Соціальні причини захворювань та умови їх успішного лікування



Скачати 21,29 Kb.
Дата конвертації30.01.2017
Розмір21,29 Kb.

СОЦІАЛЬНІ ПРИЧИНИ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА УМОВИ ЇХ УСПІШНОГО ЛІКУВАННЯ

          • План
  • 1 Соціалізація особистості.
  • 2. Проблеми соціалізації особистості.
  • 3. Депривація, бідність, безробіття як джерела захворювань

Соціалізація особистості.

  • Соціалізаціяпроцес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільнот (група, соціальний інститут, соціальна організація) шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості.
  • Соціалізація є головним соціальним процесом, через який здійснюється взаємодія між суспільством та особистістю, завдяки якому індивід стає повноправним членом суспільства.
  • Чи є процес соціалізації довготривалим процесом?
  • Соціалізація відбувається протягом усього життя людини – від дитинства до старості: змінюються умови життя, змінюється і людина.
  • Виділяють такі основні аспекти дослідження соціалізації:
  • - соціокультурний (соціалізація поколінь в конкретно-історичних умовах);
  • - біосоціогенетичний (соціалізація індивідів у певних соціально-економічних умовах);
  • - генетико-віковий (вікова соціалізація в умовах конкретного суспільства).

Соціалізацію поділяють на:

  • - первинну (засвоєння соціальних норм і цінностей дитиною, входження її до даної культури);
  • - вторинну (послідовне засвоєння соціальних ролей, характерне для дорослої людини).

У структурі соціалізації виділяють такі основні елементи:

  • - адаптацію (від лат. adapto – пристосовую) – пристосування до суспільства;
  • - інтеріоризацію (від лат. interior – внутрішній) – переведення зовнішнього у внутрішнє, формування духовного світу особистості;
  • - соціальну активність.

Соціальна адаптація – це етап пристосування дитини до суспільства і людини у зрілому віці до нових умов і норм.

  • Соціальна адаптація – це етап пристосування дитини до суспільства і людини у зрілому віці до нових умов і норм.
  • Соціальна інтеріоризація головну роль відіграє в соціалізації молоді. Її результатом є формування індивідуальності людини.
  • Соціальна активність особистості – це системна соціальна якість, в якій виражається та реалізується рівень її соціальності, тобто глибина і повнота зв’язків особистості з соціумом, рівень перетворення її на суб’єкт соціальних відносин.
  • Процес соціалізації відбувається завдяки агентам соціалізації – сім’ї, родичам, одноліткам, дошкільним дитячим закладам, школам, трудовим колективам, громадсько-політичним організаціям, мистецтву, засобам інформації.
  • Агенти соціалізації відіграють різні ролі в житті людини, по-різному на неї впливають. В одних випадках їх вплив на індивіда можуть доповнюватися, мати однаковий напрям дії, в інших – вступати в конфлікт між собою (вплив сім’ї і вуличного оточення).

Проблеми соціалізації особистості

  • Американський соціолог Н. Смелзер систематизував основні теорії соціалізації в такі основні групи:
  • - теорія розвитку особистості ( Ч.Кулі, Дж. Мід);
  • - психоаналітичні теорії (З.Фрейд, Е.Еріксон);
  • - теорія розвитку пізнання ( Ж.Піаже);
  • - теорія морального розвитку Л.Колберг).

Концепція соціалізації Ч.Кулі.

  • На думку Ч.Кулі, особистість формується з різноманітних інтеракцій людей з навколишнім світом, у процесі яких створюються ‘’дзеркальні Я’’, що складаються з трьох елементів:
  • 1) те, як нас сприймають інші (я впевнена люди звертають увагу на мою нову зачіску);
  • 2) те, як на мою думку, вони реагують на те, що бачать (я впевнена що їм подобається моя зачіска);
  • 3) те, як ми реагуємо на цю реакцію інших (я завжди буду робити таку зачіску).
  • Дана теорія відображає процес інтерпритації індивідом думок і почуттів інших людей, тобто людина оцінює себе через реакцію інших людей на неї.

Концепція соціалізації Дж. Міда

  • Дж. Мід, один із засновників символічного інтеракціонізму, акцентує увагу на важливості гри в процесі соціалізації дитини. Саме через гру діти вчаться відрізняти ‘’я’’ від ‘’мене’’.
  • Дж. Мід вважав, що ‘’Я’’ – явище соціальне за своєю природою і формується у відносинах з іншими людьми. Початок соціалізації у дітей знаменує вміння придавати ними сенсу своїй поведінці.
  • Учений виділяє три основні стадії соціалізіції:
  • 1) імітація – діти копіюють поведінку дорослих, не завжди розуміючи її змісту;
  • 2) стадія рольових ігор – діти розуміють поведінку як виконання певної ролі і перенесення її на себе;
  • 3) стадія колективних ігор – діти навчаються вести себе відповідно до очікування навколишнього середовища (наприклад – футбольна команда).

Концепція соціалізації З.Фрейда

  • На думку З.фрейда індивід завжди знаходиться в стані конфлікту з суспільством, тому процес соціалізації являє собою суперечності між біологічними потребами і необхідністю їх реалізації та соціальними нормами, які виступають у ролі своєрідного табу.
  • В інтрапсихічній структурі особистості психолог виділяє три елементи:
  • 1) Ід – джерело енергії, що підтримує потяг до задоволення;
  • 2) Его – цензурний компонент особистості, основним змістом якого є пристосування, співвідношення між особистістю і навколишнім середовищем;
  • 3) Суперего – ідеал, відповідно до якого коректується поведінка індивіда.
  • Саме ці три елементи активно взаємодіють у поведінці дитини.
  • До основних механізмів соціалізації З.Фрейд відносить:
  • - імітацію – усвідомлені спроби дитини копіювати і наслідувати поведінку інших людей;
  • -ідентифікацію – засвоєння дітьми соціальних цінностей, норм і поведінки батьків як своїх власних;
  • - почуття стиду і заборони – механізми соціалізації, які забороняють і придушують певні види поведінки.
  • Т. Парсонс пробує пристосувати ці поняття і до стадії дорослого життя особистості. Він використовує їх у своїй соціологічній теорії соціальної дії. На його думку:
  • - імітація – це процес засвоєння елементів культури шляхом наслідування;
  • - ідентифікація – це вияв ставлення до соціального середовища, прийняття цінностей і спосіб усвідомлення своєї належності до конкретної спільноти.

Концепція соціалізації Ж. Піаже.

  • Ж. Піаже майже все своє життя спостерігав за поведінкою немовлят, малих дітей та підлітків, вивчав їх мислення.
  • Зі своїх спостережень він дійшов висновку, що люди проходять через певні етапи когнітивного (від лат. сognitivus – пізнавальний) розвитку.
  • Кожен етап передбачає набуття нового вміння і залежить від успішного завершення попереднього.
  • Соціолог виділяє чотири основних стадії:
  • - сенсорномоторну – від народження до двох років ( діти розвивають здатність утримувати в пам’яті образи навколишнього світу протягом довгого часу);
  • - передоперативну – від двох до семи років (діти опановують мову, навчаються розрізняти символи і їх значення);
  • - конкретний оперативний етап – від семи до одинадцяти років ( діти засвоюють абстрактні, логічні поняття);
  • - формальний оперативний період – від одинадцяти до п’ятнадцяти років (підліток стає спроможним розуміти глибоко абстрактні та гіпотетичні ідеї).

Теорія соціалізації Е. Еріксона.

  • Еволюційна теорія соціалізації (теорія стадій) американського психолога і соціолога Е. Еріксона говорить про те, що протягом усього життя людина змушена долати складні, часом критичні ситуації, переборюючи які, вона набуває нового соціального досвіду і переходить на нову стадію. Якщо ж соціалізація на якійсь стадії не відбулася, або відбулася не повністю, то це негативно вплине на весь процес соціалізації.
  • I стадія – період немовляти.
  • Основна проблема – довіра чи недовіра. З перших днів життя немовля взнає наскільки можна розраховувати на задоволення основних потреб: їжа, ласка, безпека.
  • II стадія – вік від одного до двох років.
  • Основна проблема – автономія чи стид і сумніви. Дитина вчиться контролювати роботу своїх органів, відстоювати свої права і не підкорятися авторитету.
  • III стадія – від трьох до п’яти років.
  • Основна проблема – ініціатива чи почуття вини. Це період розвитку рухомої активності, цікавості і фантазії.
  • IV стадія – молодший шкільний вік.
  • Основна проблема – старанність чи недбалість.
  • Головним завданням є набуття впевненості в собі, в своїх здібностях, їх усвідомлення і розвиток.
  • V стадія – підлітковий вік.
  • Основна проблема – становлення індивідуальності (ідентифікація) чи рольова дифузія (невизначеність в виборі ролей).
  • Це час пошуку свого місця в житті, вибору подальшого шляху.
  • VI стадія – молоді роки.
  • Основна проблема – інтимність чи самотність.
  • Головні цілі на цьому етапі – залицяння, шлюб і інші види близькості.
  • VII стадія – середній вік.
  • Основна проблема – продуктивність (творча продуктивність) чи стагнація (творчий застій).
  • Ця стадія пов’язана з реалізацією в двох основних ролях: працівника і батька (матері).
  • VIII стадія – старість.
  • Основна проблема – умиротворення чи відчай ( жаль за невикористаними можливостями – такі межі прояву даної стадії).
  • Десоціалізація - процес, зворотний соціалізації. Внаслідок нього людина може частково або повністю втратити засвоєні норми і цінності.
  • Це може бути зумовлено ізоляцією людини, уніфікацією, обмеженням спілкування та можливостей для підвищення культурного рівня.
  • Ресоціалізація це докорінна зміна соціального середовища, яке зумовлює необхідність особистості пристосовуватися до нових соціальних обставин, норм і цінностей.
  • Простежується у перехідних суспільствах.

3. Депривація, бідність, безробіття як джерела захворювань

  • Депривація - термін, введений в соціологію С.А.Стауффером - нерівність доступу до соціальних благ.
  • Бідність - відсутність достатніх матеріальних і культурних ресурсів для підтримки здорового існування.
  • Абсолютна бідність Відносна бідність

Безробіття -

  • соціальне явище, викликане низькими темпами економічного зростання, змінами у структурі економіки (такими як вища продуктивність праці, падіння традиційних галузей працемістської промисловості), а також кількісним зростанням потенційної робочої сили в результаті збільшення чисельності населення і збільшення кількості жінок, зайнятих пошуком праці.
  • Чи може бути повністю подолане безробіття в країні?


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка