Тема 1 теоретичні засади конкурентоспроможності конкуренція: сутність І види, методи конкурентної боротьби



Скачати 33,88 Kb.
Дата конвертації11.01.2017
Розмір33,88 Kb.

Тема 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

1.1. Конкуренція: сутність і види, методи конкурентної боротьби

1.2. Підходи до розуміння конкуренції

1.3. Класифікація конкуреції та її форми

1.4. Зв’язок конкуренції і монополії

Наукові підходи до визначення сутності поняття “конкуренція”


Вчений

Визначення поняття “конкуренція”

Азоєв Г.Л.,

Зав'ялов П.С., Райзберг Б.А.

Економічний процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби між виступаючими на ринку підприємствами з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задоволення різноманітних потреб покупців.

Кіперман Г. Я.

Процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби виробників і постачальників при реалізації продукції, економічне суперництво між відособленими товаровиробниками або постачальниками товарів (послуг) за найбільш вигідні умови збуту.

Макконнел К.Р.,

Брю С.Л.

Наявність на ринку більшої кількості незалежних покупців і продавців, та можливість для них вільно входити на ринок і залишати його.

Маршалл А.

Змагання однієї людини з іншими, особливо при продажу або купівлі чого-небудь.

Спірідонов І.А.

Економічний процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби між виступаючими на ринку підприємствами з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задоволення різних потреб покупців й одержання найбільшого прибутку.

Перцовський Н.І.

Процес управління суб'єктом власними конкурентними перевагами для досягнення своїх цілей у боротьбі з конкурентами, за задоволення об'єктивних або суб'єктивних потреб у межах законодавства або в природних умовах.

Фатхутдінов Р.А.

Змагання господарюючих суб'єктів, коли їхні самостійні дії ефективно обмежують можливість кожного з них односторонньо впливати на загальні умови обігу товарів на відповідному товарному ринку.

Юр'єва Т.В.

Змагання між товаровиробниками за найбільш вигідні сфери вкладання капіталу, ринки збуту, джерела сировини.

Закон конкуренції – об’єктивний економічний закон розвинутого товарного виробництва, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між відособленими товаровиробниками (у їх суперництві й боротьбі за найвищу результативність виробництва), з одного боку, і споживачами їх продукції – з іншого, внаслідок чого підприємці змушені знижувати витрати виробництва, покращувати якість товарів і послуг тощо.

Закон конкуренції – об’єктивний економічний закон розвинутого товарного виробництва, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між відособленими товаровиробниками (у їх суперництві й боротьбі за найвищу результативність виробництва), з одного боку, і споживачами їх продукції – з іншого, внаслідок чого підприємці змушені знижувати витрати виробництва, покращувати якість товарів і послуг тощо.

Вагомі суперечності, що регламентує закон конкуренції:

1) між дрібними та середніми підприємствами за найвигідніші умови

виробництва й збуту продукції;

2) між крупними компаніями, що ставлять перед собою аналогічні цілі;

3) між підприємствами монополізованого й немонополізованого секторів

економіки з властивими їм потребами та інтересами;

4) між підприємствами монополізованого і державного секторів економіки;

5) між підприємствами виробниками і підприємствами-споживачами;

6) між пропозицією виробників і попитом споживачів;

7) між підприємствами споживачами;

8) між різними категоріями і верстами населення і всередині них за

можливість придбати товари та послуги високої якості за мінімальними цінами.

Конкуренція як економічна категорія


Об’єкт конкуренції

Потреби групи споживачів, що формують певний сегмент ринку, обраний підприємствами-суперниками.



Предмет конкуренції

Суб’єкти конкуренції

Підприємства-виробники та фірми, що надають послуги, транснаціональні корпорації, регіони (регіональні угруповання), держави.



Конкуренція

У вузькому смислі

Товар або послуга, через які підприємства-суперники намагаються завоювати прихильність та гроші споживача.



У більш широкому смислі

Певне благо, що його втілює у собі товар чи послуга.

Саме відокремлення предмета конкуренції від її об’єкта показує, що у конкурентній боротьбі існує не одна, а дві сфери впливу:

  • товар (предмет), з одного боку, та
  • споживач (об’єкт) – з іншого, а це означає, що існують різні методи та прийоми конкурентної боротьбі.

Методи конкурентної боротьби – це передусім поліпшення якості товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, дизайн,надання гарантій і післяпродажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо.

Методи конкурентної боротьби – це передусім поліпшення якості товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, дизайн,надання гарантій і післяпродажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо.

Основні методи конкурентної боротьби:

1) продати товари за нижчою ціною, ніж конкуренти;

2) виробляти товари з вищими якісними характеристиками;

3) виробляти товари з особливими властивостями, що задовольняють потреби вузького кола споживачів.

Конкуренція охоплює мікро-, мезо-, макро- і мегарівні економічної системи:

Конкуренція охоплює мікро-, мезо-, макро- і мегарівні економічної системи:

  • мікрорівень конкуренції (міжфірмова або внутрішньо-галузева конкуренція) – це конкуренція між підприємствами однієї галузі; її предметом є аналогічні товари та послуги, а результатом є формування середньої ціни виробництва у галузі в цілому;
  • мезорівень конкуренції (міжгалузева конкуренція) – це конкуренція між підприємствами різних галузей; її предметом є невзаємозамінні товари та послуги, а результатом є встановлення середньої норми прибутку в економіці в цілому;
  • - макро- та мегарівні конкуренції (міждержавна та міжрегіональна конкуренція) охоплюють конкуренцію країн та регіональних угруповань як їх суперництво за створення кращих умов для бізнесу та підвищення якості життя їх населення, яке все більш набуває глобального масштабу.

Функції конкуренції як економічної категорії


Функція

Пояснення

Функція регулювання

Для утримання в боротьбі, підприємець має пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Отже, і фактори виробництва під впливом ціни спрямовуються в ті галузі, де в них відчувається найбільша потреба.

Функція мотивації

Конкуренція включає стимули до вищої продуктивності

Для підприємця конкуренція - шанс та ризик одночасно:


  • підприємства, які пропонують ліпшу за якістю продукцію або виробляють її з меншими виробничими витратами, отримують винагороду у вигляді прибутку (позитивні санкції); це стимулює технічний прогрес;
  • підприємства, які не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, отримують покарання у вигляді збитків або витісняються з ринку (негативні санкції).

Функція розподілу

Конкуренція дозволяє розподіляти доход серед підприємств і домашніх господарств у відповідності з їхнім ефективним внеском. Це відповідає панівному в конкурентній боротьбі принципу винагороди за результатами.

Функція контролю

Конкуренція обмежує й контролює економічну потужність кожного підприємства (якщо монополіст може призначати єдино можливу ціну, то конкуренція надає покупцеві можливість вибору серед декількох продавців).

Чим досконаліше конкуренція, тим справедливіше ціна.


1.2. Підходи до розуміння конкуренції

У своєму розвитку конкуренція пройшла шлях від простих до складніших

форм. Особливий імпульс конкуренція отримала з переходом суспільства до розвинутого товарного господарства наприкінці ХVIII-ого сторіччя. Перші найбільш обґрунтовані теоретичні положення про рушійні сили конкуренції з’явилися в середині XVIII ст.

Загалом в науковій літературі сформувалося три головні підходи до розуміння конкуренції:

  • 1) поведінковий (боротьба ведеться за гроші покупця шляхом задоволення його потреб);
  • 2) структурний (аналізуються структури ринку з метою визначення ступеню свободи продавця та покупця на ринку (форми ринку) і способу виходу з нього);
  • 3) функціональний (описує роль, яку конкуренція відіграє в економіці, забезпечує виконання порівняльної та селективної функції, також висвітлює суперництво застарілого з інноваціями).

Сучасні концепції конкуренції



1. Наукова школа США, і, Гарвардська школа бізнесу.

Професори М.Портер, А.Чандлер, М.Энрайт, Дж.Макартур складають ядро цієї школи.

Вперше були:

- представлені результати вирішення проблем оцінки конкурентоспроможності виробів, компаній і окремих галузей,

- зроблений великий внесок в стратегічне управління компанією в умовах конкуренції,

- виділені та оцінені чинники конкурентних переваг, ключові успіху,

- отримані позитивні результати в дослідженні проблем регулювання конкуренції на рівні галузей.





Сучасні концепції конкуренції



2. Школа, представлена науковими центрами Японії.

Університети Токійський, Хитоцубаси, Васеда, Мейдзі:

- координують свої дослідження у області нецінової конкуренції, спільного з конкурентами просування продукції;

- велика увага приділяється проблемі співробітництва та взаємодії національних виробників з метою завоювання нових географічних ринків збуту.

Яскравими представниками японської школи є професори X. Такеучі, Х. Кобоясі, М. Цучія, Ногучі.

Сучасні концепції конкуренції



3. Європейська школа дослідження конкуренції



Швейцарія, Швеція, Данія, Австрія, Італія, Німеччина практично мають власні, хоч і багато в чому проамериканські, моделі, що описують конкурентну поведінку компанії.

Особливо детально висвітлені в наукових працях європейських учених питання конкуренції в міжнародному масштабі (глобальна конкуренція).


1.3. Класифікація конкуреції та її форми

1) за територіальною ознакою:

- внутрішньогалузева (конкуренція між окремими підприємцями всередині кожної галузі щодо одержання прибутку) та

- міжгалузева (специфічною формою конкуренції капіталів у боротьбі за більш прибуткове застосування капіталу; здійснюється у вигляді міграції капіталів з одних галузей в інші, в результаті переливу капіталів створюється середня норма прибутку);

2) за видом конкурентної поведінки:

- конкуренція між продавцями та покупцями;

- конкуренція між виробниками (обумовлена існуванням “ринку покупця” – пріоритет на ринку покупців над виробниками-продавцями);

- конкуренція між споживачами (обумовлена існуванням “ринку продавця” – пріоритет на ринку продавців над споживачами-покупцями).

3) за конкуруючими суб’єктами:

- пряма конкуренція (конкурують підприємства, що виробляють аналогічну продукцію, і тому вони вступають у боротьбу за споживача);

- непряма конкуренція (конкурують виробники інших товарів, що також ведуть боротьбу за симпатії того самого ринкового сегменту споживачів);


4) з точки зору конкурентної ситуації в галузі і на ринку:

- досконала (чиста),

- недосконала (монополістична або олігополістична);



5) за критерієм результативності :

- ефективна конкуренція (стимулювання до отримання надприбутків за рахунок переваги у витратах і якості продукту; можлива лише в умовах динамічної економіки),

- неефективна;

6) з дотриманням норм законодавства:

- добросовісна (підвищення якості продукції, зниження цін («війна цін»), реклама, розвиток до- і післяпродажного обслуговування, створення нових товарів і послуг з використанням досягнень НТР тощо. Однією з форм добросовісної конкуренції є цінова конкуренція, яка використовується для виштовхування з ринку більш слабких суперників чи проникнення на новий ринок),

- недобросовісна (економічне та промислове шпигунство; поширення помилкових або неточних даних про конкурента; незаконне використання товарного знаку, фірмового найменування чи маркірування конкурента);

7) за методами конкурентної боротьби:



- цінова;

-нецінова.

1.4. Конкурентоспроможність суб’єкта конкуренції та її основні ознаки

Конкурентоспроможність виявляється лише в умовах конкуренції і через конкуренцію.

Конкурентоспроможність підприємства є результатом переплетіння факторів, породженим об`єктивним розвитком продуктивних сил і які відображають результати політики великих монополій в боротьбі за якість, ринки збуту і отримання прибутку.


Погляди вчених-економістів на категорію конкурентоспроможність

Автор визначення

Визначення конкурентноздатності

Ожогов С.І.

Здатність витримувати конкуренцію, протистояти конкурентам

Книш М.І.

Ступінь привабливості даного продукту, для здійснюючого реальну покупку споживача

Забєлін П.В., Моісеєва Н.К.

Здатність приносити прибуток у короткостроковому періоді не нижче заданого, або перевищення над середнім прибутком

Грошев В.П.

Комплекс споживчих властивостей товару, що визначає його відмінність від інших аналогічних товарів по ступені й рівню задоволення потреб покупців і витратам на його купівлю й експлуатацію

Кредісов А.И.

Характеристика товару, що відображає його відмінність від аналогічного конкурентного товару як по ступені відповідності конкретної потреби, так і по витратах на її задоволення

Погляди вчених-економістів на категорію конкурентоспроможність


В. Стівенсон

Конкурентоспроможність характеризує те, “наскільки ефективно компанія задовольняє потреби клієнта порівняно з іншими компаніями, що пропонують подібний товар або послугу”17, с.65.

М.О. Ермолов

Конкурентоспроможність - це відносна характеристика, яка відображає відмінності у процесі розвитку певного виробника від виробника конкурента як по ступеню задоволення власними товарами, так й по ефективності виробничої діяльності.

Печінкин А. та Фомін В.

Конкурентоспроможність - складне багатоаспектне поняття, яке визначає здатність товару зайняти та вдержати позицію на конкурентному ринку в певний період за конкуренції з іншими аналогічними товарами.

Розрізняють: конкурентоспроможність продукції (властивість, яка оцінюється за сукупністю основних техніко-економічних, якісних і вартісних показників, що відрізняють товар від товару – конкурента) та рівень конкурентоспроможності продукції (відносна характеристика продукції як товару, що відображає ступінь її переваги на даному ринку перед товаром – конкурентом). За критерій конкурентоспроможності пропонують брати відносну долю продажу товару, що оцінюється.



Хруцький В.Є., Корнєєва І.В.,

Конкурентоспроможність – це стабільна можливість задовольняти певні потреби покупців краще, ніж конкуренти, та завдяки цьому вдало продавати продукцію з прийнятними фінансовими результатами для виробника 36,с.32..

Фатхутдинов Р.А.

Конкурентоспроможність – це властивість об’єкта, що характеризується ступенем реального чи потенційного задоволення ним конкретної потреби у порівнянні з аналогічними об’єктами, представленими на даному ринку. Конкурентоспроможність визначає здатність витримувати конкуренцію у порівнянні з аналогічними об’єктами на даному ринку

Піддубний, І.О., Піддубна А.І.

Конкурентоспроможність – це потенціальна або реалізована здатність економічного суб’єкта до функціонування у релевантному зовнішньому середовищі, яка ґрунтується на конкурентних перевагах і відображає його позицію відносно конкурентів

Райзберг Б.А.

Конкурентоспроможність – це реальна та потенційна можливість фірм у існуючих для них умовах проектувати, виготовляти та збувати товари, що за ціновими та неціновими характеристиками є більш привабливими для споживачів, ніж товари їх конкурентів

Ознаки конкурентоспроможності

  • відносний (порівняльний) характер – конкурентоспроможність проявляється тільки через порівняння характеристик економічного суб’єкта з характеристиками інших суб’єктів даного ринку;
  • релевантний характер критерію конкурентоспроможності, який означає, що траєкторія руху даного економічного суб’єкта (його конкурентна позиція) відносно інших суб’єктів може бути визначена тільки в межах релевантного зовнішнього середовища;
  • часовий характер (динамічність) критерію конкурентоспроможності характеризує положення суб’єкта у конкурентному полі в координатах часу як результат його конкурентної діяльності.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка