«Самоосвіта вчителя – якість викладання– рівень знань, умінь та навичок учнів»



Скачати 25,44 Kb.
Дата конвертації12.02.2017
Розмір25,44 Kb.

«Самоосвіта вчителя – якість викладання– рівень знань, умінь та навичок учнів».

  • Заступник з НВР
  • Красненьківської ЗОШ І-ІІІ ст.
  • Бондаренко Л.Є.

Кожен день, в який ви не поповнили своєї

  • Кожен день, в який ви не поповнили своєї
  • освіти хоча б маленьким ,але новим
  • для вас
  • шматком знання ... вважайте безплідно
  • і незворотно для себе загиблим.
  • К. С. Станіславський .

Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів.

  • Самоосвіта педагога – це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу.

Основна мета самоосвіти

  • досягнення бажаного рівня професійної компетентності шляхом оновлення та удосконалення наявних у фахівця знань, умінь і навичок.

Удосконалення рівня професійної компетентності – один з основних напрямків реформування системи освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать: «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру». (Закон України «Про освіту») «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти». (Національна доктрина розвитку освіти)

З чого потрібно починати ?

  • Перш за все, вчитель має визначитися зі своїми інтересами. Саме вони повинні стати фундаментом його розвитку. Звичайно, можна змусити людину робити те, що йому не подобатися, але в самоосвіті це буде мов крапля води, що подає у розпеченій пустелі на пісок - вона встигне випаруватися, навіть не досягнувши мети. Інтерес - це те, що задасть тонус всієї самоосвітньої діяльності.
  • Зрозумівши свої інтереси в даний період часу, вчитель має визначитися з напрямками своєї роботи у поточному році. Ці напрями залежатимуть від навантаження, від того, чи є класне керівництво, гурток, факультатив і т. п.
  • Після цього бажано вивести для себе проблему, яку потрібно опрацювати.

Основні компоненти самоосвітньої діяльності:

  • Стартовий інтелектуальний потенціал;
  • Уміння розумової діяльності;
  • Уміння самоорганізації пізнавальної діяльності;
  • Навички самостійного оволодіння знаннями;
  • Мотиви формування самоосвіти

План 1

  • Загальні відомості про вчителя.
  • Проблема учителя. Проблема школи.
  • Навантаження та розклад занять на поточний учбовий рік.
  • Напрямки роботи учителя.
  • Науково-методичний розвиток учителя.
  • Розробки учителя для учбової діяльності.
  • Розробки учителя конспектів уроків чи проектів.
  • Розробки учителя для позаурочної діяльності.
  • Робота з учнями на поточний рік.
  • Відвідування уроків та заходів інших вчителів на поточний рік.
  • Відвідування моїх уроків та заходів іншими вчителями на поточний рік.
  • Творчий звіт за поточний рік.

План 2

  • Моє кредо
  • Моя методична карта
  • Моя діагностика
  • Методична проблема, над якою я працюю
  • Виховна тема, над якою я працюю
  • Індивідуальний творчий план
  • Мій відкритий урок
  • Самоаналіз уроку
  • Відкритий виховний захід
  • Самоаналіз проведеного заходу
  • Словник пед.термінів
  • Вивчення передового педагогічного досвіду

Фактори ,які впливають на розвиток педагога

  • Фактори, що заважають:
  • 1. Власна інерція.
  • 2. Розчарування внаслідок колишніх невдач.
  • 3. Відсутність підтримки в цьому питанні з боку адміністрації.
  • 4. Негативне ставлення оточую­чих.
  • 5. Відсутність системи в цьому питанні в методичному об'єднанні.
  • 6. Стан здоров'я.
  • 7. Нестача часу.
  • 8. Обмежені ресурси.
  • 9. Відсутність об'єктивної інформації.
  • 10. Утрата зацікавленості до педагогічної діяльності.
  • 11. Відсутність спеціалістів, досвід яких можна використати у власній педагогічній діяльності.

Фактори,які впливають на розвиток педагога

  • Стимулюючі фактори:
  • 1. Налагоджена система методичної роботи в навчальному закладі.
  • 2. Наявність спеціалістів (курсів), в яких можна отримати не­обхідні консультації.
  • 3. Приклад, вплив колег.
  • 4. Підтримка та увага до цього питання з боку адміністрації.
  • 5. Зацікавленість педагогічною діяльністю.
  • 6. Особистий приклад адміністрації навчального закладу.
  • 7. Можливість здобути визнання в колективі.
  • 8. Новизна діяльності. Умови праці, можливість творчості.
  • 9. Можливість отримання матеріального заохочення.
  • 10. Потреба в самовдосконаленні.
  • 11. Атмосфера співпраці й підтримки, яка склалася в колективі.

Науково-методичні форми:

  • методичний посібник;
  • навчальний посібник;
  • стаття до фахового видання;
  • науково-методична розробка;
  • методичний чи діагностичний кейс;
  • створення термінологічного словника;
  • творчий звіт тощо.

Принципи самоосвіти

  • 1. Принцип цілісності (системність самоосвітньої діяльності).
  • 2. Принцип діяльності (практична спрямованість роботи).
  • 3. Принцип мобільності (відповідність змісту самоосвіти рівню професійної компетентності).
  • 4. Принцип самореалізації (впровадження в життя своїх внутрішніх можливостей та здібностей).
  • 5. Принцип самоорганізації (здатність особистості раціонально організовувати свою діяльність
  • Н.В. Бухлова пропонує розглядати самоосвітню діяльність як сукупність декількох «само-»:
  • -самооцінка – вміння оцінювати свої можливості;
  • - самооблік – вміння брати до уваги наявність своїх якостей;
  • -самовизначення – вміння вибирати своє місце в житті, у суспільстві,
  • усвідомити свої інтереси;
  • -самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й адекватні
  • своїм можливостям форми самоосвіти,
  • планувати, організовувати робоче місце та діяльність;
  • -самореалізація – реалізація особистістю своїх можливостей;
  • -самокритичність – вміння критично оцінювати переваги
  • та недоліки власної роботи;
  • -самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність;
  • саморозвиток – результат самоосвіти

Мотиви формування самоосвіти :

  • -прагнення до постійного самовдосконалення;
  • - прагнення до самореалізації та самоствердження особистості;
  • -прагнення до самовираження;
  • -професійне зростання;
  • - розширення кругозору;
  • - наявність пізнавальної зацікавленості;
  • -підвищення рівня розвитку усіх видів компетентностей;
  • -створення позитивного іміджу серед учнів, батьків, колег;
  • - підвищення кваліфікаційної категорії під час атестації;
  • - підвищення особистого рейтингу на різних рівнях підпорядкування.

Основні етапи мотивації професійного самовдосконалення фахівців:

  • - мотивація самопізнання;
  • - мотивація планування самовдосконалення;
  • - мотивація реалізації програми самовдосконалення й самоконтролю.

Методико-педагогічні заходи щодо стимулювання самоосвіти педагогів:

  • 1група. Мета - стимулювання наукового напряму самоосвіти:
  • - теоретичні семінари;
  • - педагогічні читання;
  • - психолого-педагогічні семінари;
  • -презентації педагогічних новинок;
  • - проблемні семінари

2 група. Мета - стимулювання практичного напряму самоосвіти:

  • - інструктивно-методичні наради;
  • -консультації;
  • - уроки-тренінги;
  • - навчальні семінари;
  • - семінари – тренінги;
  • - вирішення проблемних педагогічних і дидактичних завдань;
  • - співбесіди з педагогами

3 група. Мета - стимулювання творчої діяльності:

  • - ділова гра;
  • - узагальнення педагогічного досвіду;
  • -творча майстерня;
  • - конкурси професійної майстерності;
  • - круглий стіл;
  • - випуск методичного бюлетеня,
  • - методичні тижні,
  • - рольові ігри.

4 група. Мета - оприлюднення індивідуальних напрацювань:

Напрями самоосвітньої діяльності :

  • Професійний (предмет викладання)
  • Психолого-педагогічний (орієнтоване на учнів та батьків)
  • Психологічний (імідж, спілкування, мистецтво впливу, лідерські якості та ін)
  • Методичний (педагогічні технології, форми, методи і прийоми навчання)
  • Інтелектуальний (орієнтовано на поповнення загальноосвітніх знань)
  • Інформаційно-комп'ютерні технології (ознайомлення і придбання навичок роботи з новими технологіями)
  • Духовний (мистецтво театральне, образотворче, вокальне, танцювальне, фотографування, відеозйомка)
  • Охорона здоров'я і спорт (розвиток фізичної форми).

Етапи самоосвіти:

  • діагностичний:
  • діагностика труднощів у роботі педагога;
  • розробка концептуальних основ;
  • участь у семінарах;
  • організаційний:
  • створення матеріальних умов;
  • підготовка науково – методичних матеріалів;
  • мотивації;
  • практичний:
  • послідовне вирішення всіх завдань;
  • моніторинг;
  • корекція;
  • узагальнювальний:
  • аналіз результатів;
  • розробка прогнозу.

Планування повинно здійснюватись з дотриманням таких вимог:

  • Планування повинно здійснюватись з дотриманням таких вимог:
  • • план має визначати перспективу творчого росту педагога, підвищення його компетентності;
  • • необхідною умовою реальності плану є його погодження із актуальними завданнями навчання і виховання учнів;
  • • змістовну частину плану повинні складати конкретні потреби і інтереси педагога, за його бажанням тут можуть відбиватися питання його участі у розробці науково - методичної теми, проблеми;
  • • план має довільну форму, адміністрацією школи не затверджується, але при необхідності аналізується і уточнюється.

Здійснюючи реалізацію індивідуального плану, вирішується питання самоосвіти у двох формах:

  • - індивідуальної – робота з різними джерелами інформації, її пошук в Інтернеті, відвідування бібліотек, методичних кабінетів;
  • - колективної – проходження курсів підвищення кваліфікації при ОІППО, участь в районних та обласних семінарах; робота в творчих групах; підготовка дітей до районних і обласних олімпіад ; міжнародних предметних конкурсів «Соняшник», «Кенгуру», «Колосок», «Грінвіч» та інш. дає підживлення для організації самоосвіти вчителя.

Результат самоосвіти може мати такі форми представлення :

  • Традиційні форми:
  • Доповідь, виступ на семінарі, виступ на педагогічні раді, виступ на засіданні методичного об’єднання;
  • дидактичний матеріал;
  • розробка пакету стандартного поурочного планування з теми чи групи тем;
  • комплект дидактичного матеріалу з предмета;
  • збірники практичних, контрольних робіт;
  • розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета; розробка тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних заходів;
  • розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учнів;
  • база даних питань і задач з предмета тощо.

Інноваційні форми:

  • проект;
  • розробка електронних уроків, посібників тощо;
  • розробка пакету тестового матеріалу в електронних оболонках;
  • створення особистої методичної чи предметної web-сторінки;
  • створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно програм тощо.

Отже, самоосвіта вчителя здійснюється при наявності таких ознак:

  • самоосвіта як процес пізнання передбачає не просте закріплення професійних знань і засвоєння уже відомої наукової інформації, а має на меті одержання нових наукових методичних знань, практичних навичок;
  • самоосвіта повинна бути безупинною, поповнення нових знань може здійснюватися на основі попередньої підготовки педагогів;
  • самоосвіта повинна сприти оволодінню педагогом застосування професійних знань у його практичній діяльності.

висновок

  • І завжди пам’ятайте слова Джимі Рона – усесвітньо відомого філософа бізнесу, який розробляв стратегії діяльності Coca-Cola, I.B.M., Xerox, General Motors і був особистим бізнес-тренером Білла Гейтса: "Формальна освіта допоможе вам вижити, а самоосвіта приведе вас до успіху".


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка