Рішення щодо викладання однієї чи декількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою



Дата конвертації10.12.2016
Розмір0,78 Mb.



1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1.Положення про організацію освітнього процесу (далі – Положення) розроблене відповідно до Закону України “Про освіту”, Закону України “Про вищу освіту”, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.10.2009 р. № 943 “Про запровадження у вищих навчальних закладах України європейської кредитно-трансферної системи”, рекомендаційного листа МОН України від 26.02.2010 року №1/9-119 “Методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у ВНЗ”;Статуту Львівської комерційної академії (далі – Академія) та інших нормативно-правових актів МОН України та Академії.

1.2. Викладання в Академії проводиться державною мовою.

1.3. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності Академія може приймати рішення щодо викладання однієї чи декількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.

1.4. При розробці даного Положення враховано принципи Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.

1.5. У Положенні терміни та визначення застосовуються у наступному значенні:

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (далі ЄКТС) – система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення потрібних результатів навчання, й обліковується у кредитах ЄКТС.

Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЕКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

Індивідуалізація навчання – це надання можливості особі, яка навчається, самостійно обирати рівень вивчення дисциплін та їх перелік понад нормативні вимоги, передбачені освітньо-професійною програмою залежно від власних цілей, потреб, можливостей.

Складовою індивідуалізації є така організація освітнього процесу, за якої вибір способів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості студентів, рівень розвитку їх здібностей до навчання.

Індивідуалізація навчального процесу забезпечується такими заходами:



  • запровадження сучасного арсеналу форм і методів індивідуально-консультаційної роботи викладача зі студентами;

  • підвищення ролі індивідуальної компоненти під час організації самостійної роботи студентів;

  • використання цілого ряду педагогічних прийомів, засобів для створення умов, за яких кожна людина, що навчається, здобуває можливість виявити власну індивідуальність.

Основними формами індивідуалізації навчального процесу є організація навчання за індивідуальними навчальними планами та з застосуванням дистанційних технологій навчання.

2. НАПРЯМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

2.1. Освітній процес в Академії – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що проводиться в Академії через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностейв осіб, які навчаються, а також на формування гармонійнорозвиненої особистості.

2.2. Мета освітнього процесу полягає у реалізації особистісного потенціалу людини, розвитку її творчих (креативних) здібностей, підготовці компетентних та висококваліфікованих фахівців для національної економікита пов’язаних з неюсуміжних галузей та сфер суспільного життя, конкурентоздатних на національному і міжнародному ринку праці.

2.3. Основними завданнями освітньої діяльності Академії є:



  • провадження освітньої діяльності, яка забезпечує підготовку фахівців за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами, що відповідає стандартам вищої освіти;

  • формування освітніх програм виключно на компетентнісній основі;

  • формування змісту освіти та змісту навчання, відкриття нових спеціальностей, спеціалізацій відповідно до потреб ринку праці;

  • вдосконалення системи компетенцій бакалаврського і магістерського рівнів на основі їх гармонізації з професійними стандартами роботодавців;

  • сприяння конкурентоспроможності випускників Академії;

  • запровадження дистанційних технологій в освітній процес;

  • впровадження європейських стандартів і принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців;

  • забезпечення відповідності освітніх програм міжнародним класифікаціям і стандартам вищої освіти;

  • розширення участі Академії в міжнародних програмах академічної мобільності студентів і науково-педагогічних працівників;

утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, громадянської позиції та відповідальності, соціальної активності, пропагування здорового способу життя, вміння вільно мислити і самоорганізовуватися в сучасних умовах.

2.4. Освітній процес в Академії базується на принципах науковості, відкритості, доступності, гнучкості і прогностичності, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, національної спрямованості, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій, міжнародної інтеграції.

2.5. Академія здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:


  • перший (бакалаврський) рівень;

  • другий (магістерський) рівень;

  • третій (освітньо-науковий рівень);

  • науковий рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному з її рівнів передбачає успішне виконання особою відповідної освітньо-професійної, освітньо-наукової або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

  • бакалавр;

  • магістр;

  • доктор філософії;

  • доктор наук.

Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання того, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) згідно з стандартами вищої освіти.

Компетентність – динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

Результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.

2.6. Наукова та інноваційна діяльність – невід'ємна і першочергова складова діяльності Академії. Інтеграція наукової, освітньої та виробничої діяльності сприяє імплементації в навчальний процес сучасних науково-технологічних досягнень, постійному вдосконаленню кваліфікації науково-педагогічних працівників, підвищенню рівня професійної підготовки фахівців, зміцненню конкурентних позицій Академії на вітчизняному ринку науково-освітніх послуг, піднесенню її міжнародного іміджу, а також участі у міжнародних програмах і грантових проектах.

2.7. Основними документами, які регламентують зміст і організацію освітнього процесу в Академії, є засоби діагностики якості вищої освіти, навчальні плани, робочі навчальні плани, індивідуальні навчальні плани студента, структурно-логічна схема, робочі програми з дисциплін тощо.

2.8.Структурно-логічна схема підготовки – наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної (освітньо-наукової)програми під­готовки. Структурно-логічна схема підготовки подається у вигляді міждисциплінарних зв’язків за спеціальністю і діє протягом усього терміну реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки здобувачів вищої освіти.Структурно-логічна схема підготовки є основою для створення робочого та навчального планів.

2.9. Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного рівня вищої освіти.

На підставі освітньо-професійної програми з кожної спеціальності розробляється навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. З метою конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який затверджується ректором академії.

2.10. Навчальний план – це нормативний документ, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік освітнього процесу і засоби проведення поточного та підсумкового контролю. Навчальний план розробляється випусковою кафедрою з кожної спеціальності на весь термін навчання, узгоджується з навчальним відділом, ухвалюється Вченою радою Академії і затверджується ректором.

2.11. Робочий навчальний план – це нормативний документ Академії, який складається на кожний навчальний рік і конкретизує види навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного і підсумкового контролю за семестрами. Розробляється навчальним відділом разом з деканами відповідних факультетів (інститутів) і затверджується ректором Академії.

2.12. Індивідуальний навчальний план студента (ІНПС) – нормативний документ Академії, за яким здійснюється навчання здобувачів вищої освіти, виходячи з вимог освітньо-професійних, освітньо-наукових і наукових програм відповідно до рівнів вищої освіти, з максимальним врахуванням індивідуальних потреб, особистісних освітньо-професійних інтересів студентів, щодо своєї фахової підготовки і вимог ринку праці.

ІНПС складається на підставі робочого навчального плану і містить нормативні і вибіркові дисципліни, обрані студентом з обов'язковим врахуванням структурно-логічної схеми підготовки фахівця з певної спеціальності. ІНПС містить інформацію про перелік і послідовність вивчення дисциплін, що передбачені програмою підготовки, форми організації освітнього процесу, обсяги навчального навантаження студентів з аудиторної і самостійної роботи, оцінки поточної і підсумкової успішності та атестації випускника.

Індивідуальний навчальний план студента розробляється відповідно до Положення про індивідуальний навчальний план студента.

2.13. Робоча програма з дисципліни розробляється на основі нормативно-методичних документів Академії і містить виклад конкретного змісту дисципліни, послідовність обсягів та організаційні форми її вивчення, визначає форми і засоби поточного та підсумкового контролю якості знань студентів.

Робоча програма з дисципліни розробляється відповідно до Положення про робочу програму навчальної дисципліни.

Освітній процес за всіма формами навчання організовується відповідно до діючих положень Академії і здійснюється відповідно до графіка освітнього процесу.

2.14. Графік освітнього процесу це нормативний документ Академії, який визначає календарні терміни теоретичної та практичної підготовки, підсумкового контролю (екзаменаційних сесій), підготовки дипломних робіт (проектів), атестації, а також канікулярні періоди.

Графік освітнього процесу розробляється навчальним відділом на основі навчальних планів для усіх спеціаль­ностей і курсів на навчальний рік і затверджується ректором академії. Він є основою для складання розкладів занять.

Графік освітнього процесу оформляють у вигляді таблиці, в якій навчальний рік представляють 52 тижнями і відмічають відповідними позначками терміни основних видів роботи по курсах і спеціальностях: теоретичне навчання, екзаменаційна сесія, канікули, практика, атестація тощо.

2.15. З метою забезпечення студентів та науково-педагогічних працівників середовищем для отримання інформаційно-методичного забезпечення дисципліни та інструментів для комунікації в процесі навчання використовується:

- навчально-інформаційний портал Академії, який функціонує на базі платформи Moodle, на якому розміщуються електронні навчальні курси з відповідних дисциплін;

- сервіси он-лайн комунікацій (Skype, Google, Apps, соціальні мережі).


3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Форми навчання в академії.

3.1.1. Освітній процес в академії забезпечується всіма його учасниками, зокрема навчальними підрозділами (інститутами, факультетами, кафедрами, навчальним відділом, відділом методичного забезпечення та акредитації, тощо).

3.1.2. Навчання студентів у академії здійснюється за такими формами:



  • очна (денна);

  • заочна (дистанційна).

Форми навчання можуть поєднуватися.

3.1.3. Навчання за денною формою здійснюється відповідно до розкладу занять, затвердженого ректором Академії. Студенти зобов'язані бути присутніми на заняттях і не пропускати їх без поважної причини.

Навчання за заочною формою поєднує риси самонавчання та очного навчання (періодичне відвідування контактних занять).

3.1.4. Заочна (дистанційна) форма навчання є формою здобуття певного ступеня вищої освіти та кваліфікації без відриву від виробництва.

3.1.5. Організація освітнього процесу студентів заочної (дистанційної) форми навчання.

3.1.5.1. Освітній процес за заочною (дистанційною) формою навчання організовується протягом календарного року – під час екзаменаційних сесій і в міжсесійний період, з урахуванням вимог чинного законодавства щодо здобуття вищої освіти особами, які поєднують роботу з навчанням.

3.1.5.2.Екзаменаційна сесія для студентів заочної (дистанційної) форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюються всі форми освітнього процесу, передбачені робочим навчальним планом.

3.1.5.3. Міжсесійний період для заочної (дистанційної) форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюється робота студента щодо засвоєнням навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом науково-педагогічних працівників згідно із розробленим графіком консультацій, у тому числі через інформаційну систему Інтернет.

3.1.5.4. Кількість сесій і терміни їх проведення визначаються Академією з урахуванням особливостей напряму підготовки, набутої раніше освіти та року навчання студентів, відповідно до вимог чинного законодавства.

3.1.5.5. Тривалість сесій визначається Академією, але не може перевищувати сумарний обсяг додаткових відпусток, визначений “Кодексом Законів про працю”, Законом України “Про відпустки”, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року №634 “Про порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості”, відведених на весь термін підготовки фахівців. Тривалість сесій може перерозподілятися в межах загальної тривалості навчального процесу.

3.1.5.6. Навчальний план за заочною формою навчання містить перелік дисциплін, аналогічний до навчального плану за денною формою навчання, має меншу тривалість аудиторних занять, за рахунок збільшення кількості самостійної роботи.

Відсоток скорочення обсягу аудиторних занять (порівняно з навчальним планом денної форми) повинен бути пропорційним для всіх дисциплін.

3.1.5.7. На період сесії укладається розклад занять, сформований на підставі робочого навчального плану і календарних планів, наданих кафедрами. Розклад сесії затверджується першим проректором після узгодження з кафедрами, підписання деканом факультету, але не пізніше ніж за місяць до початку сесії.

3.1.5.8. Відповідно до навчального плану студенти виконують курсові роботи, які мають бути надіслані (передані) до Академії не пізніше як за місяць до сесії. Ці роботи реєструються в журналі обліку, що ведеться лаборантом кафедри. Процес перевірки письмової роботи і підготовки рецензії на неї відбувається протягом семи днів з моменту передачі їх на кафедру і визначення відповідального науково-педагогічного працівника.

Перевірка курсової роботи і рецензія на неї здійснюється науковим керівником протягом 5 днів з моменту передачі їх на кафедру.

Захист курсових робіт проводиться комісіями, визначеними завідувачами кафедр в складі не менше двох викладачів з обов'язковою присутністю наукового керівника. Після захисту і оголошення оцінок студентам курсові роботи з рецензіями повертаються на кафедру, де зберігаються один рік.

3.1.5.9. Студентам, які в установлені терміни надали всі індивідуальні завдання (письмові роботи) і допущені до їх захисту, не мають заборгованостей за попередній семестр, за один місяць до початку навчально-екзаменаційної сесії надсилається (видається) довідка-виклик для участі в сесії, яка підписується деканом факультету.

Видача довідок-викликів підлягає обліку та реєстрації в окремій книзі із зазначенням номера та дати.

3.1.5.9. Особам, які не виконали навчального плану до початку сесії, надсилається повідомлення про час її проведення.

Особи, які прибули на сесію за повідомленням, допускаються до занять, на консультації, до складання контрольних заходів на загальних підставах за умови ліквідації академічної заборгованості, а також виконання ними передбачених навчальним планом курсових (контрольних) робіт.

Недопуск до сесії за відсутності поважних причин дає підстави для розгляду питання щодо подальшого перебування особи в якості студента Академії.

3.1.5.10. Студентам, які не прибули на сесію через поважні причини та надали відповідні документи, не мають академічної заборгованості за попередній курс та своєчасно виконали індивідуальні завдання з винесених на поточну сесію дисциплін, за наявністю поважних причин, декан може дозволити складання екзаменів і заліків з дисциплін, які вивчаються на відповідному курсі, в інші терміни (у межах навчального року), у складі інших навчальних груп або за індивідуальним графіком.

Студенти, які мають академічну заборгованість, повинні ліквідувати її в терміни, установлені Академією або до початку наступного семестру.

3.1.5.11. Особи, які пропустили семінарські чи практичні заняття без поважних причин, до складання екзамену (заліку) не допускаються, про що робиться відповідний запис в екзаменаційній відомості. Такі студенти зобов’язані відпрацювати пропущену тему (теми) заняття. Лише за цієї умови вони допускаються до складання екзамену (заліку) з відповідної дисципліни.

3.1.5.12. Студенти, які успішно склали всі заліки і екзамени даного курсу підготовки, наказом ректора переводяться на наступний курс, а ті, що виконали всі вимоги навчального плану, відповідним наказом по Академії допускаються до державної атестації.

3.1.6. Організація освітнього процесу з використанням дистанційних технологій.

3.1.6.1. Організація навчального процесу з використанням дистанційних технологій здійснюється в Академії згідно з цим Положенням та Положенням про дистанційні технології у терміни, передбачені графіком освітнього процесу для очної (денної) і заочної (дистанційної) форм навчання у такі етапи:

– науково-педагогічний працівник знайомить студентів з основними завданнями дисципліни, забезпечує студентів електронним навчальним курсом, пояснює систему оцінювання навчальних досягнень; студенти прослуховують загальну інформацію з дисципліни, знайомляться з графіком її вивчення, електронним навчальним курсом з дисципліни та отримують доступ до нього;

– студенти вивчають теоретичний матеріал дистанційно за чітким графіком; виконують завдання, які надаються в електронному навчальному курсі; відправляють виконані завдання на перевірку;

– науково-педагогічний працівник оцінює надіслані виконані завдання та надсилають студентові коментарі щодо правильності виконання; організовують он-лайн та оф-лайн діяльності (вебінари, форуми, чати) відповідно до кількості годин, запланованих на проведення аудиторних занять;

– студенти захищають виконані завдання та складають екзамен (залік)

– науково-педагогічний працівник визначає рейтинг студентів з навчальної роботи та приймає екзамен (залік)

3.1.6.2. Електронний навчальний курс дисципліни −комплекс навчально-методичних матеріалів з дисципліни та освітніх послуг, розробленихдля організації індивідуального та групового навчання з використанням інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій.

3.1.6.3. Відмінністю електронного навчального курсу дисципліни від електронного варіанту підручника (навчального посібника) є:

– чітка структурованість навчально-методичних матеріалів;

– система інтерактивної взаємодії науково-педагогічних працівників і студента, студентів між собою, організована з використанням ресурсів електронного навчального курсу дисципліни, протягом всього часу вивчення дисципліни;

– розклад виконання студентами навчального плану;

– система контролю виконання всіх видів навчальної діяльності.

3.1.6.4. Електроннінавчальнікурси дисциплінрозміщуються на навчальному порталі Академії. Робота навчального порталу організована на основі використання платформи дистанційного навчання Moodle(ModularObjectOrientedDistanceLearningEnvironment).

3.1.6.5. Moodle– це система програмних засобів, дистрибутив яких розповсюджується безкоштовно за принципами ліцензії OpenSource. За допомогою цієї системи студент може дистанційно, через Інтернет, ознайомитися з навчальним матеріалом дисципліни, який представлений у вигляді різнотипних інформаційних ресурсів (текст, відео, анімація, презентація, електронний посібник), виконати завдання та відправити його на перевірку, пройти електронне тестування.

3.1.6.6.Науково-педагогічні працівники постійно оновлюють дистанційні електронні навчальні курси дисципліні проводятьнавчання на відстані, надсилаютьповідомлення студентам, розподіляють, збираютьта перевіряють завдання, ведуть електронні журнали обліку оцінок та відвідування, налаштовують різноманітні ресурси курсу тощо.

3.1.6.7. Електронні навчальні курси дисциплін можуть бути використані як засоби навчання для студентів денної (очної), заочної (дистанційної) форм навчання в Академії на всіх етапах освітньої діяльності під час вивчення відповідних дисциплін.

3.1.6.8. Доступ до електронних ресурсів навчального порталу Академії – персоніфікований. Логін та пароль доступу студенти та науково-педагогічні працівники отримують у адміністратора сервера або відповідального за впровадження інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій відповідногофакультету (інституту).

3.1.6.9. Кожний студент та науково-педагогічний працівник має доступ до навчального порталу лише до тих електронних навчальних курсів дисциплін, на яких він зареєстрований для участі в освітньому процесі. Реєстрацію студентів на електронний навчальний курс дисципліни здійснює науково-педагогічний працівник, який розробив цейкурс. Після закінченні навчання за програмою електронного навчального курсу дисципліни науково-педагогічний працівник відраховує студентів з числа його учасників.

3.1.6.10. Атестація електронних навчальних курсів дисциплін здійснюється шляхом проведення експертизи, що передбачає оцінювання їх експертами за трьомапоказниками: структурно-функціонального, змістовно-наукового та методичного.

3.1.6.11.Очолюєкомісіюекспертівз атестації електронних навчальних курсів дисциплін проректор з навчально-методичної роботи, складїї затверджується наказом ректора Академії.

3.1.6.12.Позитивне рішення комісії експертівз атестації електронних навчальних курсів дисциплін є підставою для його використання восвітньому процесі та підтверджується видачею сертифіката, який визначає право інтелектуальної власності.

3.2. Форми і порядок організації освітнього процесу. Навчальний час студента.

3.2.1. Одиницею вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання є кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

Трудомісткість навчального навантаження студента включає час, витрачений на відвідування аудиторних занять, практичну підготовку, самостійну роботу (підготовку до занять та контрольних заходів, виконання індивідуальних завдань, підготовку дипломної роботи), а також на підсумковий контроль.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, навчальний рік.

Академічна година в академії триває 40 хвилин. Дві академічні години, що проводяться без перерви, утворюють пару, яка продовжується 80 хвилин. Згідно з розкладом занять між парами 1, 2, 3 передбачається 30-хвилинна перерва.

Навчальний день є складовою частиною навчального часу студента денної форми навчання. Навчальний день включає не більше 8 академічних годин аудиторної роботи за розкладом занять та час на самостійну й позааудиторну роботу (участь в діяльності наукових гуртків тощо).

Навчальний тиждень складається з 30 академічних годин аудиторної роботи, в тому числі індивідуальної (1 кредит ЄКТС) та 15 академічних годин (0,5 кредита ЄКТС), відведених на самостійну роботу, підготовку курсових і дипломних робіт тощо.

Навчальний день і навчальний тиждень студентів заочної (дистанційної) форми навчання коригуються враховуючи тривалість сесії та дисциплін, вивчених з використання електронних навчальних курсів чи їх частки.



Навчальний рік передбачає виконання студентом усіх видів діяльності згідно з навчальним планом в обсязі не менше 60 кредитів або 1800 годин. Навчальний рік в академії розпочинається 1 вересня і включає 2 семестри (осінній та весняний), теоретичне навчання яких завершується екзаменаційними сесіями та практику. Сукупна тривалість семестрів, екзаменаційних сесій і практик впродовж навчального року (курсу) не може бути меншою за 40 тижнів.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул.

Тривалість навчального семестру і дата початку теоретичних (аудиторних) занять можуть бути змінені у випадку проведення навчальних і виробничих практик з відривом від занять та з урахуванням інших випадків.

Тривалість канікул на навчальний рік (крім випускного) – не менше 8 тижнів, але не більше ніж 12 тижнів (в тому числі не менше 2 тижнів на зимові канікули).

Тривалість екзаменаційної сесії (денна форма навчання), як правило, складає 3 тижні (планується до 5 екзаменів), однак може бути зменшена до 2 тижнів (планується до 4 екзаменів). Планувати на екзаменаційну сесію менш ніж 3 іспити не доцільно (за винятком магістратури та випускового семестру).

За весь період навчання має бути виділено не менш як 6 тижнів на проходження практики з відривом від навчання. Під час практик навчальні заняття не проводяться.

3.3. Форми організації освітнього процесу.

3.3.1. Організація освітнього процесу – цілеспрямована діяльність учасників навчального процесу на етапах планування, реалізації та аналізу виконання освітньо-професійної програми підготовки фахівців і контролю якості знань.

3.3.2. Реалізація освітнього процесу в Академії відбувається у таких формах:



  • навчальні заняття;

  • виконання індивідуальних завдань;

  • самостійна робота;

  • практична підготовка;

  • контрольні заходи;

  • тощо.

3.3.3. Основними видами навчальних занять в академії є:

  • лекція;

  • семінарське заняття;

  • практичне (лабораторне) заняття;

  • індивідуальнезаняття;

  • консультація.

Як правило, навчальні заняття проводяться з використанням аудиторного фонду академії та спортивного комплексу. В окремих випадках, за рішенням кафедри заняття (семінарське, практичне), якщо це виправдано його тематикою і дидактичними цілями, може проводитися як виїзне. Підставою для виїзду групи слугує наявність відповідного позначення у робочих навчальних програмах дисципліни, у тематичному плані (структурі залікового кредиту), розкладі занять.

З урахуванням загального рівня підготовленості аудиторії, наявності власного педагогічного досвіду викладач має право на самостійний вибір методів проведення заняття (за традиційною або інноваційною моделлю навчання).

Академія має право встановлювати інші форми організації освітнього процесу та види навчальних занять.

3.3.4. Лекція – одна з основних форм проведення навчальних занять, яка проводиться на потоці і має на меті формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрям, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять і самостійної роботи студентів з відповідної дисципліни. Кількість лекцій з кожної навчальної дисципліни встановлюється робочим навчальним планом підготовки фахівців певного освітнього рівня і форми навчання, а їх тематика – робочими навчальними програмами дисципліни.

Читання лекцій згідно з розподілом навантаження забезпечується науково-педагогічними працівниками кафедри: професором, доцентом, старшим викладачем. В окремих випадках лекції можуть проводитися спільно з практичними працівниками, що запрошуються як фахівці у певній галузі.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на кафедру складений ним лекційний курс, контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної науки (дисципліни).

Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, зобов'язаний до проведення пробних лекцій за участю науково-педагогічних працівників кафедри.

У залежності від поставленої мети, функцій і методів лекції, що проводяться в академії, можуть бути:



  • вступні – висуваються й обґрунтовуються організаційні засади навчальної діяльності з даної дисципліни, основні методологічні позиції, визначається предмет і метод науки, яка вивчається, зв'язок теоретичного матеріалу з практикою;

  • настановчі – у сконцентрованій формі визначається матеріал курсу, надаються методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання усіх навчальних питань (як правило, подібні лекції переважають на заочній формі навчання);

  • тематичні – систематизоване розкриття програмного матеріалу через лекційний курс. Може здійснюватися як у традиційній, так і в інноваційній формі (проблемна, бінарна лекція тощо);

  • підсумкові – підведення підсумків з вивченої навчальної дисципліни, узагальнення усього вивченого теоретичного матеріалу;

  • оглядові – актуалізація базових знань перед підсумковою атестацією.

Текст лекції укладається кожним науково-педагогічним працівником самостійно з урахуванням власного досвіду діяльності, у притаманному йому стилі з опорою на фондові лекції кафедри. У тексті відображаються цілі заняття (навчальні, розвивальні, виховні); міжпредметні й міждисциплінарні зв’язки теми; наочність і технічні засоби, що будуть застосовуватися на занятті; план лекції із зазначенням часу, виділеного на кожне питання; література до теми; основні тези лекції із виділенням матеріалу, що дається під запис.

До тексту лекції додаються матеріали мультимедійного супроводження (слайди або відеофрагменти), що планується використати. Підготовку слайдів здійснює лектор спільно із допоміжним персоналом кафедр, працівниками навчально-наукового інформаційного інституту академії. Збережені на цифрових носіях матеріали додаються до тексту лекції.

3.3.5. Семінарське заняття – форма проведення навчального групового заняття, що має на меті закріплення теоретичного матеріалу, поширення отриманих під час лекцій і самостійної роботи знань під час навчальної дискусії, розвиток аналітичного і критичного мислення, комунікативних навичок студентів. Перелік проблемних питань, які виносяться до обговорення на семінарі, тематика реферативних повідомлень визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.

У залежності від рівня підготовленості групи, педагогічної майстерності викладача, теми і мети семінару науково-педагогічному працівникові дозволяється в межах проблематики, визначеної робочою навчальною програмою дисципліни, використовувати інноваційні технології та проводити семінар у формі рольових і ділових ігор, ток-шоу, круглого столу, «мозкової атаки» тощо.

3.3.6. Практичне заняття – форма проведення групового заняття, головними цілями якого є закріплення вмінь оперування теоретичним матеріалом у прикладних цілях, відпрацювання окремих прийомів, прищеплення навичок роботи із спеціальною і комп’ютерною технікою, лабораторним устаткуванням. Проведення практичних занять здійснюється переважно у відповідно обладнаних приміщеннях.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Викладач, якому доручено проведення практичних занять, за узгодженням з лектором даної навчальної дисципліни розробляє методичне забезпечення: індивідуальні завдання різної складності, методичні прийоми розгляду окремих теоретичних положень або розв’язання практичних задач, контрольні завдання (тести) для виявлення ступеня сформованості необхідних умінь тощо.

Практичне заняття включає проведення контролю знань, вмінь та навичок, постановку загальної проблеми (завдання) викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язання задач з їх обговоренням, вирішення контрольних завдань, їх перевірка та оцінювання.

Бали, одержані студентом за окремі практичні заняття вносяться до журналу обліку роботи академічної групи та враховуються при визначенні загальної підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.3.7. Лабораторне заняття– форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття призначені для практичного засвоєння матеріалу. Вони проводяться у спеціально-обладнаних навчальних лабораторіях з використанням макетів, устаткування, пристосованого до умов навчального процесу. Істотно спрощують задачу проведення лабораторного заняття використання  мультимедійних технологій, імітаційного  моделювання  і т.д. 

Для проведення лабораторних занять академічна група поділяється на дві підгрупи. З окремих навчальних дисциплін, з урахуванням особливостей вивчення цих дисциплін та безпеки життєдіяльності студентів, допускається поділ академічної групи на підгрупи з меншою чисельністю. Перелік цих дисциплін за рекомендацією навчально-методичної ради академії затверджується наказом ректора.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою програмою дисципліни.

Лабораторне заняття включає проведення контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання власне лабораторних досліджень, оформлення індивідуального звіту про виконану роботу та його захист перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем.

Підсумкова оцінка ставиться в журналі обліку роботи академічної групи і враховується при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної дисципліни. Наявність позитивних оцінок, одержаних студентом за всі лабораторні роботи, передбачені робочою навчальною програмою, є необхідною умовою його допуску до семестрового контролю по даній дисципліні.

3.3.8. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Цей вид занять організовують за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента.

Форми, види, обсяг, методи проведення індивідуальних навчальних занять, форми й методи поточного і підсумкового контролю (крім атестації) визначають залежно від індивідуального навчального плану студента.

Індивідуальні навчальні заняття можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін.

3.3.9. Консультація – форма навчальної діяльності, що має на меті додаткове пояснення складного для сприйняття матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни, актуалізацію опірних знань, надання методичних рекомендацій з підготовки до занять або контрольних заходів.

У практиці діяльності академії передбачаються консультації:


  • групові – проводяться згідно з розкладом занять з усією групою напередодні підсумкового модульного контролю, іспиту;

  • індивідуальні – проводяться згідно з графіком консультацій з окремими студентами з метою персонального доопрацювання матеріалів курсу, надання рекомендацій з кращого засвоєння предмету. Якщо у студента під час підготовки до семінару або практичного заняття виникла термінова потреба в індивідуальній консультації, не пов’язана із відпрацюванням пропущеного заняття або незадовільної оцінки, така консультація може надаватися викладачем кафедри, незалежно від того, чи забезпечує він викладання у групі, де навчається особа, яка звернулася.

Реалізація освітнього процесу передбачає також виконання індивідуальних завдань, кваліфікаційних (курсових, дипломних) робіт.

3.3.10. Індивідуальне завдання виконується у вигляді реферативних повідомлень, есе, презентацій, індивідуальних проектів, основна тематика яких визначається робочою програмою дисципліни і може доповнюватися науково-педагогічним працівником самостійно. Підготовлені студентом матеріали здаються викладачеві й оцінюються в балах. Окремі виконані на високому рівні презентації, індивідуальні проекти можуть поповнювати фондові матеріали кафедри і використовуватися у подальшому при формуванні навчально-методичних матеріалів для проведення при консультуванні науково-педагогічного працівника. Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно

Підготовка, виконання та захист курсових і дипломних робіт регламентується окремими академічними положеннями.

3.3.11. Самостійна робота студентів здійснюється у вільний від аудиторної роботи і виховних заходів час, передбачає підготовку до семінарських і практичних занять, виконання індивідуальних завдань, самоосвіту. Часові обсяги самостійної роботи студентів визначаються навчальним планом і структурою залікового кредиту.

Самопідготовка студентів здійснюється у бібліотеках, комп’ютерних класах з доступом до мережі Інтернет. За студентами залишається право вільного вибору місця самостійної роботи над програмними матеріалами з навчальних дисциплін.

Перелік питань, групових та індивідуальних завдань, що виносяться на самостійну роботу укладається кафедрою і розміщується у навчально-методичному комплексі дисципліни. На кафедри покладається обов’язок навчально-методичного забезпечення цього виду діяльності: списку обов’язкової і рекомендованої літератури, курсу лекцій, методичних рекомендацій з опрацювання теми й виконання завдань тощо. У випадку неспроможності розв’язання завдань, винесених на самостійну роботу, студент може звернутися за додатковою консультацією на кафедру.

Питання, що винесені на самостійне опрацювання, виносяться на підсумковий контроль поряд з матеріалами, які розглядалися під час аудиторної роботи.

3.3.12. Практична підготовка – передбачена навчальними планами форма діяльності, на яку покладається реалізація дидактичного принципу поєднання теорії із практикою, прищеплення студентам професійних навичок.

Терміни і тривалість практичної підготовки визначаються графіком навчального процесу.

Практична підготовка студентів здійснюється під керівництвом випускових кафедр за такими видами:



  • навчальна практика;

  • виробнича практика;

  • переддипломна практика.

Питання організації практичної підготовки, її супроводження і захисту результатів регламентуються Положенням про організацію проведення практики студентів ЛКА.

3.3.13. Контрольні заходи включають передбачену навчальними (робочими навчальними) планами, робочими програмами навчальних дисциплін діагностику рівня знань студентів (поточний та підсумковий контроль) та визначаються Положенням про порядок оцінювання знань студентів ЛКА.

Поточний контроль застосовується для дисциплін з метою перевірки знань з окремих складових навчальної програми з даної дисципліни. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння, засвоєння певного матеріалу та його презентація, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу.

Підсумковий контроль проводиться для оцінки результатів навчання на певному рівні вищої освіти або на його окремих завершених етапах. Підсумковий контроль включає екзамен, залік і атестацію.

3.3.14. Атестація здобувачів вищої освіти –заходи з перевірки набутих професійних компетенцій, рівня відповідності випускників вимогам стандартів вищої освіти, які дають право визнання здобутого освітнього ступеня, що після прийняття відповідного рішення екзаменаційної комісії, юридично підтверджується дипломом і додатком до диплому встановленого зразка. Питання організації і проведення атестації регламентуються Положенням про екзаменаційну комісію у Львівській комерційній академії.

3.3.15. З метою підвищення якості навчання й закріплення професійної мотивації, залучення студентів до діяльності наукових шкіл академії навчальний процес включає у себе відповідні напрями позааудиторної роботи.

Сюди відносяться:


      • робота наукових гуртків – спільна планова діяльність найбільш досвідчених науково-педагогічних працівників кафедр із талановитою молоддю, що має на меті формування потенціалу майбутніх вчених, розвитку дослідницьких творчих здібностей тих, хто навчається. Питання організації діяльності у даному напрямі внормовуються окремим Положенням;

    • діяльність юридичної клініки “Probono” – консультування у правових і процесуальних питаннях осіб, які звертаються за відповідною допомогою, насамперед представників незахищених верств суспільства;

    • навчально-виховні заходи кафедр та інститутів (факультетів): круглі столи, науково-практичні конференції, читання, олімпіади, вікторини тощо.

3.3.16. Ректорський контроль якості навчання є особливою формою внутрішнього контролю, який проводиться з метою:

  • визначення рівня ефективності використання різних форм і методів викладання науково-педагогічними працівниками навчальних дисциплін;

  • отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, рівень самостійності і активності студентів;

  • оцінки залишкового рівня знань з навчальної дисципліни або окремого її модуля з наступним аналізом та узагальненням;

  • належної підготовки для проходження ліцензійних і акредитаційних процедур та забезпечення максимально об'єктивного оцінювання знань студентів;

  • перевірки якості навчального процесу на кафедрах і рівня викладання навчальних дисциплін окремими науково-педагогічними працівниками.

Порядок проведення ректорського контролю регламентується Положенням про організацію ректорського контролю якості навчання студентів Львівської комерційної академії.

3.4. Порядок проведення та оформлення запису студентів на вибіркові дисципліни.



Відповідно до Закону України ст. 62 п.15 "Про вищу освіту" та листа МОН України від 13 березня 2015 р. № 1/9-126 "Щодо особливостей організації освітнього процесу та формування навчальних планів у 2015-2016 н.р." кожен здобувач вищої освіти Академії складає власний план опанування дисциплін, до якого вносить нормативні навчальні дисципліни та обрані ним вибіркові. Вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та індивідуальним навчальним планом, повинен становити не менше як 25% загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. При цьому частка вибіркових дисциплін з числа професійно-орієнтованих дисциплін для студентів певної спеціальності складає 12,5%, з яких не менше 2 % студент має право обирати будь-які дисципліни з інших спеціальностей.

3.4.1.Запис.

3.4.1.1. Навчання студентів Академії здійснюється на основі індивідуального плану, який формується для студентів 2, 3 і 4 курсів щорічно у весняному семестрі. Протягом тижня відбувається запис на вибіркові дисципліни, наступний тиждень є тижнем корегування планів. Кожен студент бакалаврських і магістерських програм на підставі навчальних планів підготовки бакалаврів і магістрів відповідної спеціальності формує свій індивідуальний план опанування навчальних дисциплін (далі план), включаючи до нього нормативні і вибіркові навчальні дисципліни. Запис проводиться тільки на вибіркові дисципліни за навчальними планами відповідного освітнього рівня.

Для студентів 1-го року навчання бакалаврських програм індивідуальні плани готуються фахівцями Інституту (факультету).В цей план вносяться лише нормативні дисципліни. Один примірник плану надається студентам на початку навчального року. Вивчення блоку вибіркових дисциплін починається з другого навчального семестру, що пов’язано з потребою спланувати навантаження на кафедри та розрахувати штати.

3.4.1.8. Студенти першого року навчання за програмами підготовки магістрів записуються на вибіркові навчальні дисципліни у вересні впродовж двохнавчальних тижнів, а на другий і третій навчальні семестри до початку екзаменаційних сесій першого та другого семестрів відповідно.

3.4.1.2. План заповнюється у 2-х примірниках, один з яких залишається після узгодження з фахівцями Інституту (факультету) в студента і зберігається протягом всього терміну навчання, копія індивідуального навчального плану студента передається фахівцю Інституту (факультету) протягом наступного тижня після закінчення тижня корегування планів.

3.4.1.3. Студенти записуються на дисципліни вільного вибору у відповідних деканатах інститутів (факультетів). Запис проводить фахівець деканату, після чого здійснюється попередній аналіз результатів записів та у електронному вигляді подається в Навчально-науковий інформаційний інститутАкадемії. Якщо на вибіркову дисципліну записалось недостатньо студентів (менше 17 осіб), ця дисципліна оголошується як така, на яку запис не відбувся. В цьому випадку відбувається корегування плану.

3.4.1.4. Студентам, які вибрали дисципліни, навколо яких не згрупувалась необхідна кількість осіб, надають можливість здійснити повторний вибір дисциплін, для вивчення яких сформувалися повноцінні групи (не менше 17 осіб).

3.4.1.5. Індивідуальний план є основним документом обліку роботи студента. У план вносяться всі нормативні та вибіркові дисципліни. Усі дисципліни, внесені студентом у цей план є обов’язковими для вивчення. Студент в односторонньому порядку не може відмовитись від вивчення запланованої дисципліни. Самочинна відмова від запланованої дисципліни тягне за собою академічну заборгованість. Внесення додаткових дисциплін після тижня корегування без згоди декана не має юридичної сили. Вивчені таким чином курси не зараховуються.

У разі невчасної передачі плану до секретаріату Інституту (факультету) студент вважається таким, що не спланував своє навчання на наступний навчальний рік. Студент, який знехтував своїм правом вибору, буде записаний на вивчення тієї дисципліни, яку Інститут (факультет) вважатиме за потрібне з метою оптимізації навчальних груп і потоків.

3.4.1.6. Після того, як відбувся запис та корегування запису на вибіркові дисципліни, фахівці Інституту (факультету) готують службове подання до наказу про перелік навчальних дисциплін та кількісний склад груп.

3.4.2. Формування наказів про затвердження персонального складу груп.

3.4.2.1. Згідно з освітніми програмами підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів, результатами запису на вибіркові дисципліни Інститут (факультет) готує наказ про затвердження персонального складу груп та складає розклад занять. Вибіркова дисципліна як правило, ставиться в розкладі останньою.

3.4.2.2. У випадку, коли на вибіркову дисципліну записалися студенти різних факультетів і неможливо сформувати групу зі студентів тільки одного факультету, наказ про затвердження персонального складу груп та розклад занять готує деканат факультету, до якого відноситься кафедра, що проводила запис на дану дисципліну.

Якщо на вибіркову дисципліну записалися студенти певного факультету у кількості, що дозволяє сформувати одну і більше груп та декілька студентів інших факультетів (кількістю менше за норму, що не дозволяє сформувати групу), то список цих студентів додається до списку більшості та передається на факультет, до якого відноситься більшість студентів.

3.4.2.3. Якщо з об’єктивних причин кількість студентів у групі значно зменшилася і не відповідає нормативам, то дозвіл на викладання дисципліни та перерахунок навчального навантаження дає перший проректор за поданням директора Інституту (декана факультету).

Якщо з об’єктивних причин кількість студентів у групі перевищила нормативну кількість, дозвіл на збільшення кількості груп та перерахунок навчального навантаження дає перший проректор за поданням директора Інституту (декана факультету).

3.5. Організаційно-методичне забезпечення освітнього процесу.

3.5.1. До складу навчально-методичних документів академії входить:



  • навчально-методичний комплекс спеціальності;

  • навчально-методичний комплекс дисципліни.

3.5.2. Навчально-методичний комплекс акредитованої спеціальності включає:

  • освітню (освітньо-професійну чи освітньо-наукову) програму;

  • навчальний план;

  • робочий навчальний план;

  • робочі навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових дисциплін;

  • програми навчальної, виробничої, переддипломної практик;

  • засоби діагностики якості вищої освіти;

  • перелік наукової, навчальної, навчально-методичної літератури;

  • електронні навчальні курси дисциплін;

  • методичні матеріали до лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять, в т.ч. в електронній формі;

  • завдання для самостійної роботи студентів, в т.ч. в електронній формі;

  • контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

  • контрольні роботи з дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

  • методичні вказівки для написання курсових робіт (проектів), в т.ч. в електронній формі;

  • інші матеріали, які визначає Науково-методична рада ЛКА, кафедра, викладач.

3.5.3. Навчально-методичний комплекс дисципліни розробляється викладачами кафедри і включає:

  • робочу навчальну програму дисципліни;

  • підручники і навчальні посібники, в т.ч. в електронній формі;

  • інші навчально-методичні видання (практикуми, тренінги, збірники кейсів тощо);

  • конспекти лекцій з дисципліни;

  • методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів;

  • екзаменаційні білети;

  • інші матеріали.


4. УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Учасниками освітнього процесу в Академії є:



  • науково-педагогічні працівники;

  • здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються в Академії.

4.1. Робочий час науково-педагогічних працівників.

4.1.1. Робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).

4.1.2. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, дослідницької, наукової, консультативної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час науково-педагогічних працівників академії регламентується статтею 56 Закону України “Про вищу освіту” та Кодексом Законів про працю України.

4.1.3. Максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника згідно нормативів не може перевищувати 850 годин на навчальний рік з поступовим зменшенням начального навантаження до 600 годин.Рекомендований перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

4.1.4. Види навчальних занять, що входять до обов'язкового обсягу навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються кафедрою та затверджуються деканом факультету (директором інституту).

При складанні індивідуальних робочих планів викладача та розподілі педагогічного навантаження завідувач кафедри повинен враховувати особливості кожного виду роботи і забезпечувати оптимальне використання творчого потенціалу кожного науково-педагогічного працівника.

4.1.5. Мінімальний і максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження науково-педагогічних працівників академії в межах їх робочого часу встановлюється наказами ректора відповідно до чинного законодавства з урахуванням виконання викладачами інших обов'язків (методичних, наукових, організаційних) та у порядку, передбаченому Статутом академії і Колективним договором.

Персональна відповідальність за дотримання меж мінімального або максимального обов'язкового обсягу навчального навантаження науково-педагогічних працівників кафедри покладається на деканів факультетів (директора інституту) і завідувачів кафедр.

4.1.6. Графік робочого часу науково-педагогічного працівника визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими його індивідуальним робочим планом.

4.1.7. Особливості розрахунку навчального навантаження науково-педагогічних працівників регламентуються наказом Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 № 450 “Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 698/6986, у частині, яка не суперечить Закону України “Про вищу освіту”.

4.1.8. При плануванні навчального навантаження враховується, що за одним науково-педагогічним працівником не може бути закріплено більше 5 дисциплін для читання лекцій, керівництво не більше 5 дипломних робіт студентів – магістрів та не більше 5 дипломних робіт студентів – спеціалістів.

4.1.9. Для працівників, які долучаються до роботи за сумісництвом, навчальне навантаження нараховується пропорційно (0,5 або 0,25 ставки) до показника за посадою.

4.1.10. Облік навчальної роботи науково-педагогічних працівників здійснюється за фактичними витратами часу.

У випадку заздалегідь не передбаченої відсутності викладача за лікарняним листом тимчасової непрацездатності або при відповідно оформленій відпустці завідувач кафедри приймає рішення про заміну, що закріплюється заявою та містить резолюцію першого проректора. Оригінал заяви зберігається на кафедрі, копія – у навчальному відділі. Цей документ дає підстави для зарахування додаткового навантаження науково-педагогічному працівникові, який здійснював заміну, і вносити зміни до розрахунків виконання навантаження відсутнього викладача. Перерозподіл навантаження відбувається у межах запланованих годин. При цьому додаткова оплата замін не передбачається.

Перерозподіл закріплення навчальних дисциплін між певними науково-педагогічними працівниками кафедр після затвердження у встановленому порядку розрахунку навантаження, укладання й затвердження розкладів занять може відбуватися лише після прийняття відповідного рішення завідувачем кафедри та погодження з деканом факультету. Питання вважається остаточно вирішеним після підготовки відповідного службового подання на ім’я першого проректора за підписом завідувача кафедри та декана факультету й узгодженням із начальником навчального відділу та накладанням резолюції першого проректора. Внесені зміни у розподіл навчального навантаження відображаються в Журналі обліку роботи викладача із посиланням на дозвіл за поданням.

Питання щодо виконання навантаження науково-педагогічного працівника, який перебуває у декретній відпустці, вирішується у порядку встановленому законодавством.

4.1.11. Річні відпустки науково-педагогічних працівників плануються на час, коли згідно з розкладом занять не передбачено навчального навантаження (аудиторна робота, контрольні заходи, керівництво практиками і стажуванням), зазвичай у літній період.
5. ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ АКАДЕМІЇ,

ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

5.1. Структурні підрозділи академії створюються відповідно до чинного законодавства України і головних завдань діяльності Академії і функціонують згідно з окремими положеннями, що затверджуються вченою радою Академії.

5.2. Основними структурними підрозділами Академії, які беруть безпосередню участь в організації освітнього процесу в Академії є кафедри, факультети, інститути.

5.3. Кафедра – базовий структурний підрозділ Академії, який проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей або дисциплін, а також здійснює наукову, науково-дослідну і навчально-методичну діяльність за певним напрямом.

Основні завдання і функції кафедри визначаються Положенням про кафедру Львівської комерційної академії.

5.4. Факультет – навчальний, науковий і культурно-освітній структурний підрозділ Академії, що створений для реалізації навчально-освітніх, науково-дослідних і культурно-просвітницьких завдань вищої школи України.

Факультет здійснює підготовку фахівців з вищою освітою з однієї або кількох суміжних спеціальностей, керівництво навчально-методичною, науково-дослідною роботою кафедр, безпосередньо підпорядкованих факультету.

Основні завдання і функції здійснюються відповідно до Положення про факультет Львівської комерційної академії.

Керівництво факультетом здійснює декан. Декан факультету може делегувати частину повноважень своїм заступникам.

5.5. Декан факультету керує навчальною, методичною і науковою роботою на факультету, здійснює контроль за навчальним процесом, а також:



  • забезпечує розвиток матеріально-технічної бази навчального процесу;

  • бере участь у підборі кадрів науково-педагогічних працівників факультету;

  • координує роботу кафедр факультету;

  • здійснює керівництво роботою з розробки, вдосконалення і коригування навчальних планів і програм, навчально-методичних комплексів дисциплін, підготовки документації для відкриття нових спеціальностей і спеціалізацій;

  • розробляє та організовує разом із кафедрами заходи, спрямовані на підвищення якості підготовки фахівців;

  • здійснює контроль за організацією навчального процесу на всіх її стадіях;

  • виконує інші обовʼязки, передбачені посадовою інструкцією декана факультету та іншими нормативними документами Академії.

5.6. Навчально-науковий інститут післядипломної освіти здійснює підвищення кваліфікації, перепідготовку, навчання в магістратурі та педагогічну освіту у відповідності з укладеними договорами між Академією та зацікавленими юридичними і фізичними особами. Інститут у своїй діяльності може використовувати денну, вечірню, заочну форми навчання або їх поєднання. Терміни навчання визначаються навчальними планами, затвердженими у встановленому порядку, формою навчання та договором.

Інститут здійснює підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів та навчання в магістратурі за спеціальностями, що безпосередньо пов'язані з профілем діяльності Львівської комерційної академії. Перелік спеціальностей перепідготовки для одержання другої вищої освіти затверджується і ліцензується Міносвіти і науки України за поданням Академії. У відповідності до навчальних планів і програм слухачі і студенти інституту можуть проходити стажування в Укоопспілці, міністерствах, відомствах, об'єднаннях, підприємствах, установах, в т.ч. за кордоном.





База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка