Суть та поняття продуктивного навчання. Структура продуктивного уроку з математики Приймак Т. Ф



Дата конвертації25.12.2016
Розмір69 Kb.
  • Суть та поняття продуктивного навчання. Структура продуктивного уроку з математики
  • Приймак Т.Ф.
  • вчитель математики і фізики
  • Оситнязької ЗШ
  • І-ІІІ ступенів
  • На даному етапі розвитку української школи їй більше за інші підійде технологія, що:
  • ґрунтується на сучасних досягненнях науки;
  • узгоджується з традиціями української школи, враховує її кращі досягнення;
  • відповідає потребам більшості людей;
  • відповідає нашим сучасним і найближчим можливостям;
  • допускає зміни, варіації, нарощування, оптимізацію;
  • відповідає нашим цілям і завданням;
  • гарантує одержання педагогічного продукту заданої кілько сті і якості.
  • Для такої технології найбільше підходить назва продуктивної. 
  • У центрі її устремлінь — учень як носій засвоєного досвіду попередніх поколінь, власник духовних і моральних цінностей, продукт своєї епохи, утворений своїми власними зусиллями і зусиллями школи за допомогою відповідної гуманної технології.
  • Продуктивна педагогічна технологія (ППТ) — це квінтесенція наукових досягнень, досвіду, традицій і можливостей.
  • Продуктивна педагогічна технологія стоїть
  • на двох китах:
  • Знання умов, законів і факторів, якими забезпечується
  • приріст продукту.
  • Уміння педагога правильно їх ураховувати і спиратися
  • на їхній вплив.
  • Розуміння причин, що визначають продуктивність навчально-виховного процесу, можна назвати серцевиною професійної компетентності педагога, а уміння виявляти їх і передбачати комплексну взаємодію у майбутньому процесі – вершиною педагогічної майстерності.
  • Фактори, що визначають формування продуктів навчально-виховного процесу:
  • Навчальний матеріал;
  • Організаційно-педагогічний вплив;
  • Характеристики учнів;
  • Час.
  • Організація навчально-виховного процесу:
  • Формування міцних знань, умінь;
  • Виховання дієвих способів мислення,
  • використання набутих знань;
  • Задоволення потреб особистості.
  • Усі діти різні. Але механізми формування вмінь - однакові
  • Переваги технології продуктивного навчання:
  • Це технологія керована. Шляхом варіювання обсягу й інтенсивності компонентів, від яких залежить кінцевий успіх, можна одержати продукт будь-якої кількості і якості в обумовлених межах. Технологія виключає запитання — який буде результат. Він обов'язково буде в запланованому обсязі і на запроектованому рівні.
  • Це технологія універсальнаВона однаково придатна для формування як загального продукту педагогічного процесу, так і для досягнення запланованого ефекту в кожній його частині — навчанні, розвитку, вихованні. Що ми висунемо на передній план, визнаємо пріоритетним. Схема досягнення успіху у всіх випадках залишається незмінною.
  • Це технологія наукова. Результат досягається тільки на основі відомих у науці знань. Ніяких допущень, натяжок, невизначенос-тей, умовностей типу «якби...». В основу її покладено те, що гарантує наука у визначених умовах;
  • Це технологія посильна для будь-якого педагога. Від нього вимагається лише добросовісне виконання свого професійного обов'язку без подвижництва, надриву, творчості.
  • Це технологія масоваВона однаково придатна для усіх класів і усіх
  • типів навчально-виховних закладів. І в дитячому саду, у школі і ВНЗ процес
  • має бути організований за загальною схемою продуктивного навчання.
  • Переваги технології продуктивного навчання:
  • Це технологія ощадлива. На відміну від екзотичних схем, що вимагають спеціального і нерідко дорогого устаткування, технологія проектується на скромний ґрунт українських освітніх реалій. Нові засоби, коли вони з'являються і застосовуються, лише прискорюють і полегшують шлях досягнення запроектованої ефективності.
  • Це технологія сумісна з новими ідеями та реаліями. Кожній людині — максимум корисних знань у якомога коротші строки і за помірну платню
  • Це технологія оптимальнаТака, що допускає безперервне вдосконалення з урахуванням нових умов. Відкритість її для оптимізації — основна властивість технології. Кожен її елемент допускає удосконалення і раціоналізацію. Інші технології запрограмовані на тверді схеми і не допускають змін. Якщо розвиток технології неможливий, її варто відкинути як безперспективну.
  • Це технологія звична. Вона в сутності не змінює способів вирішення шкільних завдань. Головна відмінність її в тому, що технологія буквально «витягує» вчителя на більш високий рівень праці «за наукою», не дозволяє йому ігнорувати знання і досвід. Нічого надскладного немає: вивчи, розберися, від чого залежить продуктивність, постійно контролюй ці фактори, «набий руку», доведи до автоматизму. Усе!
  • Переваги технології продуктивного навчання:
  • Це технологія наукомістка. Вітчизняна наука, що ґрунтується на нових досягненнях, передова практика, творчість новаторів живлять її.
  • Це технологія вітчизняна. Не німці нам її показали і не англійці.
  • Це технологія реальна. Не модна, не швидкоплинна, не розрахована на те, щоб подивувати. Буденна. Для нормальної праці в нормальній школі з нормальними дітьми.
  • Це технологія доступна і зрозуміла. Є побоювання, що саме простота зашкодить нам звернути на неї свої погляди. Ми розучилися діяти за простими і ясними схемами. Подавай нам щось надприродне, екзотичне. Побільше незрозумілого — публіка це любить. У результаті маємо те, що маємо: чим більше напускаємо туману, тим важче орієнтуємось у ситуації, тим гірше вчимо і виховуємо. Якщо не зупинимось у своїй впертості, то кращих результатів нам не бачити ніколи
  • Переваги технології
  • продуктивного навчання:
  • Ще одна з безсумнівних переваг продуктивної педагогічної технології в тому, що вона допускає поєднання з іншими технологіями або їх елементами. Цим забезпечується її універсальність, застосовність у всіх типах навчально-виховних закладів у якості базової, основоположної, на якій монтуються спеціальні (профільні) технологічні рішення. На основі ППТ здійснюється всебічний і гармонійний розвиток особистості (базисний компонент), а за допомогою інших спеціальних технологій розвиваються потрібні якості відповідно до проголошених цілей.
  • Продуктивна педагогічна технологія — це технологія варіативнащо допускає багато видозмін. Досить, наприклад, змінити вид навчання в даній технології і увести всі належні новому виду зміни, щоб виявитися вже в іншій площині, з іншими правилами гри, іншими композиціями педагогічного процесу, іншими результатами. Але технологія залишиться тією ж самою. Якщо виходити з наявності шести головних видів навчання і виховання, трьох десятків методів, семи основних організаційних форм, двох десятків засобів, трьох типів стосунків і чотирьох базисних моделей керування, то кількість тільки головних модифікацій перевищить сотні варіантів. У виборі оптимального і буде полягати творчість педагога.
  • Продуктивне навчання – це процесс освіти, метою якого є розвиток особистості в співтоваристві, також удосконалення самого товариства.
  • Цей процесс спрямований на успішність у діяльності, орієнтований на продукт, та осмислення цієї діяльності в групі учнів за підтримки педагогів у реальній життєвій ситуації
  • Продуктивна технологія виділяє головне, дає потрібне, програмує успіх і гарантує якість. Гарантований успіх незалежного тестування, до якого перейшла наша школа під тиском ринкових відносин, забезпечує лише технологія продуктивного навчання.
  • Продуктивне навчання спрямоване на набуття життєвих умінь, що ініціюють особистісне зростання та індивідуальний розвиток, міжособистісне спілкування та взаємодію, а також самовизначення його учасників, що є одним з ключових моментів під час вивчення математики.
  • Цілями продуктивного навчання є:  - створення комплексу оптимальних умов для розвитку особистості учня;  - створення умов для розумової діяльності; - створення у навчально-виховному процесі цілісної системи знань, умінь, навичок;  - міжсуб'єктивні, партнерські взаємини педагога і учня;  - набуття учнями життєвих умінь, що ініціюють особистісне зростання та  індивідуальний розвиток, міжособистісне спілкування, взаємодію та  самовизначення;  - отримання конкретного продукту в результаті самостійної предметної роботи.
  • Щоб дійсно був результат і був він ефективним, необхідна більша інтеграція теоретичного навчання в практичний досвід.
  • Основними умовами ефективного навчання
  • в системі продуктивного навчання є:
  • Мотивація до навчання.
  • Сприятливе, комфортне середовище.
  • Застосування методів, що відповідають різним стилям і способам навчання.
  • Використання суб’єктивного досвіду.
  • Створення ситуації успіху.
  • Наявність контролю над процесом навчання.
  • Можливості випробування нових знань на прак­тиці та використання набутих знань.
  • Достатній час на засвоєння нових знань і вмінь.
  • Можливість побачити використання набутих знань та вмінь на практиці.
  • В основі продуктивного навчання лежать інтерактивні технології.
  • Саме вони допомагають дитині реалізувати свій потенціал, дають можливість працювати відповідно до своїх здібностей, в оптимальному темпі, сприяють виявленню індивідуальності, розвитку самосвідомості, підвищенню самооцінки та самоствердженню, що є важливим як для талановитого, та і для слабкого учня.
  • У процесі групової та парної роботи в учнів розвивається бажання до творчої продуктивної праці, учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів та мотивують власну поведінку, відпрацьовують найбільш наближені до життєвих ситуацій моделі поведінки, необхідні для успішного використання у майбутньому.
  • Продуктивне навчання спрямоване 
  • на організацію навчальних занять, які сприяють створенню під керівництвом учителя проблемних ситуацій, й активну самостійну діяльність учнів з їх вирішення, у результаті чого відбувається розвиток розумових здібностей особистості та творче
  • оволодіння знаннями, навичками, уміннями. Пізнавальна самостійність учнів у навчанні
  • визнається й визначається як готовність особистості
  • до оволодіння знаннями своїми силами. А
  • пізнавальна активність полягає в тому, що учень, аналізуючи, порівнюючи, синтезуючи, узагальнюючи та конкретизуючи фактичний матеріал, сам шукає та одержує нову інформацію. Розумовий процес — складний процес, який, як правило, починається з виникненням проблеми. Але не всякий пошук пов'язаний із виникненням проблеми. Якщо вчитель
  • дає завдання, указавши, як його виконати, то навіть самостійний пошук не буде рішенням проблеми.
  • Освітні цілі в продуктивному навчанні отримання конкретного продукту в результаті самостійної предметної діяльності учня згідно із загальними вимогами навчання.
  • Продуктивне навчання націлене на набуття учнями життєвих умінь і навичок, ініціює особистісне зростання та індивідуальний розвиток, міжособистісний розвиток і взаємодію, самовизначення та самореалізацію. Як освітній процес продуктивне навчання реалізується в рамках індивідуального шляху, що являє собою послідовність кроків, де кожний крок має певний результат, оскільки є продуктивно орієнтованою діяльністю в реальних життєвих ситуаціях. Принцип продуктивності дає освіті можливість бути не просто особистісно орієнтованою, а стати повною мірою індивідуальною. Продуктивною, на нашу думку, в сучасній педагогіці є концепція формування життєвої компетенції.
  • Продуктивне навчання це розвиток не тільки учня, але і зміст його освіти, який пов’язується в ході активної діяльності самого учня. Учень стає суб’єктом, конструктором і продуктом своєї особистої освіти. Головна особливість подібного навчання – створення учнями (і викладачами) особистісної освітньої продукції: інтелектуальних відкриттів – винаходів і конструкцій, віршів, задач, гіпотез, правил, досліджень, поробок, творів, проектів і т.д. Поняття продуктивного навчання включає в себе формування ділової активності, яка означає більше, ніж просто високий рівень професійності. Навички ділової активності допоможуть молодій людині адаптуватися до змін на ринку праці. Ми маємо виховувати суб’єкта господарських відносин – споживача, власника, господаря, який орієнтується в суті мікроекономічних подій, вміє ухвалювати грамотні й обґрунтовані рішення під час розгляду питань, пов’язаних з підприємницькою діяльністю. Потрібно розвивати потреби в самопізнанні, адекватній оцінці своєї готовності до різних видів підприємницької діяльності в соціально-економічних умовах ринку, де відбуваються динамічні зміни
  • Продуктивне навчання, на відміну від шкільного вивчення предметів, розуміється як таке, що забезпечує реальний зв'язок освіти з життям, таке, що відкриває перспективу молодим людям за допомогою своїх знань і умінь знайти роботу, домогтися успіху в житті. Продуктивне виховання іноді розуміється і як присвоєння особистістю продуктів людської культури. Але насамперед, — це затребувані людиною знання, уміння, її кваліфікація і професіоналізм як основні передумови забезпеченого життя
  • Логіка продуктивного підходу така: спершу — повний опис продукту без усяких цілей, завдань, способів досягнення. Відповідаємо на запитання: що нам треба? Якщо цей опис приймається в цілому, настає другий етап: повна розробка стратегії і тактики формування замовленого продукту — розгляд конкретних кроків, їхніх цілей і завдань, щоб було зрозуміло, що і в якому обсязі робити на кожному кроці. Відповідаємо на запитання: як цього можна досягнути? Далі йде опрацювання конкретних деталей звідповіддю на запитання: що для цього необхідно? При цьому, природно, необхідно знати, як ітиме формування заданих якостей, для чого вводяться постійний моніторинг і поетапна діагностика.
  • Ми не ставимо завдань, а лише задаємо бажану якість учня. Не ставимо завдань типу — формувати уміння вчитися. Це уміння, сформоване на заданому рівні, ми закладаємо в опис продукту. Визначили його обсяг, рівень. Далі тільки рух — що, як, коли, де будемо робити. Педагогічний процес стає прозорим і цілеспрямованим.
  • Бо для цього ми:
  • Визначили продукт, його обсяг і якість
  • Розклали його на складові частини
  • Розклали на частини і процес формування продукту
  • Визначили порядок нарощування якості — що на чому ґрун тується, що з чого випливає, що за чим буде формуватися
  • Визначили, скільки часу забере кожен етап
  • Підрахували витрати, збалансували бажане і можливе
  • Оптимізували продукт і процес, тобто привели у найкращу відповідність потреби і можливості.
  • Урок головна ланка продуктивного навчально-виховного процесу – виходить на технологічний рівень, набуває інструментального характеру, вибудовується і функціонує не за логікою праці з непевними наслідками, а за логікою технологічного розрахунку із заздалегідь відомими і гарантованими результатами.
  • Урок – заданий обсяг роботи.
  • Виконати урок – означає зробити справу, а не “відсидіти” належний час.
  • Основні модулі блоку уроків продуктивної педагогічної технології
  • Модуль вступного повторення;
  • Модуль вивчення нового матеріалу (презентації);
  • Модулі практики;
  • Модулі: спостереження, діагностики і контролю;.
  • Модуль домашньої роботи;
  • Модуль узагальнення вивчених знань;
  • Модуль контролю;
  • Модуль корекції.
  • Модуль вступного повторення (орієнтації, актуалізації)
  • Провідна роль закріплена за вчителем, тому що тільки він знає, які з раніше вивчених знань будуть потрібні для введення нового матеріалу.
  • Завдання школярів – активно мислити, діяти. Для визначення рівня попередньої підготовленості учнів учитель використовує бесіди, тестування, задачі і вправи на вивчення залишкових знань, умінь.
  • Педагог ставить лише питання, що стосуються теми. Відповідаючи на них, школярі відновлюють у пам'яті все необхідне.
  • Модуль вивчення нового матеріалу (презентації)
  • Хоч для даного модуля найкраща підійшла б лекція, де можна компактно представити учням повний зміст матеріалу, та дидактичні одиниці виділити не завжди можна, тому що сенс збільшення полягає не в кількості (за обсягом), а в якості (за зв'язками у навчальному матеріалі). Та й середні класи ще не підготовлені до не завжди підготовлені до лекцій. Вони ще не вміють виділяти головне, не розуміють логічних наголосів та інтонацій, не можуть правильно конспектувати, - то ж немає причин відмовлятися від бесід, пояснень. У старших класах зручно використовувати практичні, лабораторні заняття та семінари. Саме остання форма організації роботи надає кращі можливості для вирішення визначених завдань.
  • Модулі практики
  • Призначені для розвитку і закріплення вмінь і навичок. Спершу здійснюється пропедевтична (діагностична) практика. Після презентації навчального матеріалу розпочинається практика на прикладах під керуванням педагога, потім – самостійна практика – можливість попрацювати самостійно, але в присутності вчителя. Далі за схемою процес розвивається до незалежної практики і завершується значним обсягом домашньої практики. Можуть використовуватися групові і мікрогрупові практикуми, робота в парах, коли закріплення навичок проходить через спілкування і взаємодопомогу учнів. Використовуються переваги взаємонавчання, кооперування, але згодом практична робота все більше індивідуалізується.
  • Модулі спостереження, діагностики і контролю
  • Слугують для організації і підтримування безперервного зворотного зв'язку, одержання своєчасної інформації про успішність просування у навчанні кожного учня. У всіх модулях блоку уроків обов'язково проводяться вимірювання, зрізи знань. Фіксуються в усіх можливих формах. Використовуються оперативно і гнучко. Прекрасні можливості для постійного моніторингу за просуванням у навчанні кожного школяра створює класний комп'ютер. Досьє на кожного учня, до якого тільки він та вчитель має доступ, - правильний спосіб побудови сучасних класних відносин.
  • Модуль домашньої роботи;
  • Навчання з домашніми завданнями підвищує ефективність навчання на 30%, щоденна перевірка домашньої роботи на початку уроку додає ще 50% приросту ефективності. З цієї причини в продуктивній технології вводиться пропедевтична практика, що в основних рисах зводиться до виконання завдань, аналогічних домашнім. Якщо учень демонструє високу якість практики, то виконання ним домашнього завдання можна не перевіряти. Доцільно взяти на озброєння принцип випереджувальних домашніх завдань. Краще задавати повний обсяг домашніх завдань відразу на цілий блок уроків з теми, розділу чи навіть повного курсу на самому його початку. Треба вчитися диференціювати домашню самостійну роботу. Дуже необхідно її розраховувати, обгрунтовувати, оптимізувати.
  • Модуль узагальнення вивчених знань
  • Це ні що інше, як узагальнююче повторення, необхідне для встановлення загальних зв'язків у матеріалі, що дозволяє учням побачити всю тему (розділ) у цілому. Добре відомі й основні форми організації узагальнюючого повторення – уроки, підсумкові творчі роботи учнів, консультації, семінари, колоквіуми. Продуктивна педагогічна технологія неможлива без узагальнюючих уроків.
  • Модулі контролю
  • Не мають особливих відмінностей, хіба що контроль тяжіє до використання об'єктивних способів. Це, насамперед, письмове тестування в усіх його різноманітних формах і видах. Комп'ютерна підтримка дуже бажана. Пропонується достатня кількість завдань (не менше 10). Серед них два - три завдання початкового рівня, чотири - п'ять завдань середнього рівня, два - три завдання достатнього рівня і одне - два завдання високого рівня. Завдання виконуються одне за одним від першого до останнього. Можливість вибору завдань за рівнем домагань не передбачається.
  • Оцінка, отримана в результаті контролю, відбиває досягнутий учнем рівень і більше не переглядається. При виставленні підсумкових враховуються і оцінки від кожного блоку уроків.
  • Модуль корекції
  • Йде після модуля контролю. Під час корекції учні можуть об'єднатися в підгрупи і шукати помилки спільно. Самостійне виправлення помилок для учня корисніше, ніж учительське. Корекція вимагає диференційованого підходу. Учні, які одержали вищі бали, продовжують вирішувати завдання підвищеної складності, нестандартні завдання, або допомагають товаришам відшукати, збагнути і самостійно виправити помилки, пояснюють їхні причини.
  • Продуктивний урок відрізняється:
  • Скерованістю на всебічний гармонійний розвиток у поєднанні з наданням можливостей самореалізації кожному учневі з урахуванням його можливостей,
  • інтересів та життєвих планів;
  • Науковим обгрунтуванням стратегії і тактики керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання;
  • Напруженою, посильною, добре організованою і результативною пізнавальною роботою всіх учнів;
  • Ретельною діагностикою причин, що впливають на якість занять, прогнозуванням ходу і результатів навчально-виховного процесу, вибором на цій основі раціональної технології досягнення запроектованого продукту;
  • Помірковано творчим підходом до вирішення конкретних завдань відповідно до наявних умов і можливостей;
  • Обгрунтованим вибором, доцільним застосуванням необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів;
  • Співробітництвом вчителів з учнями, індивідуальним і диференційованим підходами з урахуванням реальних можливостей кожного учня, проектуванням на кожен урок конкретних зрушень для кожного учня, ретельною діагностикою, контролюванням і коригуванням досягнень;
  • Ефективним використанням кожної робочої хвилини навчального заняття;
  • Атмосферою демократизму, змагання, діловитості, стимулювання, відповідальності всіх учасників навчально-виховного процесу за результати загальної роботи.
  • Структура продуктивного уроку
  • 1.Пропедевтична практика
  • 2.Орієнтація
  • 3. Презентація нових знань, умінь
  • 4. Практика на прикладах
  • 5. Керована практика
  • 6. Незалежна практика
  • 7. Домашня практика
  • Структура продуктивного уроку
  • 1.Пропедевтична практика:
  • структура:
  • - Перевірка домашнього завдання;
  • Повторення пройденого;
  • Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання;
  • Підготовка учнів до тестування.
  • Уже на першій хвилині уроку педагог пропонує короткострокове завдання (тест, диктант, будь-який вид фронтальної практичної роботи), яке можна дуже швидко перевірити і яке засвідчить, чи можна переходити до вивчення нового матеріалу, формуванню нових умінь.
  • Індивідуальне опитування не проводиться.
  • Продуктивна освіта не можлива без повного розуміння знань.
  • Структура продуктивного уроку
  • 2.Орієнтація:
  • Задаються межі, умови, характеристики
  • навчального матеріалу, що буде вивчатися.
  • Чітко роз'яснюються сподівання, викладається
  • мета, визначається обсяг і структура майбутньої
  • роботи, способи фіксації та оцінювання результатів.
  • структура:
  • - Коротка характеристика змісту, зв'язків між новими і вивченими знаннями, уміннями;
  • Пояснення (якщо треба) порядку вивчення нового:
  • з яких частин буде складатися освоєння нового змісту,
  • яка роль учнів при розгляді кожної з його частин.
  • Завдання етапу:
  • Домогтися усвідомлення наступних кроків у формуванні нових знань, умінь;
  • Забезпечити наступність і послідовність вивчення матеріалу, формування системи знань, умінь.
  • Орієнтовний етап заняття можна розширити й об'єднати його з пропедевтичною практикою.
  • Тоді він набуває гнучкої структури, як наприклад:
  • Вступні вправи, мета яких актуалізувати опорні знання, уміння, особистий досвід учнів,
  • що будуть необхідні при вивченні нового матеріалу;
  • Проективні творчі вправи, що виходять за межі вивченого та вимагають самостійного пошуку нових знань для вирішення поставлених завдань.
  • 3. Презентація нових знань, умінь
  • Структура продуктивного уроку
  • Учитель пояснює, показує, демонструє, ілюструє, наводить приклади. Основним методом цього етапу уроку є пояснювально-ілюстративний. Єдиний недолік цього методу – пасивність учнів. Максимальний час презентації – 15 хвилин. За цей час матеріал подається тричі: перший виклад – найбільш повний – 8-9 хвилин; вдруге – повторити найбільш важливі поняття і зв'язки між ними – 4-5 хвилин; для третього – відібрати лише найголовніші поняття і здійснити виклад за 2-3 хвилини. Кожен крок обов'язково ілюструється прикладами. При поясненні матеріал розбивається на малі частини (блоки, порції, кроки) і вивчається поступово “крок за кроком”. Наводиться достатня кількість прикладів, практикується кількаразове повернення до найбільш складних моментів. На цьому етапі кожен учень складає власний опорний конспект вивченого матеріалу (не просто пасивно слухає вчителя, а створює власну символічну карту, що слугуватиме йому опорою при відтворенні матеріалу)
  • 4. Практика на прикладах
  • Структура продуктивного уроку
  • Поетапне зміцнення вивченого шляхом самостійного виконання завдань. Перші практичні завдання обов'язково виконуються під орудою вчителя. Треба домогтися, щоб безпомилково були виконані саме перші дії, адже від цього залежить успішність наступної пізнавальної діяльності.
  • Пропонуючи практичні завдання, учитель з'ясовує:
  • Чи можуть всі учні безпомилково пригадати і визначити всі поняття, терміни, про які йшла мова під час презентації;
  • Чи можуть вони пригадати алгоритм формування нового вміння, визначити, скільки, яких кроків і в якій послідовності входить до нового вміння.
  • Основними завданнями практичних вправ буде назвати, порівняти, дослідити, визначити, виділити, співставити і т.п.
  • Приступаючи до практики на прикладах, педагог спершу розбирає з учнями один типовий приклад. Далі приклади виконуються самими учнями. Практика на прикладах може здійснюватися фронтально всім класом, а може проводитись у підгрупах, трійках і парах. Важлива підтримка зворотного зв'язку.
  • 5. Керована практика
  • Структура продуктивного уроку
  • У продуктивній технології доцільно переходити до виконання самостійних практичних завдань тільки тоді, коли точність відтворення (оволодіння навичкою) у класі досягає не менше 80% (або всі учні виконують 80% вправ безпомилково, або 80% учнів виконує безпомилково всі вправи). Моніторинг і поточне тестування допомагають визначити цю межу. Цього досягають на етапі керованої практики – проводиться під керівництвом учителя, що діє як індивідуальний помічник, фасилітатор, надаючи допомогу тим, хто її потребує. На початку практики вчитель ще раз веде інструктаж щодо виконання завдань. Рівень діяльності, що пропонується учням, має відповідати рівневі їх підготовленості.
  • Рівні самостійної діяльності:
  • Відтворювальна діяльність, що зводиться до копіювання дій;
  • Репродуктивна діяльність, що зводиться до повторення дій. Може бути як усвідомленою, так і неусвідомленою;
  • Продуктивна діяльність – усвідомлене та самостійне виконання дій;
  • Творча діяльність, що передбачає самостійне перенесення набутих знань, умінь на нові обєкти, процеси, галузі знань.
  • 6. Незалежна практика
  • Структура продуктивного уроку
  • Вона розпочинається тоді, коли учні досягають рівня точності виконання завдання не нижчого 85-90% на попередньому етапі керованої практики. Мета незалежної практики полягає в тому, щоб закріпити нове знання, забезпечити його запам'ятовування на тривалий період часу. Під час незалежної практики учні виконують практичні вправи без допомоги вчителя. Роль педагога – своєчасна перевірка та коригування робіт учнів. За результатами визначається лише необхідність у допомозі та додаткових заняттях для тих учнів, які цього потребують. На продуктивному уроці учні самостійно працюють 50-70% часу. Відволікатися ніколи!
  • Стрижень продуктивного уроку практичні заняття з високим рівнем і якістю педагогічної підтримки з боку вчителя і однокласників.
  • Підвищенню самостійної роботи сприяють:
  • Багаторазове відточування, “шліфування” вмінь і навичок;
  • Збільшення тривалості виконання практичних завдань;
  • Інтенсивне спостереження за роботою кожного учня;
  • Рівномірний розподіл практичних вправ на весь період навчання;
  • Невелика тривалість проміжків між практичними вправами.
  • 7. Домашня практика
  • Структура продуктивного уроку
  • Учитель визначає обсяг оптимальної роботи, необхідної для безумовного закріплення вивченого й набування міцних навичок. Цілі досягаються не перевантаженням, збільшенням обсягу вправ, а системою – перспективою подальшого підвищення міцності навичок шляхом розгляду вивченого в контексті подальшого вивчення нових знань. Особливістю цього етапу продуктивного уроку є те, що виконання домашнього завдання розпочинається в класі, тобто відноситься до незавершеної дії, яка чекає свого продовження. Тому продуктивний урок завершується не за дзвоником, а тоді, коли учень сам згортає роботу над виконанням свого завдання.
  • Не знаючи точного продукту, неможливо розробити технологію його отримання
  • Метод емпатії (перевтілення);
  • Метод змістовного (смислового) бачення;
  • Метод евристичного спостереження;
  • Метод фактів;
  • Метод досліджень;
  • Метод конструювання понять, правил, теорій;
  • Метод гіпотез;
  • Метод прогнозування;
  • Метод помилок
  • Метод «мозкового штурму»;
  • Метод емпатії;
  • Педагогічні методи учня;
  • Метод придумування;
  • Метод «Якби…»;
  • Метод аглютинації;
  • Метод гіперболізації;
  • Метод планування;
  • Метод створення освітніх програм;
  • Метод нормотворчості;
  • Метод контролю;
  • Метод рефлексії;
  • Метод взаємонавчання;
  • Метод рецензії
  • Підготовка до уроку
  • Технологія двоелементної підготовки:
  • Учитель має постійну робочу книгу з усіма матеріалами, що стосуються змісту навчання (стислий зміст кожної теми, алгоритми викладу, формулювання, пояснення термінів, задачі і т.д.);
  • Створюється робочий план на сьогоднішній урок (план – сторінка стандартного аркуша паперу, де подані всі необхідні для успішного управління пізнавальною діяльністю учнів відомості).
  • План уроку насамперед ураховує можливості учнів.
  • План має бути простим і наочним.
  • Стадії підготовки уроку:
  • Проектування. Постановка мети, визначення обсягу продукту, конкретизація і коригування навчальних завдань.
  • Діагностування. Визначення об'єктивних умов навчально-виховного процесу, аналіз причин, від яких залежить продуктивність заняття.
  • Прогнозування. Одержання прогнозу досягнень учнів у наявних умовах й оцінка ефективності уроку.
  • Програмування. Складання плану (програми) керування навчально-виховною діяльністю учнів на уроці на підставі діагнозу і прогнозу, проектування заняття відповідно до наявних умов і можливостей.
  • Продуктивний урок
  • Продуктивне навчання вибудовується в такий спосіб, щоб збуджувати та підтримувати постійну мотивацію за допомогою оптимального темпу роботи, постійних досягнень. Через конструктивний і позитивний зворотний зв’язок, спираючись на почуття успіху, такий вид навчально-виховної діяльності дозволяє істотно підвищувати самооцінку учнів. Продуктивне мислення грунтується на свідомо вихованій увазі й старанності, ці якості формуються як складові компоненти виховного продукту. Продуктивний урок – це висока технологія для тих, хто хоче найшвидше досягти мети. Під суворими вимогами продуктивної освіти є солідна наукова база: незаперечно доведено, що чітка скерованість та організація навчання забезпечує вищі досягнення.
  • Для продуктивного уроку обов'язковими є елементи:
  • Високий ступінь контролювання досягнень усіх учнів і кожного з них зокрема;
  • Підвищення мотивації учіння;
  • Гарантування швидкого й значного прогресу учнів;
  • Чіткий розподіл та економія часу;
  • Економія зусиль;
  • неприпустимість відволікань на все, що не відноситься
  • до завдання;
  • створення спокійного емоційного середовища;
  • Уміле керівництво працею і відпочинком учнів;
  • Захист учнів, уселення впевненості, підтримка;
  • Продуктивний урок
  • Функції вчителя (прості і доцільні):
  • Добір навчальних завдань;
  • Пред'явлення високих вимог;
  • Забезпечення дисципліни;
  • Виконання великого обсягу тренувальної праці.
  • Продуктивний урок – це практична реалізація базової моделі продуктивної технології, що передбачає:
  • Розподіл мети навчання на конкретні завдання;
  • Повне розуміння та прийняття учнями цілей, що ставляться перед ними;
  • Розподіл процесу навчання на окремі кроки за кількістю поставлених завдань;
  • Добір необхідної кількості вправ для повного засвоєння кожного кроку;
  • Застосування п'ятирівневої практики;
  • Досягнення точності виконання завдань не менше 70-90% на кожному етапі й 100% - на підсумковому;
  • Забезпечення наступності при переході до нових завдань.
  • Продуктивний педагог
  • Продуктивний учитель – це той, хто видає такий
  • “продукт” зі школи, якого потребує наше сучасне життя, прагматичний ринковий світ.
  • Продуктивний педагог знає класичну теорію, знає алгоритм (чітку систему правил роботи з учнями), прокладає стратегію успішного руху до мети, витримує вимоги технології.
  • Продуктивний педагог володіє новими науковими знаннями.
  • Продуктивний педагог – великий майстер мотивації.
  • Продуктивний педагог не пропустить нагоди познайомитися з досвідом колег, запозичити кращі методичні знахідки.
  • Учитель іде до учня від предмета, у центрі якого знання, а не навпаки. Чітка технологія співпраці вчителя й учня – то велике досягнення, а самостійна практика учня – то його вершина. Починається вона на уроці й органічно переходить у домашню практику.
  • Література
  • 1. Підласий І.П . Продуктивний урок. 2010.
  • 2. Підласий І.П . Продуктивний педагог. 2006 .
  • 3.  В.І.Садкіна. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. -  Харків:  «Основа», 2008р.
  • 4.  О.Поліщук, С. Гавриленко. Сучасний урок. // Завуч.-2008.-№33
  • 5.  Інтерактивний урок… Яким йому бути? – Із досвіду управління освіти Могилів- Подільської міської ради, методичного кабінету, Вінницька область.// Сільська школа України.-2007р.-№10
  • 6.  Л.Жумик. Сучасний урок математики.// Сільська школа України.-2007р.-№10.
  • 7.  Л.Васильєва. Алгоритм педагогічної ради.// Завуч.-2008р.-№4


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка