Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допо­моги



Скачати 25,07 Kb.
Дата конвертації04.12.2016
Розмір25,07 Kb.

При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долі карську допомогу потерпілому. Контроль за організа­цією надання першої долікарської допомоги, наявністю та комплектністю аптечок, справністю пристосувань та засобів надання першої допомоги, а також навчання учасників навчально-виховного процесу покладається на медичних працівників та адміністрацію школи.

  • При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долі карську допомогу потерпілому. Контроль за організа­цією надання першої долікарської допомоги, наявністю та комплектністю аптечок, справністю пристосувань та засобів надання першої допомоги, а також навчання учасників навчально-виховного процесу покладається на медичних працівників та адміністрацію школи.
  • Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допо­моги:
  • Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.
  • Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпе­чує спокій.
  • Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).
  • Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не пору­шені функції життєво важливих органів.

5. Розпочати проведення необхідних заходів:

  • 5. Розпочати проведення необхідних заходів:
  • • зупинити кровотечу;
  • • зафіксувати місце перелому;
  • • вжити реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зо­внішній масаж серця;
  • • обробити ушкоджені частини тіла.
  • 6. Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викли­кати швидку допомогу або підготувати транспорт для відправки по­терпілого до найближчої медичної установи.
  • 7. Повідомити адміністрацію школи про те, що тра­пилось. Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час, годину і навіть хвилини, особли­во, коли потерпілий втратив свідомість.
  • 8. У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання, та зовнішній масаж серця і викли­кати за телефоном 103 швидку медичну допомогу

Носова кровотеча

  • Не закидувати голову, щоб не захлинутися кров'ю.
  • Треба сісти, на випадок втрати свідомості.
  • На потилицю покласти холодну ганчірку або лід, завернутий у рушник.
  • Зжати крила носу, трішки нахилившись та чекати 15 хвилин.
  • Через 15 хвилин ослабити ніс та подивитися, чи зупинилася кровотеча.
  • Перша допомога при переламах, вивихах, розтягу зв'язок, сугло­бів, ударах:
  • При переломах, вивихах необхідно надати потерпілому зручне положення, яке виключає рухи пошкодженої частини тіла. Це досягається шляхом накладання шини, а за її відсутності мож­на використати палиці, дошки, фанеру і т. д. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча чи стег­на, — то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м'яке — вату, шарф, рушник. Шина повинна бу­ти накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. З метою попередження забруднення рани, необхідно змастити поверхню шкі­ри навколо рани йодом, попередньо зупинивши кровотечу, і наклас­ти стерильну пов'язку.

Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину до­шку, щит, двері тощо.

  • Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину до­шку, щит, двері тощо.
  • При переломі ребер необхідно міцно забинтувати груди або стяг­нути їх рушником під час видиху. При ушкодженні тазу обережно стягнути його широким рушником, покласти на тверді ноші, а під зі­гнуті і розведені колінні суглоби підкласти валик.
  • При переломах і вивихах ключиці у під м’язову западину кладуть вагу або інший матеріал, згинають руку в лікті під прямим кутом і прибинтовують її до тулуба. Рука нижче ліктя повинна перебувати у косинці, яку підв'язують до шиї.
  • При переломах і вивихах кисті та пальців рук роблять так: кисть руки з вкладеним у долоню жмутом вати, бинта (пальці зігнуті) при­кладають до шини, яка повинна починатися біля середини передпліч­чя і закінчуватися біля кінців пальців, і перебинтовують.
  • При розтягу зв'язок суглобів — підняти хвору кінцівку догори, на­класти холодний компрес та тісну пов'язку, створити спокій до при­буття лікаря.
  • При ударах забезпечити потерпілому повний спокій, накласти на місце удару холодний компрес. При ударах із синцями не слід класти примочки, місце удару змастити йодом і накласти пов'язку.

Перша допомога при опіках, теплових ударах: при наданні пер­шої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припини­ти дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випад­ку необхідно загасити полум'я, негайно накинувши на людину, яка горить, будь-яку цупку тканину і щільно притиснувши її до тіла. Тлі­ючий одяг знімають або обливають його водою.

  • Перша допомога при опіках, теплових ударах: при наданні пер­шої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припини­ти дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випад­ку необхідно загасити полум'я, негайно накинувши на людину, яка горить, будь-яку цупку тканину і щільно притиснувши її до тіла. Тлі­ючий одяг знімають або обливають його водою.
  • При промоканні одягу гарячою водою, його також необхідно обли­ти холодною водою або зірвати. Швидке занурення обпеченого лиця у холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку.
  • Місце опіків кислотами ретельно промивають струменем води протягом 10—15 хв. Обпечене місце промити 5 % розчином перман­ганату калію, або 10 % розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води). На місце опіку накладають бинт. Місце опіків їдкими лугами (каустичною содою, негашеним вапном) промивають проточ­ною водою протягом 10—15 хв, потім слабким розчином оцтової кис­лоти. Місце опіків накривають марлею.

Опіки бувають трьох ступенів. При опіках першого ступеня з'яв­ляється почервоніння, припухлість шкіри. Уражені місця обробля­ють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (II і III ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матері­алом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев'язу­вання потерпілого направляють у лікарню. При опіках не слід розріза­ти пухирів, видаляти смолистих речовин, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматків одягу, які прилипли до рани.

  • Опіки бувають трьох ступенів. При опіках першого ступеня з'яв­ляється почервоніння, припухлість шкіри. Уражені місця обробля­ють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (II і III ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матері­алом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев'язу­вання потерпілого направляють у лікарню. При опіках не слід розріза­ти пухирів, видаляти смолистих речовин, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматків одягу, які прилипли до рани.
  • При опіках очей електричною дугою роблять холодні примочки з розчину борної кислоти, потім потерпілого направляють у медич­ний заклад.
  • При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпіло­го негайно виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть, розстібають одяг, що стискує, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодну воду, у тяжких ви­падках потерпілого обливають холодною водою.
  • При припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

Перша допомога при обмороженні, переохолодженні: обморо­ження виникає при місцевій дії холоду на тіло. Холод, діючи на суди­ни, спричиняє їх звуження, внаслідок цього відбувається недостатнє кровопостачання певної ділянки тіла, що проявляється у зблідненні шкіри. Якщо вчасно не буде надано першу допомогу, то це може спри­чинити відмирання тканини.

  • Перша допомога при обмороженні, переохолодженні: обморо­ження виникає при місцевій дії холоду на тіло. Холод, діючи на суди­ни, спричиняє їх звуження, внаслідок цього відбувається недостатнє кровопостачання певної ділянки тіла, що проявляється у зблідненні шкіри. Якщо вчасно не буде надано першу допомогу, то це може спри­чинити відмирання тканини.
  • Розрізняють три ступені обмороження: І — побіління і втрата чут­ливості; II — почервоніння і поява «пухирів»; III — омертвіння тка­нин, які набувають буро-червоного кольору.
  • При обмороженні І ступеня слід розтерти обморожені місця ті­ла сухою теплою тканиною до почервоніння. При обмороженні II і III ступенів — накласти стерильні сухі пов'язки і забезпечити негай­ну доставку потерпілого у лікарню.
  • При легкому ступені переохолодження тіло розігрівають розти­ранням, дають випити кілька склянок теплої рідини. При середньому і тяжкому ступенях — тіло енергійно розтирають вовняною тканиною до почервоніння шкіри, дають багато пити.

Надання першої допомоги при пораненні й кровотечі: перша допомога при пораненні та кровотечі зводиться до обережного накла­дання на рану індивідуального пакета. При цьому мити рану водою, змивати кров з рани забороняється.

  • Надання першої допомоги при пораненні й кровотечі: перша допомога при пораненні та кровотечі зводиться до обережного накла­дання на рану індивідуального пакета. При цьому мити рану водою, змивати кров з рани забороняється.
  • Якщо індивідуального пакета немає, для перев'язування викорис­товуйте чисту носову хустинку. У цьому випадку приготовлену для перев'язування тканину змочіть йодом так, щоб пляма йоду трохи пе­ребільшувала розміри-рани.
  • При кровотечі необхідно підняти поранену кінцівку, закрити ра­ну перев'язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї на 4—5 хв., не торкаючись рани пальцем. Після цього рану треба забин­тувати. Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання кровоносних судин за допомогою згинання кінцівки у суглобах, при­тискування кровоносних судин пальцями, закруткою.
  • При накладанні закрутки спочатку місце накладання обгортають м'яким матеріалом (тканиною, ватою тощо). Потім закрутку розтягують і туго перетягують ним попередньо обгорнуту ділянку кінцівки доти, поки не припиниться кровотеча.
  • За відсутності гумової трубки або стрічки, що розтягується, для закрутки застосовують інші матеріали (мотузку, ремінь, рушник то­що). У цьому випадку таку закрутку зав'язують вузлом на зовнішньо­му боці кінцівки і використовують. У вузол просувають важіль (паличку, металевий стержень), яким закручують закрутку до припинення кровотечі. Через 1 годину після накладання джгута його попускають на 5—10 хв., щоб не виникла небезпека омертвіння знекровленої кінцівки. При пораненні великих судин шиї і верхньої частини грудної клітки джгут не накладається. Кровотеча зупиня­ється при натисканні пальцем на поражену судину у самому місці поранення; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

Як діяти при харчовому отруєнні:

  • Як діяти при харчовому отруєнні:
  • за перших ознак харчового отруєння треба звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу;
  • якщо є підозра, цю отруєння спричинили гриби, негайно викли­кати швидку допомогу — кожна хвилина дорога;
  • до прибуття лікарів бажано промити шлунок, а потім випити во­ди або несолодкого чаю.
  • Перша допомога при ураженні хімічними речовинами:
  • якщо хімічна речовина рідка, її треба негайно змити проточною водою протягом 15—30 хв.;
  • якщо хімічна речовина потрапила в очі, слід промивати їх хо­лодною водою протягом 15—30 хв. Око треба розплющити, а стру­мінь води спрямовувати до його внутрішнього куточка;
  • якщо речовина суха, її треба струсити чи зняти сухою ганчіркою (і ніколи не здувати, щоб порошинка не потрапила в очі);
  • тільки після цього уражене місце промивають водою;

дію деяких хімічних речовин можна знешкодити. Місце, обпе­чене оцтовою есенцією, можна обробити мильною водою чи слабким розчином харчової соди (1 чайна ложка на склянку води). А якщо опік спричинено засобом для чищення каналізаційних труб, знадобиться розчин лимонної кислоти (1/2 чайної ложки на склянку води) чи роз­ведений наполовину харчовий оцет;

  • дію деяких хімічних речовин можна знешкодити. Місце, обпе­чене оцтовою есенцією, можна обробити мильною водою чи слабким розчином харчової соди (1 чайна ложка на склянку води). А якщо опік спричинено засобом для чищення каналізаційних труб, знадобиться розчин лимонної кислоти (1/2 чайної ложки на склянку води) чи роз­ведений наполовину харчовий оцет;
  • діти і люди похилого віку потребують негайної госпіталізації навіть при незначному ураженні хімічними речовинами;
  • за перших ознак отруєння слід викликати швидку допомогу;
  • до лікарні треба взяти посуд та етикетку від хімічної речовини, яка викликала отруєння.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка