Тема педагогічної ради «його величність …» січень 2017Р



Скачати 38,66 Kb.
Дата конвертації12.04.2017
Розмір38,66 Kb.

ТЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ «ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ … » СІЧЕНЬ 2017Р

МЕТА: ПРОАНАЛІЗУВАТИ РОЛЬ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ВЧИТЕЛЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ТА ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ УЧНЯ, ЗАЛУЧИТИ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ ДО АКТИВНОГО ПОШУКУ ШЛЯХІВ ГАРМОНІЗАЦІЇ СТОСУНКІВ УЧНЯ З НАВКОЛИШНІМ СВІТОМ В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА; ВИЗНАЧИТИ ПЕРСПЕКТИВИ РОБОТИ З ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ. 

  • Сильним, досвідченим стає педагог, який вміє аналізувати свою працю”. В. Сухомлинський 
  • ПОРЯДОК ДЕННИЙ
    • Підсумки навчальної роботи НВК у І семестрі: - Про стан ведення шкільної документації (класних журналів, особових справ, щоденників) - Організація навчальної діяльності Заступник директора з НВР Терпай В.В.
    • Багатовекторність  Концепції національно-патріотичного виховання учнівської молоді як фактор розвитку  правових цінностей  зростаючого покоління. Втілення Концепції у виховному процесі НВК у І семестрі та план виховання на ІІ семестр Керівник мет. об`єднання
    • класних керівників Галас Т.М.
    • Здійснення внутрішнього моніторингу як передумова підвищення якості освітніх послуг - підсумки моніторингу якості знань у І семестрі та план підготовки до моніторингу у ІІ семестрі Директор школи Роман М.Ю
    • Його величність Урок… Методоб`єднання вч. початкових класів
    • Різне
  • Головне завдання вчителя  — дати учням міцні знання відповідно до вимог програми з предмета.  Як відомо, що перед вчителем стоїть завдання не лише дати учням міцні знання і навички з основ наук, а й розвинути їх мислення, зацікавити вивченням предмету, активізувати їх пізнавальну діяльність, привчити працювати самостійно щоб, закінчивши школу, вони змогли  застосувати знання  в їхньому житті, показати результати навчання на практиці.
  •    Виконуючи ці завдання, кожен учитель реалізує різні освітньо-виховні можливості предмета, спираючись на свій досвід і особливості свого стилю роботи.
  • Аналізуючи результати навчальних досягнень в кінці семестру чи року, ми бачимо, що ті зусилля які ми прикладали цілий рік не завжди дають ті результати, які б ми хотіли бачити.
  •      Нам потрібно виявити чинники, які впливають на  ефективність навчання і результати успішності учнів.
  • 4. Коли використовуються їхні знання й уміння.
  • •  Учителеві необхідно:
  • — спиратися на знання й досвід учнів;
  • —  створити умови для обміну знаннями й досвідом;
  • —  не ставити під сумнів знання й уміння учнів, тому що це може викликати протест проти засвоєння нового матеріалу.
  • •  Варто вказати на нові ситуації й умови як приклад для використання нових методів
  • 5. Коли досягаються успіхи.
  • •  Для цього необхідно:
  • —  розробляти завдання з високою імовірністю досягнення успіху, з мінімальним ризиком поразки;
  • — уникати порівнювати учнів між собою;
  • — усвідомлювати, що кожен учень має свій стилі навчання.
  • 6.  Коли мають можливість використовувати нові  знання на практиці.
  • •   «Практика робить майстра» — повторюйте це учням!
  • 7. Коли цілком залучаються до процесу навчання.
  • •   Учитель пропонує учням бути «дійовими особами», а не тільки «спостерігачами».
  • •   Учитель використовує різноманітні методики передусім ті, де необхідно виявити інтелект (вирішення проблем, приклади з практики), емоції (ігри, рольові ігри, обговорення), фізичний розвиток (ігри-розминки, рухливі ігри й інше).
  • Учитель використовує інтерактивні методи навчання.
  • 8. Коли мають досить часу для засвоєння нових знань і вмінь.
  • ( раціонально використовувати виділений час)
  • 9.  Коли можуть побачити використання отриманих знань на практиці.
  • •  Питання, що розглядаються на уроці, повинні бути максимально наближені до реального життя учнів.
  • Все  вищесказане, на мою думку,  впливає на ефективність навчання.
  •              
  •     Для вчителя основним є урок. Але не просто урок, а ефективний урок, тобто корисний для  інтелектуального розвитку  кожного учня.
  • Якщо  урок ефективний, а краще високоефективний, то результати  учнів теж  на достатньому і високому рівні.
  • Національна доктрина розвитку освіти визначила стратегічні напрямки в освіті. Одним із головних завдань її реалізації є розбудова сільської школи, як важливої умови соціального і культурного розвитку села та збереження традицій українського народу. В цих умовах на першому плані постає проблема забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх сільських дітей. І найголовнішою проблемою, яку вирішує освіта на сучасному етапі, є проблема якості освіти. Якість освіти є національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави, додержання міжнародних норм і вимог законодавства України щодо реалізації права громадян на освіту.
  • Держава постійно здійснює моніторинг якості освіти, забезпечує його прозорість, сприяє розвитку громадського контролю. Відстежувати досягнення цього критерію покликаний всебічний моніторинг навчально-виховного процесу, який дає змогу оперативно розв'язувати поточні проблеми, не чекаючи їх можливого розвитку.
  • Ті заклади, які першими усвідомили таку необхідність, націлені на безпосередню невідкладну реалізацію запитів батьків та учнів щодо якості освіти.
  • Поняття «якість освіти» у вузькому розумінні це якість результатів освітнього процесу, тобто якість освіченості учнів, якість знань, умінь, володіння процедурами творчої діяльності, вихованості й т.д. Якість освіти в широкому розумінні - це і якість результатів освітнього процесу, і якість реалізації освітнього процесу, і якість умов його протікання.
  • Моніторинг (від лат. «монітор» - той, що попереджає, наглядає, нагадує). Людство давно «примірило» моніторинг на себе. Його апробували у різних сферах та напрямках, і ось, нарешті, він захопив і педагогів.
  • Моніторингом якості загальної середньої освіти називається спеціальна система збирання інформації про стан освіти, прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості освіти та функціонування освітньої галузі.
  • Якщо розглядати якість освіти на рівні окремої школи, то це так звана інституційна якість, де аналіз здійснюється за такими індикаторами:
  • • якість підготовки випускників;
  • • якість змісту освіти;
  • • склад та характеристика кадрового потенціалу;
  • • матеріально-технічна база;
  • • показники здоров'я тощо.
  • Основними завданнями освітнього моніторингу є:
  • • вивчення зв'язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя;
  • • оцінювання кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного забезпечення навчального закладу;
  • • оцінювання впливу на навчальний процес державних стандартів, навчальних програм, методичного й технічного обладнання.
  • Досвід показує, що функціональними завданнями моніторингу є не тільки визначення якості освітнього процесу (якості знань, умінь і навичок учнів, оволодіння творчими навичками, вихованості учнів, розвитку особистості), а й корекція навчально-виховної роботи, яка базується на визначенні шляхів удосконалення діяльності навчального закладу, класу, окремого учня чи навчально-виховного процесу в цілому.
  • Етапи проведення моніторингу
  • І етап – підготовчий:
  • ІІ етап - практичний:
  • ІІІ етап - аналітичний:
  • аналіз і систематизація інформації
  • формування висновків
  • розробка рекомендацій та пропозицій
  • інформування учасників НВП про результати моніторингових досліджень
  • збір інформації через проведення співбесід, тестувань, анкетувань
  • відвідування уроків, позакласних заходів
  • постановка мети
  • визначення об'єкта спостереження
  • встановлення термінів проведення моніторингу
  • вивчення відповідної літератури
  • підбір інструментарію
  • Функціональні обов’язки учасників моніторингу
  • Керівництво школи:
  • Творча група:
  • Класний керівник:
  • Учитель:
  • Розробляє і втілює внутрішньошкільну систему моніторингу якості освіти і виховання;
  • установлює і затверджує порядок, періодичність проведення моніторингових досліджень;
  • визначає шляхи подальшого розвитку школи.
  • проводить моніторингові дослідження;
  • аналізує результати моніторингу;
  • веде облік результатів моніторингу;
  • розробляє рекомендації з усунення виявлених недоліків.
  • проводить контроль за всеобучем кожного учня;
  • своєчасно доводить підсумки до відома батьків;
  • своєчасно подає інформацію для моніторингу.
  • визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, підсумків за семестри, навчальний рік;
  • визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;
  • своєчасно подає інформацію для моніторингу
  • Моніторинг – нестандартна інформаційна система, яка дозволяє тривалий час відстежувати будь-які об’єкти або явища педагогічної діяльності.
  • А.Орлов
  • Застосування моніторингових відстежень
  • вивчення рівня навчальних досягнень учнів із базових дисциплін;
  • аналіз якості освіти профільних класів та класів із поглибленим вивченням окремих предметів;
  • формування профільних класів та класів із поглибленим вивченням окремих предметів;
  • визначення рейтингу участі учнів в олімпіадах, конкурсах різних рівнів;
  • діагностика здібностей і нахилів учнів;
  • результативність участі школярів у роботі факультативів, спецкурсів, гуртків, секцій тощо;
  • вивчення стану викладання навчальних дисциплін;
  • аналіз виконання моніторингових контрольних робіт (початковий, проміжний та кінцевий етапи);
  • класно-узагальнюючий контроль;
  • визначення рівня захворюваності учнів;
  • тощо.
  • ПОКАЗНИКИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ
  • Обчислюється середній бал рівня навчальних досягнень учня;
  • Визначається рейтинг кожного учня у класі; рейтинг учнів 8-х класів; рейтинг учнів 9-х класів;
  • Обчислюється середній бал по предметам;
  • Порівнюється середній бал рівня навчальних досягнень учня із середній балом по класу;
  • Порівнюється середній бал класу по предмету із середнім балом по школі;
  • Визначається кількість оцінок рівня навчальних досягнень та їх кількість по рівнях;
  • Відслідковується динаміка середнього балу за два звітні періоди;
  • Відстежується показник здоров’я учнів (залежить від кількості учнів, занесених до певної групи з фізичної культури);
  • Порівнюється рейтинг всіх відмінників школи;
  • Показник наявності результатів високого рівня.
  • РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
  • Результати певного виду моніторингових відстежень розміщуються на внутрішкільному сайті мережі інтранет.
  • Питання моніторингу якості освіти заслуховується:
  • на засіданні педагогічної ради (видається наказ про затвердження рішень педагогічної ради);
  • на нараді при директорові (довідка заслуховується та виносяться рекомендації);
  • За підсумками моніторингових відстежень виносяться рекомендації:
  • адміністрації школи;
  • керівникам шкільних методичних об’єднань;
  • завідуючим кафедрами;
  • вчителям-предметникам;
  • класним керівникам.
  • Результати внутрішнього моніторингу якості освіти використовуються для звітування перед батьками, піклувальною радою, батьківським комітетом про навчальні досягнення учнів та показники розвитку навчального закладу з метою поліпшення результативності та якості навчально-виховного процесу, планування подальшої діяльності школи
  • Назва предмета
  • Високий
  • 1-3
  • Достатній
  • 4-6
  • Середній
  • 7-9
  • Початковий
  • 10-11
  • Річна
  • моні-торинг
  • Річна
  • моніторинг
  • Річна
  • Моні-торинг
  • Річна
  • Моні-торинг
  • Українська мова
  • 1
  • 1
  • 8
  • 6
  • 1
  • 3
  • 0
  • 0
  • Українська література
  • 2
  • 1
  • 7
  • 5
  • 6
  • 4
  • 0
  • 0
  • Історія
  • 2
  • 0
  • 8
  • 1
  • 0
  • 7
  • 0
  • 2
  • Алгебра
  • 1
  • 0
  • 9
  • 0
  • 0
  • 3
  • 0
  • 7
  • Геометрія
  • 2
  • 0
  • 7
  • 0
  • 1
  • 7
  • 0
  • 3
  • Назва предмета
  • річна
  • моніторинг
  • Українська мова
  • 90%
  • 60%
  • Українська література
  • 90%
  • 50%
  • Історія
  • 100%
  • 10%
  • Алгебра
  • 100%
  • 0%
  • Геометрія
  • 90%
  • 0%
  • Якісний показник (володіння навчальним матеріалом з усіх предметів на
  • достатньому і високому рівнях)

  • Відомий педагог Е.І.Ільїн відмічав: «Урок - це спілкування,
  • а не просто робота, мистецтво, а не тільки навчальне
  • заняття, життя, а не година в розкладі».                  А це означає, що урок - це життя! Так. Це життя учителя, який любить свою професію, любить дітей, переживає невимовну радість від спілкування з ними, дуже чуйно відноситься до усіх їх прикрощів і радощів і, найголовніше, вірить в них, пишається ними. Урок - це життя дитини, наповнене чуттєвим захватом від сприйняття спільного переживання емоційної радості. Пробудження думки. Напевно, тому Е.І.Ільїн вважає урок допомогою, «комусь «швидкою», комусь «невідкладною», допомагаючи тим самим розібратися в чомусь незрозумілому, прийняти вірне рішення в складній ситуації. Але усе це можливо за однієї умови: провідником з країни Знань в країну Життя має бути справжній учитель. Так, урок – це  клітинка педагогічного процесу. У нім, як сонце в краплі води, відбиваються усі його грані. Якщо не уся, то значна частина педагогіки концентрується в уроці. Яким же він повинен бути, його величність УРОК?.. Гарна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями і батьками.

РІШЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ:

  • РІШЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ:
  • Продовжити практику проведення навчальних педрад, розробок презентацій з упровадження педагогічних інновацій учителів.
  •  Вважати роботу, яка проводилась у НВК зі створення відповідних умов для навчально-методичного забезпечення викладання базових дисциплін у 9-му і 8-му класах, задовільною.
  • Керівникам методичних об’єднань:
    • До 20.01.17р. обговорити результати моніторингових досліджень на засіданнях.
  • Заступнику директора з навчально-виховної роботи Терпаю В.В.:
    • З метою виявлення причин низької успішності учнів 9-го класу з районного моніторингу по кожному конкретному випадку, активізувати контрольно-аналітичну дія льність за викладанням предметів.
    • Організувати проведення моніторингу якості знань:
  • з літературного читання у 4 класі до 27 січня;
  • у 9-му класі предметів з яких проводитиметься ДПА;
  • до 20 березня
  • у 3 класі з української мови та математики
  • протягом лютого
  • Вчителям-предметникам:
    • Опрацювати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін, акцентуючи увагу на встановленні відповідності між реальним станом знань учнів і критеріями оцінювання.
    • Забезпечувати обґрунтований вибір, доцільне застосування необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів.
  •  

  • «Лише деякі учні отримують в школах ґрунтовну освіту, а більшість– лише поверхову або навіть лише натяк на освіту…
  • Це відбувається з тієї причини, що в школах нехтують суттєвим, звертають увагу на нікчемне і
  • пусте…, більша частина знань ковзає по поверхні розуму…»
  • Я.А. Коменський

ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

  • Питання групам для підготовки
  • Групи
  • Урок як основна форма організації навчального процесу
  • Удосконалення підготовки вчителя до уроку.
  • Заступник директора з НВР Терпай В.В., педагог-організатор Корпош Т.Ю,
  • 2. Основні вимоги до змісту сучасного уроку.
  • Вчителі початкових класів
  • Вихователі ГПД та дошкільної групи
  • Способи створення в учнів позитивного ставлення до навчання. Створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.
  • Класні керівники 5-9 класів
  • Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності учнів. Роль емоційних методів мотивації навчання.
  • Практичний психолог, молоді вчителі-предметники: Кляп. Т.В.,
  • Березовскова О.Ю., Гудь В.В.
  • Роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності школяра та його особистості
  • Досвідчені вчителі: Потокі С.П., Погоріляк Т.В., Білак М.П.
  • Дякую за увагу


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка