Тема заняття: Спеціальна сільськогосподарська термінологія і професіоналізми Мета заняття



Скачати 12,34 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір12,34 Kb.

Тема заняття: Спеціальна сільськогосподарська термінологія і професіоналізми

Мета заняття:

Дидактична: розглянути правила творення і вживання термінів та слів іншомовного походження у професійному мовленні; навчити студентів користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, використовувати терміни і професіоналізми у фаховому мовленні.

Розвиваюча: розвивати високий рівень володіння українською мовою, вміння вільно послуговуватись фаховою лексикою.

Виховна: виховувати інтерес до обраної професії.

Спеціальна сільськогосподарська термінологія і професіоналізми

План

  • Терміни і професіоналізми у фаховому мовленні.
  • Класифікація фахових термінів за структурою.
  • Походження агрономічної спеціальної лексики. Правила її вживання.
  • Способи творення спеціальних лексем.

1.Терміни і професіоналізми у фаховому мовленні

Спеціальні агрономічні терміни – це слова чи словосполучення, які позначають поняття, що відображають специфіку агрономічної галузі сільського господарства, наприклад: пестициди, підживлення, культивація, фураж, трактор. Для цих термінів характерна семантична конкретність, однозначність, лексична нейтральність.

Професіоналізми агрономічного фаху – це слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері землеробства, механізації, технології виробництва, зберігання і переробки продукції рослинництва. Ці слова детально характеризують явища і процеси агрономічної діяльності. Така лексика може бути емоційно забарвленою, наприклад: сушарка, лущильник, розмолоздатність, оранка, підтоварник.

Структурні моделі термінів

  • - однокомпонентні терміни, напр.: механізація, лабораторія, млин, кондиціювання, альфеограф;
  • - двокомпонентні терміни - найчастіше це словосполучення типу іменник + іменник,напр.: сепарування зерна, навантажувач зерна, посів сидератів; або прикметник + іменник, напр.: лабораторний аналіз, дисковий лущильник, ґрунтообробний агрегат, дрібна фракція;

- трикомпонентні конструкції, до складу яких можуть входити прийменники: розкидувач мінеральних добрив, оболонка з алейроновим шаром;

  • - трикомпонентні конструкції, до складу яких можуть входити прийменники: розкидувач мінеральних добрив, оболонка з алейроновим шаром;
  • - багатокомпонентні аналітичні терміни, що мають чотири і більше компонентів, напр.: хімічний склад зерна жита, масове співвідношення складових частин зернівки пшениці.

За статистикою, понад 70% термінів у різних терміносистемах - це словосполучення. Вони становлять певну семантико-синтаксичну єдність, відтворюються в готовому вигляді.

  • За статистикою, понад 70% термінів у різних терміносистемах - це словосполучення. Вони становлять певну семантико-синтаксичну єдність, відтворюються в готовому вигляді.
  • Галузеві терміносистеми взаємодіють одна з одною, мають спільний термінологічний фонд. Ізольованих терміносистем немає, вони містять уніфіковані щодо норм сучасної мови терміни на міжгалузевому рівні.

Походження агрономічної спеціальної лексики

  • Грецизми: аналіз, фотосинтез, онтогенез
  • Латинізми: агрегат, агрономія, мотор, екскаватор, субстанція.
  • Терміни німецького походження: ґрунт, ландшафт, масштаб.
  • Англійське походження: конвеєр, фермер, комбайн.
  • Із скандинавських мов: клеймо, дротик.
  • Із тюркських – загальновживані слова кавун, гарбуз, ізюм
  • З італійської – фірма.
  • Терміни французького походження: реалізація, біомаса.

Існують в українській термінології і власне українські терміни і професіоналізми: мінливість, клітина, спадковість, підживлення.

  • Існують в українській термінології і власне українські терміни і професіоналізми: мінливість, клітина, спадковість, підживлення.
  • Більшість іншомовних термінів має українські відповідники. А тому перевагу слід надавати власне українським термінам, щоб не втратити національні характерні особливості мовлення: гідротермічний - воднотепловий, а сепарування (зерна) - очищення.

. Способи творення спеціальних лексем

  • Ø вживання загальнонародного слова у специфічному значенні: драний процес, колінчастий вал;
  • Ø шляхом усічення основ слів: відсік /відсікати/, помел/помолоти/; скорочення слів: агрофак /агрономічний факультет/, міндобриво /мінеральне добриво/;
  • Ø шляхом складання основ та цілих слів: бункер-накопичувач, повнопривідний (трактор);

Ø шляхом перенесення /метафори/: дно – нижня частина виробу, машина – агрегат , удар – одиниця швидкості станка;

  • Ø шляхом перенесення /метафори/: дно – нижня частина виробу, машина – агрегат , удар – одиниця швидкості станка;
  • Ø зміни граматичних категорій (вживання іменників абстрактних та речовинних назв у множині): масла, олії, жири, води, пшениці;
  • Ø шляхом префіксації і суфіксації: жниварка, обприскувач, сівалка, навантажувач ;
  • Ø шляхом графічних скорочень, абревіатур: БДТ-7 /борона дискова тяжка, ширина захвату площі 7м/, СЗ 5,4 /сівалка зернова, ширина захвату 5,4 м/, ПЗ-10 /протруювач зерна 10т/год. / тощо.

Теоретичні запитання

  • Дайте визначення «терміна» та «термінології».
  • Які слова називаються професіоналізмами?
  • За якими ознаками можна розпізнати терміни і професіоналізми?
  • Назвіть основні способи творення термінів і професіоналізмів у сучасній українській літературній мові.
  • Які терміни і професіоналізми з точки зору свого походження найчастіше використовуються у вашому фаховому спілкуванні – іншомовних чи власне українських?
  • Яких правил слід притримуватися при використанні фахових спеціальних слів?


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка