Тема теоретико-методичні засади макрофінансового аналізу

Тема 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ МАКРОФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

План.

• Види макрофінансового аналізу.
• Завдання, функції та принципи макрофінансового аналізу.
• Методика здійснення макрофінансового аналізу.
• Інформаційна база макрофінансового аналізу і проблеми її формування.

1. Види макрофінансового аналізу

Класифікація МФА за ознакою часу

• Попередній (перспективний) аналіз:
• короткостроковий (до 1 року);
• середньостроковий (1-3 роки);
• довгостроковий.
• Наступний (ретроспективний) аналіз:
• оперативний (ситуаційний) аналіз;
• підсумковий(заключний) аналіз.

Класифікація МФА

• За галузевою ознакою:
• галузевий;
• міжгалузевий.

• За користувачами результатів аналізу:
• внутрішній аналіз;
• зовнішній аналіз.

Класифікація МФА

• За просторовою ознакою:
• внутрішньовідомчий і міжвідомчий;
• регіональний і аналіз в цілому по країні.

• За охопленням об′єктів, які вивчаються:
• комплексний аналіз;
• вибірковий аналіз.

Класифікація МФА за методами, що використовуються в розрахунках

• порівняльний аналіз;
• трендовий аналіз;
• факторний аналіз;
• допоміжний або експрес-аналіз;
• економіко-математичний аналіз;
• стохастичний аналіз (або дисперсний чи кореляційний);
• статистичний;
• математичний.

2. Завдання, функції та принципи Макрофінансового аналізу.

Завдання макрофінансового аналізу визначаються його змістом та предметом і спрямовані на досягнення мети.

Основними з них є:

- вивчення характеру дії фінансових і економічних законів;

- оцінка стану державного фінансового сектору за звіт­ні періоди за кількісними та якісними показниками;

- моніторинг виконання планів і управлінських рішень на макрорівні;

- наукове обґрунтування поточних і перспективних фінансових планів тощо.

ФУНКЦІЇ МАКРОФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

– науково-дослідницька;

– інформаційно-аналітична;

– оцінююча;

– планова;

– контролююча;

– пошукова;

– інноваційна

Принципи МФА

• Науковість.
• Комплексність (всебічність).
• Системність.
• Об'єктивність.
• Точність.
• Дієвість.
• Періодичність.

Принципи МФА

• Оперативність.
• Державний підхід.
• Ефективність або економічність .
• Конкретність .
• Безперервність .
• Порівнянність .
• Доступність.

3. МЕТОДИКА ЗДІЙСНЕННЯ макрофінансового аналізу

Організацію макрофінансового аналізу можна уявити як технологічний процес, в якому необхідні аналітичні процедури здійснюються у встановленому порядку і реалізуються за допомогою сукупності організаційних, методичних і технічних методів, способів і прийомів.

процес фінансового аналізу складається з чотирьох основних етапів

• планування, тобто формування моделі аналітичного дослідження;
• дослідження стану, динаміки та можливостей функціонування фінансової системи;
• інтерпретація системи показників аналітичного дослідження;
• розробка сценаріїв управлінських рішень та контролю їх ефективності.

формування моделі аналітичного дослідження

є надзвичайно важливим і полягає у:

• визначенні завдання, мети і об′єктів аналізу,
• окресленні масиву необхідної інформації для проведення аналізу,
• вивченні матеріалів та результатів раніше проведених аналітичних досліджень,
• правильному та обґрунтованому виборі методів аналізу.

Метод макрофінансового аналізу

– це системне (комплексне) вивчення, вимірювання та узагальнення впливу чинників на результати функціонування об′єкта дослідження шляхом обробки спеціальними прийомами системи планових, облікових, звітних показників та інших джерел інформації з метою підвищення ефективності діяльності.

Правильно обраний метод аналізу визначає його результат, ефективність дослідження економічного і соціального розвитку об′єкта. Він включає науково обґрунтовану систему принципів, способів і прийомів вивчення предмета аналізу та його об’єктів.

На другому етапі безпосереднього здійснення розрахунків фінансових показників

аналітик має змогу виявити існуючі тенденції та основні проблеми.

Аналітичне дослідження включає в себе:

• зведення і групування даних,
• розрахунок системи показників,
• побудову таблиць і графіків.

Третій етап має на меті інтерпретацію отриманих результатів, з′ясування причин існуючих проблем. На цьому етапі важливим є рівень теоретичної і практичної підготовки фахівців для розробки обґрунтованих висновків.

Четвертий етап – розробка сценаріїв управлінських рішень – передбачає виявлення можливих шляхів подолання недоліків функціонування об′єкту, що досліджується, а також формування рекомендацій на перспективу.

Комплексне вивчення об'єкта

спрямоване на з'ясування загальних тенденцій і чинників його розвитку та розробку заходів удосконалення його функціонування й управління ним.

Дослідження об'єкта проводиться за заздалегідь продуманим організаційним планом, котрий включає розгорнутий перелік питань, які мають бути з'ясованими, що гарантує необхідну якість і повноту вивчення об'єкта.

результативність макрофінансового аналізу залежить від:

• правильно встановленої мети та цілей аналізу;
• організаційного забезпечення здійснення аналізу;
• факторів, вплив яких покращує функціонування об′єкту, що досліджується;
• достатньої кількості джерел інформації;
• вірно обраного методу аналізу;
• оцінки результатів аналізу та їх оформлення;
• розробки обґрунтованих висновків щодо стану об′єкту дослідження, динаміки макрофінансових показників і можливих сценаріїв подальшого розвитку.

4. Інформаційна база макрофінансового аналізу

Інформаційне забезпечення є першочерговим завданням у будь-якому аналітичному дослідженні і важливим інструментом для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень.

Вихідна інформація макрофінансового аналізу може бути розподілена на три категорії:

• щодо процесів, котрі відбувались в минулому;
• щодо сучасного стану об’єктів;
• щодо майбутнього розвитку об’єктів, які включають дані про очікувані зміни, їх внутрішні параметри та зовнішні умови (прогнози).

Економічна інформація

• відображає процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг;
• Її можна кількісно виміряти та якісно оцінити у процесі аналізу соціально-економічного розвитку, його планування, прогнозування, управління;
• відображає суспільно-економічні явища і процеси, що відбуваються в державі, через систему натуральних і вартісних показників

інформаційна база повинна характеризуватись наступними ознаками:

• своєчасність;
• достатність;
• рівні деталізації та агрегації;
• зрозумілість;
• недопущення зміщення;
• релевантність;
• зіставлюваність;
• надійність або достовірність.

Для дослідження фінансових процесів і явищ потрібні відповідні джерела інформації: планові та нормативні; дані статистичної та податкової звітності; матеріали ревізій та перевірок, тощо.

З названих джерел відбираються ті, які відповідно до поставленої мети забезпечують інформаційну базу.

Інформаційними джерелами для проведення макрофінансового аналізу є:

• дані Державної фіскальної служби України;
• статистична звітність;
• дані звітності Державного казначейства України;
• інформація окремих міністерств;
• інформація державних контролюючих органів.

В Україні статистичну звітність поділяють на

державну (централізовану і децентралізовану) та відомчу.