Тема лекції. Екологія і здоров’я людини. Урбоекологія



Скачати 39,49 Kb.
Дата конвертації28.02.2017
Розмір39,49 Kb.

Тема лекції. Екологія і здоров’я людини. Урбоекологія.

  • Доц. К.О. Пашко

План лекції:

  • Вступ.
  • Екологія і здоров’я людини.
  • Урбоекологія.
  • Загальні закономірності адаптації людини до різних умов довкілля.
  • Екологічно зумовлені та екологічно залежні захворювання.

Екологія людини

  • є складовою частиною загальної екології, визначається перш за все негативною дією на людей ними же зміненого навколишнього середовища. Основний принцип екологічної етики був сформульований ще Л. Толстим: «Не тільки людям не треба робити того, чого не хочеш, щоб тобі робили, а і тваринам». Тепер треба додавати: не тільки людям і тваринам, а й усій природі.

1. Екологія і здоров’я людини.

  • Україна серед країн Європейського регіону належить до групи Євро-В (Євро-В — висока смертність дорослих і низька дитяча смертність. Це Білорусь, Угорщина, Казахстан, Латвія, Литва, Республіка Молдова, Російська Федерація, Україна, Естонія), а по суті це означає, що екологічний стан країни катастрофічний, і відповідно, у країні має місце демографічна катастрофа, яка з кожним роком поглиблюється.

Ноосфе́ра (від грец. νους в значенні «розум» і σφαῖρα — «шар») сфера взаємодії суспільства і природи, в межах якої розумна людська діяльність стає визначним фактором розвитку

Cкладові частини ноосфери

  • 1
  • антропосфера (сукупність людей як організмів),
  • 2
  • техносфера (сукупність штучних об'єктів, створених людиною, та природних об'єктів, змінених в результаті діяльності людства)
  • 3
  • соціосфера (сукупність соціальних факторів, характерних для даного етапу розвитку суспільства і його взаємодії з природою).
  • Таким чином, екологічна проблема в нашій країні виходить на перший план перш за все у зв'язку із загрозою фізичному та психічному розвитку й навіть виживанню. Негативний вплив навколишнього середовища на людину сьогодні настільки великий, що він усе більше й більше руйнує її генотип і завдає шкоди національному генофонду.
  • За кількістю промислового бруду на душу населення Україна посідає одне з перших місць в Європі. Через це тут середня тривалість життя - 66 років, тоді як у Японії, Швейцарії, Ісландії та США -75-79 років. Нині Україна за тривалістю життя чоловіків посідає 29 місце в Європі і 49 місце у світі; жінок - відповідно 27 і 39 місця.

Автозабруднення

Забруднення атмосфери та грунтів міста викидами промислових підприємств

Скільки є стихійних звалищ із небезпечними відходами, яких не обліковують?..

Забруднення водойм

Радіоактивне забруднення

  • Найгірше, що мова йде в першу чергу про здоров'я молодого покоління. Майбутні громадяни України в багатьох випадках ще до народження приречені на хворобу. В останні роки біля 70 % вагітних жінок мають відхилення у стані здоров'я. До 20 % виросла доля новонароджених із фізичними та неврологічними порушеннями. При цьому за останні п'ять років захворюваність збільшилась у 2,5 разу. Сьогодні лише 20 % юнаків призовного віку можуть служити в армії. Дві третини дівчат до 18-ти років також мають відхилення у стані здоров'я.

Здоров'я людини

  • Здоров'я — це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. (Статут ВООЗ). Проте повне фізичне і душевне благополуччя може визначати лише ідеальне здоров'я, яке практично не зустрічається.

Принципи збереження і зміцнення здоров’я: займатися фізичною зарядкою; загартовуватися; відмовитися від шкідливих звичок; правильно харчуватися; дотримуватися режиму праці і відпочинку.

Ю.П. Лісіцин (1985): є 3 взаємопов’язаних рівні здоров’я: суспільний, груповий та індивідуальний

  • Перший рівень — суспільний
  • характеризує стан здоров’я населення загалом і виявляє цілісну систему матеріальних та духовних відносин, які існують у суспільстві.
  • Другий — групове здоров’я
  • зумовлене специфікою життєдіяльності людей даного трудового чи сімейного колективу та безпосереднього оточення, в якому перебувають його члени
  • Третій — індивідуальний рівень здоров’я
  • індивідуальний рівень здоров’я, який сформовано як в умовах усього суспільства та групи, так і на основі фізичних і психічних особливостей індивіда та неповторного способу  життя, який веде окрема людина

Академіком Є.Г. Гончаруком запропоновано поняття індивідуального здоров’я розглядати з двох позицій

  • 1) чисто теоретичної - як максимально можливий оптимум для людини, до якого треба прагнути в ідеалі, але якого практично дуже важко досягти;
  • Звідси індивідуальне теоретичне здоров’я – стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти.
  • 2) практичної - як фактична характеристика рівня здоров’я конкретної людини, за допомогою якої можна було б досить легко будь-якому медичному працівниковівідповісти на запитання, чи здоровий даний індивід.
  • Індивідуальне фактичне здоров’я – стан організму людини, при якому він здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції.
  • 1
  •     Нормальна функція організму на всіх рівнях його організації — організму, органів, тканинних, клітинних та генетичних структур, нормальне функціонування фізіологічних та біохімічних процесів, які сприяють відтворенню.
  • 2
  •     Динамічна рівновага організму і його функцій та чинників навколишнього середовища.
  • 3
  •      Здатність до повноцінного виконання основних соціальних функцій, участь у соціальній діяльності та суспільно корисній праці.
  • 4
  • Здатність організму пристосовуватись до умов існування в навколишньому середовищі, що постійно змінюються, здатність підтримувати постійність внутрішнього середовища організму, забезпечуючи нормальну і різнобічну життєдіяльність та зберігання живої основи в організмі.
  • 5
  •   Відсутність хвороби, хворобливого стану або хворобливих змін, тобто оптимальне функціонування організму за відсутності ознак захворювання або будь–якого порушення.
  • 6
  • Повне фізичне, духовне, розумове і соціальне благополуччя, гармонійний розвиток фізичних і духовних сил організму, принцип його єдності, саморегулювання і гармонійної взаємодії всіх органів.

УРБАНІЗАЦІЯ (англ. urbanization, лат. urbanus – міський, urbs – місто),

  • всесвітньо-історичний процес підвищення ролі міст у розвитку людства, який охоплює зміни у розміщенні виробничих сил, насамперед у розміщенні населення, його соціально-професійній, демографічній структурі, стилі життя, культурі тощо. Урбанізація – багатомірний демографічний, соціально-економічний та географічний процес, що проходить на основі форм суспільства і територіального розподілу праці, які історично склалися. У більш вузькому, статистично-демографічному розумінні урбанізація – це ріст міст, особливо великих , підвищення питомої ваги міського населення у країні, регіоні, світі (так звана урбанізація в узькому розумінні слова або урбанізація населення).
  • Найменше міст у областях.
  • Донецькій (52), 
  • Херсонській (9) 
  •  Львівській (44)
  •  Миколаївській (9) 
  •  Луганській (37)
  • Волинській (11) 
  •  Київській (без Києва) (26)
  •  Житомирській (11) 
  • Дніпропетровській (20)
  •  Рівненській (11) 
  •  Чернівецькій (11) 
  • Найбільше селищ міського типу у областях
  • Найменше селищ міського типу у областях
  •  Донецькій (131)
  • Чернівецькій  (8)
  •   Луганській (109)
  •  Черкаській (15)
  •   Харківській (61).
  •  
  •  Рівненській  (16)
  • Миколаївській (17)
  • Урбоекологія включає також раціональне проектування та екологічно оптимальні варіанти будівництва міських структур. Вона спирається на багато галузей знань, предметом яких є дослідження різних аспектів взаємодії суспільства та природи — екологію, ботаніку, містобудування, географію, соціологію, санітарію, техніку та ін. Урбоекологія тісно пов'язана з проблемою виживання людства в умовах неминучого наступу міст на природне середовище та прогресуюче погіршення його якості

Генеральний план забудови міста

Рівень урбанізації за областями

  • Область
  • 1939
  • 1959
  • 1983
  • 1989
  • 2012
  • АРКрим
  • (+Севастополь)
  • 52%
  • 65%
  • 69%
  • 70%
  • 68%
  • Вінницька
  • 12%
  • 17%
  • 39%
  • 44%
  • 50%
  • Волинська
  • 16%
  • 26%
  • 43%
  • 49%
  • 52%
  • Дніпропетровська
  • 53%
  • 70%
  • 82%
  • 83%
  • 83%
  • Донецька
  • 78%
  • 86%
  • 90%
  • 90%
  • 91%
  • Житомирська
  • 21%
  • 26%
  • 48%
  • 53%
  • 58%
  • Закарпатська
  • 29%
  • 39%
  • 41%
  • 37%
  • Запорізька
  • 39%
  • 57%
  • 73%
  • 76%
  • 77%
  • Івано-Франківська
  • 23%
  • 23%
  • 40%
  • 42%
  • 43%

Продовження

  • Київська
  • 12%
  • 26%
  • 49%
  • 54%
  • 62%
  • Кіровоградська
  • 19%
  • 31%
  • 55%
  • 60%
  • 62%
  • Луганська
  • 66%
  • 79%
  • 86%
  • 86%
  • 87%
  • Львівська
  • 32%
  • 39%
  • 56%
  • 59%
  • 61%
  • Миколаївська
  • 27%
  • 39%
  • 63%
  • 66%
  • 68%
  • Одеська
  • 38%
  • 47%
  • 64%
  • 66%
  • 67%
  • Полтавська
  • 20%
  • 30%
  • 53%
  • 57%
  • 61%
  • Рівненська
  • 13%
  • 17%
  • 41%
  • 45%
  • 48%
  • Сумська
  • 19%
  • 32%
  • 56%
  • 62%
  • 68%

закінчення

  • Тернопільська
  • 14%
  • 17%
  • 35%
  • 41%
  • 44%
  • Харківська
  • 53%
  • 62%
  • 77%
  • 79%
  • 80%
  • Херсонська
  • 22%
  • 40%
  • 60%
  • 61%
  • 61%
  • Хмельницька
  • 12%
  • 19%
  • 40%
  • 47%
  • 55%
  • Черкаська
  • 14%
  • 23%
  • 48%
  • 53%
  • 56%
  • Чернівецька
  • 20%
  • 26%
  • 39%
  • 42%
  • 42%
  • Чернігівська
  • 16%
  • 23%
  • 48%
  • 53%
  • 63%
  • м. Київ
  • 100%
  • 100%
  • 100%
  • 100%
  • 100%
  • Основні джерела забруднення атмосфери міста - транспорт, енергетичні системи міста та промисловість.
  • Донецька область і м. Київ з величезним відривом лідирують за кількістю викидів в атмосферу шкідливих речовин. У Донецькій області в січні-березні 2011 року в порівнянні з тим же періодом 2010-го кількість шкідливих речовин виросла на 12% — до 15269 кг на 1кв. м, у Києві — на 16%, до 13117 кг., інформує zn.ua
  • На третьому місці -з результатом в три рази меншим — 4965 кг — Луганська область.
  • На 4-му несподівано виявилася Івано-Франківська область: 4270 кг.
  • Транспорт отруює повітря лише трохи менше, ніж заводи, — у 2010-му автомобілі, поїзди та літаки викинули 2,5 мільйона тонн шкідливих речовин (на 30 тисяч тонн більше, ніж у 2009 р.)
  • Сучасне велике місто
  • *

Міські поселення виконують різноманітні функції:

  • піпромислові
  • транспортні
  • організаційно-господарські
  • адміністративні
  • культурно-освітні тощо
  •    Отже, урбанізація найяскравіше відбиває загальний для всієї Землі процес заміни біосфери техносферою, який розпочався ше в епоху палеоліту й триває досі дедалі швидшими темпами. Якщо людство хоче мати майбутнє, воно мусить приборкати цей процес і взяти його під контроль.
  • З розвитком процесів урбанізації та зростанням відчуження природного середовища міська людина повинна включати нові адаптивні (фізіологічні, психологічні, соціальні) механізми, які не є безмежними.

Каждое лето вокруг города горит торф, астматики подыхают, и хоть глаз выколи (Москва)

Смог на Невському проспекті. Росія. Санкт-Петербург

Токіо. Пелена смогу над містом.

Смог над Лос-Анджелесом

Шум

На здоров‘я людини впливають стан води, грунтів та атмосферного повітря, тобто наявність у них різних забруднювачів.

  • Якісна питна вода визначає стан нашого здоров’я. За даними ВООЗ біля 80% захворювань людей пов’язані з якістю питної води. Внаслідок вживання неякісної питної води кожен рік біля 25% населення України (переважно дитячого) підлягають ризику захворіти. До хвороб призводить перш за все низька якість питної води, яка містить різні токсичні з'єднання важких металів, шкідливі органічні домішки та хвороботворні мікроорганізми. Чим більше насиченість води солями, тим вище ризик захворювання на атеросклероз, інсульт, інфаркт тощо. Дуже шкодить здоров'ю хлор. Хлор використовується, щоб боротися з мікробним забрудненням, але він реагує з органічними речовинами у воді і утворює небезпечні, канцерогенні тригалометани.

Окисли азоту, що знаходяться в повітрі, з'єднуючись з іншими забрудненнями, утворюють нітрозаміни - речовини, що відносяться до найбільш активних канцерогенів.

  • Рівень антропогенного забруднення повітряного басейну міста Донецька діоксидом азоту дуже високий і є неприпустимим і небезпечним для здоров'я людини. Діоксид азоту сильно подразнює слизові оболонки дихальних шляхів, викликає сенсорні, функціональні і патологічні ефекти. До сенсорних ефектів можна віднести нюхові і зорові реакції організму. Функціональним ефектом, що викликає діоксид азоту, є підвищений опір дихальних шляхів, тобто він спричиняє збільшення зусиль, затрачуваних на дихання. Патологічні ефекти виявляються в тім, що людина стає більш сприйнятливою до патогенів, які викликають хвороби дихальних шляхів. Таким чином, роль діоксиду азоту у формуванні патології населення дуже значна.
  • Гомеостаз (давн.-грец. — однаковий, подібний та στάσις — стан, нерухомість) — стан рівноваги динамічного середовища, в якому відбуваються біологічні процеси. Гомеостаз підтримується безперервною роботою систем органів кровообігу, дихання, травлення, виділення тощо, виділенням у кров біологічно активних хімічних речовин, які забезпечують взаємодію клітин і органів. Найважливіша роль у підтриманні гомеостазу належить нервовій системі, яка регулює діяльність органів і систем організму. Гомеостаз регулюється безпосередньо проміжним мозком).

В основі гомеостазу лежать динамічні процеси, оскільки сталість внутрішнього середовища безперервно порушується і так само безперервно відновлюється.

Адаптація людини

  • до нових природних і виробничих умов це сукупність соціально-біологічних властивостей та механізмів необхідних для нормального існування організму в конкретному екологічному середовищі.
  • Основними механізмами адаптації або пристосувань є механізми саморегуляції. Вони діють і на рівні клітини, і на рівні органу, системи та організму. Процес клітинної саморегуляції не являється автономним, він підпорядкований регулюючому впливу нервової, ендокринної та імунної систем, які здійснюють нервовий, гуморальний і клітинний контроль за сталістю внутрішнього середовища організму.

В середині 70-х рр. XX в. у розвинених країнах світу, які зіткнулися з екологічними проблемами, сформувався новий напрям на межі медичних дисциплін і екології — екологічна медицина

  • Середовище, діючи у поєднанні з генетичними змінами, формує величезну кількість нозологічних форм захворювань. Зростання числа хронічних захворювань багато в чому визначається біологічними чинниками навколишнього середовища (абіотичними). Згідно даним ВООЗ (на 2002 рік) 75 % всіх щорічних смертей в світі обумовлено дією навколишнього середовища і неправильним способом життя, 90 % всіх злоякісних новоутворень викликається чинниками навколишнього середовища і лише 10 %  іншими чинниками. Аналіз причин, що призводять до онкологічних захворювань показує, що головні з них - екологічно небезпечні продукти, харчування і куріння

Дякую за увагу!



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка