Тема методи дослідження в педагогічній психології. Тестування Психологічне тестування — вимірювання індивідуально-психологічних відмінностей. Спочатку термін «психологічне тестування»



Скачати 18,64 Kb.
Дата конвертації17.03.2017
Розмір18,64 Kb.

Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Кафедра педагогічної та вікової психології

ТЕМА 2. Методи дослідження в педагогічній психології.

Тестування

Психологічне тестування

  — вимірювання індивідуально-психологічних відмінностей. Спочатку термін «психологічне тестування» застосовувався доволі широко, включаючи в себе будь які вимірювання в психологічній науці. Пізніше, по мірі розвитку тестів, сфера психологічного тестування звужується до вимірювання особистісних особливостей та когнітивних здібностей. Основним інструментом психологічної діагностики є психологічний тест.

 — стандартизоване, часто обмежене у часі випробування, призначене для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних особливостей. Основна задача тесту — передбачення на його основі майбутньої поведінки досліджуваного. За спрямованістю виокремлюють тести здібностей та досягнень, особистісні тести та тести окремих психічних функцій. За формою процедури дослідження тест може бути груповим та індивідуальним. За особливостями тестових завдань — вербальним та практичним (невербальним). Залежно від наявності чи відсутності часових обмежень тести поділяють на тести швидкості та тести результативності.


Психологічний тест

КЛАСИЧНИМ У ПЕДАГОГІІЧНІЙ ПСИХОЛОГІЇ Є ВИЗНАЧЕННЯ К. ІНГЕКАМПА: «ТЕСТУВАННЯ — ЦЕ МЕТОД ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКОГО ВИБІР ПОВЕДІНКИ, ЩО ПРЕЗЕНТУЄ ПЕРЕДУМОВИ ЧИ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ, ПОВИНЕН МАКСИМАЛЬНО ВІДПОВІДАТИ ПРИНЦИПАМ ЗІСТАВЛЕННЯ, ОБ'ЄКТИВНОСТІ, НАДІЙНОСТІ ТА ВАЛІДНОСТІ ВИМІРІВ, ПОВИНЕН ПРОЙТИ ОПРАЦЮВАННЯ Й ІНТЕРПРЕТАЦІЮ Й БУТИ ПРИЙНЯТНИМ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ».

Характеристики психологічних тестів


Валідність — комплексна характеристика тесту, що включає відомості про сферу досліджуваних явищ та репрезентативність досліджуваної по відношенню до неї діагностичної процедури. Валідність відображає здатність тесту вимірювати те, для вимірювання чого він призначений.

Надійність — характеристика методики, що відображає точність психодіагностичних вимірювань, а також стійкість результатів тесту до дії сторонніх випадкових факторів. Надійність вказує на внутрішню узгодженість тесту та стійкість результатів до ретестування.

Дискримінативність — здатність окремих завдань тесту та тесту в цілому диференціювати досліджуваних відносно «мінімального» та «максимального» результатів тесту.

Стандартизованість — наявність показників по тесту для репрезентативних груп досліджуваних, що забезпечує порівнянність отриманих результатів у різних досліджуваних.

У зв'язку зі специфікою предмета педагогічної психології одні методи використовуються в ній більшою мірою, інші - меншою. Однак все більшого поширення в педагогічній психології одержує метод тестування.

Від інших способів обстеження тестування відрізняється:

ТЕСТУВАННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ, ЩО ДОСЛІДЖУВАНИЙ ВИКОНУЄ ПЕВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ: ЦЕ МОЖЕ БУТИ РІШЕННЯ ЗАДАЧ, МАЛЮВАННЯ, РОЗПОВІДЬ ПО КАРТИНЦІ ТОЩО - В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВИКОРИСТОВУВАНОЇ МЕТОДИКИ; ВІДБУВАЄТЬСЯ ПЕВНЕ ВИПРОБУВАННЯ, НА ПІДСТАВІ РЕЗУЛЬТАТІВ ЯКОГО ПСИХОЛОГ РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПРО НАЯВНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ТА РІВНІ РОЗВИТКУ ТИХ ЧИ ІНШИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ.

Окремі тести - це стандартні набори завдань і матеріалу, з яким працює досліджуваний; стандартна й процедура пред'явлення завдань, хоча в деяких випадках передбачаються певні ступені свободи для психолога - право задати додаткове питання, побудувати бесіду в зв'язку з матеріалом та ін. Процедура оцінки результатів теж стандартна. Така стандартизація дозволяє зіставляти результати різних досліджуваних.

Процес тестування можна розділити на три етапи:

1) вибір тесту - визначається метою тестування і ступенем достовірності та надійності тесту;

2) його проведення - визначається інструкцією до тесту;

3) інтерпретація результатів - визначається системою теоретичних припущень щодо предмета тестування.

Чисто педагогічним аспектом тестування є використання тестів успішності. Широко застосовуються тести умінь, таких як читання, письмо, найпростіші арифметичні операції, а також різні тести для діагностики рівня навченості - виявлення ступеня засвоєння знань, умінь з усіх навчальних предметів.

зазвичай тестування як метод психолого-педагогічного дослідження зливається з практичним тестуванням поточної успішності, виявленням рівня навченості, контролем якості засвоєння навчального матеріалу.

А.К. Єрофєєв, аналізуючи основні вимоги до тестування, виділяє наступні основні групи знань, якими повинен володіти тестолог:

1. Основні принципи нормативно-орієнтованого тестування;

2. Типи тестів і сфери їх застосування;

3. Основи психометрії (в яких одиницях вимірюються в системі психологічні якості);

4. Критерії якості тесту (методи визначення валідності і надійності тесту); 5. Етичні норми психологічного тестування. .

Все сказане вище означає, що використання тестування в педагогічній психології вимагає спеціальної підготовки, високої кваліфікації і відповідальності.

Класифікація педагогічних тестів

У вітчизняній та зарубіжній тестології пропонуються різні класифікації педагогічних тестів в залежності від обраної підстави: цілі тестування, форми пред'явлення тесту, однорідності змісту, підхід до розробки тесту.

Далі ми постараємося представити найбільш значимі тести, згруповані за окремими підставами.

За цілями використання: (класифікація запропонована Гронлунд, її ж дотримуються Челишкова М.Б., Майоров А.Н.) - вхідне тестування забезпечує перевірку знань і умінь на початку навчання; - формуюче і діагностичне тестування передбачає контроль за формуванням нових знань і умінь в процесі навчання; - тематичне, підсумкове, рубіжне тестування забезпечує визначення підсумкових досягнень.

Вхідне тестування проводиться на початку навчання або наступного його етапу, для того щоб визначити ступінь володіння необхідними (базовими) знаннями і вміннями для вивчення пропонованої дисципліни, тобто вхідне тестування дозволяє виявити готовність до засвоєння нових знань в учнів. За допомогою вхідного тестування також визначають ступінь володіння новим матеріалом до початку його вивчення.

Формуючий тест (тобто такий, що допомагає формувати якісні знання) використовується для визначення якості засвоєння матеріалу за окремим розділом або темою. Завдання, включені в тест, націлені на перевірку досліджуваного або тільки що вивченого матеріалу або теми. Він виконує функцію зворотного зв'язку між викладачем і учнем. Формуючий тест сприяє своєчасному виявленню та усуненню прогалин в процесі навчання. На відміну від традиційних засобів контролю формуюче тестування ефективніше, так як економить час і зусилля викладача.

Діагностичний тест, який використовується в поточному контролі, спрямований на виявлення причин допущених помилок, на з'ясування, чому виникли ті чи інші прогалини в знаннях учнів, систематичні помилки. Діагностичний тест складається із завдань, на певну конкретну область змісту, такі завдання відрізняються граничною деталізацією, це допомагає відстежити на якому етапі виникають помилки. Діагностичний тест проводиться після формуючого, коли визначені систематичні помилки, стійкі прогалини. Аналіз результатів діагностичного тесту допомагає встановити причини помилок і шляхи їх усунення.

Підсумкове тестування проводиться після закінчення навчання і служить для оцінки результатів навчання, тобто визначає його ефективність: наскільки реальні результати збігаються з очікуваними, запланованими, наскільки вони відповідають стандарту. Підсумковий тест охоплює досить широку область змісту вивченої теми, розділу, дисципліни, етапи навчання. У підсумковий тест включаються завдання на перевірку знань найважливіших елементів змісту, сформованість необхідних навичок.

Висновки

Метод тестування - метод діагностики психічних можливостей індивіда (тих чи інших здібностей, нахилів, навичок). Широке поширення тестів почалося з 1905 року, коли був запропонований тест Бінс-Симона для діагностики розвитку дитячого інтелекту. В даний час широко використовуються тести, що визначають рівень інтелектуального розвитку, просторової орієнтації, психомоторики, пам'яті, здатності до професійної діяльності, тссти досягнення (що визначають рівень оволодіння знаннями і навичками), діагностики особистісних якостей, клінічні тести та ін. Цінність тестів залежить від їх валідності і надійності - їх попередньої експериментальної перевірки.

Список використаної літератури

  • Айсмонтас Б.Б. Педагогическая психология: схемы и тесты. - М.: Владос, 2004. - 208 с.
  • Волкова А.А. Психология и педагогика. - Ростов н/Д.: Феникс, 2004. - 256 с.
  • Волкова А.А., Димитрова Л.В. Психология и педагогика для студентов вузов. - Ростов н/Д.: Феникс, 2005. - 249 с.
  • Савчин М Педагогическая психология - Дрогобыч: Возрождение, 1998 - 142 с.
  • Шаграева ОА Детская психология: Теоретический и практический курс - М: ВЛАДОС, 2001 - 368 с.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка