Тема 3 моделі аналізу беззбитковості діяльності



Скачати 16,89 Kb.
Дата конвертації28.02.2017
Розмір16,89 Kb.
  • Теоретичні основи аналізу беззбиткової діяльності
  • 2. Графічний підхід до аналізу беззбитковості виробництва
  • 3. Економічні підходи до аналізу беззбитковості
  • 4. Методи розподілу змішаних витрат на змінні та постійні
  • ТЕМА 3
  • МОДЕЛІ АНАЛІЗУ БЕЗЗБИТКОВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ
  • такий об'єм продажів продукції фірми, при якому виручка від продажів повністю покриває всі витрати на виробництво продукції
  • Точка беззбитковості
  • Мета аналізу беззбитковості діяльності
  • встановити, що буде з фінансовими результатами, якщо певний рівень продуктивності або об'єм виробництва зміниться
  • об'єму продажу, при якому витрати рівні доходу від реалізації всієї продукції, тобто, немає ні прибутку, ні збитків
  • Фірма отримує прибуток
  • Фірма отримує збиток (покриває змінні витрати)
  • Фірма отримує збиток (не покриває змінні витрати)
  • Фірма не отримує прибуток
  • Виручка
  • Змінні витрати
  • Постійні витрати
  • Грошові од.
  • Графічний метод знаходження точки беззбитковості
  • У загальному випадку схема будь-якого звіту про фінансові результати виглядає таким чином:
  • Виручка - Змінні витрати - Постійні витрати = Чистий прибуток;
  • Або в математичному вигляді
  • П = Р*х - (а + в*х) (1)
  • Або
  • П = (Р - в)*х – а, Де
  • П - прибуток за досліджуваний період;
  • Р - ціна продажу одиниці виробленою фірмою продукції;
  • х - об'єм виробленої і проданої продукції за вказаний період;
  • а - рівень фіксованих витрат;
  • в - змінні витрати на вироблену (і продану) продукцію.
  • Використання рівняння (1) дозволяє легко визначити точку беззбитковості.
  • Об'єм випуску, при якому досягається точка беззбитковості, визначається з умови:
  • П = 0,
  • і він рівний
  • х = (П + а) / (Р - в) = а / (Р - в) (2)
  • Існують два способи визначення величини маржинального доходу:
  • з виручки підприємства за реалізовану продукцію віднімають усі змінні витрати, тобто всі прямі витрати і частину накладних витрат (загальновиробничих витрат), залежних від обсягу виробництва і змінних витрат, що відносяться до цієї категорії ;
  • 2) шляхом складання постійних витрат і прибутку підприємства.
  • Коефіцієнт маржинального доходу - це відношення маржинального доходу до чистого доходу від реалізації.
  • Точку беззбитковості за допомогою коефіцієнту маржинального доходу визначають як відношення постійних витрат до величини коефіцієнту маржинального доходу.
  • Розрахунок точки беззбитковості є окремим випадком розрахунку обсягу реалізації (в точці беззбитковості параметр операційного прибутку = 0):
  • TR = (FC + P) / kCM
  • TRu = (FC + P) / CM,
  • де TR – обсяг реалізації у вартісному виразі;
  • TRu – обсяг реалізації в натуральному виразі;
  • FC– постійні витрати;
  • P – операційний прибуток
  • kCM – коефіцієнт маржинального доходу;
  • CM – маржинальний дохід на одиницю продукції.
  •  
  • Показник
  • Сума
  • в абсолютному вираженні, грн.
  • на одиницю випуску, грн./шт.
  • Чистий дохід від реалізації
  • 1 500 000
  • 100
  • Змінні витрати
  • 750 000
  • 50
  • Постійні витрати
  • 450 000
  • 30
  • Приклад
  • Підприємство, що випускає 15 000 одиниць виробів має такі дані про діяльність
  • Розрахуємо на базі цих даних маржинальний дохід:
  • В абсолютному вираженні: 1500000-750000 = 750000
  • На одиницю: 100 – 50 = 50
  • Коефіцієнт маржинального доходу дорівнює
  • 750 000 / 1 500 000 = 0,5
  • Точка беззбитковості дорівнює:
  • 450 000 / 0,5 = 900 000 грн. або 9 000 одиниць.
  • Визначимо, скільки одиниць продукції необхідно реалізувати підприємству, дані про діяльності якого наведені вище, для того, щоб отримати прибуток у сумі 70 000 грн.
  • TRu = (450 000 + 70 000) / 50 = 10 400 одиниць.
  • технологічний аналіз;
  • аналіз рахунків;
  • метод вищої—нижчої точки;
  • метод візуального пристосування;
  • регресійний аналіз;
  • спрощений статистичний аналіз.
  • Змішані витрати (Mixed Costs).
  • У реальній практиці оцінки проектів часто зустрічаються витрати, що містять у собі компоненти змінних і постійних витрат.
  • Метод вищої-нижчої точки
  • Визначається коефіцієнт змінних витрат (або величину змінних витрат на одиницю продукції)
  • VR = (TChigh- TClow)/( Qhigh- Qlow)
  • Де Tchigh – обсяг валових витрат у точці максимуму
  • Tclow – обсяг валових витрат у точці мінімуму
  • Qhigh – обсяг виробництва у точці максимуму
  • Qlow – обсяг виробництва у точці мінімуму
  • Потім, ґрунтуючись на даних, що відповідають верхній крапці, визначається розмір (частка) постійних витрат:
  • Розмір (частка) постійних витрат = Tchigh – Qhigh*VR
  • Метод верхньої - нижньої точки
  • Місяць
  • Кількість товарів
  • Витрати на доставку
  • Січень
  • 6,000
  • $66,000
  • Лютий
  • 5,000
  • 65,000
  • Березень
  • 7,000
  • 70,000
  • Квітень
  • 9,000
  • 80,000
  • Травень
  • 8,000
  • 76,000
  • Червень
  • 10,000
  • 85,000
  • Липень
  • 12,000
  • 100,000
  • Август
  • 11,000
  • 87,000
  •  
  • Кількість товарів
  • Витрати на доставку
  • Верхня точка активності
  • 12,000
  • $100,000
  • Нижня точка активності
  • 5,000
  • 65,000
  • Зміна
  • 7,000
  • $35,000
  • Коефіцієнт змінних витрат
  • Частка постійних витрат = Сумарні витрати - Змінні витрати =
  • = $100,000 - {12,000 одиниць х $5/(на одиницю)} = $40,000.
  • Частка постійних витрат
  • Отже, постійні витрати становлять за місяць $40,000, а змінні витрати на одиницю продукції рівні $5
  • «Пастка» методу вищої-нижчої точки
  • Адекватна функція залежності між витратами та їхнім фактором
  • Неадекватна функція залежності між витратами та їхнім фактором
  • Метод візуального пристосування
  • графічний підхід до визначення функції витрат, при якому аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат. При цьому перетинання прямої лінії з віссю ординат буде говорити про рівень умовно-постійних витрат.
  • З наведеного графіка видно, що постійні витрати становлять 5 000 грн.
  • Для розрахунку змінних витрат використаємо дані при обсязі діяльності 132 машино-годин.
  • У цій точці загальні витрати становлять 18 165 грн. Отже, змінні витрати дорівнюють:
  • 18 165 - 5 000 = 13 165 грн.
  • Відповідно, змінні витрати на 1 машино-годину становитимуть:
  • 13 165 : 132 = 99.7 грн.
  • Функція витрат у цьому разі буде:
  • У= 5 000 + 99,7х
  • Регресійний аналіз
  • статистична модель, яку використовують для визначення зміни середнього значення залежної змінної величини під впливом зміни значення однієї або кількох незалежних змінних величин.
  • На відміну від методу вишої-нижчої точки, регресійний аналіз враховує всі дані спостереження для визначення функції витрат.
  • Метод найменших квадратів (Least—Square Method) — це статистичний метод, який дає змогу розрахувати елементи функції витрат а і b так, що сума квадратів відстані від усіх точок сукупності, що вивчається, до лінії регресії є найменшою.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка