Тема лекції: Рідкі лікарські засоби (частина 1)



Скачати 35,96 Kb.
Дата конвертації30.01.2017
Розмір35,96 Kb.

Тема лекції: Рідкі лікарські засоби (частина 1)

  • Автор: канд. фарм. наук, доц. Г.Р.Козир

РІДКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ ПЛАН ЛЕКЦІЇ

  • 1. Фізико-хімічна природа рідких лікарських форм. Класифікація рідких лікарських форм по типу дисперсних систем, способом застосування і по складу. Переваги і недоліки рідких лікарських форм і вимоги до них.
  • 2. Розчинники, які застосовуються для приготування рідких лікарських форм, і використовувана апаратура.
  • 3. Прописи рідких лікарських форм і перевірка доз у них. Стадії приготування рідких лікарських форм.
  • 4. Приготування концентрованих розчинів для бюреткової установки.
  • 5. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів і сухих речовин, прописаних у різних кількостях згідно з наказом МОЗ України №197 від 07.09.1993 року.
  • 6. Особливі випадки приготування водних розчинів (складні прописи).
  • 7. Приготування розчинів з рідкими фармакопейними (офіцинальними) препаратами.
  • 8. Приготування неводних розчинів.

Всі рідкі лікарські форми є вільними всебічно-дисперсними системами, у яких лікарські речовини рівномірно розподілені в рідкому дисперсійному середовищі. Лікарські речовини в рідких лікарських формах можуть бути в різних агрегатних станах: твердому, рідкому і газоподібному.

  • Всі рідкі лікарські форми є вільними всебічно-дисперсними системами, у яких лікарські речовини рівномірно розподілені в рідкому дисперсійному середовищі. Лікарські речовини в рідких лікарських формах можуть бути в різних агрегатних станах: твердому, рідкому і газоподібному.

Розрізняють наступні фізико-хімічні системи:

  • справжні розчини низько- і високомолекулярних сполук,
  • колоїдні розчини (золі),
  • суспензії
  • емульсії
  • комбіновані дисперсні системи - сполучення основних типів дисперсних систем (настої і відвари, екстракти й ін.).

Розчини - це гомогенна дисперсна система, що складається не менш чим із двох чи більшого числа компонентів, у якій молекули розчиненої речовини рівномірно розподілені між молекулами розчинника.

  • Розчини - це гомогенна дисперсна система, що складається не менш чим із двох чи більшого числа компонентів, у якій молекули розчиненої речовини рівномірно розподілені між молекулами розчинника.
  • Розрізняють: іонно-дисперсні системи і молекулярно-дисперсні системи.
  • До іонно-дисперсних систем відносяться розчини, у яких розмір часток дисперсної фази дорівнює приблизно 0,1 нм. Розчинена речовина знаходиться у виді окремих гідратованих іонів. До цієї групи відносяться розчини електролітів, наприклад: натрію хлорид, натрію сульфат і ін.
  • До молекулярно-дисперсних систем відносяться розчини, у яких розміри часток дисперсної фази складають менше 1 нм. У процесі розчинення речовина розпадається на окремі самостійні молекули. До цієї групи, в основному, відносяться неелектроліти (цукор, глюкоза, гексаметилентетрамін і подібні речовини).

Рідкі лікарські форми можна класифікувати і по інших ознаках:

  • 1. По медичному призначенню.
    • для внутрішнього застосування - ad usum іnternum,
    • для зовнішнього застосування - ad usum externum
    • для ін'єкційного застосування - pro іnjectіonіbus.
  • Рідкі ліки для внутрішнього застосування називають звичайно мікстурами (від латинського слова mіxturae - змішувати), дисперсійне середовище - тільки вода. Вони дозуються хворим самостійно ложками (столова - 15, десертна - 10, чайна – 5мл.).
  • Рідкі ліки для зовнішнього застосування поділяються на рідині: для полоскань, промивань, примочок, спринцювань, клізм і т.п..
  • Рідкі лікарські форми для внутрішнього і зовнішнього застосування, що прописуються в невеликих кількостях і призначаються для дозування краплями, прийнято називати краплями (Guttae). Розрізняють краплі: для прийому усередину, для носа, очні, вушні, зубні краплі.
  • 2. По складу
  • Прості - це розчини, що включають тільки один розчинений препарат.
  • Складні - це розчини, до складу яких входить кілька інгредієнтів.
  • По природі розчинника.
  • Водні
  • неводні (спиртові, гліцеринові, масляні).

Широке застосування рідких лікарських форм зумовлене тим, що вони мають цілий ряд переваг перед іншими лікарськими формами:

  • розмаїтість способів призначення;
  • зниження подразнюючих властивостей деяких лікарських речовин (бромідів, йодидів);
  • простота і зручність застосування, особливо в дитячої і геріатричній практиці (для людей похилого віку);
  • можливість маскування неприємного смаку;
  • при прийомі усередину вони всмоктуються і діють швидше, ніж тверді лікарські форми (порошки, таблетки й ін.), дія яких виявляється після розчинення їх в організмі;
  • пом’якшуюча й обволікаюча дія ряду лікарських речовин виявляється найбільше повно при їхньому застосуванні у вигляді рідких лікарських форм;

Разом з тим, рідкі ліки, у порівнянні з твердими, мають і деякі недоліки:

  • вони менш стійки при збереженні в порівнянні з твердими ліками, тобто нестабільні; тому що речовини в розчиненому вигляді легше піддаються процесам гідролізу, окисленню, ніж у сухому вигляді;
  • розчини є сприятливими середовищами для розвитку мікроорганізмів, звідси малий термін зберігання рідких лікарських форм - не більше 3 доби;
  • менш зручні при транспортуванні; вимагають більшого часу для приготування і спеціальної тари;
  • по точності дозування рідкі ліки уступають твердим лікарським формам. Наприклад, порошки дозуються в аптеці, а мікстури досить умовними мірами дозування - столовими ложками, краплями, що по масі й обсягу можуть бути різними.

Рідкі дисперсійні середовища (розчинники) До розчинників, які застосовуються при приготуванні рідких лікарських форм, пред'являють наступні вимоги:

  • розчинники повинні бути стійкі при збереженні, хімічно і фармакологічно індиферентні;
  • вони повинні володіти високою розчинюючою здатністю;
  • не мати неприємного смаку і запаху;
  • вони повинні бути дешевими, загальнодоступними і утворюватись простим способом;
  • не повинні бути вогненебезпечними і летучими;
  • вони не повинні служити середовищем для розвитку мікроорганізмів.

З неорганічних з'єднань найбільш часто застосовуваним розчинником у медичній практиці є очищена вода

  • Вода очищена повинна бути безбарвна, прозора, без запаху і смаку, рН води може коливатися в межах 7,0-9,0; сухий залишок не повинний перевищувати 0,001%; вода не повинна містити речовин, що відновлюють, нітратів, нітритів, хлоридів, діоксиду вуглецю. Допускається наявність лише слідів аміаку (не більш 0,00002%). Мікробіологічна чистота - у 1 мл не більш 100 м/о (непатогенних).
  • Вода, що призначена для одержання очищеної води, повинна відповідати всім санітарно-гігієнічним вимогам доброї питної води, тому що якість очищеної води в значній мірі залежить від чистоти вихідної води.
  • Перегонка води повинна проводитися. в окремому приміщенні (дистиляційній). Стіни приміщення, де проводиться перегонка води, повинні бути пофарбовані олійною фарбою чи викладені плиткою і знаходитися в абсолютній чистоті. У цих приміщеннях забороняється робити інші роботи, не зв'язані з перегонкою води, мити брудний посуд, стирати білизну і зберігати сторонні предмети.

Одержання води очищеної (Aqua purіfіcata) Вода очищена може бути отримана різними методами, а саме:

  • дистиляцією;
  • іонним обміном;
  • електролізом;
  • зворотним осмосом
  • З усіх методів найбільш розповсюдженим є одержання очищеної води методом дистиляції (перегонки), для чого застосовуються спеціальні перегінні апарати - аквадистилятори.

Суть методу перегонки полягає в тому, що вода при нагріванні перетворюється в пару,яка не містить солей, після цього конденсується й отриманий конденсат збирають у відповідні приймачі. По конструкції серед перегінних апаратів, застосовуваних для одержання очищеної води, розрізняють перегінні апарати періодичної і циркуляційної (безупинної) дії. Перегінні апарати складаються з трьох основних частин: випарника, конденсатора і збірника. Перегінний куб, холодильник і інші частини апарата повинні бути добре вилужені чистим оловом і міститися в абсолютній чистоті. Щодня перед початком роботи необхідно протягом 10-15 хв. пропускати через аквадистилятор пару, не включаючи холодильник. Перші порції дистильованої води (5-20 хв.) зливають і тільки після цього починають збір води. Якщо використовується новий апарат, то спочатку потрібно протерти його внутрішню поверхню ватою, змоченою сумішшю спирту й ефіру (1:1), а потім розчином перекису водню. Після цього необхідно пропустити через апарат гостру пару (без охолодження) протягом 20-30 хв., а потім перегнати не менш 50-60 літрів води. Застосовувати воду можна тільки після 48 годин роботи апарата і перевірки якості води . В даний час в аптеках використовується різна апаратура для одержання і збереження очищеної, апірогенної і знесоленої води. Для одержання очищеної води в даний час рекомендуються аквадистилятори, що відрізняються один від одного по способу нагрівання, продуктивності (л/година) і конструктивними особливостями. Збір і збереження води для медичних цілей здійснюється в спеціальних збірниках, що захищають воду від мікробного забруднення. Термін придатності – 3 доби ( в закритому стані). Скляні збірники повинні бути щільно закриті пробками (кришками) із двома отворами: один - для трубки, по якій надходить вода, інший - для скляної трубки, у яку вставляється тампон зі стерильної вати (змінюють щодня). Збірники встановлюються на піддони чи баллоноопрокидыватели. Збірники з'єднані з аквадистиляторами за допомогою скляних трубок, що повинні впритул з'єднуватися з трубкою холодильника. Гумові трубки використовуються тільки для з'єднання скляних трубок.

Контроль і зберігання очищеної води

  • Відповідно до вказівок НТД необхідно кожну партію води піддавати хімічному і бактеріологічному контролю.
  • Щодня в аптеці вода з кожного балона перевіряється хіміком-аналітиком на відсутність хлоридів, сульфатів, солей кальцію й ін. Крім того, якість одержуваної очищеної води періодично перевіряють, проводячи проби:
  • - у лабораторії з контролю якості лікарських засобів для повного хімічного аналізу - один раз у квартал;
  • - у місцеву санітарно-бактеріологічну лабораторію для бактеріологічного дослідження - 2 рази в квартал.
  • Воду очищену зберігають в асептичних умовах не більш 3 доби в добре вимитих, простерилізованих і закупорених балонах з хімічно стійкого скла в прохолодному місці

СПОСОБИ ПРОПИСУВАННЯ РІДКИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ

  • Концентрація розчинів у рецептах може виражатися різними способами.
  • 1. У відсотках:
  • Rp: Solutіonіs Natrіі bromіdі 3% 200ml
  • Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день
  • 2. Роздільним перерахуванням речовини, що розчиняється, і розчинника:
  • а) Rp: Natrіі bromіdі 6,0
  • Aquae purіfіcatae 200ml
  • Міsce. Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день.
  • б) Rp: Natrіі bromіdі 6,0
  • Aquae purіfіcatae ad 200ml
  • Mіsce. Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день.
  • 3. Відношенням кількості речовини до загального об’єму розчину:
  • Rp: Solutіonіs Natrіі bromіdі ex 6,0 200ml
  • Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день.
  • 4. У тому випадку, якщо прописуються дуже малі кількості, головним чином, розчинів отрутних і сильнодіючих речовин у рецепті вказується кількість лікарської речовини до загального об’єму всього розчину, що підлягає відпуску.
  • Rp: Solutіonіs Aethacrіdіnі lactatіs (1:1000) 200ml
  • Da. Sіgna. Для промивання ран.

ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ ПРИГОТУВАННІ РІДКИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ

  • 1. Підбір флаконів і пробок.
  • 2. Відважування лікарської речовини.
  • Відмірювання (доведення
  • до об’єму ) розчинника.
  • 4. Розчинення.
  • Проціджування чи
  • фільтрування.
  • 6. Закупорка.
  • Оформлення до відпустку і
  • перевірка якості.

ПРИГОТУВАННЯ КОНЦЕНТРОВАНИХ РОЗЧИНІВ

  • Концентровані розчини-це робочі розчини лікарських речовин у визначених концентраціях, більш високих, чим вони прописуються в рецептах з розрахунком на відповідне розведення водою до зазначеної концентрації.
  • У зв'язку з тим, що концентровані розчини виготовляються на тривалий термін, вони можуть бути середовищем для розвитку мікроорганізмів, їх варто готувати в асептичних умовах на свіжоперегнанній чи прокип'яченій воді, щоб вони були більш стійкими при збереженні.
  • Усі застосовувані допоміжні матеріали, а також посуд повинні бути простерилізовані, а отримані розчини обов'язково профільтровані
  • Концентровані розчини варто зберігати в добре закупорених штангласах, у захищеному від сонячних променів місці, при температурі не вище 250С чи при температурі холодильника (3-50С).

Номенклатура концентрованих розчинів, які найчастіше використовують при приготуванні мікстур

  • 5 % розчин (1:20) – розчин натрію гідрокарбонату
  • 10 % розчини (1:10) – розчин натрію безоату, кофеїну-натрію бензоату
  • 20 % розчини (1:5) – розчин натрію броміду, натрію йодиду, натрію хлориду, калію броміду, калію йодиду, калію хлориду, кальцію хлориду, хлоралгідрату, гесаметилентетраміну
  • 25 % розчин (1:4) – розчин магнію сульфату

Наприклад, необхідно приготувати: 1 л 20% розчину калію броміду.

  • Всі розрахунки можна проводити двома способами:
  • з урахуванням густини даного розчину
  • з урахуванням коефіцієнта збільшення об’єму :
  • Густина 20% розчину калію броміду дорівнює 1,144. Знаючи густину розчину, легко розрахувати необхідну кількість води. Для розрахунку можна скористатися формулою:
  • m=Vρ,
  • де m- маса розчину;
  • V- об’єм розчину;
  • ρ – густина розчину.
  • Для даного випадку m=10001,144 = 1144,0.
  • Маса розчину складається з маси розчинника і маси речовини.
  • Отже, для приготування 1 л 20% розчину калію броміду води треба взяти:
  • 1144,0-200,0=944,0 (мл).
  • У простерилізовану підставку відмірюють 944мл очищеної води, додають 200,0 г калію броміду і фільтрують, як було зазначено вище.
  • б) з врахуванням коефіцієнта збільшення об’єму : Кількість води для приготування концентрованих розчинів можна розрахувати, використовуючи значення коефіцієнта збільшення об’єму.
  • Коефіцієнт збільшення об’єму (КЗО)- величина, що показує збільшення об’єму при розчиненні 1,0 речовини (таблиця є в підручнику, в наказі №197, додаток 1).
  • Для броміду калію значення коефіцієнта збільшення об’єму дорівнює 0,27. Тоді 200,0 при розчиненні займуть об’єм 54 мл.
  • Отже, для одержання 1 літру 20% розчину калію броміду необхідно взяти 946 мл очищеної води (1000-54=946мл).

Виправлення концентрації розчинів

  • Розчин виявився з вищою концентрацією ніж необхідно. Наприклад, потрібно було приготувати 1л 20% розчину калію броміду. Аналіз показав, що розчин містить 23% препарату. Скільки треба додати води для одержання 20% розчину? Розрахунок ведуть по формулі: А(С–В) Х = –––––––––; В Де Х- кількість води, необхідної для розведення приготовленого розчину , у мл; А – об’єм приготовленого розчину, у мл; В – необхідна концентрація розчину, у %; С – фактична концентрація розчину , у %; 1000(23-20) Тоді Х = ––––––––––––=3000:20=150 (мл) 20

Виправлення концентрації розчинів

  • 2. Розчин виявив з нищію концентрацією ніж необхідно. Наприклад, потрібно приготувати 1л 20% розчину калію броміду; аналіз показав, що розчин містить 18% препарату. Скільки треба додати сухої речовини для одержання 20% розчину? Розрахунок ведуть по формулі: А(В–С) Х = –––––––––; 100–В де Х – кількість сухої речовини, яку варто додати, А – об’єм приготовленого розчину, у мл; В – необхідна концентрація розчину , у %; С – фактична концентрація розчину, у %;  - густина розчину; 1000 (20-18) Тоді Х=––––––––––––=2000:94,4=21,18(г) 1001,144–20

Правила приготування мікстур:

  • В підставці в розрахованій кількості очищеної води розчиняють сухі речовини в наступній послідовності – спочатку наркотичні, отруйні, сильнодіючі, потім загального списку. Якщо сума сухих речовин більше ніж 3 % враховують коефіцієнт збільшення об’єму.
  • Проціджують у флакон для відпуску через подвійний шар марлі, або ватний тампон
  • Додають концентровані розчини із бюреткової системи, спочатку сильнодіючі, далі загального списку в порядку прописування в рецепті
  • Додають не пахучі і нелеткі рідини ( сиропи, ново галенові препарати – кордіамін, адонізид); - спиртові рідини, у порядку зростання концентрації спирту; - пахучі і леткі рідини (грудний еліксир, нашатирно-ганусові краплі).
  • Rp: Analgіnі 3,0 Kalіі bromіdі 4,0 Aquae purіfіcatae 200ml Tіncturae Beladonnae 8ml Tіncturae Valerіanae 10ml Mіsсe. Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день.
  • ППК ( з.б.)
  • Загальний об’єм складає 200мл+10мл+8мл=218мл.
  • Концентрованого розчину калію броміду 20% (1:5) 4,05=20мл. Прописана кількість анальгіну (3,0) від загального об’єму мікстури складає: 218 мл – 3,0
  • 100 мл – Х =1,7%
  • Отже, порошкоподібних речовин міститься менш 3% (1,7% 3%), тому КЗО не враховуємо. Води очищеної: 200-20+ 180 мл
  • ППК ( л.б.)
  • Дата № рецепта
  • Aquae purіfіcatae 180ml
  • Analgіnі 3,0 Solutіonіs Kalіі bromіdі (1:5) 20ml Tіncturae Beladonnae 8ml Tіncturae Valerіanae 10ml Vзаг. =218мл Приготував: Перевірив:
  • У підставку відмірюють 180мл очищеної води і розчиняють 3,0 анальгіну. Розчин проціджують через шматочок вати у флакон для відпуску. Туди ж відмірюють 20 мл розчину калію броміду (1:5), потім настойку беладони, в останню чергу відмірюють настойку валеріани (приготована на 70% спирті). Наклеїмо номер рецепта, етикетки "Мікстура",, «перед вживанням збовтувати».

Rp: Kalіі іodіdі Natrіі bromіdі aa 5,0 Glucosі 15,0 Aquae purіfіcatae 200ml Mіsсe. Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази на день.

  • Спочатку визначають процентний вміст глюкози від загального об’єму мікстури.
  • 180 мл – 15,0
  • 100 мл – Х Х = 8,3%, більше 3%, необхідно враховувати КЗО.
  • Тому розрахунок кількості води:
  • концентрований розчин натрію броміду 20% (1:5) - 25мл
  • концентрований розчин калію броміду 20% (1:5) - 25мл
  • (5,05=25);
  • води: 180мл-(25мл+25мл+10,35мл)=119,6мл.

Технологія приготування наступна: у підставку відмірюють 120мл води (краще теплої) і розчиняють 15.0 глюкози, розчин проціджують у флакон для відпуску; туди ж відмірюють по 25мл 20% розчину калію йодиду і 20% розчину натрію броміду. Етикетки "Мікстура", "Зберігати в прохолодному місці", номер рецепта.

  • ППК Дата № рецепта
  • Aquae purіfіcatae 120ml
  • Glucosі 15,0
  • Solutіonіs Kalіі іodіdі (1:5) 25ml Solutіonіs Natrііbromіdі (1:5) 25ml
  • Vзаг. =180мл
  • Приготував: Перевірив:
  • Дякую
  • за
  • у вагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка