Стратегії міжнародної корпоративної консолідації



Скачати 432,61 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації08.12.2016
Розмір432,61 Kb.
  1   2
Державний вищий навчальний заклад “Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана”
РяБЕЦЬ НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 334.758:330.341.44


СТРАТЕГІЇ МІЖНАРОДНОЇ КОРПОРАТИВНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і

міжнародні економічні відносини


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук
Київ – 2010

Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Кальченко Тимур Валерійович,

ДВНЗ “Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана”,

професор кафедри міжнародного менеджменту


Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Руденко-Сударєва Лариса Володимирівна,

ДВНЗ “Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана”,

професор кафедри міжнародних фінансів

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник



Сльозко Олена Олександрівна,

Інститут світової економіки та міжнародних

відносин НАН України,

провідний науковий співробітник відділу

валютно-фінансових відносин

Захист відбудеться “__24_” лютого 2010 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113 м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розіслано “__22__” січня 2010 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Л.Л.Антонюк


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення глобальної економіки як закономірного результату трансформаційних процесів характеризується не тільки безпрецендентними кількісно-якісними параметрами, а й новою філософією конкурентної боротьби на ринках. В умовах загострення глобальних суперечностей, поглиблення асиметрій економічного розвитку вона суттєво коригується лідерськими амбіціями держав, корпорацій, міжнародних організацій внаслідок новітніх форм експансії.

Вже на індустріальному етапі розвитку світової економіки очевидною та необхідною стала часткова або повна реорганізація діяльності багатьох компаній, одним з ефективних варіантів якої була міжнародна корпоративна консолідація. Транснаціональний рівень корпоратизації став ключовою рушійною силою глобалізації бізнесу з превалюванням на першому етапі злиттів і поглинань, а на другому утворення нових консолідованих структур: кругових, горизонтальних, оболонкових, матричних. Сучасна мережева організація міжнародного бізнесу, формуючи нову технологічну і ринкову конфігурацію, нівелює “міжкорпоративні кордони”, дискредитує традиційні інтернальні та екстернальні взаємозв'язки.

Закономірності міжнародної корпоративної консолідації в різних галузях економіки постійно перебувають у фокусі дослідницької уваги. Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні основи процесів транскордонних злиттів та поглинань, міжнародне конкурентне середовище, мотиваційні фактори глобальної реорганізації бізнесу необхідно виділити дослідження зарубіжних вчених Ю.Авхачьова, П. Баклі, М. Бішопа, Ф. Вестон, І. Владимирової, С. Голубєвої, Т. Галпіна, П. Гохана, Дж. Данінга, М. Дженсена, Г. Дінза, С. Зайзеля, Ф. Крюгера, М.Кесона, Ч. Кіндлербергера, А. Лажу, Г. Манне, М. Марсалезе, К. Мерфі, Р. Нельсона, Д. Равенскрафта, А. Радигіна, С. Ріда, Н. Рудика, Д. Ролла, Дж. Стіглера, Р. Стилмана, М. Трема, С. Хаймера, М. Хебека, М.Хендона П. Холла та багатьох інших.

Окремі аспекти транснкордонних злиттів і поглинань, корпоративного контролю досліджують вітчизняні вчені Л. Антонюк, О. Білорус, В. Білошапка, А. Єфименко, О.Зав’ялова, Т. Кальченко, Ю. Козак, Д. Лук’яненко, З. Луцишин, Ю. Макoгон, О. Мозговий, В. Новицький, Є. Панченко, А. Поручник, О. Рогач, В. Рокоча, Л. Руденко-Сударєва, А. Румянцев, О. Сльозко, А. Філіпенко, І. Школа, О.Шнирков та інші.

Водночас недостатньо дослідженими залишаються питання специфіки впливу процесу міжнародної корпоративної консолідації на національні економіки, зокрема, українську. Поглибленого аналізу потребують транскордонні злиття та поглинання за участю іноземних та національних компаній, їхня галузева, видова, географічна структури, факторно-мотиваційна природа, механізми корпоративного контролю та управління тощо, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначення її мети і завдань.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми “Ресурси і моделі глобального економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, в рамках якої особисто автором підготовлено матеріали до розділу 1.3. “Стратегії міжнародної мікроінтеграції і потенціал корпороативного розвитку”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення та обґрунтування ефективних форм, методів та інструментів транскордонних корпоративних консолідацій, розроблення механізму паритетної участі національних компаній в глобальних процесах злиттів і поглинань.

Відповідно до теми та поставленої мети дисертаційного дослідження визначено та вирішено такі конкретні завдання:



  • узагальнити теоретичні засади та практичний досвід процесів міжнародної корпоративної консолідації;

  • виявити природу циклічної динаміки міжнародної корпоративної консолідації та детермінувати її рушійні сили;

  • дослідити моделі корпоративної консолідації та визначити критерії прийняття відповідних управлінських рішень;

  • провести аналіз ступеня та якості впливу транскордонних консолідаційних угод на економічний розвиток держави-реципієнта;

  • виявити особливості національного бізнес-середовища та його вплив на специфіку консолідаційних угод;

  • запропонувати комплекс мікро- та макроекономічних заходів формування ефективних сценаріїв створення транскордонних фінансово-промислових груп і конгломератів за участю національних компаній.

Об’єктом дослідження виступають корпоративні консолідаційні процеси в глобальному бізнес-середовищі.

Предметом дослідження є система екстернальних та інтернальних факторів та інструментів реалізації механізму міжнародних корпоративних консолідацій.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері дослідження консолідаційних процесів компаній. Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань дисертаційної роботи використовуються такі загальнонаукові та спеціальні методи: метод аналізу та синтезу (для аналізу сучасних особливостей процесу міжнародної корпоративної консолідації у секторальному розрізі  у підрозділі 2.1), історизму (для дослідження теоретичних концепцій процесів транскордонного злиття та поглинання  в підрозділі 1.1), методи структурного аналізу (для аналізу регіональних і секторальних особливостей міжнародної корпоративної консолідації та концентрації капіталу  у підрозділі 2.1), метод абстрагування (для виявлення впливу транскордонної консолідації на економіку країни-реципієнта  в підрозділі 2.3), методи багатофакторного статистичного аналізу (розроблення методів оцінювання доцільності, ефективності, ризиків транскордонного злиття  в підрозділі 2.2 та виявлення потенціалу формування транснаціональних структур галузей національної економіки  в підрозділі 3.3).

Використано широке коло вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, офіційні публікації міжнародних економічних організацій, результати наукових досліджень Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, інформаційні та аналітичні матеріали ряду міжнародних експертних асоціацій та рейтингових агентств, український інтернет-ресурс.



Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі на підставі проведеного теоретичного аналізу та узагальнення практичного досвіду злиттів і поглинань підприємств висвітлено механізм ефективної міжнародної корпоративної консолідації і показано шляхи оптимальної інтеграції українських компаній до світового ринку злиттів і поглинань. Нові наукові положення, які отримані автором особисто і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

  • запропоновано методологічні підходи до системного аналізу міжнародних консолідаційних процесів, коли превалюючими стають не стільки національні злиття та поглинання, скільки нові інтернаціональні форми організаційної реорганізації корпорацій з тенденцією до дематеріалізації їхніх активів, що, з одного боку, надає нові можливості щодо нарощення потенціалу глобальної конкурентоспроможності, а з другого – послаблює фінансовий контроль, ускладнює комплексний внутрішній моніторинг, нівелює вплив традиційних законодавчо-регуляторних інструментів. При цьому мотиваційна природа багатьох консолідаційних угод визначається стадією інтернаціоналізації (для корпорацій з країн-лідерів світової економіки принциповим мотивами консолідації виступають економія на масштабах виробництва та ефект синергії, а для компаній з країн, що розвиваються, вони полягають в інтеграції до глобальних ринків) та секторальною належністю угод (галузі, що тимчасово втрачають конкурентні переваги; галузі з високим рівнем технологічних витрат; галузі, що відчули зміни у формах конкурентної боротьби, викликані новою технологічною орієнтацією; лібералізовані галузі);

  • розроблено авторську методику прийняття стратегічних рішень щодо міжнародної корпоративної консолідації, яка включає розрахунок коефіцієнтів змінних і постійних витрат, що дозволяє визначити доцільність горизонтальних і вертикальних злиттів. Запропоновано алгоритм ефективного управління процесами міжнародної корпоративної консолідації, етапність якого полягає у: підготовці вхідних даних з метою вибору форм консолідації, експертизі законодавчого середовища, застосуванні механізмів злиття, усуненні можливих суперечностей між менеджментом компаній, розробці інтеграційних механізмів, виборі найбільш реалістичного режиму регулювання спільної діяльності;

  • ідентифіковано чотири стадії корпоративних консолідацій за участю українських бізнес-структур: приватизаційна (19911995) з переважанням реструктуризаційних поглинань підприємств державної власності; постприватизаційна (19951997) з домінуванням поглинань у галузях з невеликими потребами в концентрації фінансових ресурсів; корпоративна (19982007), що характеризується формуванням корпоративних відносин у всіх галузях економіки, зміцненням інституту приватної власності в Україні, активізацією іноземного інвестування в усі сектори економіки; сучасна (з другої половини 2008 р.  до тепер) з превалюванням спекулятивних консолідаційних угод. Результати аналізу дали змогу запропонувати ефективні сценарії транснаціоналізації економіки України в глобальних умовах розвитку;

удосконалено:

  • зміст категорії “корпоративна консолідація”, яка набула системного характеру завдяки органічному поєднанню трьох дефінітивних підходів: юридичного, обліково-аналітичного, економічного; при цьому в результаті корпоративної консолідації як процесу переходу прав власності на активи та зобов'язання, встановлення правонаступника, визначення його прав та обов'язків (юридичний аспект) і механізму об'єднання активів та зобов'язань (обліково-аналітичний аспект) досягається додатковий ефект підвищення конкурентного статусу компанії (економічний аспект). Підтверджено, що в сучасних умовах саме корпоративна консолідація, якій притаманний інтернаціональний характер, формує тренди та визначає специфіку корпоративного глобалізму;

  • систематизацію факторів, що обумовлюють хвилеподібну динамікиу транскордонних злиттів і поглинань, на прикладі останнього глобального консолідаційного циклу кінця ХХпочатку ХХІ ст., виокремлено імперативи, що характеризують: а) формування нової структури світових ринків товарів, послуг та капіталу; б) домінування часових вимірів в процесі інтернаціоналізації; в) генерування світового економічного циклу; г) суперечливість динамізму фондових ринків; д) активізацію приватизаційних процесів; е) підвищення ролі науково-дослідної діяльності;

отримали подальший розвиток:

  • макроекономічні заходи впливу на національне законодавчо-правовове середовище, що формують сприятливі паритетні умови реалізації консолідаційного потенціалу українських і зарубіжних компаній, а саме: впровадження ефективних процедур використання механізмів корпоративного захисту від поглинання; створення в процесі поглинання однакового режиму для всіх акціонерів незалежно від виду акцій, якими вони володіють; забезпечення ліквідних засобів платежу в процесі поглинання; захист прав міноритарних акціонерів; підвищення транспарентності процесу здійснення транскордонного злиття та поглинання;

  • багатокритеріальна видова систематизація процесів міжнародної корпоративної консолідації, а саме: запропоновано такі нові класифікаційні ознаки, як географічна структура процесів, вартісна оцінка, участь держави, мотив підписання угоди, національна належність, спосіб об'єднання потенціалу, механізм консолідації; це дозволяє встановити пріоритетність злиттів і поглинань залежно від галузевої специфіки учасників: вартість і механізм консолідації є ключовими факторами консолідацій у телекомунікаційній сфері та високотехнологічних галузях, географія процесів визначає динаміку банківських транскордонних мегаугод, національна належність характеризує переважно промислові злиття; поряд з цим розкрито характер самого процесу з визначенням чотирьох стадій транскордонних злиттів і поглинань: початкова, зростання, спеціалізації, рівноваги та альянсів;

  • оцінка стратегічних факторів та ступеня їхнього впливу на ефективність консолідаційних угод міжнародних корпорацій, зокрема: ідентифікація цільових об’єктів злиттів і поглинань у найпривабливіших ринкових сегментах; встановлення конкурентних цін на угоди; форма матеріальної та нематеріальної компенсації злиття; швидкість реалізації угоди; вплив зовнішнього середовища, зокрема кон’юнктура фондового й товарного ринків; результати продуктової та виробничої інтеграції; мотиваційний механізм персоналу компанії. Встановлено, що результатом вертикально-продуктової інтеграції як фактора консолідаційної ефективності є система збуту продукції після завершення процесу злиття, яка забезпечує максимальний розмір реалізації завдяки ефективній організації постачання та просування продукції на ринок, а результатом фінансової інтеграції є максимізація прибутку підприємства як результат дії синергії та системи податкової оптимізації.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані в діяльності органів виконавчої та законодавчої влади України для забезпечення оптимальних умов формування транснаціонального характеру економіки України через нарощування обсягів корпоративних консолідацій з метою посилення динаміки економічного зростання. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути корисними топ-менеджменту національних компаній для кращого розуміння феномену міжнародних корпоративних консолідацій у контексті глобальних закономірностей стратегічного менеджменту.

Отримані результати знайшли своє впровадження на загальнодержавному рівні, зокрема, у аналітично-практичній роботі Секретаріату Кабінету Міністрів України (довідка від 18.09.2009) при підготовці нормативних та законодавчих актів з метою наближення принципів і механізмів участі як іноземних, так і вітчизняних компаній у консолідаційних процесах до загальноприйнятих у розвинутих країнах правил здійснення злиття та поглинання; у поточній роботі відділу зовнішньоекономічної діяльності Київської торгово-промислової палати (довідка № 15/VII-5 від 17.02.2009) з метою обгрунтовання комплексу мікро- та макроекономічних заходів формування транскордонних фінансово-промислових груп, конгломератів на території Києва та України; у роботі відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України при опрацюванні планової теми “Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики”, державний реєстраційний номер 0106U010980 (довідка № 184 від 08.09.2009).

Методи оцінювання доцільності та економічної ефективності міжнародної консолідації компаній впроваджені на підприємствах: ВАТ “Фармак” (довідка №757/11-27 від 27.11.2008), ВАТ КБ “Хрещатик” (довідка №133-7/45 від 23.07.2007), ТОВ “Інтерфінком”, ВАТ “Завод металоконструкцій” (довідка № ФО/072/039 від 24.04.2009) що засвідчило доцільність практичного використання отриманих у ході дослідження результатів у діяльності суб’єктів ринкових відносин України.

Матеріали та результати дослідження впроваджено також у навчальний процес ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” під час розроблення робочих програм, науково-методичного забезпечення та викладання дисциплін “Глобальна економіка” та “Міжнародна економічна діяльність України” (довідка від 15.09.2009).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертаційного дослідження Основні положення та висновки результатів дослідження доповідались та обговорювались на п’ятьох конференціях, зокрема: на міжнародній науковій конференції Проблеми світової економіки та міжнародних економічних відносин (м. Київ, НДІ міжнародних відносин НАУ, ІСЕМВ НАН України, 12 жовтня 2006 р.), науково-практичній конференції Україна: проблема інтеграційних процесів (м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 29-30 листопада 2007 р.), ІІ міжнародній науково-практичній конференції Стратегії розвитку України у глобальному середовищі (м. Сімферополь і м. Ялта, 7-9 листопада 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції Соціально-економічний розвиток сучасного суспільства (м. Харків, Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, 12-14 листопада 2008 р.).



Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць, з них шість статей у наукових фахових виданнях та п’ять тез, матеріалів і статей у збірниках міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських науково-теоретичних і науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт становить 3,92 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи включає вступ, три розділи (9 підрозділів), висновки і список використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 210 сторінок друкованого тексту. Список використаних джерел налічує 207 найменувань.Дисертація містить 20 таблиць, 33 рисунки та 22 додатки.

Основний ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу і методи дослідження; показано наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів роботи.

У розділі 1 “Сучасні імперативи міжнародних консолідаційних процесів” розкрито основні теоретичні концепції міжнародної корпоративної консолідації, її механізми, характер й мотиваційну природу; визначені глобальні імперативи корпоративної консолідації як стратегічного розвитку компанії.

Автором наголошується, що глобальна корпоратизація на сьогодні супроводжується динамізацією злиттів і поглинань. Зазначається, що в умовах постіндустріального розвитку лідерські амбіції багатьох корпорацій генерують такі новітні структурно-організаційні зрушення, які суттєво коригують традиційні уявлення про консолідаційні процеси як про одну з форм об’єднання капіталу.

Констатується, що міжнародна корпоративна консолідація, виступаючи загальною динамічною тенденцією акумуляції активів і концентрації виробничої діяльності корпорацій, одночасно являє собою трансформаційну стратегію компанії, спрямовану на об’єднання акціонерного капіталу задля підвищення ефективності її діяльності та конкурентоспроможності на ринку (рис.1). Встановлено, що характер і механізм консолідації компаній, умови злиття та поглинання зазнали значних змін, що потребує обґрунтування та розширення багатокритеріальної класифікації сучасних міжнародних консолідаційних процесів компаній.

Протягом тривалого часу ініціація, підготовка та реалізація угод з транскордонних злиттів і поглинань на світових ринках дозволяли корпораціям отримувати стратегічні активи інших фірм, монополізувати ринки, досягати ефекту синергізму, збільшувати масштаби діяльності, диверсифікувати ризики, розширювати діапазон реалізації особистих інтересів вищого менеджменту.

Як показав аналіз, мотиваційна природа участі ТНК у глобальних консолідаційних процесах є більш варіативною і потребує відповідної систематизації шляхом виділення двох критеріальних груп: прагматичної (регіональна акумуляція приватизаційних процесів; лібералізація податкових режимів; наявність додаткових інвестиційний стимулів тощо) і теоретичної (теорія монополій, теорія спекуляції, теорія менеджералізму і побудови імперії). Увага автора була акцентована на тому, що визначення потенціалу традиційних і нових теорій та гіпотез задля пояснення феномену міжнародної корпоративної консолідації дає можливість виділити ті з них, які, на думку автора, мають вирішальний вплив: теорії ефективності; теорії корпоративного контролю та управління; теорії спекулятивних мотивів; теорії прямих іноземних інвестицій (ПІІ).

Виявлено, що мотивація в найбільшому ступені визначається системою інтересів двох взаємопов’язаних груп: власників та управлінського персоналу, кожна з яких обґрунтовує, вимірює і прогнозує власний синергічний ефект від транскордонного злиття та поглинання. Встановлено, що в більшості випадків синергічний мотив не є первинним мотивуючим фактором угод, оскільки прийняття стратегічного рішення щодо операційної експансії, диверсифікації та концентрації визначається необхідністю ринкової сегментації. Проте саме теорія синергії (внаслідок адекватності розміру синергічного ефекту витратам на консолідацію), за авторськими висновками, може виступати загальним теоретичним підґрунтям аналізу транскордонного злиття та поглинання. В результаті проведеного аналізу встановлено, що міжнародні консолідаційні процеси відбуваються в межах стратегії зовнішнього зростання компанії і виступають, з одного боку, способом формування та реалізації планів власного корпоративного розвитку, а з другого – фактором динаміки зростання вартості господарюючого суб’єкта.

У роботі узагальнені основні типи консолідаційних стратегій великих компаній, що були характерними наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття: якщо у 1980-1990 рр. найпоширенішими з них були конгломеративна стратегія, стратегії диверсифікації з обов’язковим придбанням тих чи інших типів фірм, то на сьогодні домінуючою виступає стратегія дивергенції, яка на відміну від попередніх орієнтується на створення надспеціалізованих компаній з гнучким та оперативним реагуванням на мінливі потреби ринку. Крім того, в якості ключової ознаки систематизації консолідаційних стратегій доцільно враховувати їхню обумовленість сферою використання, що не передбачає або не гарантує укладання угод з набуття корпоративного контролю.

Констатовано обумовленість динаміки злиттів і поглинань стадією життєвого циклу, в якій функціонують компанії-учасниці угоди, при цьому визначено, що на стадії зародження галузі новоутворене підприємство потребує додаткових інвестицій на розвиток і просування продукції на ринку; на стадії її занепаду така корпоративна структура стає залежною від впливу ризику падіння обсягів виробничо-господарської діяльності (рис.2).


  1   2


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка