Тема: «Особливості розвитку емоційно-вольової сфери, темпераменту, характеру та їх врахування у навчально-виховному процесі. Основні принципи роботи соціального педагога з акцентуйованими особистостями»



Дата конвертації25.12.2016
Розмір31,5 Kb.

Соціально-психологічний семінар

  • ТЕМА: «Особливості розвитку емоційно-вольової сфери,
  • темпераменту, характеру та їх врахування у навчально-виховному процесі. Основні принципи роботи
  • соціального педагога з акцентуйованими особистостями»

План семінару

  • Теоретична частина
  • 1. Особливості індивідуального розвитку дітей різних вікових категорій.
  • 2. Особливості розвитку емоційно-вольової сфери учнів молодшого шкільного віку та її врахування у навчально-виховному процесі.
  • 3. Особливості розвитку темпераменту, формування характеру в учнів підліткового віку та їх врахування у навчально-виховному процесі.
  • Практична частина
  • Акцентуація характеру серед підлітків та основні підходи до їх класифікації. Типии акцентуацій характеру за К.Леонгардом та А.Лічко.
  • 2. Робота соціального педагога з акцентуйованими особистостями
  • (З досвіду роботи. Представити власні напрацювання, презентації,
  • розробки занять, буклети, рекомендації тощо).

Особливості індивідуального розвитку дітей різних вікових категорій

Молодший шкільний вік (6 - 10 років)

  • Провідна діяльність – навчання.
  • Новоутворення віку: абстрактне словесно - логічне мислення, внутрішній план дії, довільність психічних процесів, здатність до самооцінки і самоконтролю, мотивація уникнення невдачі і мотивація досягнення успіху.

Фізіологічні особливості

  • Збільшується зріст та вага тіла, підвищується імунітет, швидко розвиваються м'язи серця.
  • Розвиток м'язової системи сприяє збільшенню фізичної сили дітей. Але малі м'язи кисті рук розвиваються повільніше.
  • Діти цього віку дихають частіше, ніж дорослі. Для підтримання їхньої працездатності особливо важливо, щоб у класі та вдома було чисте повітря.
  • У дітей добре розвинені всі органи чуття, але деякі з них мають свої особливості
  • Відбуваються значні зміни у розвитку і роботі центральної нервової системи

   Розвиток психіки і пізнавальної діяльності

  • Сприймання стає довільнішим, цілеспрямованим і категоріальним процесом, але трапляються труднощі в сприйманні форми та її відображенні, написанні букв, цифр. Розвивається здатність розрізняти висоту звуків, чому сприяють заняття з музики і співів.
  • Формується здатність спостерігати явища навколишньої дійсності, тобто, виходячи з певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з'ясовувати взаємозв'язки між ними
  • Під впливом навчання формується логічна пам'ять, яка має вирішальне значення у здобутті знань
  • Розвиток уяви відбувається у напрямі від репродуктивних її форм до творчого осмислення уявлень, від довільного їх комбінування до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Зростає вимогливість дітей до витворів їх уяви, швидкість створення образів фантазії.
  • Мислення стає конкретно-образним
  • Відбуваються також зрушення в морфологічній структурі усного й писемного мовлення, розвиток словесних асоціацій, оволодіння писемним мовленням, розширення взаємозв'язків між компонентами структури мовлення
  • Переважає мимовільна увага. Діти активно реагують на все нове, яскраве і незвичайне

Формування особистості

  • Відбувається розвиток особистісних якостей не тільки в інтелектуальній, а й в емоційній, вольовій сферах, спілкуванні з дорослими та однолітками.
  • Відбувається диференціація сором'язливості, яка виявляється в реагуванні на людину, думка якої має значення для них.
  • Розвивається почуття самолюбства, що виявляється в гнівному реагуванні на приниження їх гідності й позитивне емоційне переживання за визнання їх позитивних особистих якостей.
  • Розвитку моральних почуттів (дружби, товариськості, обов'язку, гуманності) сприяє перебування учнів у колективі, об'єднаному спільною навчальною діяльністю. Розвивається почуття симпатії, важливе для утворення малих груп, з яких складаються колективи.
  • Формуванню вольових якостей (самостійності, впевненості у своїх силах, витримки, наполегливості) сприяє шкільне навчання, яке вимагає від учнів усвідомлення й виконання обов'язкових завдань, підпорядкування їм активності, довільного регулювання поведінки, уміння активно керувати увагою, слухати, думати, запам'ятовувати, узгоджувати свої потреби з вимогами вчителя
  • Дітям властиві наслідування й підвищене навіювання, що як позитивно, так і негативно впливає на засвоєння норм і правил поведінки
  • Стосунки між дітьми в класі формуються за допомогою вчителя, який завжди вказує на деяких учнів як на взірець, водночас звертає увагу й на хиби в поведінці інших. Більшість дітей відтворює у своєму ставленні до однокласників ставлення вчителя, не усвідомлюючи критеріїв, якими він послуговується при їх оцінюванні.

Початкова школа повинна залучати своїх вихованців до посильної, розумно організованої продуктивної праці, значення якої у формуванні соціальних якостей особистості важко з чимось порівняти. Праця, яку виконують діти, має характер самообслуговування, допомоги дорослим або старшим школярам. Позитивні результати забезпечуються внаслідок поєднання праці з грою, де максимально виявляється ініціативність, самодіяльність, змагання самих дітей. Прагнення молодшого школяра до яскравого і надзвичайного, бажання пізнати прекрасний і чудесний світ, а також бажання випробувати надзвичайну рухливість - все це має задовольнятися в розумній грі, яка приносить користь і задоволення, сприяє розвитку у дітей працелюбства, культури рухів, навичок колективної діяльності і різнобічної активності.

  • Початкова школа повинна залучати своїх вихованців до посильної, розумно організованої продуктивної праці, значення якої у формуванні соціальних якостей особистості важко з чимось порівняти. Праця, яку виконують діти, має характер самообслуговування, допомоги дорослим або старшим школярам. Позитивні результати забезпечуються внаслідок поєднання праці з грою, де максимально виявляється ініціативність, самодіяльність, змагання самих дітей. Прагнення молодшого школяра до яскравого і надзвичайного, бажання пізнати прекрасний і чудесний світ, а також бажання випробувати надзвичайну рухливість - все це має задовольнятися в розумній грі, яка приносить користь і задоволення, сприяє розвитку у дітей працелюбства, культури рухів, навичок колективної діяльності і різнобічної активності.

Середній шкільний вік (10-11 – 15 років) підлітковий

  • Провідною діяльністю в цей період стає інтимно-особистісне спілкування з ровесниками. Емоційне спілкування з ними пронизує все життя підлітків, воно накладає відбиток і на навчання, і на заняття поза уроками, і на взаємини з батьками.
  • Новоутворення в підлітковому віці
  • Формується теоретичне рефлексивне мислення, розвивається здатність до дедуктивного міркування. Підлітки оволодівають новими логічними операціями: уподібнення, аналогія, заперечення, ствердження, кореляція тощо. Вони стають здатними на системний пошук вирішення інтелектуальної задачі, будують різні підходи до її розв’язання.

Фізіологічні особливості

  • Фізичний розвиток підлітків характеризується великою інтенсивністю, нерівномірністю та ускладненнями, пов'язаними зі статевим дозріванням.
  • Головний мозок підлітків за вагою наближається до ваги мозку дорослої людини. Розвиваються специфічно людські ділянки мозку (лобні, частково скроневі й тім'яні), відбувається внутріклітинне вдосконалення кори головного мозку, збагачуються асоціаційні зв'язки між різними його ділянками.
  • Досконалішими стають гальмівні процеси, розвивається друга сигнальна система, посилено формуються нові динамічні стереотипи, які стають основою навичок, звичок, рис характеру.

Розвиток психіки і пізнавальної діяльності

  • Зазнає якісних змін мотивація навчання. Поглиблюючись і диференціюючись, пізнавальні інтереси підлітків стають виразнішими, стійкішими і змістовнішими
  •    Підлітки прагнуть до логічного осмислення матеріалу, застосовуючи при цьому порівняння, зіставлення, узагальнення, класифікацію тощо. Підвищується рівень абстрагування, формуються системи прямих і зворотних логічних операцій, міркувань та умовиводів, що стають більш свідомими, обґрунтованими.
  • Пам'ять набуває більшої логічності, довільності й керованості. Підлітки використовують різноманітні засоби запам'ятовування: логічну обробку матеріалу, виділення опорних пунктів, складання плану, конспектування.
  • Розширюються і поглиблюються пізнавальні інтереси учнів, більш вибірковим стає інтерес до навчальних предметів.
  •    Основним у мовному розвитку підлітків є вдосконалення уміння користуватись мовою як засобом спілкування. У здатності користуватися словом, зовнішнім мовленням підлітки вбачають свою інтелектуальну силу, ознаку свого авторитету в колективі.

Формування особистості

  • Підліток усвідомлює себе дорослою особою. Зростає його активність, відбувається ціннісна переорієнтація під впливом прагнення бути дорослим.
  • Особливо характерне для підлітків прагнення до самостійності.
  • Самооцінка набуває не меншого значення, ніж оцінювання його дорослими.
  • Цей віковий період відрізняється бурхливим перебігом емоцій, раптовими змінами емоційних станів, переживань, настроїв, переходами від піднесення до нестриманості, галасливості, від надмірної рухливості до спокою, байдужості. У динаміці емоцій виявляються стосунки підлітка з близькими людьми, колективом, успіхи в діяльності.
  • Колектив має важливе значення у формуванні особистості підлітка. Однією з найхарактерніших його рис є прагнення до самоствердження. Бажання зайняти своє місце в колективі, бути лідером, помітним або малопомітним виконавцем, активним або пасивним, діяти заради колективу або заради себе є виявом внутрішніх, недостатньо усвідомлених позицій дитини.
  • Особливого значення набувають дружба і товаришування, які стають активними, набирають нових форм: просто товариші, близький товариш, друг.

Підлітковий вік ще називають критичним. Справді, кризи бувають, але вони не є неминучими. Цей період може стати важким у виховному відношенні, якщо батьки, вчителі не обізнані з особливостями розвитку підлітків, не зважають на них і продовжують діяти як раніше або, навпаки, ставлять до них такі вимоги як до дорослого. Підлітки потребують особливої уваги, любові до себе. Труднощі зникають, якщо вчителі розуміють зміни, які відбуваються в психічному житті дітей, поважають нові їхні тенденції, сприяють реалізації підлітків, відповідно організовуючи різні види їх діяльності, взаємини в колективі, участь у громадському житті.

  • Підлітковий вік ще називають критичним. Справді, кризи бувають, але вони не є неминучими. Цей період може стати важким у виховному відношенні, якщо батьки, вчителі не обізнані з особливостями розвитку підлітків, не зважають на них і продовжують діяти як раніше або, навпаки, ставлять до них такі вимоги як до дорослого. Підлітки потребують особливої уваги, любові до себе. Труднощі зникають, якщо вчителі розуміють зміни, які відбуваються в психічному житті дітей, поважають нові їхні тенденції, сприяють реалізації підлітків, відповідно організовуючи різні види їх діяльності, взаємини в колективі, участь у громадському житті.

Юнацький вік (15 - 18 років)

  • Провідною діяльністю, зазвичай, називають учбово-професійну, завдяки якій у старшокласників починають формуватися певні пізнавальні та професійні інтереси, елементи дослідницьких умінь, здібності будувати життєві плани і виробляти моральні ідеали, самосвідомість.
  • Новоутворення в юнацькому віці
  • Центральним новоутворенням є орієнтація на майбутнє, яка визначає життєву перспективу взагалі: це й потреба зайняти внутрішню позицію дорослого, зрозуміти себе в якості члена суспільства, визначити своє призначення в житті

Фізіологічні особливості

  • Фізичний розвиток старшокласників характеризується подальшими анатомо-й фізіологічними змінами.
  • У цей період закінчується видозмінення організму.
  • Фізичний розвиток полягає насамперед у збільшенні зросту, ваги тіла й окружності грудної клітини.
  • У старшокласників в основному закінчується окостеніння скелета, удосконалюється м'язова система. Відбувається розвиток м'язової тканини, відповідно збільшується м'язова сила. Підвищується фізична витривалість і працездатність організму.
  • У юнацькому віці вдосконалюється функціонування серцево-судинної системи, нервова регуляція її діяльності. Стабілізується кров'яний тиск, серцево-судинна система стає витривалішою до навантажень.
  • Продовжується функціональний розвиток нервових клітин головного мозку удосконалення нервової системи сягає високого ступеня.
  • Поступово зникає характерна для підлітків підвищена збудливість і неврівноваженість.

Розвиток психіки і пізнавальної діяльності

  • Одним з важливих аспектів психічного розвитку в юнацькому віці є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, провідна роль в якому належить розвитку мислення.
  • Розвиток мислення характеризується подальшим збагаченням фонду добре засвоєних умінь, навичок мислительної діяльності, способів і прийомів розумової роботи.
  • Мовлення старшокласників ускладнюється за змістом і структурою, збагачується новими науковими і технічними термінами. Удосконалюються мовні засоби передачі думок, відбувається засвоєнння і використання норм літературної мови.
  • Вдосконалюється спостережливість, здатність помічати в об'єктах суттєві зовнішні ознаки, точніше й об'єктивніше їх відображати. Розвивається самоспостереження (за своїми діями, поведінкою, переживаннями, думками).
  • Розвивається репродуктивна і творча уява, посилюється самоконтроль, реалістичність у співвіднесенні образів уяви, особливо мрій, з дійсністю, своїми можливостями.
  • Довільне запам'ятовування стає набагато ефективнішим від мимовільного, відбуваються зміни у процесах логічного запам'ятовування, зростає продуктивність пам'яті на думки, на абстрактний матеріал. Основою запам'ятовування матеріалу стають виявлені логічні зв'язки.

Становлення особистості

  • Збагачується емоційна сфера.
  • Розвиваються почуття гуманізму, колективізму, дружби і товаришування, честі, обов'язку і відповідальності.
  • У зв'язку з розвитком свідомості, оцінювання власних вчинків, формується таке складне почуття, як совість.
  • Особливо загострюються почуття, пов'язані з усвідомленням свого “Я”, власної гідності, потребою дружити, товаришувати. Пошук друзів, спілкування з ними — важливе джерело емоційних переживань старшокласників.
  • Настає певна стабілізація, врівноваженість у стосунках молоді обох статей. Інтимні переживання наближаються за своєю формою до почуттів дорослих людей.
  • Зміцнюються сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль. Збагачується мотиваційна база вольових дій, здатність до критичного їх аналізу, що виявляється в розсудливості, обдуманості, критичності й самовладанні. Зменшується навіюваність, імпульсивність.
  • Вибір професії стає центром психологічного розвитку старшокласників. У зв'язку з виникненням життєвих планів у них формується вміння підпорядковувати свою поведінку конкретним цілям майбутнього самостійного життя, перебудовувати мотиви діяльності.

   Спілкування з ровесниками та дорослими

  • Фактором формування особистості у цей період є спілкування з ровесниками, дорослими.
  • Впливовим є класний колектив, формуються різні види мікрогруп — групи найближчих приятелів, друзів, товариські групи, компанії.
  • Відбуваються зміни у ставленні старшокласників до дорослих людей, особливо до батьків і вчителів. Основним стає принцип рівноправності. Воно починає залежати від того, наскільки дорослі зважають на дорослість і самостійність молодої людини, правильно оцінюють їх. Проте можливість конфліктів з дорослими не зникає.

Загалом молодь охоче вислуховує поради, аргументовані пояснення, наставляння батьків, вчителів, знайомих, які користуються в них авторитетом, довірою. Таке ставлення до дорослих пов'язане з пошуками молодими людьми свого місця в суспільстві, друзів як серед ровесників, так і серед дорослих.

  • Загалом молодь охоче вислуховує поради, аргументовані пояснення, наставляння батьків, вчителів, знайомих, які користуються в них авторитетом, довірою. Таке ставлення до дорослих пов'язане з пошуками молодими людьми свого місця в суспільстві, друзів як серед ровесників, так і серед дорослих.
  • ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка