Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження



Скачати 13,76 Kb.
Дата конвертації27.03.2017
Розмір13,76 Kb.

Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження;

  • Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження;
  • Етапи становлення і розвитку науки:
    • Пранаука;
    • Античність;
    • Наука середньовіччя;
    • Класична наука;
    • Некласична наука;
    • Постнекласична наука.

Знання потрібне людині для орієнтації в навколишньому світі, для пояснення і передбачення подій, для планування і реалізації одержання нових знань;

  • Знання потрібне людині для орієнтації в навколишньому світі, для пояснення і передбачення подій, для планування і реалізації одержання нових знань;
  • Знання - перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відображення у свідомості людини;
  • Процес руху людської думки від незнання до знання називається пізнанням;
  • Наукове пізнання - це дослідження, яке характерне своїми особливими цілями, завданнями, методами отримання і перевірки нових знань з метою оволодіти силами природи, пізнати закони розвитку суспільства і поставити їх на службу, впливати на хід історичних подій;
  • Наукове пізнання спрямоване на досягнення істинних знань, які правильно відображають дійсність
  • Відносне знання:
  • правильне відображення дійсності, яке відрізняється деяким неповним збігом образу з об'єктом.
  • Абсолютне знання:
  • повне відтворення узагальнених уявлень про об'єкт, що забезпечує абсолютний збіг образу з об'єктом.
  • Базове знання:
  • знання структурних зв'язків та закономірностей розвитку соціальних процесів та явищ
  • Наукове дослідження - цілеспрямоване пізнання, результатом якого виступають система понять, законів і теорій.
  • Мета наукового дослідження - визначення конкретного об'єкта і всебічне, достовірне вивчення його структури, характеристик, зв'язків на основі наукових принципів і методів пізнання, впрова­дження у виробництво корисних результатів.
  • Фундаментальні дослідження - наукова теоретична та/або експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв'язку природи, суспільства, людини.
  • Прикладні наукові дослідження - наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття та використання знань для практичних цілей.

В історичному розвитку науки виділяють такі етапи:

  • В історичному розвитку науки виділяють такі етапи:
  • пранауки;
  • античності;
  • наука середньовіччя;
  • класична наука;
  • некласична наука;
  • постнекласична наука.
  • Психологія як наука про душу
  • Наявністю душі намагалися пояснити всі незрозумілі явища в житті людини;
  • Психологія як наука про свідомість
  • XVIIст.: у зв'язку з розвитком природничих наук здатність думати, відчувати, бажати назвали свідомістю.
  • Психологія як наука про поведінку
  • ХХст.: задачі психології – спостереження за поведінкою, вчинками, реакціями людини.
  • Психологія як наука про психіку
  • Основою сучасної психології є закономірне осмислення теорії відображення.
  • Період пранауки
  • Наука ототожнювалась з філософією, а характер наукової діяльності того часу можна передати словами "любов до мудрості".
  • Період античності
  • Створена Антична наука не поділялася на окремі сфери і мала риси натурфілософії. Предметом вивчення якої була вся природа в цілому.
  • Період середньовіччя
  • Наукові дослідження нерідко проводилися у монастирях, що благословлялись церквою, одночасно інквізиція вела жорстоку боротьбу з вченими, що замірялися на релігійну доктрину і авторитет церкви.
  • Період класичної науки;
  • Перша наукова революція
  • (XVII - XVIII ст.).
  • Характеризується нагромадженням значного фактичного матеріалу про природу, отриманого експериментальними дослідженнями + відкриттями в фізиці, хімії, механіці, математиці, біології, астрономії…
  • Період некласичної науки;
  • Друга наукова революція (кінець XIX; початок XX ст.)
  • Революційні зміни у різних галузях знання; фізика переступила поріг мікросвіту.
  • Період посткласичної науки;
  • Третя наукова революція (середина XX ст.; сьогодення)
  • Предметом дослідження стає мегасвіт. Наука починає набувати космічного характеру.Обєкти вивчення характеризуються наявністю людського фактору.

Радикальні якісні зрушення в розвитку науки визначені як наукові революції

  • Особливості наукової революції:
  • Яскравий творчий характер;
  • Нове тлумачення раніше здобутих знань;
  • Бурхливий розвиток фізико-математичних наук;
  • Поява протягом 3 поколінь великої кількості талановитих осіб.
  • Наукові революції:
  • Перша наукова революція (17-18ст);
  • Друга наукова революція
  • (19 -20ст);
  • Третя наукова революція (середина 20ст - сьогодення).
  • Акумуляція:
  • Відображає особливість розвитку науки, що означає узагальнення фактів, поступовий приріст знання, спадкоємний зв'язок між різними коріннями знань у становленні конкретної теорії, а також нагромадження і збереження знань базового характеру в розвитку концепції.
  • Революційний характер розвитку науки:
  • Революційність розвитку науки обумовлюється науковими революціями, що відбуваються в системі наукового пізнання. Під науковою революцією розуміють такий стан у розвитку науки, який пов'язаний зломом фундаментальних понять і уявлень, методів і теоретичних ідей, з формулюванням нових концепцій, що радикально перетворюють уявлення людини про світ і відкривають новий світ наукових проблем.
  • Конкуренція науково-дослідних програм:
  • Вчені під дослідною програмою розуміють ту дійсність, що підлягає вивченню, а також ті методи, що можуть бути використані.

Висновки:

  • зародившись у стародавньому світі у зв'язку з потребами суспільної практики, почавши створюватись у XVI-XVII століттях, в ході свого історичного розвитку наука перетворилась у продуктивну силу і найважливіший соціальний інститут, який суттєво впливає на всі сфери життя суспільства.
  • Сучасна наука становить важливу складову частину науково-технічної революції.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка