Світове господарство. Промисловість. Металургія, машинобудування. Хімічна, лісова, легка промисловість



Скачати 35,87 Kb.
Дата конвертації07.03.2017
Розмір35,87 Kb.

Світове господарство. Промисловість. Металургія, машинобудування. Хімічна, лісова, легка промисловість

Зміст

  • Металургія
  • Машинобудування
  • Хімічна промисловість
  • Лісова промисловість
  • Легка промисловість

Металургія

  • Металургія поєднує в собі гірничодобувну промисловість, чорну та кольорову металургію.
  • Гірничодобувна промисловість розробляє поклади руд — природної мінеральної сировини, яка містить певну частку сполук металів. Продукцією чорної металургії є чавун, сталь та їх прокат. До складу кольорової металургії належать алюмінієва, мідна, свинцево-цинкова, олов’яна, титаномагнієва промисловість та ін.

Гірничодобувна промисловість розвивається в районах покладів необхідної для металургії сировини. Цією сировиною для чорної металургії є залізні та марганцеві руди, коксівне вугілля, флюсові вапняки, вогнетривкі глини, для кольорової металургії — алюмінієві (найчастіше боксити), мідні, поліметалеві, олов’яні та інші руди.

  • Гірничодобувна промисловість розвивається в районах покладів необхідної для металургії сировини. Цією сировиною для чорної металургії є залізні та марганцеві руди, коксівне вугілля, флюсові вапняки, вогнетривкі глини, для кольорової металургії — алюмінієві (найчастіше боксити), мідні, поліметалеві, олов’яні та інші руди.
  • Найбільше залізних руд видобувають Китай, Бразилія, Австралія, Індія, Росія, Україна (шосте місце), марганце-вих руд — Україна і Габон, бокситів — Австралія, Бразилія, Гвінея, Китай, Ямайка, мідних руд — Чилі, США, Канада, Перу, Замбія, ДРК.

Чорна металургія є дуже матеріаломісткою галуззю. На 1 т чавуну витрачається близько 7 т сировини та палива. На одному підприємстві можуть поєднуватися кілька взаємозв’язаних виробництв. Такі підприємства називаються комбінатами. З огляду на це більшість підприємств чорної металургії розташовані поблизу сировини: або її повного комплексу (як у Китаї, Україні, Індії, Казахстані), або ж її окремих видів (зокрема, родовищ залізних руд у Швеції та Росії, коксівного вугілля — у Німеччині та Польщі). Якщо власної сировини мало, комбінати використовують імпортну. У такому випадку металургійні комбінати тяжіють до портів, наприклад у Японії, Республіці Кореї та Італії.

  • Чорна металургія є дуже матеріаломісткою галуззю. На 1 т чавуну витрачається близько 7 т сировини та палива. На одному підприємстві можуть поєднуватися кілька взаємозв’язаних виробництв. Такі підприємства називаються комбінатами. З огляду на це більшість підприємств чорної металургії розташовані поблизу сировини: або її повного комплексу (як у Китаї, Україні, Індії, Казахстані), або ж її окремих видів (зокрема, родовищ залізних руд у Швеції та Росії, коксівного вугілля — у Німеччині та Польщі). Якщо власної сировини мало, комбінати використовують імпортну. У такому випадку металургійні комбінати тяжіють до портів, наприклад у Японії, Республіці Кореї та Італії.

Перші позиції у світі за виплавкою сталі посідають Китай, Японія та США.

  • Перші позиції у світі за виплавкою сталі посідають Китай, Японія та США.
  • Комбінати чорної металургії України дуже потужні. Вони дають на експорт сталевий прокат, зокрема труби. Навіть у період економічної кризи Україна посідає шосте місце за обсягом виробництва продукції чорної металургії.
  • «Сталевим герцогством» називають Люксембург, у якому виплавляється найбільше сталі з розрахунку на кожного жителя — 10 т. Оскільки чорна металургія є екологічно «брудною» галуззю і, до того ж, старі родовища сировини виснажені, у високорозвинених країнах нові потужності чорної металургії майже не нарощуються. Тут удосконалюються методи виплавки сталі. Так, на заміну старому мартенівському способу, який потребує багато палива та часу, прийшли нові, економічніші та ті, що дають якісну сталь: киснево-конвертерний та електродуговий.
  • У країнах, що розвиваються, навпаки, ця галузь розширюється, набуваючи важливого значення. Зокрема, Республіка Корея та Бразилія за виплавкою сталі вже випередили Велику Британію.

Кольорова металургія в період НТР істотно обновилася. Якщо у першій половині XX ст. переважала виплавка важких металів (міді, свинцю, цинку, олова), то згодом на перші позиції вийшли легкі метали (алюміній, титан, магній), нарощується виробництво рідкісних (ітрій, лютецій, лактат) і штучних (технецій, америцій, кюрій) металів.

  • Кольорова металургія в період НТР істотно обновилася. Якщо у першій половині XX ст. переважала виплавка важких металів (міді, свинцю, цинку, олова), то згодом на перші позиції вийшли легкі метали (алюміній, титан, магній), нарощується виробництво рідкісних (ітрій, лютецій, лактат) і штучних (технецій, америцій, кюрій) металів.
  • Кількість розвинених країн, що мають кольорову металургію, зростає, оскільки вона забезпечує необхідними матеріалами точне машинобудування.
  • У країнах, що розвиваються, переважають старі та екологічно брудні галузі.

Металургія важких і легких металів відрізняється принципами розміщення підприємств.

  • Металургія важких і легких металів відрізняється принципами розміщення підприємств.
  • Виробництво важких металів дуже матеріаломістке, тому комбінати, що виплавляють мідь, свинець, цинк, олово, тяжіють до сировини, тобто до місць видобування руд.
  • Для виплавляння легких металів потрібно багато електроенергії. З огляду на це підприємства титанової та магнієвої промисловості розміщені біля джерел дешевої електроенергії. Металургія алюмінію складається з двох територіально розірваних стадій: виробництва глинозему, зорієнтованого на сировину (на 1 т глинозему йде 6 т різноманітних матеріалів), та виплавляння металевого алюмінію, наближеного до електростанцій. Тому перша стадія виробництва алюмінію, як правило, склалася в країнах, що розвиваються, а друга — у високорозвинених державах.

А л ю м і н і є в а п р о м и с л о в і с т ь є головною галуззю кольорової металургії. Алюміній нині має найширше застосування: його використовують у авіабудуванні, автомобілебудуванні, електротехніці, ракетобудуванні, створенні легких будівельних конструкцій.

  • А л ю м і н і є в а п р о м и с л о в і с т ь є головною галуззю кольорової металургії. Алюміній нині має найширше застосування: його використовують у авіабудуванні, автомобілебудуванні, електротехніці, ракетобудуванні, створенні легких будівельних конструкцій.
  • Виробництво глинозему набуло поширення в Австралії, Китаї, Бразилії, Ямайці, Росії; металевого алюмінію — у Китаї, Росії, Канаді, США, Австралії. В Україні алюмінієва промисловість також набула важливого розвитку.
  • М і д н а п р о м и с л о в і с т ь працює на рудах, 3/4 покладів яких припадає на країни, що розвиваються. Основними виробниками чорнової та рафінованої міді є Чилі, Перу, Індонезія, а також Австралія, Росія, Китай, Японія, США, Канада, Польща.
  • Свинцево-цинкова промисловість як сировину використовує поліметалеві руди. Основними виробниками цих металів є Китай, Австралія, США, Перу, Канада, Японія, Німеччина, Мексика.
  • Олов’яна промисловість найбільшого розвитку набула в Росії, Китаї, Малайзії, Болівії, ДРК.

Машинобудування

  • Машинобудування є найважливішою галуззю промисловості сучасного світу. Сучасне машинобудування стало дуже наукомістким. У високорозвинених країнах воно поглинає більш як половину всіх витрат на науково-дослідницькі роботи. Загальносвітовою тенденцією є постійне ускладнення машин.
  • Сучасне машинобудування має понад 70 різних галузей, які за своїми технічними особливостями поділяються на три групи: загальне машинобудування, транспортне машинобудування і точне машинобудування.

З а г а л ь н е м а ш и н о б у д у в а н н я є досить металомістким, тому зорієнтоване на споживача та райони чорної металургії. Його основними галузями є важке та сільськогосподарське машинобудування, а також тракторобудування та верстатобудування.

  • З а г а л ь н е м а ш и н о б у д у в а н н я є досить металомістким, тому зорієнтоване на споживача та райони чорної металургії. Його основними галузями є важке та сільськогосподарське машинобудування, а також тракторобудування та верстатобудування.
  • Т р а н с п о р т н е м а ш и н о б у д у в а н н я в наш час розвивається швидкими темпами. До нього входять автомобілебудування, суднобудування, авіаракетобудування, залізничне машинобудування. Ці галузі дуже працемісткі, тому здебільшого тяжіють до великих міст із кваліфікованими кадрами.

Автомобілебудування перетворилося на одну з найбільших галузей не лише машинобудування, а й обробної промисловості в цілому. Якщо у середині XX ст. у світі складалося майже 4 млн автомобілів щорічно, то нині — понад 50 млн. З цієї кількості 70 % припадають на легкові автомобілі, решта — на вантажні, автобуси, тролейбуси, мотоцикли тощо. Найбільше автомобілів виробляють Японія (майже 1/4 світового виробництва), Німеччини (1/6), США (близько 1/8), Франція, Південна Корея, Іспанія, Італія.

  • Автомобілебудування перетворилося на одну з найбільших галузей не лише машинобудування, а й обробної промисловості в цілому. Якщо у середині XX ст. у світі складалося майже 4 млн автомобілів щорічно, то нині — понад 50 млн. З цієї кількості 70 % припадають на легкові автомобілі, решта — на вантажні, автобуси, тролейбуси, мотоцикли тощо. Найбільше автомобілів виробляють Японія (майже 1/4 світового виробництва), Німеччини (1/6), США (близько 1/8), Франція, Південна Корея, Іспанія, Італія.

В останні десятиліття були створені автоскладальні заводи у країнах, що розвиваються: Сінгапурі, Бразилії, Мексиці, Аргентині, Південній Африці, Єгипті, на Філіппінах. Вони працюють на імпортних деталях, використовуючи дешеву робочу силу. Деякі з цих країн, наприклад Республіка Корея, налагодили виробництво власних марок автомобілів та створюють свої філії за кордоном.

  • В останні десятиліття були створені автоскладальні заводи у країнах, що розвиваються: Сінгапурі, Бразилії, Мексиці, Аргентині, Південній Африці, Єгипті, на Філіппінах. Вони працюють на імпортних деталях, використовуючи дешеву робочу силу. Деякі з цих країн, наприклад Республіка Корея, налагодили виробництво власних марок автомобілів та створюють свої філії за кордоном.

Суднобудування втратило своє колишнє значення. Після нафтової кризи 70-х pp. XX ст. виробництво танкерів значно скоротилося. Змінилися й визнані лідери у цій галузі. Велика Британія, що з початку XIX ст. і до Другої світової війни давала більш як половину морських суден світу, тепер опинилася в другому десятку. Нині майже 40 % морських суден світу дає Японія, ще 30 % — Республіка Корея, на третьому місці зі значним відривом перебуває Німеччина — менше 5 %. Судноскладальні заводи, що використовують імпортні комплектуючі, виникли у Сінгапурі, Тайвані, Бразилії, Аргентині.

  • Суднобудування втратило своє колишнє значення. Після нафтової кризи 70-х pp. XX ст. виробництво танкерів значно скоротилося. Змінилися й визнані лідери у цій галузі. Велика Британія, що з початку XIX ст. і до Другої світової війни давала більш як половину морських суден світу, тепер опинилася в другому десятку. Нині майже 40 % морських суден світу дає Японія, ще 30 % — Республіка Корея, на третьому місці зі значним відривом перебуває Німеччина — менше 5 %. Судноскладальні заводи, що використовують імпортні комплектуючі, виникли у Сінгапурі, Тайвані, Бразилії, Аргентині.
  • У період НТР великого значення набуло авіаракетобудування. Безперечними лідерами у цій галузі є США, Франція та Китай. Роль залізничного машинобудування дещо зменшується.

Т о ч н е м а ш и н о б у д у в а н н я стало надбанням другої половини XX ст. Воно надало світові новітню продукцію приладобудування, електротехніки й особливо електроніки.

  • Т о ч н е м а ш и н о б у д у в а н н я стало надбанням другої половини XX ст. Воно надало світові новітню продукцію приладобудування, електротехніки й особливо електроніки.
  • Точне машинобудування наукомістке, тому тяжіє до великих міст — наукових центрів. Якщо у 80-х pp. XX ст. найбільшу кількість побутової техніки виробляли Японія, США, Німеччина та Франція, то тепер їх потіснили азіатські нові індустріальні країни та Китай. Зокрема, світовим лідером у складанні телевізорів, радіоприймачів, годинників, пральних та швейних машин зараз є Китай.
  • Існує три головних машинобудівних регіони світу: Північна Америка (30 % світового виробництва; тут пріоритетний розвиток мають авіаракетобудування і точне машинобудування; головну роль відіграють США), Західна Європа (дає майже 30 %, в основному продукцію автомобілебудування, верстатобудування і точного машинобудування; безперечна першість тут належить Німеччині) та Східна і Південно-Східна Азія (концентрує понад 20 % світового машинобудування; тут переважають електроніка та суднобудування; осередком розвитку галузі виступає Японія; зростає роль нових індустріальних країн).

Хімічна промисловість

  • Хімічна промисловість як одна з галузей «авангардної трійки» має, подібно до машинобудування, високі темпи зростання. Головними регіонами її розвитку є високорозвинені країни. Перелічити навіть незначну частку її продукції досить важко, адже у світі використовують понад 400 тис. хімічних речовин.
  • Хімічна промисловість створює речовини, яких немає в природі. Вони є дешевшими, часто якісно кращими за натуральний аналог. Хімічна промисловість має дуже широку сировинну базу: це мінеральні ресурси (кухонна та калійна солі, самородна сірка, фосфорити, пірит, нафта, природний газ, вугілля), деревина, вода, атмосферне повітря, а також виробничі відходи. Сама хімічна промисловість є потужним забруднювачем навколишнього середовища.

До складу хімічної промисловості входять три галузі: гірничо-хімічна (яка видобуває мінеральну сировину для подальшої переробки), основна хімія (синтезує неорганічні сполуки: кислоти, соду, сажу, мінеральні добрива) та хімія органічного синтезу (основною продукцією є полімери — складні високомолекулярні сполуки, які синтезуються переважно з нафти та природного газу: пластмаси та синтетичні смоли, синтетичний каучук, хімічні волокна, фотоплівка і т. ін.).

  • До складу хімічної промисловості входять три галузі: гірничо-хімічна (яка видобуває мінеральну сировину для подальшої переробки), основна хімія (синтезує неорганічні сполуки: кислоти, соду, сажу, мінеральні добрива) та хімія органічного синтезу (основною продукцією є полімери — складні високомолекулярні сполуки, які синтезуються переважно з нафти та природного газу: пластмаси та синтетичні смоли, синтетичний каучук, хімічні волокна, фотоплівка і т. ін.).
  • Найбільший регіон розвитку хімічної промисловості — Європа, на яку припадає 40 % продукції цієї галузі (картосхема 5). Швидкими темпами розвивається хімічне виробництво у Німеччині, Франції та Італії. Старі галузі (содова та мінеральних добрив) тут зорієнтовані на сировину, нові (зокрема нафтохімія), що працюють на імпортній сировині, тяжіють до морських портів.

Північна Америка за розвитком хімічної промисловості майже не поступається перед Європою. США належать перші позиції у світі за синтезом полімерів, виробництвом мінеральних добрив та сірчаної кислоти. Тут, на узбережжі Мексиканської затоки, склався найбільший у світі район нафтохімії.

  • Північна Америка за розвитком хімічної промисловості майже не поступається перед Європою. США належать перші позиції у світі за синтезом полімерів, виробництвом мінеральних добрив та сірчаної кислоти. Тут, на узбережжі Мексиканської затоки, склався найбільший у світі район нафтохімії.
  • Третім регіоном високого розвитку хімічної промисловості є Східна та Південно-Східна Азія, потужним осередком якого є Японія, де виробництво базується на імпортній сировині. Швидкими темпами розвивається хімічна промисловість Китаю, яка спеціалізується переважно на виробництві мінеральних добрив, а також нових індустріальних країн, відомих хімією полімерів та напівпродуктів для них.

Лісова промисловість

  • Розвиток галузей лісової промисловості залежить переважно від розміщення лісових ресурсів. У північному лісовому поясі, на який припадає значна частка хвойних порід, що широко використовуються в целюлозно-паперовій промисловості, лідерами в заготівлі деревини є США, Канада, Росія та Скандинавські країни. Ці держави, а також Японія, Китай, Німеччина, Франція, Італія виробляють найбільше паперу, який називають «хлібом культури».
  • Країни південного лісового поясу, де переважають листяні породи, вивозять за кордон переважно неперероблену деревину. Ці породи дерев використовуються на деревообробних підприємствах Європи, Північної Америки, Японії. Колоди, дикт, деревний шпон для оздоблення меблів експортують Бразилія, країни Екваторіальної Африки та Південно-Східної Азії.

Легка промисловість

  • Основними галузями є текстильна, швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова та галантерейна.
  • Т е к с т и л ь н а п р о м и с л о в і с т ь виробляє тканини. Скорочується виробництво натуральних тканин, а синтетичних розширюється.
  • Основними виробниками тканин є США (безперечний лідер за виготовленням натурального шовку та синтетичних тканин, значний виробник бавовняних тканин), Китай (утримує світову першість у виробництві бавовняних та вовняних тканин), Індія (розвиває бавовняну та джутову промисловість), Японія (особливо відома натуральним шовком), Росія (лідер за метражом лляних тканин), Бразилія, Мексика, Аргентина (відомі вовняними та бавовняними тканинами), Єгипет (дає якісні бавовняні тканини).
  • Отже, крім високорозвинених країн, текстильна промисловість широко представлена у країнах, що розвиваються. Щодо країн Європи, то їхня текстильна промисловість переважно обслуговує внутрішній ринок: вироблені тут тканини дуже якісні, але дорогі, тому не витримують конкуренції на світовому ринку з дешевшою продукцією країн, що розвиваються.

Розвитком швейної промисловості вирізняються Італія, Індія, Республіка Корея, які є значними експортерами готового одягу, шкіряно-взуттєвої — Італія. Світовими містами — законодавцями моди в Європі є Париж, Відень, Мілан, Лондон, у Північній Америці — Нью-Йорк.

  • Розвитком швейної промисловості вирізняються Італія, Індія, Республіка Корея, які є значними експортерами готового одягу, шкіряно-взуттєвої — Італія. Світовими містами — законодавцями моди в Європі є Париж, Відень, Мілан, Лондон, у Північній Америці — Нью-Йорк.
  • Отже, майже всі галузі світової промисловості сконцентровані переважно в трьох регіонах світу: Європі, Північній Америці, Східній та Південно-Східній Азії.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка