Школи І методи сучасної лінгвістики



Скачати 18,83 Kb.
Дата конвертації11.01.2017
Розмір18,83 Kb.

ШКОЛИ І МЕТОДИ СУЧАСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ

  • Спецкурс
  • для підготовки студентів
  • ННІ філології та журналістики
  • ЖДУ імені Івана Франка
  • освітньо-кваліфікаційного рівня
  • магістр за спеціальністю
  • “Українська мова та література”
  • Викладач доц. Т.Є. Недашківська

  • ПСИХОЛІНГВІСТИКА

ПЛАН

  • Становлення психолінгвістики, предмет, об’єкт, методи психолінгвістичних досліджень.
  • Генеративізм.
  • Проблема асоціацій.
  • Самостійна робота. Дескриптивізм.

ЛІТЕРАТУРА (продовження)

  • Белянин В. П. Психолингвистика. – М., 2003.
  • Блумфилд Л. Язык. – М., 1968.
  • Бутенко Н.П. Словник асоціативних норм української мови. – К., 1979.
  • Волков В.В. Введение в психолингвистику. – Ужгород, 1994.
  • Выготский Л.С. Мышление и речь. – М., 1996.
  • Гальперин П.Я. Языковое сознание и некоторые вопросы взаимоотношения языка и мышления//Вопросы философии. – 1977. - №4.
  • Горошко Е.И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. – Харьков, М., 2001.

ЛІТЕРАТУРА (продовження)

  • 8. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. – М., 2000.
  • 9. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека: Психолингвистические исследования. – Воронеж, 1990.
  • 10. Залевская А.А. Понимание текста: психолингвистический подход. – Калинин, 1988.
  • 11. Зимняя И.А. Лингвопсихология речевой деятельности. – М., 2001.
  • 12. Караулов Ю.Н. Активная грамматика и ассоциативно-вербальная сеть. – М., 1999.
  • 13. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. – М., 1987.

ЛІТЕРАТУРА (продовження)

  • 14. Клименко А.П. Психолингвитика. – Минск, 1982.
  • 15. Концептуализация и смысл. – Новосибирск, 1990.
  • 16. Красных В.В.Основы психолингвистики и теории коммуникации. – М., 2001.
  • 17. Кубрякова Е.С. Язык и знание. – М., 2004.
  • 18. Леонтьев А.А. Язык, речь и речевая деятельность. – М., 1969.
  • 19. Леонтьев А.А. Психолингвистика. – М., 1967.
  • 20. Лурия А.Р. Язык и сознание. – М., 1979.

ЛІТЕРАТУРА (закінчнення)

  • 21. Психолингвистика за рубежом . – М., 1972.
  • 22. Психологические проблемы семантики. – М., 1993.
  • 23. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику. – Л., 1989.
  • 24. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. – К., 1999.
  • 25. Терехова Д.І. Особливості сприйняття лексичної семантики слів. – К., 2000.
  • 26. Фрумкина Р.М. Психолингвистика. – М., 2006.
  • 27. Хомский Н. Язык и мышление / Пер. с англ. – М., 1972.
  • 28. Хомський Н. Роздуми про мову / Пер. з англ. – Львів, 2000.

ПСИХОЛІНГВІСТИКА

  • Наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, включаючи експериментальні дослідження психологічної діяльності суб’єкта з засвоєння та застосування мови як організованої та автономної системи
  • У фокусі уваги – індивід у комунікації

Необхідність теоретичного осмислення практичних проблем

  • Необхідність теоретичного осмислення практичних проблем
  • Безпорадність суто лінгвістичного підходу, пов'язаного з аналізом текстів, а не мовця
  • Навчання рідної та іноземної мов
  • Мовленнєве виховання дошкільнят
  • Проблеми мовленнєвого впливу (пропаганда, ЗМІ тощо)
  • Юрислінгва
  • Розпізнання людей за особливостями мовлення
  • Вирішення проблем машинного перекладу
  • Мовленнєве введення інформації до комп'ютера

В. фон Гумбольдт

  • В. фон Гумбольдт
  • психологічний напрямок (О.О.Потебня та ін.)
  • Ф. де Сосюр
  • генеративізм (Н.Хомський) Л.Вітгенштейн
  • сучасна психолінгвістика (з 50-х років ХХ ст.)

Термін психолінгвістика увійшов до наукового вжитку з 1954 року, після опублікування під цією назвою колективної монографії за редакцією Ч.Е. Осгуда та Т.А.Себеока

  • Термін психолінгвістика увійшов до наукового вжитку з 1954 року, після опублікування під цією назвою колективної монографії за редакцією Ч.Е. Осгуда та Т.А.Себеока
  • “Психолінгвістика вивчає ті процеси, у яких інтенції мовців перетворюються на сигнали прийнятого у певній культурі коду, і ці сигнали перетворюються на інтерпретації слухача” (Ч.Е.Осгуд)

Об'єкт

  • Об'єкт
  • визначається по-різному, але завжди включає такі характеристики, як процесуальність, суб'єкт, об'єкт і адресат мовлення, ціль, мотив або потреби, зміст мовленнєвого спілкування, мовні засоби
  •  
  • «Объектом психолингвистики... всегда является совокупность речевых событий или речевых ситуаций » (А.Леонтьев)
  • Предмет
  • від трактовки лише як ставлення мовця й слухача до структури повідомлення до співвідношення з трьохчленною теорією мовленнєвої діяльності (мовна здатність – мовленнєва діяльність – мова)
  • «Предметом психолингвистики является соотношение личности со структурой и функциями речевой деятельности, с одной стороны, и языком как главной «образующей» образа мира человека, с другой» (А. Леонтьев)

Мовна особистість

  • Мовна особистість
  • Ментальний лексикон
  • Асоціативне значення та асоціативне поле
  • Асоціативна норма
  • Мовна картина світу
  • Концептуальна картина світу

Спостереження

  • Спостереження
  • Самоспостереження
  • Експеримент (асоціативний, лінгвістичний, формуючий)
  • Методика “семантичного шкалювання”
  • Асоціативні методики
  • Батареї методик

ПРОБЛЕМИ

  • Методологія досліджень
  • Моделювання й аналіз процесів породження
  • Сприйняття й розуміння мовлення
  • Опис ментального лексикону
  • Мовна свідомість і образ світу
  • Невербальні складники спілкування
  • Мовна особистість
  • Механізми ефективності спілкування
  • Міжкультурне спілкування

ГЕНЕРАТИВІЗМ

  • Термін – Дж. Сьорль на початку 70-х р.р.
  • Теоретичні засади – Н.Хомський у 1957 р. “Синтаксичні структури”

ВИЗНАЧЕННЯ

  • Генеративізм –
  • або породжувальна лінгвістика, напрям у мовознавстві, який характеризується проголошенням пріоритету дедуктивного підходу до вивчення мови над індуктивним, інтерпретацією мови як феномену психіки людини й опрацюванням формальних моделей процесів породження мовних конструкцій

Філософська основа

  • Вчення Р. Декарта (Картезіуса)
  • Інтуїція як основа картезіанського раціоналістичного методу пізнання
  • Вчення про вроджені ідеї
  • “Картезіанська лінгвістика” Н. Хомського

Концепція породжувальної моделі

  • Правила, які визначають правильно побудовані ланцюжки мінімальних синтаксичних функціональних одиниць
  • Компетенція (competence) – знання своєї мови мовцем-слухачем
  • Вживання (performance) – реальне використання мови у конкретних ситуаціях

Модель діяльності реального носія мови

  • Завдання лінгвіста, “як і дитини, яка оволодіває мовою, є виявити з даних уживання систему правил, що лежить у їх основі, якою оволодів мовець-слухач і яку він використовує в реальному вживанні. Граматика мови прямує до того, щоб бути описом компетенції, притаманної ідеальному мовцеві-слухачу”
  • Компетенція – це не те саме, що мова в сосюрівському розумінні. Вона є динамічною і являє собою систему породжувальних процесів

Мова і мислення у Н.Хомського

  • Мова як особлива гілка психології пізнання
  • Лінгвістику не можна зводити до сегментації й класифікації, до синтагматики й парадигматики
  • Трансформаційно-генеративна лінгвістика:
  • Вивчення структури механізму, який уможливлює мовленнєве спілкування
  • Глибинні структури: формування змісту речення (Невидимий Бог створив видимий світ – Бог невидимий, Бог створив світ, світ видимий)
  • Поверхнева структура: звукове втілення змісту

Психологізм Н. Хомського

  • Проблеми мови пов'язуються з проблемами людського знання
  • через вивчення мови можна глибше пізнати людську природу
  • Вродженість мисленнєвих структур (ідея Р.Декарта)
  • Володіння мовою в основному не залежить від розумових здібностей людини
  • Дослідження мови відкриває перспективу для вивчення розумових процесів людини
  • Мовознавство належить до психології та теорії пізнання

Заслуги Н. Хомського

  • “Хомськіанська революція”
  • Антропоцентричне мовознавство
  • Дослідження мови з погляду мовця, а не слухача
  • Аналітичний підхід змінився синтетичним: від смислу до тексту
  • Увага перенесена з фонології й морфології на синтаксис і семантику
  • Замість проблеми “Як влаштована мова?” – проблема “Як функціонує мова?”
  • Компетенція: структура поняття
  • Внутрішній вплив: об’єм поняття
  • 'риса індивідуума', 'характеристика індивіда', 'частина особистості', 'знання', ('група знань'), 'колективне знання', 'навички', 'здібність', 'здібності підприємства', 'здатність', 'досвід', 'колективний досвід', 'стосунки', 'стандарти поведінки', 'установки', 'орієнтація', 'коло повноважень'
  • Зовнішній вплив: близькі поняття
  • знання, вміння, професіоналізм повноваження обов'язок
  • глибока, висока, ділова, фахова, відповідна, певна тощо
  • право, правові рамки, обмеження, закон, обсяг, владність, кордон, мета тощо
  • організації, керівника, суду, працівника, ділової людини, ради, влади, державного органу тощо
  • добре, нульова, важлива річ, повага, прогрес, інтерес
  • моя, моя вимога до працівників, в межах моєї
  • Периферія
  • Ядро
  • Асоціативне поле поняття компетенція


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка