Схеми, таблиці до теми “одиниці мови”



Скачати 20,08 Kb.
Дата конвертації17.03.2017
Розмір20,08 Kb.

СХЕМИ, ТАБЛИЦІ до теми “ОДИНИЦІ МОВИ”

  • ПІДГОТУВАЛА ВИКЛАДАЧ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
  • ЛУЦЬКОГО ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО УЧИЛИЩА
  • ПАЛЬЧУК ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА

Звуки

  • голосні приголосні
  • (творяться за участю (складаються з голосу і
  • самого голосу) шуму або тільки шуму)

Голосні звуки розрізняють за

  • наголошеністю наголошені залежно від
  • ненаголошені позиції
  • за ступенем високе піднесення [і], [у]
  • піднесення язика високо-середнє [и]
  • до піднебіння середнє [е], [о]
  • низьке [а]
  • місцем творення передній (ряд) [і], [и], [е]
  • середній -
  • задній [а]
  • активністю губ огублені [о], [у]
  • неогублені [і], [и], [е], [а]

Приголосні розрізняють за

  • звучністю сонорні [м], [н], [р], [л], [в], [й]
  • шумні решта приголосних
  • способом проривні [б], [п], [д], [д'], [т], [т'],
  • творення [к], [ґ]
  • фрикативні [ф], [ш], [с], [с'], [з], [з'], [ж], [х], [г]
  • африкати [ч], [ц], [ц'], [дз], [дз'], [дж]
  • зімкнено- [н], [н'], [л], [л'], [м]
  • прохідні
  • щілинні [в], [й]
  • дрижачі [р], [р']

Приголосні розрізняють за

  • за участю глухі [п], [т], [т'], [к], [г], [х], [ф],
  • голосу
  • [ш], [с], [с'], [ч], [ц], [ц']
  • дзвінкі [б], [д], [д'], [ґ], [ж], [з], [з'],
  • [дж] , [дз], [дз'], [м], [н], [н'],
  • [л], [л'], [й], [в], [р], [р']

Приголосні розрізняють за

  • за місцем творення губні [б], [м], [в], [п], [ф]
  • язикові [т], [т'], [к], [х], [ш], [с],
  • [с'], [ч], [ц], [ц'], [д], д'],
  • [ґ], [ж], [з], [з'], [дж], [дз],
  • [дз'], [н], [л], [л'], [й], [р],
  • [р']
  • глоткові [г]

Приголосні

  • тверді м‘які
  • [б], [п], [д], [т], [к], [д'], [т'], [й], [л']
  • [ґ], [ф], [ш], [с], [з], [н'], [з'], [с'], [ц']
  • [ж], [х], [г], [ч], [ц], [дз'], [р']
  • [дз], [дж], [н], [л], [м],
  • [н], [л], [м], [в], [р]

Приголосні

  • шиплячі
  • [ж], [ч], [ш],
  • [дж]
  • носові
  • [н], [н'], [м]
  • Свистячі
  • [з], [с], [ц], [дз], [з'], [с'], [ц'], [дз']
  • Африкати
  • [дз], [дз'], [дж], [ц], [ц']
  • [ч]

СЛОВО – це звук або комплекс звуків, що має певне значення, вживається в мовленні як самостійне ціле, є будівельним матеріалом для речення

  • СЛОВА
  • однозначні і багатозначні
  • загальновживані
  • незагальновживані
  • застарілі і нові
  • власне українські і запозичені
  • діалектичні
  • професійні
  • }
  • синоніми
  • омоніми
  • антоніми
  • ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ
  • За характером значень
  • З прямим значенням
  • (ідуть люди, летить птах, стіл учителя)
  • З переносним значенням
  • (хвіст колони, комети; час іде, летить)
  • Однозначні
  • (кольрабі, мірошник, мемуари)
  • Багатозначні
  • (земля, світ, команда)
  • За співвідношенням змісту і зовнішньої форми
  • Синоніми
  • (йти, шкандибати, плентатись)
  • Антоніми
  • (добро-зло, бігти-стояти)
  • Омоніми
  • (ручка-ручка, мати-мати)
  • Пароніми
  • (адресат-адресант, уява-уявлення)
  • ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ
  • Запозичені
  • Зі слов’янських мов
  • (зичити, легінь, завод)
  • Незапозичені
  • Слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови
  • (діти, зима, млин, кузня)
  • Власне українські
  • (метелик, мрія, жіноцтво)
  • З неслов’янських мов
  • (фізика, купе, ательє, алюр)
  • ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ
  • За сферою вживання
  • Загальновживані
  • (стіл, говорити, небо)
  • Діалектичні
  • (аргенія, буцол, монятися)
  • За активністю вживання
  • Активного вжитку
  • (земля, вода, дорога, хліб)
  • Пасивного вжитку
  • Незагальновживані
  • Застарілі слова
  • (уста, десниця, сотник)
  • Неологізми
  • (брунькоцвіт, драйв, флешка)
  • Професійні
  • (сканер, кредит, бухгалтерія)
  • Історизми
  • (гетьман, волость, становий)

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ – це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку

  • СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
  • Прості
  • (вивчити уроки, укласти договір, чистий зошит)
  • Складні
  • (наші маленькі друзі, темний колір шкіри)
  • СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
  • ЗА ГОЛОВНИМ СЛОВОМ
  • Іменні
  • Дієслівні
  • (читав книгу, зроблений руками)
  • Прислівникові
  • (особливо цікаво, надто високо)
  • Іменникові
  • (добра справа, свіжий хліб)
  • Прикметникові
  • (блідий з переляку, страшенно гордий)
  • Займенникові
  • (кожний з них, комусь з присутніх)
  • СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
  • ЗА СПОСОБОМ ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ
  • Узгодження
  • (найдорожчий скарб, наша пісня)
  • Керування
  • (допомагати матері, думка про батька)
  • Прилягання
  • (прийшли надвечір, дивитися уважно)
  • УЗГОДЖЕННЯ
  • у залежного + головного
  • однакові рід, число, відмінок
  • старанним учнем
  • яким?
  • Ч.р., одн., О.в. = ч.р., одн., О.в.
  • старанний учень, старанного учня, старанному учневі
  • КЕРУВАННЯ
  • Головне від залежного вимагає певного відмінка
  • При зміні головного слова залежне не змінюється
  • зробила розрахунки (З.в.)
  • що?
  • ПРИЛЯГАННЯ
  • головне + залежне
  • За змістом
  • Прилягають незмінні слова (прислівник, дієприслівник, інфінітив)
  • познайомились позаторік
  • коли?
  • попросив увійти
  • що?
  • Поєднання слів, які не є словосполученнями
  • фразеологізм
  • бити байдики
  • неповнозначне слово + повнозначне
  • на дорозі,
  • з-під явора
  • однорідні члени (сурядний зв’язок)
  • аналітичні форми
  • буду робити
  • найбільш досконалий
  • підмет + присудок (граматична основа речення)
  • пахне квітка
  • прийшла весна

Речення – граматично та інтонаційно оформлена за законами даної мови синтаксична одиниця, що є засобом формування, вираження і повідомлення думки

  • Речення – граматично та інтонаційно оформлена за законами даної мови синтаксична одиниця, що є засобом формування, вираження і повідомлення думки

Види речень

  • За метою
  • висловлювання
  • розповідні (Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає)
  • (Т. Шевченко)
  • питальні (Хто може випити Дніпро? (Т. Шевченко))
  • спонукальні (Хліб-сіль їж, а правду ріж! (Н. тв.)

Види речень

  • За емоційним
  • забарвленням
  • окличні (Які ясні дитинства чари! (В. Сосюра))
  • неокличні (Без діла жить – тільки небо коптить (Н. тв.))

Види речень

  • За будовою
  • (за кількістю граматичних
  • основ)
  • прості (Комусь життя забави та відради
  • (В. Симоненко))
  • складні (Долина ставала все вужчою, а гори піднімались все вище і вище
  • (І. Нечуй-Левицький))

Види речень

  • За складом
  • граматичної будови
  • односкладні (Тут можна заховатись від пронизливого вітру (П. Панч))
  • двоскладні (Звідти віяло вогким, густим духом свіжоскошеного сіна (В. Винниченко))

Види речень

  • За наявністю/
  • відсутністю другорядних
  • членів речення
  • поширені (Високо небом кигикнула чайка, блиснула срібним крилом (С. Васильченко))
  • непоширені (Наступила зима)

Види речень

  • За наявністю/
  • відсутністю пропущених
  • членів речення
  • повні (Твердий синявий хліб грав на сонці самоцвітами (М. Коцюбинський))
  • неповні (Марічка більше розглядається по дівчатах, ніж відповідає на їх запитаннях. Не має великої охоти говорити (І. Вільде))

Види речень

  • За наявністю/
  • відсутністю ускладнюючих
  • конструкцій
  • ускладнені (Молодий, легкий, смаглявий, гомінливий, ніби птах, він уважно взявсь до справи (М. Рильський))
  • неускладнені (Семеро одного не ждуть (Н. тв.))


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка