Рішення Орган управління Обєкт управляння



Скачати 197,97 Kb.
Сторінка1/8
Дата конвертації20.01.2017
Розмір197,97 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Системи підтримки прийняття рішення-2.2 Системний аналіз як методологічна основа прийняття рішення

  • Орган управління
  • Обєкт управляння

Темы курса

  • I. Методологія СППР
  • Рішення, які ми приймаємо
  • Сутність і характерні
  • особливості управлінських розв'язків
  • (2 лекції)
  • Проблема, проблемна ситуація
  • Визначення, історія, властивості,
  • класифікація СППР
  • Методи підтримки прийняття розв'язків (2 лекції)
  • II. Технологія СППР
  • Сховища даних (DWH) (2 лекції)
  • Інформаційно-аналітичні системи (OLAP)
  • Інтелектуальні СППР і СУЗ (BI)
  • Інтелектуальний аналіз даних (Data Mining)
  • Інструментальні засоби СППР

2.2-я лекція

  • Системний аналіз як методолігчна основа прийняття рішення
  • 1. Про деяких базових поняттях системного аналізу
    • 1.1. Передумови виникнення.
    • 1.2. Системний підхід у керуванні.
    • 1.3. Поняття системи.
    • 1.4. Роль фактора невизначеності й конфлікту.
  • 2. Визначення системного аналізу й області
  • його застосування.
    • 2.1. Визначення поняття "системний аналіз".
    • 2.2. Системний аналіз і інші системні дисципліни.
    • 2.3. З історії виникнення системного аналізу.
    • 3. Логічні елементи системного аналізу
    • і процес його проведення
    • 3.1 Послідовність "ціль - засобу
    • досягнення цілей - потребные ресурси" - логічна
    • основа системного аналізу
    • 3.2. Модель
    • 3.3. Критерій

1. Про деяких базових поняттях системного аналізу

  • У світовій економіці в другій половині XX століття під впливом науково-технічної революції відбулися величезні зрушення. Ці зміни обумовлені тим, що економіки розвинених країн вступили в нову фазу розвитку, характеризуемую величезними масштабами виробництва, що різко зросло різноманітністю виробничих сфер, розширенням міжгалузевих зв'язків, прискоренням використання останніх досягнень науки й техніки, якісними зрушеннями в області технологічних процесів, посиленням конкуренції. Наука як продуктивна сила зайняла особливо важливе місце.
  • 1.1. Передумови виникнення
  • У науковій, технічній, виробничої й інших сферах діяльності висунулися нові проблеми, виникли явища, з якими раніше не доводилося зустрічатися. Корінні зміни в області техніки, супроводжувані майже експонентним ростом складності й вартості технічних виробів, а також їх різноманіття, зростаюча потреба в дослідженнях і розробках зажадали обіги особливої уваги на науку й техніку й привели до того, що минулий досвід значною мірою втратив своє значення як керівництво при керуванні, яке відрізняється від керування в минулому не тільки в глибоко логічному, але й практичному змісті.
  • Центральним положенням нової концепції керування з'явилося використання систематизованих аналітичних пророблень, які здійснювалися інженерами й ученими в області природніх і соціальних наук, що працюють у складі або в співробітництві з органами керування й прийняття розв'язків.
  • Глибоке пророблення питання звичайно вимагає створення міждисциплінарної групи, до складу якої входять фахівці різних областей. Це необхідно не тільки через складність проблеми, що не укладається, як правило, у рамки однієї дисципліни. Більш важливим є той факт, що питання, що виникають при розв'язку проблеми, по-різному розглядаються економістом, математиком, юристом, політиком, інженером або військовим фахівцем.
  • Різні точки зору на одне й те саме питання мають першорядну важливість для вирішення проблем у цілому.
  • По своєму змісту й обсягу ці пророблення охопили широке коло питань, починаючи з підвищення ефективності господарських операцій і кінчаючи розробкою рекомендацій з найбільших проблем національної політики.
  • Для проведення аналітичних пророблень потрібні були нові методи аналізу, "виникла необхідність створення методології їх найбільш раціонального використання на практиці, тому що коли "у суспільства з'являється технічна потреба, то вона просуває науку вперед більше, ніж десяток університетів".
  • Підвищений інтерес до використання аналітичних пророблень пояснюється також тим, що кількість висунутих ідей, проектів і програм значно перевищило можливості їх реалізації з погляду забезпечення ресурсами. Такий стан справ не був характерним на більш ранніх щаблях розвитку людства, коли багато проектів, відповідні до науково-технічних можливостей епохи, що й представляють інтерес для суспільства, могли бути забезпечені ресурсами, необхідними для їхньої реалізації. Проблема полягала скоріше у висуванні нових, прогресивних ідей.
  • З метою науково обґрунтованого відбору виробів, продукції, проектів, програм, рекомендованих для практичної реалізації, потрібен був їхній всебічний аналіз із урахуванням сукупності всіх факторів і явищ.
  • Науково-технічний прогрес і завдання вдосконалення виробництва змусили управлінців і специалістов-аналітіков по-новому поглянути на тих, що оточують їх звичні чинники і явища.
  • Науково-технічний прогрес і завдання вдосконалення виробництва змусили управлінців і специалістов-аналітіков по-новому поглянути на тих, що оточують їх звичні чинники і явища. При цьому доводилося відмовлятися від багатьох вистав, що склалися, використовувати нові точки зору і способи розгляду виникаючих проблем.
  • Не можна не відмітити, що прогрес науки і техніки, вдосконалення технологічних процесів дуже часто випереджають уміння їх організувати, використовувати з найбільшим ефектом.
  • Невідповідність технологічних можливостей і методів управління, що склалася, ставала перешкодою розвитку суспільства і економіки, уповільнювала зростання виробництва . Прояви невідповідності сучасного рівня продуктивних сил і методів управління в різних ланках і галузях можуть бути вельми різними, але проблема має одне загальне об'єктивне джерело — неуклонноє зростання складності управління у зв'язку з ускладненням економічних стосунків, виробничих зв'язків, вироблюваних виробів і способів їх використання.
  • Проблема зростаючої трудності управління економічними процесами, характерна для всіх розвинених країн, породила цілий ряд наукових дисциплін. Їх мета — створення концепцій, що дозволяють пояснити складні економічні явища; виробити конкретні методи і форми управління економічними процесами.
  • Для всього цього комплексу дисциплін характерне широке використання методу моделювання, вживання математичного апарату, запозичення понять і методів точних і технічних наук.
  • Нові наукові дисципліни виникли, як правило, на стику різних наук з економічною наукою і конкретними галузевими економічними дисциплінами. Одна з таких научно-прікладних дисциплін — СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ, заснований на системному підході до розгляду економічних об'єктів, що вивчаються, і явищ.
  • Системний аналіз — це науковий, всесторонній підхід до ухвалення рішень. Вся проблема вивчається в цілому, визначаються цілі розвитку об'єкту управління і різні дороги їх реалізації в світлі можливих наслідків.
  • При цьому виникає необхідність узгодження роботи різних частин об'єкту управління, окремих виконавців, з тим аби направити їх на досягнення загальної мети. Детальне визначення системного аналізу буде приведено нижче. Жодна наука не народжується в один день, а з'являється в результаті збігу всезростаючого інтересу до певного класу завдань і рівня розвитку наукових принципів, методів і засобів, за допомогою яких виявляється можливим вирішувати ці завдання. Системний аналіз не є виключенням. Його історичне коріння так само глибоке, як і коріння цивілізації. Ще первісна людина, вибираючи собі місце для споруди житла, підсвідомо мислила системно. Необхідно було, аби житло було розташоване недалеко від води, були поблизу дрова, природні перешкоди для захисту від нападу ворогів і диких тварин і так далі Але як наукова дисципліна системний аналіз оформився під час Другої світової війни, спочатку стосовно військових завдань, а вже після війни — до завдань різних сфер цивільної діяльності, де він став ефективним засобом вирішення широкого круга практичних завдань.
  • Саме в цей час загальні основи системного аналізу дозріли настільки, що їх сталі оформляти у вигляді самостійної галузі знань.
  • Можна з повною підставою сказати, що розробка методів системного аналізу в значній мірі сприяла тому, що управління у всіх сферах людської діяльності піднялося від стадії ремесла або чистого мистецтва, яке в переважаючій мірі залежало від здатності окремих людей і накопиченого ними досвіду, до стадії науки.
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка