Тема уроку. Написання замітки в газету



Скачати 22,38 Kb.
Дата конвертації17.03.2017
Розмір22,38 Kb.

Тема уроку. Написання замітки в газету

  • Мета:
  • формувати в учнів поняття про газету як один із ЗМІ;
  • ознайомити учнів із заміткою як жанром мовлення (характерними рисами, структурою, мовними особливостями),
  • навчити учнів складати замітку в газету інформаційного характеру; повторити матеріал про особливості публіцистичного стилю;
  • формувати інтерес до рідної мови, прагнення вдосконалювати свої знання з української мови, розвивати інтерес до слова, бажання писати замітки й оповідання,
  • підвищувати мовну й мовленнєву культуру п’ятикласників.

Епіграф

  • Хто володіє інформацією, той володіє світом
  • Натан Ротшильд
  • Публіцистика — це секундна стрілка годинника... Вона фіксує швидкоплинні миттєвості життя, намагається вплинути на його життя.
  • Георгій Марков
  • Професія журналіста - бути машиністом машини часу, яка робить мільйон обертів щосекунди.
  • Костянтин Паустовський

Історія виникнення

  • Попередниками газет традиційно вважаються новинні повідомлення, що розповсюджувалися в І столітті до нашої ери Стародавньому Римі про події, що відбулися в місті. Переписувалися від руки сувої під назвою "Щоденні справи римського народу" та вивішувалися на площах і доставлялися політикам чи просто знатним городянам. Римські газети представляли собою дерев'яні дощечки, на яких записували хроніку подій.
  • Новинні зведення, як правило, мали неофіційний характер, поки Юлій Цезар не розпорядився в обов'язковому порядку поширювати звіти про засідання сенату, донесення полководців і послання правителів сусідніх держав. Ці бюлетні являли собою гіпсові або глиняні доски, на яких писався текст. І тільки дуже багаті римляні могли дозволити собі замовлювати їх додому, оскільки кожен примірник видання – унікальний витвір давньоримської кераміки.
  • З 911 року в Китаї починає виходити газета «Цзінь бао» — «Столичний вісник». І не просто виходити, а виходити з друкарського верстата, хай і примітивного. Червоні ієрогліфи на жовтому шовку друкувалися з різьблених дерев'яних дощок. Газету вже можна було не лише читати, в неї можна було щось завертати. Тобто, вона набула всіх своїх сучасних якостей, окрім дешевизни. Шовк і зараз матеріал не копійчаний. Взагалі, «Цзінь бао» — унікальна газета. Газета — довгожитель. Вона видавалася впродовж тисячі років.
  • У Європі аж до 1450-го року газети переписувалися від руки, поки практичні німці не винайшли друкарський прес (або не поцупили ідею у китайців) і не поставили видання інформаційних листків на потік, не удаючись до послуг переписувачів. Проте потік ще був слабкий, і газета залишалася атрибутом життя високопоставлених чиновників і багатих купців.
  • Своєї сучасної подоби газети почали набувати в 16-ом столітті. Тоді і увійшла до ужитку само назва «газета» — по найменуванню дрібної італійської монети gazzetta, яку зазвичай платили за рукописний листок новин у Венеції. Назву ж монеті дала сорока ( італ. gazza ), зображена на ній. Газети, які перші вийшли на ринок взяли собі в якості емблеми сороку – як символ поширювання новин.

Газета - друковане періодичне видання, що виходить під постійною назвою і не рідше одного разу на місяць.

  • В Росії перші газети - рукописні "вістові листа" з'явилися за часів царювання Михайла Федоровича з 1613. Вони також називалися "стовпчики", так як писалися стовпцями на приклеєних один до іншого довгастих аркушах, завдовжки кілька сажень. Пізніше вони були названі на європейський манер - "Куранти". Найстарішим виданням такого роду зі збережених до наших днів вважається примірник "Курантів", що вийшов в 1621. Основу змісту "вістових листів" становили переказні нотатки з іноземної преси і донесення російських дипломатів і купців з-за кордону.
  • Перша російська друкована газета з'явилася в 1702 за указом імператора Петра I "Відомості про військових і інших справах, гідних знання і пам'яті, що трапилися в Московській державі і інших навколишніх країнах". Перший лист цієї друкованої газети з'явився в Москві 2 січня 1703. Її наклад склав 1000 екземплярів, ціна — 2 копійки. Коректуру в ній робив сам цар-батюшка.

Публіцистика в Україні

  • Визначніші події з українського життя мали відгук і оцінку впродовж довшого часу лише на сторінках західноєвропейської преси. Так, повстання Богдана Хмельницького (1648), перемоги і творення Української держави знайшли відгук і освітлення на сторінках англійської, французької, німецької та ін. преси. Так само в цій же пресі можна було зустріти й інші відомості з українських земель.
  • Щойно за гетьмана Івана Виговського можна побачити зародок української преси. Крім звичайних універсалів за час його гетьманування почали видаватися спеціальні друковані універсали для козацької старшини, в яких побіч різного роду наказів, законів тощо подано вже і поточні вісті.
  • У XIX столітті Натан Ротшильд вигукнув фразу, яка стала крилатою: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Виявилось, що і володіти світом, і переробляти його під себе можна за допомогою газетної інформації.
  • Кожен вітчизняний олігарх неодмінно обзаводиться власною газетою. Вона допомагає йому набудовувати громадську думку проти його конкурентів. Навесні 2008 року з'явилася інформацію про те, що Міністерство юстиції України щодня реєструє 5 нових газет і журналів. Загальна ж кількість зареєстрованих видань в Україні — більше 30 тисяч! Тобто, одне окреме видання на півтори тисячі жителів, включаючи дітей! Це світовий рекорд! Радіо і телебачення, а услід і Інтернет, газету на інформаційному тлі потіснили. У 2012-ом з'явилася інформація про те, що в Україні наголошується стабільне зниження продажів на газетному ринку. Але, думаю, на наше століття ще вистачить. Газета все ще залишається популярним продуктом. Можливо — через свою універсальність: адже ковбасу в монітор не загорнеш.
  • Газети й журнали, нарівні з радіо, телебаченням, мережею Інтернет, на сьогоднішній день залишаються основними джерелами інформації для людини. Саме з них ми дізнаємося про події із життя суспільства, про новини в усіх галузях нашого життя.

Особливості газет

  • Мобільність - газету можна читати як вдома, так і в будь-якому іншому місці;
  • Загальнодоступність - газета призначена для невизначеного кола осіб, читачем її може стати будь-яка людина;
  • Періодичність - газета належить до періодичних видань, що виходять у світ за встановленим видавцем графіком. За цією ознакою газети діляться на щоденні, щотижневі, щомісячні (рідко). Існують газети, що виходять два або три рази на тиждень, два рази на місяць і т. п. Існують також ранкові та вечірні газети;
  • Офіційність - багато рішень (розпорядження, закони і т. п.) владних органів усіх рівнів вступають в силу тільки після їх офіційного опублікування в газеті або іншому друкованому органі.

Кожна газета відкривається передовою статтею, яка порушує дуже важливу тему. Зверніть увагу, як побудована газета. Матеріал подається колонками (стовпчиками) і розподіляється на рубрики – відділи (розділи), що мають свій заголовок та об’єднують кілька статей на одну тему.

Газетні жанри

  • замітка,
  • стаття,
  • нарис,
  • інтерв'ю,
  • репортаж
  • Замітка - коротке повідомлення про якусь подію, що може зацікавити читачів.
  • Мета замітки –поінформувати, тобто повідомити, дати чітке уявлення про те:
  • Що відбулося — де відбулося — коли відбулося — з ким відбулося
  • Хронікальна замітка дуже коротка, вона повідомляє про якусь подію, здебільшого без заголовка.
  •  Інформаційна замітка містить більш розширене повідомлення про конкретні події, що відбулися в певних місцях. Має заголовок, який передає основну думку, зацікавлює читача.
  • Стилі мовлення
  • Назва стилю
  • Де використовують висловлювання
  • Основні види
  • Розмовний
  • У спілкуванні з близькими людьми, за неофіційних обставин
  • Розмова на побутові теми» лист до близької людини
  • Науковий
  • У науці, освіті, техніці
  • Підручник,наукова стаття, лекція, доповідь
  • Художній
  • У художній літературі
  • Оповідання, повість, роман, п’єса, вірш
  • Офіційно-діловий
  • У службових стосунках
  • Закон, постанова, наказ, заява, протокол, договір, звіт
  • Публіцистичний
  • У суспільному житті
  • Конфесійний (церковний)
  • У релігійному житті
  • Молитва, поповідь, церковні книги

Пам’ятка «Як працювати над заміткою»

  • 1) Доберіть цікаву тему, визначте основну думку.
  • 2) Пишіть, звіривши ретельно факти (дати, назви, цифри, прізвища).
  • 3) Продумайте послідовність викладу думок (план).
  • 4) Розповідайте не про все потроху, а про найважливіше.
  • 5) Дотримуйтесь відповідного стилю і типу мовлення.
  • 6) Пишіть грамотно, дотримуйтесь абзаців.
  • 7) Пам’ятайте про вимоги до мовлення та правил спілкування.
  • 8) Перевірте написане, виправте недоліки, перепишіть начисто.

Самостійна робота.

  • Складіть замітку до вашої рубрики про якусь важливу подію.
  • І варіант – висвітлює новини культури;
  • ІІ варіант – екологічні проблеми;
  • ІІІ варіант – шкільні події;
  • ІV варіант – питання моралі.
  • V варіант – питання спорту
  • VІ варіант – події в світі

Підсумок уроку

Домашнє завдання

  • 1. Продовжити роботу над складанням замітки, початою на уроці.
  • 2. Уявіть себе кореспондентом-журналістом шкільної газети, якому доручено підготувати:
  • а) замітку-подяку про цікаву зустріч з відомою людиною рідного краю;
  • б) замітку-пропозицію щодо організації спортивних змагань у школі.
  • Доберіть привабливі й оригінальні заголовки.

МОЛОДЦІ !!!

  • Дякую за урок!

Урок підготувала



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка