потреби останнім часом посилюється тенденція до скорочення кількості багатодітних сімей серед загальної кількості сімей як в Одесі, так і в межах усієї України. Причинами є зміна статусу жінок і ціннісної орієнтації українців, розширення позасімейних інтересів, пропаганда нездорового способу життя, відсутність необхідності народжувати дітей як ознаки благополуччя тощо.

Виходячи з аналізу законодавчих документів та деяких проблем, з якими стикаються багатодітні сім’ї, можна констатувати, що більшість родин є малозабезпеченими. Це свідчить про низький матеріальний рівень і недостатність матеріального забезпечення. Тому багатодітні сім’ї є найменш захищеними серед усіх інших, мають низький середньомісячний дохід на одного члена сім’ї. Майже увесь дохід в цих сім’ях витрачається на харчування, придбання одягу для дітей та на інші першочергові потреби. Частка витрат на продовольчі товари в них вище, а структура харчування менш різноманітна. У зв’язку з постійним зростанням цін на продукти і товари першої необхідності мають місце вкрай обмежені можливості задоволення потреб, дефіцит в самих необхідних речах: взутті, одязі, шкільному приладді. За цих умов грошей на освіту, дозвілля, духовний та інтелектуальний розвиток дітей не вистачає.

Одним із необхідних суспільних завдань і частиною міської соціальної політики є також надання допомоги особам без визначеного місця проживання та особам, звільненим з місць позбавлення волі. Зазначені особи повинні відчувати турботу суспільства, у тому числі через отримання допомоги та послуг у вирішенні нагальних питань їх подальшої долі, а саме у працевлаштуванні, лікуванні, юридичних, соціальних та інших видах послуг, таких як безкоштовна санітарна обробка, гаряче харчування тощо.

Складною вже котрий рік поспіль залишається й демографічна ситуація. Загальна кількість населення продовжує зменшуватися; зростає середній вік населення внаслідок зменшення рівня народжуваності. В Україні склалася досить тривожна тенденція зростання кількості людей похилого віку – за прогнозами у 2025 році вона посяде 9-те місце за рейтингом старіння. Це означає, що Україна є й залишається однією з «найстаріших» країн світу, проте на державному рівні цій проблемі приділяється недостатньо уваги. Скорочується також і тривалість життя українців.

Сучасне суспільство, яке прагне до цивілізованості, намагається вирішувати проблеми, що викликані демографічними та соціальними змінами, з урахуванням особистісного потенціалу соціальних суб’єктів. Старість – це неминучий для усього людства процес прийняття нових соціальних ролей, нової системи міжособистісних і групових взаємовідносин, змін у фізичному та психологічному стані, пристосуванні до нового становища та нових умов.

Головним випробуванням для пенсіонерів та людей похилого віку, які проживають в нашій країні, є перехід від активної життєвої позиції до бездіяльності і, як наслідок, – ізоляція, самотність, депресія.

Проблемне коло зумовлене протиріччями між:

- наявністю в Україні кризової соціально-демографічної ситуації, яка характеризується значним збільшенням частки людей похилого віку у складі населення, з одного боку та недостатньою розробленістю загальної теорії розвитку соціально-культурної активності людей похилого віку у культурно-дозвільній діяльності з іншого боку;

- наявністю наголосів на гуманізацію державної соціальної політики, потреби суспільства у гуманному ставленні до людей похилого віку, прагненням до всебічної організації їх побуту та дозвілля і відсутністю необхідних умов, достатнього фінансування для задоволення соціально-культурних потреб цієї верстви населення;

- наявністю великої кількості вільного часу у людей похилого віку (особливо у самотніх) та невмінням самостійно і раціонально організувати його змістовність, якість та повноцінність;

- необхідністю розвитку активного ставлення до життя у людей похилого віку, яке сприятиме запобіганню негативних психологічних станів, дозволить розвивати їх потенційні можливості, сприятиме самореалізації у культурно-дозвіллєвій діяльності;

- необхідністю забезпечення ефективного дозвілля людям похилого віку, створення оптимальних умов для відпочинку, навчання, розваг і емоційної стабілізації особистості та відсутністю цілеспрямованих соціально-культурних технологій, які б сприяли реалізації принципу активності у практичній діяльності соціально-культурних установ.

Життєва позиція пенсіонерів є такою, що вони не розраховують на допомогу ані від держави, ані від благодійних організацій, а віддають перевагу само- і взаємодопомозі, пошукам можливості для заробітку.

Ці дані свідчать, що десятки тисяч пенсіонерів міста з одного боку потребують соціально-психологічної підтримки, а з іншого – не тільки самі не мають наміру здаватися старості, а й готові прийти на допомогу іншим.

За цих умов явно недостатньою є робота з організації в місті клубів за інтересами для людей похилого віку, їх любительських об'єднань духовного, культурологічного, оздоровчого характеру, підтримки здорового способу життя, активного відпочинку та проведення змістовного дозвілля.

Захист прав та законних інтересів людей похилого віку, підтримка їх соціального статусу та забезпечення активного довголіття є однією зі складових державної соціальної політики України. Набуває актуальності використання у системі соціального обслуговування нових технологій соціально-культурної роботи з людьми похилого віку. Таким зразком може служити організація культурно-дозвіллєвої діяльності літніх людей в Університеті третього віку.

Актуальність підвищення громадської активності ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) воїнів та дітей війни у суспільному житті, створення ними громадських об’єднань та організація їх діяльності є одним зі стратегічних пріоритетів суспільно-політичного розвитку міста.

Громадські об’єднання, які створюються в місті для захисту і реалізації прав та інтересів відповідних категорій населення, зокрема ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) воїнів та дітей війни, стикаються з такими проблемами, як:

- відсутність належної ресурсної бази та коштів у громадських об’єднань на проведення заходів для виконання статутних завдань;

- недостатній рівень співпраці між органами місцевого самоврядування та громадськими об’єднаннями, що діють у місті;

- недостатня співпраця між громадськими об’єднаннями, які працюють над вирішенням аналогічних проблем.

Однією з основних причин існування вказаних проблем є низький рівень матеріальної забезпеченості більшості членів громадських об’єднань, які не мають можливості сплачувати членські внески на утримання своїх об’єднань, внаслідок чого виникає неспроможність цих об’єднань власними силами задовольнити потреби тих осіб, чиї інтереси захищають ці об’єднання.
3. Визначення мети Програми
Метою Програми є вдосконалення та посилення рівня соціального захисту населення міста; підвищення кількості та якості соціальних послуг, спрямованих на підвищення життєвого рівня ветеранів війни та праці, малозабезпечених громадян, інвалідів, одиноких пенсіонерів, осіб, які потрапили в тривалу екстремальну ситуацію; забезпечення соціального захисту учасників АТО та членів їхніх сімей, осіб, які переміщені з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції; сприяння у задоволенні соціальних потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, шляхом вирішення питань соціально-побутового та медичного обслуговування громадян, надання їм адресної цільової допомоги, послуг та виконання окремих робіт за рахунок коштів бюджету міста Одеси, а також інших залучених коштів.

Соціальний розвиток міста Одеси у контексті розвитку всієї країни буде спрямований на підвищення місцевих соціальних стандартів у напрямку досягнення європейського рівня, забезпечення необхідної якості життя людини, передусім через надання різних соціальних послуг та впровадження інноваційних соціальних технологій.


4. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, обсягів

та джерел фінансування; строки та етапи виконання Програми
Потужним засобом поліпшення соціальної ситуації в місті Одесі є належне формування та реалізація міської соціальної політики. Визначена у Конституції та інших актах чинного законодавства України стратегія у цій сфері свідчить, що головною метою державної соціальної політики є перетворення України в соціально орієнтовану державу. Також реалізація соціальної політики буде здійснюватися за пріоритетними напрямками соціальної спрямованості шляхом виконання державних програм, додаткових соціальних гарантій, соціальної і матеріальної допомоги, розвитку партнерських відносин з громадськими організаціями міста, соціальної спрямованості надання різнобічних соціальних послуг мешканцям міста.

Пріоритетом соціальної політики є перехід від безсистемних виплат до адресної допомоги та соціальних послуг, що відповідають потребам конкретної людини та сім’ї.

Допомога незахищеним верствам населення має носити адресний характер, пільги повинні отримувати у першу чергу ті люди, які повністю залежать від підтримки держави, насамперед це ветерани війни та праці, члени сімей загиблих (померлих) воїнів, діти війни, діти-інваліди, інваліди, діти-сироти та діти, які залишилися без батьківського піклування, пенсіонери, багатодітні родини, громадяни, постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та інші пільгові категорії.

Впровадження нової соціальної політики – дієвий крок до покращення життя людей.

Комплексний та системний підхід соціального захисту населення здійснюватиметься шляхом координації зусиль усіх соціальних служб міста, комунальних підприємств, організацій та установ у справі захисту конституційного права на належний рівень життя громадян. При цьому, максимально будуть застосовуватися наступні напрямки:

1. Підвищення ефективності міської системи соціальних послуг через забезпечення місцевих соціальних гарантій, урізноманітнення та поступове розширення їх номенклатури та зростання якості відповідно до державних соціальних стандартів (прожиткового мінімуму, норм харчування тощо).

2. Індивідуалізація та комплексний підхід під час надання соціальних послуг з урахуванням потреб конкретних осіб.

3. Скорочення термінів надання різних видів соціальних послуг за рахунок удосконалення фінансових, організаційно-правових та технічних механізмів.

4. Вирішення соціальних, медико-соціальних, побутових проблем ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) воїнів, дітей війни, малозабезпечених та інших пільгових категорій громадян міста та покращення їхнього життя.

5. Запобігання проявам соціальної напруги та небезпечних соціальних процесів, які можуть виникнути при недостатній увазі міської влади і соціальних служб до потреб та інтересів мешканців міста при несвоєчасному виявленні та розв’язанні можливих конфліктних ситуацій.

6. Сприяння зайнятості та активному довголіттю людей похилого віку.

7. Співпраця Одеської міської ради та її органів з громадськими об’єднаннями ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) воїнів та дітей війни у вирішенні їхніх проблем, залучення цих об’єднань до участі у соціально-економічному, політичному та культурному житті міста Одеси.

8. Залучення усіх видів ресурсів громадських об’єднань та благодійної допомоги до вирішення соціальних проблем та надання соціальної допомоги найбільш уразливим категоріям населення. Раціональне та ефективне використання міських ресурсів та потенціалу громадських об'єднань і волонтерів.

9. Залучення представників бізнесу до вирішення соціальних проблем громадян міста.

10. Формування у суспільстві толерантного відношення до осіб, які потребують сторонньої допомоги.

11. Забезпечення дієвого громадського контролю за використанням бюджетних та позабюджетних ресурсів.

Через соціальну допомогу буде виконуватися реабілітаційна функція, яка полягає в тому, щоб допомогти людям, які потрапили в скрутну життєву ситуацію, вийти із цього стану і не опинитися на узбіччі суспільства.

Ще декілька років тому отримати якісну освіту для людей похилого віку в Україні було майже неможливо. Але останніми роками на території країни почали з’являтись Університети третього віку, які одразу ж здобули велику популярність.

Університет третього віку (далі – Університет) проводить просвітницькі та навчальні курси – нову форму роботи з людьми похилого віку, напрямком якої є їх соціальна та інтелектуальна активність, змога як можна довше зберігати фізичне благополуччя, мешкаючи у домашніх умовах.

У нашому місті з жовтня 2013 року Університет почав працювати на базі комунальних установ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» районів міста Одеси. Метою цього інноваційного проекту стало об’єднання літніх людей в єдину дружну команду, можливість спілкуватися, отримувати нові знання, подорожувати, жити повноправним життям. Завдання – перетворення Університету в найкращий у світі навчальний заклад для людей похилого віку.

Особливістю навчання в Університеті є залучення колосального життєвого досвіду людей похилого віку в навчальний процес, адже навчання будується, як правило, на програмах, розроблених з урахуванням інтересів та потреб самих пенсіонерів. Навчання в Університеті поєднує людей різних професій з різним соціальним та матеріальним статусом.

Одним із важливих напрямків підвищення ефективності соціальної допомоги є активізація самих громадян, що потребують допомоги, з орієнтацією їх на само- та взаємодопомогу, налагодження взаємодії соціальних служб та органів публічної влади з інститутами громадянського суспільства, які працюють у сфері надання соціальної допомоги.

Прийняття Програми дозволить ефективніше забезпечити розв’язання в місті соціальних проблем з використанням принципів системності та комплексності, координації взаємодії виконавчих органів міської ради, об’єднань громадян та самих громадян, що потребують допомоги. Крім того, програмне фінансування заходів міської соціальної політики забезпечить більшу прозорість бюджетного процесу в соціальній сфері міста Одеси.

Програма розрахована на 2016-2017 роки.

Фінансування Програми здійснюється у межах коштів, затверджених у бюджеті міста Одеси на зазначені цілі на відповідний рік.

Ресурсне забезпечення Програми наведено у додатку 1.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал