«Створення безпечних умов та формування здорового способу життя,екологічної культури, людських і фізичних якостей відповідно до Базового компоненту»



Скачати 23,15 Kb.
Дата конвертації18.12.2016
Розмір23,15 Kb.
  • Тема: «Створення безпечних умов та формування здорового способу життя,екологічної культури, людських і фізичних якостей відповідно до Базового компоненту».
  • Підготувала: вихователь Абрамова А.А.
  • Базовий компонент дошкільної освіти
  • Відновлення в Україні державності, відродження культурно-історичного досвіду та національних традицій висувають завдання гармонійного, цілісного розвитку дитини як особистості, здатної в майбутньому до розв’язання соціальних та економічних проблем державотворення. Повною мірою вирішувати ці проблеми зможе лише фізично і психічно здорова людина, яка веде здоровий спосіб життя, розуміє свою значущість, вміє регулювати свою поведінку і діяльність відповідно до вимог суспільства. Саме тому ще з дошкільного віку необхідно сформувати у дітей культуру здоров’я, створити умови для розвитку компетентності особистості в фізичній, психічній і духовній його сферах
  • у Базовому компоненті дошкільної освіти, редакція 2012 року,у змісті освітньої лінії «Особистість дитини» йдеться про необхідність формування у дитини усвідомленого ставлення до здоров’я як до цінності, його значення для повноцінної життєдіяльності, необхідність оволодіння елементарними знаннями про основні чинники збереження здоров’я.
  • Одним з головних завдань дошкільного навчального закладу має стати створення умов, що гарантують формування і зміцнення здоров'я вихованців.
  • Для цього традиційно виділяють такі компоненти здоров'я:
  • - Психічне здоров'я;
  • - Соціальне здоров'я;
  • - Фізичне здоров'я.
  • Залежно від адаптованості людини і соціального середовища виділяють три рівні психологічного здоров'я:
  • 1) креативний рівень;
  • 2) адаптивний рівень;
  • 3) дезадаптивний (ассимілятивно-аккомолативний) рівень.
  • Неможливо працювати над зміцненням і формуванням лише однієї складової здоров'я. Людина може бути  здоровою тільки при наявності всіх, компонентів здоров'я, розвинених на достатньому для її віку  рівні. Домогтися цього можна, виховавши в людині певну культуру - культуру здорового способу життя (ЗСЖ). Причому формування цієї культури починається з дитинства.
  • Які ж мотиви лежать в основі вибору ЗСЖ?
  • І.І. Шоптенко-Сеченова виділяє наступні види мотивації:
  • • Самозбереження. (Коли людина знає, чого та чи інша дія прямо загрожує життю, вона цю дію не робить. Формулюваннямотивації «Я не здійснюю певні дії, тому що вони загрожують моєму здоров'ю і життю»).
  • • Підпорядкування етнокультурним вимогам. Людина живе у суспільстві, яке протягом тривалого часу відбирало корисні звички, навички, виробляло систему захисту від несприятливих факторів зовнішнього середовища. Формулювання мотивації «Я підкорюся етнокультурним вимогам тому, що хочу бути рівноправним членом суспільства, в якому живу. Від мого здорового способу життя залежать здоров'я і благополуччя інших».
  • • Отримання задоволення від самовдосконалення. Формулювання мотивації «Відчуття здоров'я приносить мені радість, тому я роблю все, щоб випробувати це почуття».
  • • Можливість для самовдосконалення. Формулювання мотивації «Якщо я буду здоровий, я зможу піднятися на вищий щабель суспільної драбини».
  • • Досягнення максимально можливої комфортності. Формулювання мотивації «Я здоровий, мене не турбує фізичний і психічний дискомфорт».
  • Навколо дітей з самого раннього дитинства необхідно створювати таке навчально-виховне середовище, яке було б насичене атрибутами, символікою, термінологією, знаннями, ритуалами і звичаями валеологічного характеру. Це призведе до формування потреби вести здоровий спосіб життя, до свідомої охорони свого здоров'я та здоров'я оточуючих людей, до оволодіння необхідними для цього практичними навичками і вміннями.
  • Створення навколо дитини навчально-виховного середовища, наповненою термінами, символами, атрибутами, традиціями культури ЗСЖ.
  • Створення позитивного емоційного фону на заняттях оздоровчо-педагогічної спрямованості.
  • Наявність в найближчому оточенні дитини людей, які ведуть здоровий спосіб життя.
  • Основна мета роботи з дітьми дошкільного віку - створення стійкої позитивної мотивації до збереження та зміцнення власного здоров'я, формування психологічного здоров'я як важливого чинника здоров'я людини в цілому, профілактика психосоматичних захворювань.
  • Основні положення роботи:
  • Цілісність і систематичність засвоєних вихованцями знань валеологічного характеру;
  • Формування практичних навичок і вмінь валеологічного характеру;
  • Систематичність контроль за станом здоров'я і розвитку вихованців.
  • Система валеологічної роботи передбачає відповідальність всього педагогічного колективу за рівень фізичного розвитку, стан здоров'я та формування культури ЗСЖ дітей і вимагає науково-методичного підходу до навчально-педагогічного процесу.
  • Багатоетапна, постійна, безперервна виховна робота.
  • Створення стійкої мотивації до здорового способу життя і самоконтрольної активності у створенні свого здоров'я.
  • Визначення мети по кожному блоку занять спільно з дошкільнятами (починаючи з середньої групи).
  • Створення та накопичення у дитячому колективі традицій і звичаїв здорового способу життя.
  • Формування асоціативних зв'язків з поняттями і символами культури здорового способу життя.
  • Формування у дошкільників елементарних анатомічних і гігієнічних знань, виявлення через практику значущості режиму дня та оптимальної рухової активності.
  • Профілактика шкідливих звичок.
  • Підвищення психоемоційної стійкості.
  •  Використання на заняттях дидактичних ігор, образотворчої діяльності, аплікації, рухових вправ та творчих завдань.
  • Постійний контроль за змінами в стилі життя дитини і заохочення позитивних зрушень.
  • Діти за допомогою дорослого, який використовує відповідні прийоми, мають можливість сформувати висновки про необхідність виконання того чи іншого правила життя і здоров’я.
  • Ця умова передбачає створення навколо дитини середовища «Здоров'я» (схеми, малюнки, висловлювання про здоровий спосіб життя і т.п.), котра як безпосередньо. так і опосередковано впливає  на формування світогляду дитини, що сприяє зміцненню позитивної мотивації до здорового способу життя.
  • Організація і проведення оздоровчо-педагогічних занять будується з урахуванням таких положень:
  • • Внесення до змісту занять інформації про фактори ризику та фактори стійкості у формуванні здоров'я дитини.
  • • Вибір форм, методів і засобів навчального процесу відповідно до валеологічних вимог.
  • • Створення навколо дитини інформаційного середовища «Здоров'я».
  • • Створення оптимальних гігієнічних умов на заняттях з усіх розділів програм.
  • З метою більш міцного засвоєння знань, умінь і навичок валеологічного характеру робота на заняттях здійснюється із залученням різних аналізаторів:
  • - Зорового (залучення схем і умовних зображень, наочного матеріалу);
  • - Тактильні (робота з роздатковим матеріалом);
  • - Слухового (сприйняття інформації на слух);
  • - Рухового (виконання вправ).
  • Для закріплення отриманих знань, умінь і навичок, а також для створення стійкої мотивації зміст усіх освітніх занять, а також основних режимних моментів, екскурсій та іншого включає, по можливості, проведення «хвилинок здоров'я», на яких дітям пояснюють вплив того чи іншого фактора або явища життя на здоров'я (наприклад, вплив музики на здоров'я, здоров'я людини та екологія і т.п.). Крім того, інформація про зміст занять доводиться до відома батьків (за допомогою стендів), які в свою чергу виконують вправи і завдання з дітьми вдома.
  • В групах поступово створюється «Куточок здоров'я»: схеми, режим дня, малюнки дітей, фізкультурне та оздоровче обладнання.
  • Особливу увагу приділяється створенню і нагромадженню в дитячому колектив звичаїв і традицій здорового способу життя: проведення хвилинок психологічного розвантаження протягом дня та ін.
  • Основні форми роботи:
  • • Комплексні оздоровчо-педагогічні заняття «Наша традиція, бути здоровими!»
  • • Хвилинки здоров'я - включення в зміст програмного матеріалу знань про здоров'я і способи його зміцнення.
  • • Гімнастика.
  • • Цільові прогулянки.
  • • Евристичні методи (досліди, спостереження та ін.)
  • • Спільні заняття з батьками.
  • • Використання батьками рекомендованих вправ та ігор у спілкуванні з дитиною вдома.
  • • Заняття для фахівців ДНЗ з метою підвищення рівня компетентності в питаннях використання здоров’язберігаючих технологій.
  • • Оформлення стенда для батьків.
  • Таким чином, дотримуючись єдиних вимог до організації здоров’я формуючої роботи з дітьми та враховуючи всі вище перераховані особливості, ми можемо досягти високого коефіцієнту сформованості у кожної окремої дитини культури здорового способу життя, а отже і життєвостійкої та компетентної особистості.
  • Збереження та зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя
  • дошкільнят, активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки –
  • один із пріоритетних напрямів роботи сучасного дошкільного навчального
  • закладу. Зважаючи на це, перед колективом дошкільної установи постає ряд важливих завдань:
  • створення безпечних умов для формування всебічно розвиненої творчої
  • особистості дитини;
  • формування елементарної компетенції з питань безпеки у дітей
  • дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної
  • освіти;
  • виховання основ безпечної поведінки дітей в різних життєвих ситуаціях, а
  • також культури безпеки у дорослих, відповідального ставлення до життя і
  • здоров’я малят;
  • підготовка дошкільників до реального життя, насиченого різними подіями,
  • непередбачуваними ситуаціями тощо
  • Практична реалізація цих завдань передбачає створення безпечного
  • розвивального середовища та налагодження системи роботи з безпеки
  • життєдіяльності з педагогами, дітьми і батьками, що включає комплекс
  • взаємопов’язаних заходів
  • Для підвищення професійної майстерності педагогів та інших працівників
  • із зазначеного питання радимо використовувати різнопланові форми роботи:
  • педагогічні ради, інструктажі з техніки безпеки, консультації, семінари, майстер-
  • класи, практичні тренінги, круглі столи, творчі лабораторії, інтерактивні ділові
  • ігри, оформлення тематичних стендів і санітарних бюлетенів, проведення
  • конкурсів-оглядів, облаштування виставок та ін.
  • При організації освітньої роботи з формування основ безпечної
  • поведінки у дітей дошкільного віку перевагу доцільно надавати
  • спостереженням, екскурсіям, цільовим прогулянкам, довірчим бесідам та
  • розмовам віч-на-віч, моделюванню та аналізу проблемних ситуацій, різним
  • видам ігрової, трудової та пошуково-дослідницької діяльності, інтегрованим
  • заняттям, розробленню спільних проектів, проведенню розваг, "Днів та тижнів безпеки"
  • Важливий чинник ефективності роботи з питань безпеки життєдіяльності
  • – тісна взаємодія між батьками та педагогами. Для цього варто залучати батьків
  • до різних заходів: практичних семінарів-тренінгів, консультацій, родинних
  • клубів за інтересами, участі у спільних проектах, виставках, розвагах і святах.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка