Склад населення



Скачати 45,59 Kb.
Дата конвертації30.01.2017
Розмір45,59 Kb.

ЕТНІЧНИЙ

СКЛАД НАСЕЛЕННЯ

УКРАЇНИ

Підгтівала: Белімова Віра Іванівна

На українській етнічній території поряд з корінним народом цієї землі – українцями - здавна проживали представники інших народів. Їх поселення спричинювалося географічним положенням України, історичними умовами буття, політичними, економічними чинниками, участю в процесі колонізації та освоєння певних частин української території. Залежно від дії цих факторів в Україні формувався і в різні періоди змінювався склад національного населення та його

Етнічний склад населення України по регіонах (2001 р.)

співвідношення з корінними жителями. Великий вплив на цей процес мала експансіоністська політика чужоземних поневолювачів, для яких фактор заселення і освоєння захопленої української землі відігравав важливу роль.

Станом на 1 січня 2012 року чисельність населення України становила 45 млн. 634 тис. мешканців. З початку року чисельність населення скоротилась на 144,9 тис. осіб

(-3,1 на 1000).

За січень-грудень 2011 року в Україні народилось 502,6 тис. дітей, померло 664,6 тис. осіб. Природне скорочення склало 162 тис., що на 38.6 тис. менше ніж за аналогічний період 2010 року. Природне зростання населення спостерігалось у Волинській (+778), Закарпатській (+3872), Рівненській (+3529), Чернівецькій (+89)

Зміна чисельності населення України 1990—2011 роки

областях і м.Києві (+5018). В інших регіонах було зафіксовано природне скорочення населення, яке коливалось від 160 осіб у Івано-Франківській області до 29322 у Донецькій області.

Міграційний приріст за 2011 рік склав 17.1 тис. осіб, що на 1 тис. більше ніж у 2010 р.

За національним складом Україна відноситься до мононаціональних держав. Українці становлять абсолютну більшість населення України. Більшість українців проживає на своїх етнічних землях, де сформувався український народ. На цих землях українці завжди мали чисельну перевагу над іншими національними та етнічними групами.

За даними першого всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Україні проживало 37,5 млн українців, або 77,8% від загальної чисельності населення держави. Українці становлять абсолютну більшість (понад 90%) у 13 з 27 регіонів України та переважну більшість (70-90%) — в 7 регіонах. Частка українців знижується до 60% лише у двох областях Донбасу та Одеській області. І тільки в Автономній Республіці Крим частка українців не досягає 50% і становить 24,3% . Майже моноетнічною є Тернопільська область, у якій українці становлять 97,8% населення області.

Етнічні групи в Україні станом на 2001 рік

Національність

Чисельність тис

Частка,%

Українці

37541,7

77,8

Росіяни

8334,1

17,3

Білоруси

275,8

0,6

Молдавани

258,6

0,5

Кримські татари

248,2

0,5

Болгари

204,6

0,4

Угорці

156,6

0,3

Румуни

151,0

0,3

Поляки

144,1

0,3

Євреї

103,6

0,2

Вірмени

99,9

0,2

Греки

91,5

0,2

Частка українців у населенні за переписом 2001 року

За даними першого всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Україні проживало 37,5 млн українців, або 77,8% від загальної чисельності населення держави. Українці становлять абсолютну більшість (понад 90%) у 13 з 27 регіонів України та переважну більшість (70-90%) — в 7 регіонах. Частка українців знижується до 60% лише у двох областях Донбасу та Одеській області. І тільки в Автономній Республіці Крим частка українців не досягає 50% і становить 24,3% . Майже моноетнічною є Тернопільська область, у якій українці становлять 97,8% населення області.

Поряд з українцями на території держави проживає понад 100 національностей

Національний склад населення за переписом 2001 року

Перша за чисельністю національність

Друга за чисельністю національність

Третя за чисельністю національність

За даними першого всеукраїнського перепису населення 2001 року, найчисельнішою етнічною меншиною в Україні є росіяни. Вони становлять близько 17,3% загальної чисельності населення України. Найбільше росіян проживає в Автономній Республіці Крим. Це єдиний регіон України, де вони становлять більшість (58,3%). До 40% загальної чисельності населення регіонів становлять росіяни в Луганській таДонецькій областях і представляють близько третини усіх росіян України. З 1897 року по 2001 чисельність росіян в межах сучасної України збільшилась на 374,1%[3].

Близько 5% населення України представлене західними (поляки, чехи, сло¬ваки) та південними (болгари) слов'янами, романомовними (молдавани та румуни), фіноугорцями (угорці та естонці), тюркомовними (татари, кримські татари, азербайджанці та гагаузи) народами. До окремих етнічних спільнот належать в Україні євреї, вірмени та греки.

Рідна мова — російська.

Діаграма співвідношення мов

Рідна мова — українська.

В Україні одна державна мова — українська. У світі, нею користуютьтся близько 45 млн людей, і вона належить до третього десятка найпоширеніших мов світу. За данимиВсеукраїнського Перепису Населення України 2001 року, українську мову вважають за рідну 67,5 % населення України, що на 2,8 % більше, ніж за даними перепису населення 1989року. Конституція України гарантує вільний розвиток мов національних та етнічних меншин що проживають на території України[Джерело?] (див. також Європейська хартія регіональних мов). Так, 29,6 % населення визначили за рідну російську мову. Проте, українською мовою вільно володіють 87,8% громадян. Найвищий відсоток осіб, які вільно володію українською мовою, спостерігається серед населення західних (99-89%), північних (99-95%) та центральних (понад 70%) областей. Російською мовою володіє дві третини населення України. Вона більше поширена на півдні та сході України. У великих містах сходу й півдня України помітна перевага російської мови в щоденному спілкуванні, незважаючи на значну частку населення, що вказало українську як рідну мову.

Кількість релігійних громад в Україні, 2004 р. (дані Державного департаменту у справах релігій

Рік

УГКЦ

УАПЦ

УПЦ КП

УПЦ

РКЦ

Протеcтанти

Інші конфесії

ВСЬОГО

2000

3 317

1 015

2 781

9 047

807

6 565

962

24 494

2004

3 391

1 175

3 523

10 689

877

7 538

2 394

29 587

2008

3 728

1 219

4 221

11 731

1 064

9 069

1 607

32 639

Населення за місцем народження

]Народжені в:

1989

2001

Україні

86.2%

88.9%

Росії

10.1%

7.5%

Білорусі

0.8%

0.6%

Казахстані

0.7%

0.5%

Інших країнах СНД та Балтії

1.2%

1.6%

Інше

1.0%

0.9%

За переписом 2001 року, з 48.240.902 жителів України 42.909.474 (88.9%) народились на території України. На території держав СНДнародились 4.837.303 (10.0%), серед них в Росії — 3.613.240 (7.5%), Білорусі — 270.751 (0.6%), Казахстану — 245.072 (0.5%). В державахЄвропи народились 288.489 (0.6%), в тому числі 145.106 (0.3%) — в Польщі. Народженими у країнах Америки є 3.135 осіб, 24.324 — Азії, 2.708 — Африки, 281 — Австралії та Океанії. Не вказали місце народження 175.188 осіб.

Найвищий відсоток людей, народжених на території України, спостерігається у західних та центральних областях (без м. Києва) — 91-97%. Меншим він є у східних — 85-87%, південних — 65-87%, а також у містах Києві — 87.0% та Севастополі — 65.9% 62.5% населення проживає на місці свого постійного проживання все життя. Серед міського населення цей показник становить 57.8%, серед сільського — 72.2%. Найвищим він є у західних областях (70-87%), найнижчим — у Автономній Республіці Крим — 39.4%, Севастополі — 39.5%, Києві — 47.2%.

Громадянами України у 2001 році були 99.35%, громадянами країн СНД 0.33% всього населення. Налічувалось 86047 осіб (0.18%) без громадянства

Густота населення в Україні (на 01.01.2010)

Густота населення в УРСР (на 15.01.1970)

На 1 січня 2010 року густота населення України склала 76.1 чол. на 1км2. Найгустіше заселена Донецька область, найменше — Чернігівська область. Досить низька густота населення в поліських і степових областях України. Дуже нерівномірно розміщене населення на територіях таких областей, як Луганська,Запорізька, Закарпатська, Чернівецька, а також Автономна Республіка Крим.Певний вплив на густоту населення мають природні показники. Так, у наш час найменша густота населення характерна для північних районів країни, де найвищий коефіцієнт лісистості території, значна заболоченість, ґрун¬ти мають низьку родючість. До таких регіонів належать північні частини Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігів-ської та Сумської областей.Природні умови визначають низьку густоту населення також у високогірних районах Карпатських і Кримських гір. Це стосується окремих частин Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей та Автономної Республіки Крим.

Густота населення регіонів України (на 1 січня 2012 року)[12]



Область

Площа (км2)

Густота населення (чол/км2)

1

Донецька

26 517

166.0

2

Львівська

21 833

116.4

3

Чернівецька

8 097

111.8

4

Дніпропетровська

31 914

104.0

5

Івано-Франківська

13 928

99.1

6

Закарпатська

12 777

98.1

7

Харківська

31 415

87.3

8

Луганська

26 684

85.2

9

Тернопільська

13 823

78.2

10

АРК

26 081

75.3

11

Одеська

33 310

71.7

12

Запорізька

27 180

65.9

13

Хмельницька

20 629

64.0

14

Вінницька

26 513

61.7

15

Київська

28 131

61.1

16

Черкаська

20 900

61.1

17

Рівненська

20 047

57.6

18

Волинська

20 143

51.6

19

Полтавська

28 748

51.4

20

Сумська

23 834

48.4

21

Миколаївська

24 598

47.9

22

Житомирська

29 832

42.7

23

Кіровоградська

24 588

40.8

24

Херсонська

28 461

38.1

25

Чернігівська

31 865

34.1

м. Київ

839

3368.0

м. Севастополь

1 079

441.4

Україна

603 628

75.6

Густота населення в Україні (на 01.01.2010)

Густота населення в УРСР (на 15.01.1959)

Низькі показники густоти населення і в посушливих районах степових областей. Найнижчі вони в Херсонській області — 38.4 осіб на 1 км2, а також в окремих частинах Одеської, Миколаївської, Запорізької, Кіровоградської областей.

Найкращі природні умови для життя і виробничої діяльності населення в нашій країні склалися в лісостеповій зоні. Тут спостерігається найвища густота населення.

З другої половини XX століття на розміщення населення Украї¬ни все більший вплив мало поступове загострення екологічної кри¬зи і особливо чорнобильська катастрофа. Так, у 1986 р. були по¬вністю відселені мешканці міст і сіл 30-кілометрової зони навколоЧорнобильської АЕС. Пізніше було визначено й інші території безу¬мовного (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення. Населення залишає й інші зони екологічної біди, які займають близько 15% території України.

Частка міського населення за районами (на 1 січня 2010 року)

Процес урбанізації на території України розпочався у ХІХ столітті. Особливо він прискорився після скасування кріпацтва в 1861 році та початку швидкого розвитку промисловості. Але міське населення продовжувало складати незначну частку всього населення:

Частка міського населення в 1897 р.

 Волинська губернія — 7.8%

 Катеринославська губернія — 11.4%

 Київська губернія — 12.9%

 Курська губернія — 9.3%

 Подільська губернія — 7.4%

 Полтавська губернія — 9.9%

 Таврійська губернія — 20.0%

 Харківська губернія — 14.7%

 Херсонська губернія — 28.9%

 Чернігівська губернія — 9.1%

За переписом населення 1926 року в УРСР міське населення становило 5373.5 тис.(18.5%) з усього населення 29018.2 тис

Частка міського населення у 1897 - 1900 рр.

Освіта населення за переписами (на 1000 осіб)

Рік

Повна

вища


Неповна

вища

Повна

середня

Базова

середня

Початкова

1959

21

55

64

233

299

1970

40

79

138

236

278

1979

65

119

225

222

252

1989

95

179

285

172

203

2001

136

177

349

160

142

Станом на 2001 рік з 45.802.450 осіб старше 5 років мають освіту:

 повну вищу — 5.658.192 (12.4%)

 неповну вищу — 8.024.682 (17.5%)

 повну загальну середню — 15.249.889 (33.3%)

 неповну загальну середню — 13.304.905 (29.0%)

 не мають початкової загальної — 3.110.813 (6.8%)

 неписьменні — 269.624 (0.6%)

Середній вік населення (на 01.01.2010)

Для населення України характерне старіння населення. Внаслідок постійного зниження народжуваності впродовж останнього століття, частка дітей знизилась з приблизно 40% на початку ХХ ст. століття до 15% на поч. ХХІ ст. Частка працездатного населення змінювалася повільно і коливалась у межах 60% - 62%. Натомість, зі збільшенням тривалості життя і зниженням смертності, спостерігалося зростання частки населення старше 60% — від 3-4% на початку ХХ ст. до 21% на початку ХХІ ст.

Частка осіб віком 0-14 років

1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2010

~41.0% 37.2% 33.0% 26.0% 24.9% 21.5% 21.6% 16.5% 14.2%

Частка осіб в працездатному віці (15-59)

1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2010

~55.5% 56.6% 61.2% 63.5% 61.2% 62.8% 60.4% 62.1% 61.4%

Частка осіб віком понад 60 років

1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2010

~3.5% 5.8% 6.3% 10.5% 13.9% 15.7% 18.0% 21.4% 24.4%

Середня очікувана тривалість життя при народженні (2008—2009 рр.)

Тривалість життя у міських поселеннях на 2.2 роки вища ніж у сільських (69.0 проти 66.8). Це характерно для всіх регіонів України, за винятком Закарпатської області, де тривалість життя в сільській місцевості на 0.9 роки вища ніж у містах. Найбільше перевищення тривалості життя у міських поселеннях над сільськими зафіксоване у Чернігівській (5.5 роки) і Житомирській (4.4 роки) областях.Середня тривалість життя чоловіків на 11.1 років менше ніж у жінок (63.8 та 74.9 відповідно).

Цей розрив є більшим у сільських поселеннях (11.9 років), ніж у міських (10.6 років). Найбільше перевищення (13.8 років) спостерігається у Чернігівській області, причому серед сільського населеннях воно становить 15.9 років). Найменші відмінності у тривалості життя чоловіків і жінок характерні для м. Києва (9 років) та Чернівецької області (9.6 років)

Основні причини смертності у 2008 р

Хвороби с-м кровообігу — 480.120

Новоутворення — 89.008

Зовнішні причини захворюваності та смертності — 61.377

Хвороби органів травлення — 35.195

Хвороби органів дихання — 23.276

Інфекційні та паразитарні хвороби — 17.256

Туберкульоз — 10.357

Хвороби, зумовлені вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) — 5.171

ВСЬОГО — 754.462

Останніми роками зростає кількість померлих від хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (з 2005 по 2008 р.р.на 43%), від хвороб органів травлення (на 11%), від інфекційних та паразитарних хвороб (менш ніж на 1%). Кількість смертей від інших причин з 2005 року зменшилась.

Динаміка зміни населення

За 1970-1989 роки

За 1989-2010 роки

За 2002-2006 роки

За 2006-2010 роки

Зайнятість населення України у 2008 році[57]

Сфера

Зайнятих тис.

Частка %

Промисловість

3871,4

18,4

Сільське, лісове господарство

3222,1

15,4

Торгівля, сфера обслуговування

4744,4

22,6

Будівництво

1043,4

5,0

Транспорт, зв'язок

1465,8

7,0

Державне управління

1067,5

5,1

Освіта

1702,4

8,1

Охорона здоров'я

1369,9

6,5

Комунальні послуги, культура та спорт

840,1

4,0

Фінансова діяльність

394,9

1,9

Операції з нерухомістю, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

1150,4

5,5

Всього

20972.3

100

Джерела:
  • Українське народознавство. Львів, видавничий центр «Фенікс», 1997 р
  • http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка