Сучасні підходи до оцінювання педагогічної діяльності учителя



Скачати 27,04 Kb.
Дата конвертації11.01.2017
Розмір27,04 Kb.

Сучасні підходи до оцінювання педагогічної діяльності учителя

…Управление качеством в школе начинается с работы с человеком и, прежде всего с учителем, и заканчивается работой с кадрами, повышением их профессионального уровня. Других путей нет…

  • Ю.А. Конаржевский
  • ЯКІСТЬ ОСВІТИ =
  • якість умов +
  • якість процесу +
  • якість результатів

Умови функціонування освітньої сфери

  • Створення умов для профільного навчання
  • Мова навчання та вивчення іноземних мов
  • Охоплення освітою дітей шкільного віку
  • Створення умов для безпеки життєдіяльності учасників НВП
  • Кадрове забезпечення
  • Навчально-методичне забезпечення
  • Матеріально-технічне забезпечення
  • Діяльність методичних служб
  • Інформатизація освітньої сфери

Освітні процеси

  • Викладання базових дисциплін за новими навчальними програмами
  • Реалізація обласних освітніх програм
  • Психологічне супроводження навчального процесу
  • Виховні системи ЗНЗ
  • Стан здоров’я, фізичного розвитку учнів, учителів
  • Впровадження освітніх інновацій
  • Оздоровлення дітей
  • Пільговий контингент
  • Індивідуальне навчання
  • Харчування учнів

Освітні результати

  • Рівень навчальних досягнень учнів (ДПА)
  • Медалісти
  • Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін
  • Мала академія наук
  • Міжнародні порівняльні дослідження
  • Зовнішнє оцінювання
  • Працевлаштування випускників

Моніторинг

  • За процесом: моніторинг – це циклічний процес порівняння, зіставлення, оцінювання існуючого стану об`єкта із запланованим та прийняття на цій основі управлінського рішення щодо поточного коригування.
  • За сутністю: моніторинг – це інформаційна система (збір, обробка, збереження та використання інформації про стан керованого об`єкта), яка постійно поповнюється і вказує на безперервність відстеження.
  • За технологічністю: моніторинг – це технологія вимірювання існуючого стану об`єкта.

ЯКІСТЬ ОСВІТИ НА РІВНІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

  • МЕТА
  • (ЗАМОВЛЕННЯ)
  • ЗМІСТ
  • ДІЯЛЬНІСТЬ
  • ПЕДАГОГА
  • ДІЯЛЬНІСТЬ
  • ДИТИНИ
  • РЕЗУЛЬТАТ

Для забезпечення якості освіти створюються стандарти шляхом визначення системи критеріїв та показників

  • Стандарти створюють систему індикаторів якості освітньої галузі
  • Індикатор – це засіб, який відображає стан об'єкта, процесу, що спостерігається

Стандартизація освіти необхідна для створення єдиного освітнього простору країни. Це дозволить забезпечити єдиний рівень освіти в закладах різних типів

  • Освітній стандарт – це обов'язковий рівень вимог до підготовки випускників. Їм відповідає зміст, методи, форми засоби навчання та контролю.
  • Це норма, зразок, діагностичний опис глобальної мети освіти

Характеристика стандартів, що визначають стратегію й тактику управління освіти на всіх рівнях:

  • Характеристика стандартів, що визначають стратегію й тактику управління освіти на всіх рівнях:
  • Рівень суспільства в цілому;
  • Рівень регіону;
  • Рівень навчального закладу;
  • Рівень педагога;
  • Рівень батьків, дітей.

Алгоритм вивчення системи роботи вчителя

  • 1. Підготовка до вивчення системи уроків вчителя:
  • Опрацювання науково-методичної літератури про вивчення роботи вчителя
  • Опрацювання пояснювальних записок до програм навчального предмета, фактичного матеріалу до визначеного розділу
  • Розробка діагностичних карт, анкет, тестів тощо.
  • 2. Вивчення системи уроків вчителя відповідно до складеного плану:
  • Визначення рівня загальної підготовки вчителя
  • Підготовка вчителя до вивчення теми
  • Відвідування усіх уроків з теми, яка вивчається
  • 3. Вивчення успішності учнів
  • 4. Вивчення позакласної роботи з предмета
  • 5. Узагальнення результатів та експертна оцінка системи уроків
  • 6. Бесіда з учителем за результатами вивчення та визначення орієнтирів професійного вдосконалення вчителя
  • 7. Поширення позитивних розробок системи

План і методи вивчення системи роботи вчителя

  • Аспекти, що вивчаються
  • Методи і форми вивчення
  • Ознайомлення із загальною підготовкою вчителя (наукова, методична, психолого-педагогічна), знання вчителем програми та пояснювальної записки до неї, спеціальної літератури з теми, яка вивчається
  • Бесіда
  • Підготовка вчителя до вивчення теми
  • Вивчення документації
  • Якість календарно-тематичного планування. Відвідування всіх уроків з теми, яка вивчається
  • Спостереження, аналіз
  • Якість уроків, їх ефективність. Ступінь опанування учнями фактичним матеріалом. Просування учня у розумовому розвитку, вихованні. Система контрольно-коригуючих заходів. Організація позакласної роботи.
  • Наявність гуртків, факультативів, консультацій, якість знань. Участь учнів в олімпіадах, конкурсах, предметних турнірах, творчих змаганнях
  • Особисте опитування. Порівняння, аналіз підсумкових таблиць успішності

КВАДРАНТ-АНАЛІЗ

  • Метод дослідження

Квадрант-аналіз

  • надає можливість графічно представити залежність між двома показниками.
  • Положення кожної точки на координатній площині визначається двома координатами, які відповідають значенням цих показників.

Дослідження взаємозв’язку між рівнем навчальних досягнень учнів та рівнем кваліфікації вчителів

Вивчення стану викладання базових дисциплін

  • Спеціаліст вищої категорії
  • Спеціаліст І категорії
  • Спеціаліст ІІ категорії
  • Спеціаліст
  • Високий
  • Достатній
  • Середній
  • Початковий
  • Шкала рівня кваліфікації педагогічних працівників
  • Шкала рівня навчальних досягнень
  • Рівень навчальних досягнень учнів
  • Рівень кваліфікації педпрацівників
  • 5
  • 7
  • 6
  • 2
  • 1
  • 3
  • 4

Етапи аналізу:

  • Обчислення середнього бала за предметами
  • Обчислення середнього рівня кваліфікації вчителів
  • Побудова точкової діаграми за двома групами показників
  • Інтерпретація результатів

Середній бал за предметами

  • Сер. бал = (2∙П + 5∙С + 8∙Д + 11∙В)/К, де
  • П – кількість учнів, які показали результати ДПА на початковому рівні;
  • С – кількість учнів, які показали результати ДПА на середньому рівні;
  • Д – кількість учнів, які показали результати ДПА на достатньому рівні;
  • В – кількість учнів, які показали результати ДПА на високому рівні;
  • К – загальна кількість учнів, які проходили ДПА з певного предмета (К = П + С + Д + В).

Рівень кваліфікації вчителів

  • Рівень кваліфікації =
  • (2∙К1 + 5∙К2 + 8∙К3 + 11∙К4)/К, де
  • К1 – кількість учителів кваліфікаційної категорії «Спеціаліст»;
  • К2 – кількість учителів кваліфікаційної категорії «Спеціаліст ІІ категорії»;
  • К3 – кількість учителів кваліфікаційної категорії «Спеціаліст І категорії»;
  • К4 – кількість учителів кваліфікаційної категорії «Спеціаліст вищої категорії»;
  • К – кількість учителів (К = К1 + К2 + К3 + К4).
  • ЗНЗ
  • Рівень кваліфікації вчителів
  • Рівень навчальних досягнень учнів
  • 1.
  • 7,50
  • 8,11
  • 2.
  • 6,08
  • 7,46
  • 3.
  • 7,17
  • 7,61

Інтерпретація результатів

  • Рівень навчальних досягнень учнів
  • І
  • ІІ
  • ІІІ
  • ІV

Інтерпретація результатів

  • Розміщення точок у І квадранті означає відповідність достатнього чи високого рівня навчальних досягнень учнів умовно достатньому чи високому рівню кваліфікації вчителів,
  • у ІІ квадранті – відповідність достатнього чи високого рівня навчальних досягнень учнів умовно середньому чи низькому рівню кваліфікації вчителів,

Інтерпретація результатів

  • у ІІІ квадранті – відповідність середнього чи початкового рівня навчальних досягнень учнів умовно середньому чи низькому рівню кваліфікації вчителів,
  • у ІV квадранті – відповідність середнього чи початкового рівня навчальних досягнень учнів умовно достатньому чи високому рівню кваліфікації вчителів.

Алгоритм дій щодо визначення рівня професійної компетентності учителя

  • 1. Діагностичне оцінювання
  • 2. Визначення рівнів компетентності:
  • - спроб і помилок;
  • - спостереження;
  • - наслідування;
  • - аналізу;
  • - розвитку;
  • - становлення;
  • - удосконалення.
  • 3. Постановка завдань. Визначення динаміки зростання професіоналізму:
  • - вираження;
  • - ствердження;
  • - вплив
  • 4. Поетапне здійснення управління процесом досягнення вищої майстерності:
  • - під керівництвом методиста;
  • - участь у методичних формах;
  • - робота у шкільному МО та РМО;
  • - курси підвищення кваліфікації;
  • - самоосвіта
  • 5. Вибір змісту
  • і форм роботи
  • 6. Організація
  • навчання учителя
  • 8. Підсумкове
  • оцінювання (творчі звіти,
  • атестація)

9. Моніторинг сформованості професійної компетентності на всіх рівнях досягнення вищої педагогічної майстерності (моніторинг професійної діяльності)

  • 9. Моніторинг сформованості професійної компетентності на всіх рівнях досягнення вищої педагогічної майстерності (моніторинг професійної діяльності)

Ефективний педагогічний досвід

  • Система роботи щодо виявлення, вивчення, узагальнення та поширення педагогічного досвіду є важливою складовою та передумовою здійснення інноваційної діяльності педагогами навчальних закладів.
  • У ході виявлення, вивчення та узагальнення ЕПД відбувається процес оцінювання педагогічної діяльності учителя та визначається її якісний рівень.

Тренінг “Створення моделі моніторингу системи виявлення, вивчення, узагальнення та поширення ефективного педагогічного досвіду”

  • Тренінг “Створення моделі моніторингу системи виявлення, вивчення, узагальнення та поширення ефективного педагогічного досвіду”

Етапи:

  • І етап – виявлення ЕПД;
  • ІІ етап – вивчення ЕПД;
  • ІІІ етап – узагальнення ЕПД;
  • IV етап – поширення ЕПД.

Завдання

  • Визначити мету та завдання етапу
  • Визначити об`єкти дослідження
  • Запропонувати перелік інструментарію для проведення дослідження
  • Визначити зміст заходів у рамках проведення моніторингу

Тренінг “Створення базової кваліметричної моделі оцінки педагогічної діяльності учителя”

Критерії оцінки діяльності вчителя

  • Перший критерій :
  • виконання державних програм у повному обсязі. Оцінюючи роботу вчителів, необхідно переконатись, що вони працювали згідно з програмою, забезпечили вивчення передбачених тем, виконання практичних, лабораторних і контрольних робіт, екскурсій.
  • Другий критерій :
  • рівень знань і розвитку учнів, ступінь їх самостійності, оволодіння навичками навчальної праці, інтелектуальними вміннями.

Третій критерій :

  • Третій критерій :
  • якість навчально-виховної роботи на уроці. Чи вчить, виховує вчитель на уроці, чи добивається він того, що саме під час уроку відбувається процес формування знань, розвиток самостійності, чи здійснюється виховання в процесі навчання?     Особливо треба приділити увагу питанням: які методи роботи застосовує вчитель, чи вміє він обирати оптимальні прийоми навчання з урахуванням навчального матеріалу і особливостей класу? Не існує універсальних методів навчання, їх нескінченна множина. Вибір правильних методів - ознака професійної майстерності.
  • Четвертий критерій :
  • диференційований підхід до учнів у процесі навчання, який забезпечує оптимальний розумовий розвиток учнів, попереджає неуспішність. Одним із способів перевірки ступеня ефективності індивідуального підходу до учнів в умовах колективної роботи з класом є вивчення системи роботи вчителя із слабими та відстаючими учням, а також з тими, хто проявляє особливий інтерес до вивчення того чи іншого предмету, роботи вчителя після уроків.

Завдання

  • Визначити основні блоки показників педагогічної діяльності вчителя, що підлягають оцінюванню
  • Визначити складові блоків показників (над окремим блоком працює окрема група)
  • Обмін думками (доповнення)
  • Ранжування блоків показників за вагомістю (здійснюється кожним з членів групи окремо)
  • Ранжування складових блоку показників (здійснюється кожним з членів групи окремо)

Кваліметрична модель оцінки педагогічної діяльності учителя

  • Кваліметрична модель оцінки педагогічної діяльності учителя


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка