Словарь русского языка: в 4-х т./Ан ссср, Ин-т рус яз.; Под ред. А. П. Евгеньевой. – 3-е изд стереотип. – М.: Русский язык, т а – й с



Скачати 25,06 Kb.
Дата конвертації30.03.2017
Розмір25,06 Kb.

Використання методів активного навчання, спрямованих на розвиток критичного мислення молодших школярів

Районний семінар учителів 3 класів

Список літератури

  • Словарь русского языка: В 4-х т./АН СССР, Ин-т рус. яз.; Под ред. А.П.Евгеньевой. – 3-е изд. стереотип. – М.: Русский язык, Т.1.А – Й с.
  • Халперн Д. Психология критического мышления – СП6.: Издательство Питер, – 512с.
  • Эдвард де Боно. Шесть шляп мышления. – Санк-Петербург: Питер, 2005 – 64с.
  • Ярош Г.О., Сєдова Н.М. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології розвитку критичного мислення. – Харків: Основа, 2005 – 240 с.
  • Тягло О.В. Критичне мислення. – Харків: Основа, 2008 – 210с.
  • Макаренко В.М., Туманцова О.О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. – Харків: Основа, 2008 – 186с.
  • Дичківська І.М. Іноваційні педагогічні технології. – К.: Академвидав, Бєлкіна-Ковальчук О. В. Формування критичного мислення учнів початкових класів у процесі навчання : дис. … канд. педагог. наук : – теорія навчання [Текст] / О. В. Бєлкіна-Ковальчук. – Луцьк : Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, – 215 с.
  • Загашев И. О. Учим детей мыслить критически [Текст] / И. О. Загашев, С. И. Заир-Бек, И. В. Муштавинская. – 2-е изд. – СПб. : Альянс «Дельта» ; Речь, – 192 с.

Словник

  • Знання – володіння якими-небудь відомостями, обізнаність у якій-небудь галузі. Людина вибудовує структури знань, які повязують нові ідеї з уже відомими. Взаємозвязок знань і рівня розвитку мислення визначають інтелект людини.
  • Інтелект – здатність засвоювати і оцінювати не просто нову ідею, а новий клас ідей (Роберт Стернберг) Л.Виготський вважав найкращим показником інтелекту те, як люди засвоюють нове, а не рівень знань, який вони набули до певного часу.
  • Критичний – той, що містить в собі критику. Критика – обговорення, розбір чогось з метою оцінити позитивну якість, виявити недоліки і позбутися їх.

Словник

  • Часто терміном «активне навчання» користуються надто вільно, хоча він має специфічне значення. Багато освітян стверджують, що навчання саме по собі є активним, а учні активні навіть під час слухання лекції. Але активне навчання визначається і як таке, що залучає учнів до участі у виробленні пізнавальної інформації та пробуджує особисту відповідальність за те, що вони роблять.
  • Критичне мислення це використання когнітивних технік або стратегій, які збільшують ймовірність одержати бажаний кінцевий результат. Це такий тип мислення, що характеризується контрольованістю, обґрунтованістю і цілеспрямованістю. Для критичного мислення властива побудова логічних умовисновків; прийняття обґрунтованих рішень стосовно того, відхилити певне судження чи погодитися з ним.

  •  

Ознаки критичного мислення за Тягло А. В.


відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;

– компетентність – прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи;

– інтелектуальна активність – виявлення інтелектуальної ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій;

– допитливість – уміння проникнути в сутність джерел інформації;

- незалежність мислення – відсутність побоювання непогодження з групою, нездатність до некритичного слідування думкам інших;

– уміння дискутувати – уважне ставлення до протилежних думок, вміння висувати ідеї, які обєднують;

– проникливість – здатність до проникнення у сутність питання, явища, інформації, не розпорошуватися на дрібні деталі;

– самокритичність – розуміння особливостей свого мислення, своїх «окулярів».

Ознаки критичного мислення молодших школярів за О. В. Бєлкіною-Ковальчук

  • незалежність мислення, відносна самостійність думок;
  • протистояння до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших;
  • критичне ставлення до себе, виявлення власних помилок та адекватне ставлення до них;
  • пошукова спрямованість мислення, прагнення до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань;
  • вміння брати участь у діалоговій взаємодії.

Методи навчання - способи спільної діяльності учителя та учнів спрямованих на вирішення завдань навчання, тобто дидактичних завдань. (П.І. Підкасистий)

    • Джерелом знань є усне та писемне мовлення

Словесні методи
    • Джерелом знань є предмети та явища, які можна поспостерігати, наочні посібники.

Наочні методи
    • Учні отримують знання та відпрацьовують вміння виконуючі практичні дії.

Практичні методи

Методи навчання завжди є засобом реалізації певних цілей навчання. У цій взаємодії мети, засобу і результату найважливішим є аналіз пізнавальної діяльності учнів, а також керівництво нею з боку вчителя.

Методи навчання в залежності від характеру пізнавальної діяльності За М.Н. Скаткіним та І.Я. Лернером

    • Організація засвоєння інформації учнем шляхом повідомлення йому навчального матеріалу та забезпечення його успішного засвоєння.

Пояснювально- ілюстративний метод
    • Формування навичок та вмінь використовувати отриманні знання.

Репродуктивний метод
    • Розкриття у програмовому матеріалі, що вивчається різноманітних проблем та показ способів їх вирішення.

Проблемно-пошуковий метод
    • Поетапна підготовка учнів до самостійного пошуку та розв’язання проблем .

Частково-пошуковий або евристичний метод
    • Забезпечення оволодіння учнями методами наукового пізнання та сформувати у них риси творчої діяльності, забезпечити умови успішного формування мотивів творчої діяльності, формування усвідомлених , оперативно та гнучко використаних знань.

Дослідницький метод

В. О. Сухомлинський порівнював думку дитини з ніжною трояндою, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися — в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості. Без цього емоційно-естетичного струменя думка дитини не може повноцінно розвиватися, йти від наочних образів до абстрактних узагальнень.

Методи активного навчання втілюються за допомогою низки прийомів роботи вчителя – ігрових вправ, практичних завдань, рольових та ділових ігор, мозкових штурмів, обговорення проблем в командах та парах тощо.

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.


Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання — відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам'ять, гостре око, гарний смак, образне мислення.

«Роби, як ми, роби краще нас!» — ось девіз уроків із використанням технології критичного мислення.


Створення ситуації успіху, віра в дитину та врахування її індивідуального стилю діяльності найпродуктивніше впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!»

Лише таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

Навчання — основна форма розвитку пізнавальної активності молодших школярів. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній світогляд, а з другого боку — у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи свої потреби в пізнанні.

Важких наук немає. Є лише важке викладання.

Завдання, що сприяють активному навчанню та розвитку критичного мислення під час навчання.

Для того щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівниц-тво з боку вчителя.


Деякі прийоми створення «ситуації успіху»:
  • «Радість класу» — емоційний відгук оточуючих на успіх учня класу, констатація будь-якого, навіть незначного, позитивного результату діяльності, навіювання дитині віри у себе.
  • «Лінія горизонту» — перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на складнішому рівні, наче «відсуваючи» лінію горизонту.
  • «Авансування» — учитель під час індивідуальної роботи виконує з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає аналогічне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.

Ознаки завдань пошукового характеру:


1) виконання їх без посередньої участі вчителя (проблемні задачі) або з частковою „підказкою” з його боку (завдання частково - пошукового характеру);

2) відкриття учнями в процесі виконання завдань нових знань та нових способів досягнень цих знань.

Завдання, що формують уміння запитувати необхідну інформацію

1 У яких недостатньо даних - у слові 6 звуків. Скільки у ньому складів?

2 Коли запитують учні, а відповідає учитель. (Так – ні )

  Словниково-логічні вправи:

Хто у кого? У корови – (теля), у курки –...

Знайди логічні помилки: Гніздо ведмедя, барліг білки, гніздо ластівки.Потворний крик, пильний погляд, несамовитий вигляд.

Що чим роблять? Олівцем – (креслять і малюють); вухом – (слухають), реченням – (виражають думку).

Що чим вимірюють? Грамами, кілограмами, тонами -... (вагу).

 

Завдання-пастки

Завдання, що виховують неімітаційну поведінку, критичність мислення.

1. Завдання-пастки, що сприяють уважному, критичному сприйманню завдання і можливої відповіді. ( порахувати кількість звуків у слові тінь; визначити відмінок слова день у реченні Перші сонячні промені пробудили день.

2. Завдання-пастки, що розрізняють понятійну і життєву логіку. (яке слово довше змія чи червяк)

3. Завдання, що не мають рішення. (для якого слова є перевірне верх: повернути, завершений, вертіти. )

 

«Біном фантазії»


Новий образ може з'явитися, якщо взяти два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле. У «біномі фантазії» слова використовуються не в їх звичайному значенні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. Наприклад, «шафа» і «собака». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прийменника: собака з шафою, шафа собаки, собака на шафі. Кожне з цих поєднань може бути основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка.

«Фантастичні гіпотези»


Ця техніка виражена у формі запитання: «Що було б, якби...?». «Довільне додавання префіксів». Одним із способів словотворчості є деформування слова за рахунок підключення фантазії. Наприклад: бінокль — три- нокль, антипарасолька, трикорова, замкіт, віце-пес, супер-сірник. Особливо продуктивними є нові префікси: макро-, міні-, максі- (мікропотам, максі-ковдра).

«Створення лімерика» — це цікавий прийом узагальненої нісенітниці.


Діти самі можуть скласти лімерик, виконуючи такі операції:
  • вибір героя;
  • зазначена риса характеру, яка виражена дією;
  • реалізація присудка;
  • вибір кінцевого епітета.

«Придумування історії з шостим словом»


Дітям пропонують слова, на основі яких вони вигадають яку-небудь історію. Наприклад: п'ять слів, що підказують сюжет казки «Червона Шапочка»: дівчина, ліс, квіти, вовк, бабуся; з шостим словом, наприклад, вертоліт. (Історія може бути такою: коли вовк стукав до бабусі, його помітив вертоліт ДАІ й почав переслідувати злочинця, поки той не потрапив до рук мисливців.)

Мнемотехніка в початковій школі


Каждый Охотник Желает Знать, Где Сидит Фазан" или

«Как однажды Жан звонарь, головою сбил фонарь»

Що зображено?

Технологія ефективного засвоєння складної інформації

Ed-era.com для учителів початкових класів


https://youtu.be/4BE3CBIsbeo

Структура уроку:

І етап – мотивація навчально- пізнавальної діяльності учнів;

ІІ етап – актуалізація опорних знань та способів дій;

ІІІ етап – формування нових знань та способів дій;

ІV етап – рефлексія навчально-пізнавальної діяльності.


Дякую за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка