Теоретичні основи товарознавства. Нормативна документація у товарознавчому аналізі Товар



Скачати 34,17 Kb.
Дата конвертації11.01.2017
Розмір34,17 Kb.
  • Теоретичні основи товарознавства. Нормативна документація у товарознавчому аналізі
  • Товар – це продукт праці, зроблений для обміну шляхом купівлі - продажу з метою задоволення потреб споживача.
  • Товарознавство - це наукова дисципліна, яка вивчає споживчі вартості товарів і дає сукупність знань про товар як предмет торгівлі, про його якість і споживче значення. Ця дисципліна вивчає також класифікацію, кодування, стандартизацію товарів, фактори, які впливають на товар в процесі його зберігання, транспортування, експлуатації та реалізації.
  • Медичне товарознавство – дисципліна, що вивчає функціональні властивості медичних товарів (реалізуються через об’єднання “Медтехніка” і “Оптика”) в залежності від вихідного матеріалу, конструкції, технології виробництва та умов їх зберігання.
  • Фармацевтичне товарознавство – дисципліна, яка вивчає споживчу вартість фармацевтичних товарів, товарозвітні операції, пов’язані з рухом товарів в аптечній мережі, а також фактори, що впливають на якість товарів та організацію їх зберігання.
  • Завдання медичного та фармацевтичного товарознавства
  • До завдань з управління асортиментом товарів відносяться:
  • Дослідження й оцінка сучасного асортименту за споживчою вартістю.
  • Розробка оптимальної класифікації товарів за ознаками, що враховують їх призначення і властивості з врахуванням факторів, що впливають на зберігання якості товарів.
  • Прогнозування асортименту окремих груп товарів, виходячи з потреби в них для забезпечення лікувального процесу.
  • Розробка необхідного й оптимального асортименту товарів для різних груп споживачів.

Завдання щодо зберігання й управління якістю товарів включають:

  • Дослідження чинників, що створюють і формують якість товарів, умови їх зберігання.
  • Розробку показників якості товарів і відповідної НТД.
  • Участь в удосконаленні методів випробувань і критеріїв оцінки рівня якості товарів.
  • Організацію заходів, що забезпечують зберігання якості товарів у процесі їх руху.
  • Принципи товарознавства
  • Безпека – принцип, який полягає у відсутності недопустимого ризику, зв’язаного з можливістю нанесення товаром шкоди життю, здоров’ю і майну.
  • Ефективність – принцип, який полягає у досягненні найбільш оптимального результату в процесі виробництва, зберігання, реалізації і споживанні товарів.
  • Сумісність – принцип, який визначається придатністю товарів
  • для сумісного використання.
  • Взаємозамінність – принцип, який визначається придатністю товару використовуватися замість іншого товару з метою виконання одних і тих же функцій.
  • Систематизація – принцип, який полягає у встановленні певної послідовності однорідних, взаємно зв’язаних товарів.
  • Номенклатура товарів велика й різноманітна.
  • До фарма­цевтичних товарів належать:
  • - лікарські засоби;
  • - готові лікар­ські форми;
  • - закупорювальні засоби й пакувальні матеріали;
  • - споживча і транспортна тара;
  • - перев'язувальні матеріали;
  • - гумові вироби і предмети догляду за хворими;
  • - медичні гази;
  • - хімічні реактиви й дезінсекційні засоби;
  • - мінеральні води.
  • До медичних товарів відносять, матеріали і вироби медич­ної техніки (інструменти, прилади, апарати й устаткування), які реалізуються через торговельну мережу «Медтехніка».

Технічні умови та аналітично -нормативна документація.

  • Сукупність властивостей, які визначають ступінь придатності виробу( препарату ) для використання його за призначенням, характеризують якість виробу (препарату).
  • Якість товару – це сукупність характеристик, які визначають ступінь його здатності задовольняти потреби людей.

Кількісна характеристика однієї або кількох властивостей товару, яка розглядається відповідно до умов споживання або експлуатації, називається показником якості. Кожний показник має своє найменування та значення, яке є результатом кількісних і якісних вимірів.

  • Кількісна характеристика однієї або кількох властивостей товару, яка розглядається відповідно до умов споживання або експлуатації, називається показником якості. Кожний показник має своє найменування та значення, яке є результатом кількісних і якісних вимірів.
  • Оцінка якості товару – це сукупність операцій з вибору номенклатури показників, визначення дійсних значень і співставлення їх з базовими показниками.

Контроль якості ВМП

  • Контроль якості товару - це діяльність, пов'язана з проведенням експертизи, вимірювань, випробувань, з оцінкою однієї або кількох характеристик товару і порівнянням отриманих результатів із встановленими нормами.

Контроль якості продукції здійснюється на різних рівнях:

    • СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ КОНТРОЛЬ – здійснюється на рівні державних органів. Якість споживчих товарів перевіряють:
  • Орган Державного санітарно - епідеміологічного нагляду;
  • Орган ветеринарного нагляду;
  • Орган Державної служби з карантину рослин.

Основним видом спеціалізованого контролю є інспекційний контроль, який здійснюється спеціально уповноваженим органом з метою перевірки ефективності раніше проведеного контролю.

  • Основним видом спеціалізованого контролю є інспекційний контроль, який здійснюється спеціально уповноваженим органом з метою перевірки ефективності раніше проведеного контролю.
  • Державний санітарно - епідеміологічний нагляд –проводиться органами державної санітарно -епідеміологічної служби з метою контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства України Проведення ветеринарного нагляду спрямоване на випуск для реалізації доброякісних продуктів та сировини тваринного походження, а також проведення радіологічного та токсикологічного контролю

ВНУТРІШНЬОВИРОБНИЧИЙ КОНТРОЛЬ.

  • ВНУТРІШНЬОВИРОБНИЧИЙ КОНТРОЛЬ.
  • Здійснюється на рівні підприємства.
  • Основні його види:
  • виробничий ( на стадії виробництва);
  • операційний (під час операційного , тобто технологічного процесу або після його завершення;
  • приймальний ( за його результатами приймається рішення про придатність продукції для доставки покупцеві).
  • Функції контролю якості на підприємстві здійснює ВІДДІЛ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ( ВКЯ), який складається з лабораторій, що здійснюють аналітичний, мікробіологічний та фармакологічний контроль якості продукції.

ВІДОМЧИЙ КОНТРОЛЬ.

  • ВІДОМЧИЙ КОНТРОЛЬ.
  • Здійснюється на рівні міністерства (відомства).
  • Основні його види:
  • вхідний контроль (при прийманні товару від постачальника);
  • експлуатаційний (під час використання в межах гарантійних термінів придатності).

СЕРТИФІКАЦІЯ

  • Проводиться з метою забезпечення і підвищення якості товарів відповідно до визнаних світових норм, а також створення умов для експорту вітчизняних виробів.
  • Сертифікація продукції –діяльність, направлена на встановлення і підтвердження відповідності продукції стандартам або іншим нормативним актам.

Сертифікат продукції дозволяє

  • Виробнику:
  • підвищувати конкурентноспроможність своєї продукції на ринку;
  • поширювати об'єм продаж;
  • зменшувати витрати виробництва;
  • збільшувати прибуток.
  • Споживачеві:
  • отримувати гарантію в стабільності характеристик продукції;
  • відмовитися від суцільного вхідного контролю сертифікованої продукції і проведення повторних випробувань.

На теперешній час існують різні системи сертифікації.

  • На теперешній час існують різні системи сертифікації.
  • Система сертифікації - система, що має власні правила, процедури й управління для проведення сертифікації.
  • Сертифікація в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.
  • Продукція, на яку в державних стандартах та в інших НТД є вимоги щодо безпеки для здоров'я і життя населення, підлягає обов'язковій сертифікації.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ

  • Стандартизація (від англ. “ стандарт”- зразок) –діяльність, яка направлена на досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового використання щодо реально існуючих чи можливих завдань у сфері виробництва та інших галузей людської діяльності.
  • Стандартизація має на меті встановлення єдиних технічних вимог до продукції і норм, обов'язкових до застосування в усіх галузях народного господарства всіма організаціями та підприємствами країни. Вона встановлюється з метою забезпечення випуску якісної продукції, уніфікації та взаємозамінності деталей та вузлів апаратів, приладів і окремих виробів, покращення використання матеріалів і зменшення їх витрачання, а також зниження собівартості.

Основна мета стандартизації:

  • реалізація єдиної технічної політики у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;
  • захист інтересів споживача і держави з питань безпечності продукції для життя, здоров'я та майна громадян, охорони навколишнього середовища;
  • забезпечення уніфікації, сумісності та взаємозамінності продукції, її надійності;
  • раціональне використання всіх видів ресурсів, підвищення техніко-економічних показників виробництва;
  • безпека народногосподарських об‘єктів і запобігання аварій та техногенних катастроф;
  • створення нормативної бази функціонування систем стандартизації та сертифікації продукції, проведення державної політики в сфері ресурсозаощадження;
  • усунення технічних та термінологічних перешкод для створення конкурентоспроможної продукції та її виходу на світовий ринок;
  • впровадження та використання сучасних виробничих та інформаційних технологій.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ:

  • врахування рівня розвитку науки й техніки, екологічних вимог, економічної доцільності й ефективності технологічних процесів для виробника,вигоди та безпеки для споживача і держави в цілому;
  • гармонія нормативних документів із стандартизації з міжнародними, регіональними і, в разі необхідності, з національними стандартами інших країн;
  • забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства;
  • участь у розробці нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробник, виробники, споживач, орган державної виконавчої влади);
  • придатність нормативних документів для сертифікації продукції;
  • застосування інформаційних систем і технологій у галузі стандартизації.

Розрізняють системи стандартизації: міжнародну, регіональну, національну і державну.

  • Міжнародна система – стандартизація, участь в якій приймають відповідні органи всіх держав.
  • Регіональна система – стандартизація, участь в якій приймають відповідні органи країн одного географічного або економічного регіону.
  • Національна система – стандартизація, яка проводиться на рівні однієї конкретної країни.
  • Державна система – стандартизація, яка визначає основну мету і принципи управління, форми і загальні організаційно - технічні правила виконання всіх видів робіт із стандартизації.

Стандарт - нормативний документ, в якому встановлені для загального і багаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи або характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів, для досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній області.

  • Стандарт - нормативний документ, в якому встановлені для загального і багаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи або характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів, для досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній області.
  • Стандарти встановлюють вимоги до якості готової продукціі, визначають показники якості, методи і засоби їх контролю і випробування, необхідний рівень надійності та довговічності в залежності від призначення виробів і умов їх експлуатації.
  • Комплекс (система) стандартів - сукупність взаємопов'язаних стандартів, що належать до певної галузі стандартизації і встановлюють взаємопогоджені вимоги до об‘єктів стандартизації на підставі загальної мети.
  • Стандарти поділють на: міжнародні, регіональні, міждержавні, національні та державні.
  • Види стандартів: основоположні; на продукцію, послуги; на процеси; методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу).

Нормативні документи зі стандартизації:

  • Нормативні документи зі стандартизації:
  • державні стандарти України - ДСТУ;
  • галузеві стандарти України – ГСТУ;
  • стандарти науково - технічних та інженерних товариств і спілок України – СТТУ;
  • технічні умови України – ТУ У;
  • стандарти підприємств – СТП
  • фармакопейна стаття - ФС;
  • тимчасова фармакопейна стаття – ТФС.

Державні стандарти України містять:

  • вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону довкілля і вимоги до методів випробувань цих показників;
  • вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні норми і правила;
  • метрологічні норми, правила та положення, котрі забезпечують технічну єдність під час розробки, виготовлення, застосування продукції.
  • Обов'язкові вимоги Держстандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами , громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність котрих поширюється дія стандартів.

Рекомендовані вимоги Держстандартів є обов'язковими для виконання, якщо:

  • це передбачено чинними актами законодавства; ці вимоги включено до договорів на розробку, виготовлення та доставку продукції;
  • виробником ( постачальником ) продукції документально заявлено про відповідність продукції цим стандартам.
  • Позначення Держстандартів: індекс (ДСТУ), реєстраційний номер, присвоєний стандарту при затвердженні, і відокремлені.

Галузеві стандарти.

  • Галузеві стандарти.
  • Розробляють на продукцію (послуги і т.д.) в разі відсутності Держстандартів України або в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють Держстандарт.
  • Обов'язкові вимоги галузевих стандартів підлягають безумовному виконанню підприємствами, організаціями, установами сфери управління органу, який їх затвердив.
  • Підприємства, організації, установи, які не належать до сфери управління органу, який затвердив галузеві стандарти, але які користуються ними під час виробництва та поставок продукції, повинні дотримуватися обов'язкових вимог галузевих стандартів.

Технічні умови (ТУ) – нормативний документ, який розробляють для встановлення вимог, що регулюють стосунки між постачальником (виробником, виробником) і споживачем (замовником ) продукції, для якої відсутні державні та галузеві стандарти.

  • Технічні умови (ТУ) – нормативний документ, який розробляють для встановлення вимог, що регулюють стосунки між постачальником (виробником, виробником) і споживачем (замовником ) продукції, для якої відсутні державні та галузеві стандарти.
  • Технічні умови розробляють у випадках:
  • за відсутності ДСТУ і ГСТУ на продукцію, що розробляється, або за необхідністю конкретизації їхніх вимог;
  • за необхідністю доповнення та (або) посилення вимог, норм та правил чинних стандартів на дану продукцію.
  • ТУ розробляють на:
  • один конкретний виріб, матеріал, речовину, послугу;
  • декілька конкретних виробів, матеріалів, речовин, групу послуг.
  • Термін введення в дію ТУ встановлює підприємство - виробник. За погодженням із замовником допускається не обмежувати термін дії ТУ. Тоді на титульній стороні пишуть: “Без обмежень терміну дії”.

Стандарти підприємства розробляють на продукцію (процеси, послуги), яку виробляють і застосовують лише на конкретному підприємстві.

  • Стандарти підприємства розробляють на продукцію (процеси, послуги), яку виробляють і застосовують лише на конкретному підприємстві.
  • Вони розробляються на підприємстві і затверджуються службовцем, якому надано на це право. Цей стандарт не реєструється в органах Держстандарту України.

На продукцію, призначену для самостійної доставки, СТП не розробляють.

  • На продукцію, призначену для самостійної доставки, СТП не розробляють.
  • Позначення СТП: індекс (СТП), реєстраційний номер і відокремлені тире дві останні цифри року затвердження.
  • Побудова, виклад, оформлення СТП – згідно з ДСТУ.

Фармакопейна стаття (ФС) встановлюється тільки на лікарські засоби і рослинну сировину, які застосовуються безпосередньо як лікарські засоби серійного виробництва, а також на загальні методи фізико -хімічного, хімічного і біологічного аналізу й інші загальні вимоги і норми на лікарські засоби.

  • Фармакопейна стаття (ФС) встановлюється тільки на лікарські засоби і рослинну сировину, які застосовуються безпосередньо як лікарські засоби серійного виробництва, а також на загальні методи фізико -хімічного, хімічного і біологічного аналізу й інші загальні вимоги і норми на лікарські засоби.
  • Тимчасова фармакопейна стаття (ТФС) встановлюється на перші промислові (настановчі) серії нових лікарських засобів.
  • ФС та ТФС, як і фармакопея, мають силу державних стандартів і затверджуються МОЗ України. ФС повинна переглядатися не рідше 1 разу у 5 років. ТФС діє 3 роки або менше, тобто поки не буде відпрацьовано препарат для промислового виробництва.
  • Позначення їх включає: індекс МОЗ України (42-У), реєстраційний номер і через тире - рік затвердження або перегляду статті. Наприклад, ФС – 42-У-2473-04.

Дякую за увагу!

  • Дякую за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка