Розвитку житлово-комунального господарства



Сторінка1/2
Дата конвертації26.01.2017
Розмір0,52 Mb.
  1   2








МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківська національна академія міського господарства

Білянський Олександр Максимович

УДК 338.2

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ

РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна

економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківської національної академії міського господарства Міністерства освіти і науки України, м. Харків

Науковий керівник:

доктор економічних наук

Ніколаєв Всеволод Петрович,

Національна академія державної податкової служби України (м. Ірпінь), професор кафедри аудиту і економічного аналізу


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук

Онищук Георгій Ілліч,

Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “НДІ Проектреконструкція” Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства (м. Київ), директор





кандидат економічних наук

Агаджанов Грант Карапетович,

Комунальне підприємство «Спеціалізоване проектно-конструкторське бюро автоматизованих систем управління водозабезпеченням», директор

Провідна установа:

Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України, відділ цінової політики (м.Київ)



Захист відбудеться “ 06 червня 2006 р. о “ 1500 “ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.089.01 Харківської національної академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул, Революції, 12, в залі засідань Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської національної академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12.

Автореферат розісланий “ 6 “ травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Момот Т.В.

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Недоліки в організаційно-фінансовому механізмі розвитку житлово-комунального господарства (ЖКГ) призводять до значного відставання в оновленні та модернізації інфраструктури, що негативно впливає на якість, надійність та вартість послуг, викликаючи все більше соціальне напруження в суспільстві.

Частка повністю амортизованих основних фондів ЖКГ у 1,5 – 2 рази вища ніж в інших галузях. Так, повністю зношені або перебувають в аварійному стані майже 30% водопровідних і більше 25% каналізаційних мереж, 25% водопровідних очисних споруд, 20% насосних станцій. На підприємствах комунальної теплоенергетики п’ята частина котлів експлуатується понад 20 років, близько 30 % теплових мереж і теплових пунктів перебувають в аварійному стані. До категорії аварійного та ветхого віднесено 4 % житлового фонду, кожен третій житловий будинок потребує капітального або поточного ремонту. Більше 10 тис. будинкових ліфтів відпрацювали 25 років і потребують заміни чи модернізації. Не відповідає санітарним нормам майже половина сміттєзвалищ, а 90% — екологічних нормативам, терміни їх експлуатації перевищують нормативні показники в декілька разів. 75% сміттєвозів вичерпали свій ресурс.

Для вирішення невідкладних технічних завдань, що накопичилися, за приблизними оцінками експертів у найближчі кілька років треба залучити від 50 до 150 млрд. грн., що являє собою неабияку організаційно-фінансову проблему. Очевидно, що мобілізація бюджетних коштів у таких обсягах, а тим більше на незворотній основі неможлива. Власних коштів збиткові комунальні підприємства не мають. Виникає необхідність залучення зовнішніх інвестицій на ринкових умовах. Тому потребують додаткового дослідження проблеми фінансового оздоровлення підприємств, зокрема врегулювання заборгованостей, в тому числі за енергоносії та боргів населення за спожиті послуги. З іншого боку, потребують дослідження та вирішення методичні проблеми ціноутворення, пов’язані, зокрема, з амортизацією та процесами відтворення, нормативно-правові проблеми тарифної політики, що забезпечило стабільність подальшого розвитку підприємств.

Вимагають термінового наукового обґрунтування першочергові заходи для призупинення подальшого розвалу галузі, надання поштовху для її саморозвитку; державні пріоритети у фінансуванні, джерела і оптимальні схеми залучення і повернення інвестицій, узгоджені зі схемами реформування власності та покращання управління. Все це обумовило нагальну потребу в розробці відповідних проектів з удосконалення реформування житлово-комунального господарства міст України, а також методів і моделей управління цими проектами.

Для цього автором використані результати досліджень провідних фахівців з даної проблематики.

Процес вирішення суспільних завдань розвитку і реформування підприємств галузі, за умов багаторазового росту її фінансового обороту, супроводжуватиметься адекватним ускладненням управління на якісно новому методологічному та інформаційно-технічному рівні. Досвід успішного здійснення подібних складних виробничих і соціальних змін у розвинених країнах говорить про необхідність організації проектного управління, яке має суттєво доповнити галузеве, територіальне та корпоративне управління у процесі інтенсивного реформування і розвитку житлово-комунального господарства. Відтак виникає потреба в розробці специфічних, відповідних умовам галузі методів та схем проектного управління при плануванні й здійсненні комплексу технічних, фінансових, а також організаційних процесів розвитку ЖКГ.



Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження в дисертації, виконані згідно з науковою роботою відповідно до завдань “Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004 – 2010 роки”, затвердженої Законом України від 24 червня 2004 року № 1869-IV, напрямком наукової роботи Харківської національної академії міського господарства спільно з Харківською обласною державною адміністрацією відповідно до “Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства Харківської області на період до 2010 рр.” за 2005 рік №1811/03 від 03.05.2005р. У рамках цих програм автором розроблені методичні рекомендації щодо розрахунків економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги в ЖКГ Харківської області.

Обраний в дисертаційній роботі напрямок досліджень спрямований на подолання нагромаджених підприємствами галузі проблем та на реалізацію ними положень Законів України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про благоустрій населених пунктів”, “Про відходи”, “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, "Про охорону навколишнього природного середовища", “Про інвестиційну діяльність” та ін.



Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних підходів до організаційно-фінансового забезпечення стабілізації та розвитку житлово-комунального господарства.

Для досягнення поставленої мети були поставлені та розв’язані такі основні завдання:



  • проаналізувати стан житлово-комунального господарства, виявити недоліки організаційно-правового і фінансового характеру в управлінні галуззю, визначити шляхи стабілізації і механізм її розвитку, включаючи фінансове забезпечення;

  • розробити ефективну організаційну систему управління розвитком галузі на основі моделювання структури “Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004 – 2010 роки” як складного проекту з послідовною декомпозицією у розрізі регіонів, населених пунктів та підприємств;

  • розробити систему планування заходів з розвитку підприємств як інвестиційних проектів у складі стратегічних планів, з подальшою інтеграцією у місцеві й регіональні програми розвитку ЖКГ, виробити підходи до організації моніторингу розвитку галузі з боку держави;

  • розробити моделі оптимізації інвестиційних програм розвитку ЖКГ з позицій обсягів, термінів та різних джерел фінансування, порядку повернення коштів.

Об’єкт дослідження – процес функціонування підприємств житлово-комунального господарства в розрізі регіонального ЖКГ та галузі в цілому.

Предмет дослідження – проекти, мультипроекти, пакети проектів та “Загальнодержавна програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004 – 2010 роки”.

Методи дослідження:



  • аналіз і узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду, методичних підходів до програм, проектів розвитку та реформування житлово-комунального господарства (для обґрунтування актуальності теми, мети та завдань дослідження);

  • методи системного аналізу (для представлення програм житлово-комунального господарства на державному, регіональному, міському і районному рівнях як системи, встановлення її ієрархії, ідентифікації проблем управління і конструювання процесу їх вирішення);

  • методи економічної і математичної статистики (для обробки та аналізу вихідних даних, виявлення тенденцій і закономірностей у поведінці досліджуваних показників, обґрунтування вірогідності одержаних результатів);

  • методи управління проектами, зокрема структурний (WBS) аналіз, мережеві моделі, календарне планування, метод критичного шляху (для розробки оптимальної послідовності виконання проектів у пакеті мультипроекту розвитку і реформування регіональних та міських програм житлово-комунального господарства);

  • методи імітаційного моделювання, спрямований експеримент на імітаційній моделі (для аналізу і прогнозу розвитку житлово-комунального господарства при реалізації різних стратегій його реформування);

  • методи проектного аналізу, зокрема фінансової ефективності, інвестиційного аналізу (для оцінки ефективності проектів реформування житлово-комунального господарства регіонів і міст на доінвестиційній стадії управління проектами).

Інформаційною базою дисертаційної роботи були оброблені автором особисто статистичні й проектні дані по галузі, експертні дані та нормативно-методичні документи Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Держжитлокомунгоспу України, органів місцевого самоврядування.

Наукова новизна й отримані результати. Наукова новизна одержаних результатів у цілому полягає в обґрунтуванні організаційно-фінансового механізму розвитку (саморозвитку) галузі на відміну від концепцій її суттєвого бюджетного фінансування; застосуванні комплексу методів проектного управління для організації, планування, фінансування та контролю розвитку галузі в доповнення до методів галузевого, територіального та корпоративного управління. Наукову новизну складають отримані автором нові, важливі для галузі результати, які виносяться на захист, зокрема:

вперше:

  • обґрунтовано ринкову інвестиційну привабливість галузі та фінансовий механізм її розвитку на основі інвестування у ресурсозбереження і зменшення втрат, подальшого реінвестування ефекту;

  • розроблено наскрізну систему планування та проектного управління розвитком галузі ЖКГ(з підсистемами в розрізі регіонів, населених пунктів та комунальних підприємств), узгоджену з джерелами та механізмом фінансування;

удосконалено:

  • методику ціноутворення із забезпеченням відшкодування економічно обґрунтованих витрат та інвестиційної складової;

  • методику обґрунтування інвестиційної складової у тарифах на комунальні послуги на основі оптимальної схеми інвестування;

дістали подальший розвиток:

  • методи оптимізації інвестування програм розвитку ЖКГ на основі аналізу грошових потоків мультипроектів на рівні міста (району);

  • методи індикативного моніторингу стану галузі.

Практичне значення одержаних результатів:

результати досліджень були використані у програмах реформування і розвитку галузі, підгалузей, підприємств ЖКГ ряду регіонів України, зокрема Львівської (довідка про впровадження № 01/9-01.1-61/1 від 25.01.06) та Івано-Франківської (довідка про впровадження №23р/08-23/02 від 26.01.06) областей, міста Трускавця (довідка про впровадження №24а від 10.01.06); Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (довідка про впровадження №2/2-49 від 17.01.06);Всеукраїнської асоціації«Укржитлоексплуатація»(довідка про впровадження №2 від 20.01.06).


Особистий внесок здобувача. Положення та рекомендації, відображені в дисертації і подані до захисту, отримані особисто автором і мають самостійний характер. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційному дослідженні використані тільки ідеї і положення, отримані автором особисто, що відзначено у списку опублікованих робіт.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були повідомлені й схвалені на науково-технічних конференціях: Всеукраїнської науково-практичної конференції “ Проблеми реалізації реформування галузі житлово-комунального господарства” (м. Харків, 2003р.), міжнародному конгресі ЕТЕВК-2005 (м. Ялта, 2005р.), міжнародного конгресі „Інституційні та технічні аспекти реформування житлово-комунального господарства” (м. Київ, 2005р.), на семінарах Всеукраїнської асоціації “Укржитлоексплуатація”, присвячених тарифній політиці, методиці розрахунку собівартості житлово-комунальних послуг, енергозбереженню, реформуванню відносин власності тощо.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи опубліковані у 8 наукових публікаціях, з них 5 статті у фахових наукових виданнях, 3 тези у матеріалах наукових конференцій загальним обсягом 4,3 друк. арк., з них автору особисто належить 2,06 друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів з висновками, загальних висновків і рекомендацій, викладених на 154 стор., у тому числі, 4 таблиць на 5 стор., 20 рисунків на 19 стор.; списку використаних джерел з 159 найменувань на 15 стор., 7 додатків на 33 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дисертації, визначені мета, основні завдання та методи дослідження, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, викладені основні положення, що подаються на захист.

У першому розділі “Аналіз проблем розвитку житлово-комунального господарства України” охарактеризовано технічний і фінансовий стан підприємств галузі, проблеми її фінансового оздоровлення, описано існуючі підходи до вирішення проблем оновлення інфраструктури галузі, виконано аналіз чинного законодавства України у сфері надання житлово-комунальних послуг стосовно організаційно-фінансових аспектів.

Аналіз стану галузі (на прикладі підгалузей – теплоенергетики та водопровідно-каналізаційного господарства) показав стійкі негативні тенденції: скорочення обсягів послуг, зростання витрат, невідшкодованість їх тарифами, недоотримання доходів та накопичення негативних результатів господарської діяльності підприємств (табл.1).

У той же час підприємства галузі щорічно сплачують 1,3-1,7 млрд. грн. податків, а податковий борг (без урахування тих, з кого відбувається примусове стягнення) складає 0,5 млрд. грн.

Значна частина росту витрат виробництва (понад 50%) спричинена недостатністю коштів на оновлення інфраструктури. В результаті споживачі фактично постійно сплачують все більшу ціну за послуги все нижчої якості, об’єкти ЖКГ опиняються у ще гіршому стані, витрати на їхню експлуатацію неухильно зростають і знову переносяться на споживачів і т.д.

З іншого боку, сума такого неухильного приросту витрат у разі призупинення може розглядатися як джерело потенційного ефекту від інвестицій в організаційно-технічний розвиток підприємств (рис.2) з подальшою зміною всіх негативних тенденцій розвитку на позитивні.



Постає питання обґрунтування здійснення, обсягів та ефективності таких інвестицій, схем їхнього залучення та повернення, забезпеченості ефективним управлінням.

Таблиця 1

Динаміка основних економічних показників діяльності підприємств ЖКГ

у 1998-2004 рр.


ПОКАЗНИКИ

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

Комунальна теплоенергетика

Обсяги, млн.Гкал

64,6

62,0

52,4

48,1

48,3

55,3

52,8

Витрати, млн.грн.

2821,6

3508,5

3216,0

3160,7

3212,8

3649,9

3861,1

Фін.результат, млн.грн.

-208,5

-725,8

95,2

-291,8

-437,0

-510,1

-482,7

Відшкодування витрат тарифом %

80,5

72,3

82,9

84,8

84,2

83,8

84,1

Водопостачання

Обсяги, млн.м3

3470,9

3422,2

3128,3

2859,5

2837,0

2788,3

2910,5

Витрати, млн.грн.

1093,6

1453,0

1518,6

1580,5

1713,0

1970,3

2124,6

Фін.результат, млн.грн.

-57,3

-140,5

108,3

-71,0

-207,0

-262,3

-164,3

Відшкодування витрат тарифом %

89,3

85,6

97,8

92,1

87,5

86,3

91,1

Водовідведення

Обсяги, млн.м3

3045,5

2944,7

2713,1

2498,7

2305,6

2193,4

2069,7

Витрати, млн.грн.

559,4

680,0

723,0

807,5

889,7

992,0

1110,0

Фін.результ., млн.грн.

4,2

-3,6

108,6

-33,0

-67,1

-54,3

-52,4

Відшкодування витрат тарифом %

95,0

94,4

105,2

95,8

92,2

94,2

94,6

У цьому розумінні, існуюча нормативно-правова база галузі (особливо акти органів місцевого самоврядування) не містить законодавчого закріплення власне механізмів фінансового та управлінського забезпечення розвитку, що не сприяє надходженню інвестицій, Основними рисами моделі розвитку ЖКГ, яка пропонується у державних документах, є довгостроковий процес реформування власності зі значною фінансовою підтримкою з державного та місцевих бюджетів. Втім аналіз свідчить, що невідкладним завданням у галузі слід вважати технічне оновлення, починаючи з найвужчих місць, за допомогою підготовки та впровадження комплексів інвестиційних проектів.

Для цього насамперед треба вирішити накопичені фінансові проблеми підприємств галузі, що зводяться до наявності кредиторської заборгованості, в основному за енергоносії; дебіторської заборгованості, в основному від населення за спожиті послуги; неврегульованості деяких питань у фінансових стосунках з державою; заниженості тарифів та вартості основного капіталу, проїдання амортизаційних коштів, невизначеності інвестиційної складової. Значна частина фінансових проблем може бути вирішена, або пом’якшена за рахунок здійснення ряду організаційно-фінансових заходів.

Так, покращання управління збором платежів, на прикладі кращих регіонів, щорічно дасть додатково 500 млн.грн., погашення боргів і недоплат держави – разово до 2 млрд.грн. Інвестиції в аварійні об’єкти здатні генерувати щорічний ефект до 200 млн.грн. на рік на заощадженні ресурсів, в енергозбереження – 500 млн.грн, що дозволяє оцінити їхній обсяг у 3,5 млрд.грн. при комерційній окупності 5 років. Доведення тарифу до нормального рівня вивільнить ще близько 530 млн.грн. амортизаційних відрахувань на оновлення інфраструктури, а включення інвестиційної складової – решту необхідних коштів.

У другому розділі “Фінансова стабілізація житлово-комунального господарства” проведено історичний аналіз державної політики України щодо ціноутворення в ЖКГ, проаналізовані відповідні дані по зарубіжних країнах, обґрунтовані й викладені методичні підходи до амортизаційних процесів та ціноутворення в умовах подолання відставання в оновленні інфраструктури та забезпечення інтенсивного розвитку галузі.

Досліджено тарифну політику та методику ціноутворення, з одного боку, як причину існуючих проблем, а з другого, як фінансову основу майбутньої стабільної роботи підприємств галузі. Аналіз зарубіжного досвіду показав доцільність тільки вибіркового використання застосованих там методологічних підходів до ціноутворення.

У результаті автором була розроблена методика визначення тарифу на новій методологічній базі. У процесі вдосконалення тарифної політики за безпосередньою участю автора, були розроблені нормативно-методичні документи, в основу яких закладені наступні положення:


  • досконала система ціноутворення не може обмежуватися лише порядком обчислення тарифів, а мусить передбачати організаційно-управлінське забезпечення;

  • чинне законодавство повинно дати змогу комунальним підприємствам повною мірою відшкодовувати в тарифах всі обґрунтовані витрати операційної діяльності та інвестиційну складову;

  • мають бути переглянуті вартість основного капіталу та відповідно амортизаційні відрахування, оскільки тепер вони обчислюються на основі балансової вартості основних засобів, що не забезпечує накопичення коштів на відновлення;

  • в умовах різної зношеності фондів на різних підприємствах і регіонах інвестиційна складова тарифу має обґрунтовуватись на місцях відповідними програмами розвитку. В цих програмах мусять бути враховані заходи з мобілізації внутрішніх резервів скорочення витрат, в тому числі оптимізація потреб в коштах.

У третьому розділі “Організаційне забезпечення програм розвитку житлово-комунального господарства” розроблена ієрархічна структура загальнодержавної програми, модель первинних заходів у вигляді інвестиційних проектів; запропонована організація управління регіональними програмами та система моніторингу стану галузі.

Для ситуацій, що потребують інтенсивних організаційних, технологічних та інших змін при розробці й впровадженні програм реформування і розвитку житлово-комунального господарства, запропоновано застосовувати схему й методи управління проектами. З цих методологічних позицій «Загальнодержавна програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки» є складним багаторівневим пакетом мультипроектів. Його складовими частинами є обласні програми, які, в свою чергу, складаються з програм районів і міст обласного підпорядкування, а останні – з проектів/мультипроектів технічного, організаційного і фінансового характеру, що охоплюються стратегічними планами галузевих підприємств на даній території.



Важливими принципами проектного підходу щодо програми реформування житлово-комунального господарства в цілому мають бути:

  1. наскрізний характер (програми, підпрограми, проекти є взаємо узгодженими із наскрізною структурою, вхідними і вихідними параметрами)

  2. дієвість (програми, підпрограми, проекти служать інструментами планування і управління процесами модернізації і реформування галузі, включаючи фінансове забезпечення);

  3. ефективність (всі проекти – складові програм є ефективними, з визначеними ресурсами, часом, джерелами фінансування, ефектом, а також менеджментом);

  4. керованість (управління програмами і проектами здійснюється групами фахівців із застосуванням засобів проектного менеджменту).

Багаторівнева схема реалізації програми починається з розробки і здійснення обласних програм, які мають деталізувати стислі положення загальнодержавної програми, визначати особливості умов області і надати розробці подальших програм адміністративного поштовху, зокрема в частині організації моніторингу і контролю, а також обґрунтування часткового фінансування з державного бюджету. Виходячи з цього, обласні програми мають розроблятися у два етапи. На першому етапі вони виступають як документи, в яких описується, зокрема, процедура переходу до другого етапу - розробки програми як моделі управління, ініціюється розробка програм нижчих рівнів.



Рис. 1 Ієрархічна схема реалізації програми
Так, обласні програми на другому етапі планування і реалізації безпосередніх заходів у розрізі територій мають спиратися на розроблені районні й міські програми, що охоплюють конкретні стратегії розвитку і реформування підприємств по підгалузях (рис.1). У свою чергу, стратегії є системою заходів (проектів) технічного і організаційно-фінансового характеру.

У дисертації вирішена методична проблема пошуку та горизонтального взаємоузгодження пріоритетів і заходів у рамках програм одного рівня, зокрема:

а) розробка заходів (проектів) технічного оновлення, узгодження їх як між собою, так і з супутніми проектами реформування (5-й рівень) в процесі розробки стратегій підприємств;

б) розробка і взаємоузгодження стратегій підприємств різних підгалузей (4-й рівень) у процесі підготовки міських і районних програм.

Це стосується визначення: складу заходів технічного і організаційно-фінансового характеру, вибору пріоритетів, черговості здійснення, визначення та оптимізації обсягів і джерел фінансування.

Склад заходів випливає із ситуації на місцях. Але об’єктивно існує і має бути визначена в стратегічному плані підприємства інвестиційна програма і критична маса інвестицій на здійснення першочергових проектів, які здатні змінити тенденцію подорожчання послуг (СВ), знизити поточні витрати (СЕ) і забезпечити за цей рахунок окупність коштів інвестора. Якщо ж продовжувати інвестувати кошти в недостатніх обсягах, вони будуть омертвлюватися при збереженні дещо пом’якшеної тенденції зростання вартості послуг (СВ1), що недоцільно (рис. 2).




B

AC – фактичне зростання вартості послуг за період

СВ, СВ1 - очікувана тенденція зростання вартості послуг в інвестиційному періоді ТТ1 за відсутності або недостатності фінансування

CD – стабілізація вартості (тарифу) у випадку здійснення інвестиційних проектів

CE – фактичне зниження вартості послуг у період ТТ1
  1   2


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка