Термінальні стани. Серцево-легенево-мозкова реанімація системи та органи життєзабезпечення



Скачати 26,46 Kb.
Дата конвертації12.04.2017
Розмір26,46 Kb.

Термінальні стани. СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВО-МОЗКОВА РЕАНІМАЦІЯ

Системи та органи життєзабезпечення

  • Системи життєзабезпечення
  • Життєвоважливі органи
  • Центральна нервова ситема
  • Головний, спинний мозок
  • Система дихання
  • Легені
  • Серцево-судинна система
  • Серце, великі судини
  • С-ма обміну речовин
  • Печінка
  • Видільна система
  • Нирки

Невідкладні стани

  • Це патологічні зміни в організмі людини, які виникають внаслідок гострих захворювань або ушкоджень, що призводять до різкого погіршення здоров’я, можуть загрожувати життю і потребують екстрених (невідклад-них) лікувальних заходів (геморагічний шок, емболія легеневих артерій, спонтанний пневмоторакс та ін.).
  • Вид медичної допомоги, що надається у разі раптового захворювання чи ушкодження, що загрожує здоров’ю та життю людини називають екстреною медичною допомогою.

Критичні стани.

Інтенсивна терапія – це комплекс заходів, що включає в себе методики проведення інфузійно – трансфузійної терапії та методи тимчасового штучного заміщення (протезування) життєвоважливих функцій організму, направлених на попередження виснаження адаптаційних механізмів та виникнення термінального стану.

  • Інтенсивна терапія – це комплекс заходів, що включає в себе методики проведення інфузійно – трансфузійної терапії та методи тимчасового штучного заміщення (протезування) життєвоважливих функцій організму, направлених на попередження виснаження адаптаційних механізмів та виникнення термінального стану.

Термінальні стани.

  • це патологічні стани організму, що супроводжують-ся гострим, або поступово – закономірним згасанням функ-цій життєво-важливих органів – “воріт смерті” (головний мозок, серце, легені). У випадках термінальних станів проводяться реанімаційні заходи !

Класифікація термінальних станів

  • Передагонія;
  • Термінальна пауза;
  • Агонія;
  • Клінічна смерть.

Служба швидкої медичної допомоги

  • 1.З метою наближення екстреної медичної допомоги в Україні створена широка сітка служби ШМД, до складу якої входять станції, лікарні, відділення швидкої допомоги та науково-дослідні інститути.
  • 2.Основним завданням Станції є: а) надання екстреної медичної допомоги на визначеній території обслуговування; б) доставка хворих, постраждалих та ін., в лікувально-профілактичні установи; в) участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

Наказ МОЗ України за № 507 та № 24

  • З метою уніфікації вимог до обсягів і якості надання медичної допомоги МОЗ України від 28.12.2002 р. видало наказ за № 507 ”Про затвердження норма-тивів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги”, та наказ за № 24 від 17.01.2005 ”Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів”. В яких викладенні загальні принципи, порядок надання, стандарти якості медичної допомоги при невідкладних станах на догоспітальному етапі.

Для надання екстреної медичної допомоги хворим (постраждалим) відводиться:

  • 1.“Платинових пів-години", це час від отримання виклику ”каретою” швидкої допомоги до поступлення в стаціонар: 10 хв на доїзд до постраждалого + 10 хв на надання допомоги на місці події + 10 хв на транспортування його в стаціонар.
  • 2.Час від моменту травми до надання спеціалізованої допомоги в стаціонарі (аж до операції) називають "золотою годиною".
  • 3.Станція забезпечує прибуття виїзної бригади швидкої медичної допомоги до місця виклику у 10-хвилинний термін від моменту їх надходження у містах та 30-хвилинний – у сільській місцевості.

Первинний огляд з невідкладним станом

  • Первинний огляд хворого (постраждалого) здійснюють за схемою DRABCDE (англ.), де D – danger – огляд місця події; R – responceвизначення рівня свідомості; А, В, С – перша стадія реанімації – негайна ПМД;
  • Друга стадія (спеціалізована) стадія СЛМР: D – drugs – лікарська терапія – серцеві засоби (адреналін, атропін) корекція метаболізму (натрій гідрокарбонат), ОЦК; E – elektrocardiografy – ЕКГ; F – fibrillation).
  • Третя стадія СЛМР (лікування післяреанімаційної хвороби) Оцінка стану хворого. Відновлення свідомості. Корекція розладів гомеостазу.

Міжнародна класифікація Глазго (1974):

  • Клінічні ознаки Бали
  • Відкривання очей
  • Спонтанне відкривання очей 4
  • Відкривання очей на звук 3
  • Відкривання очей на больові подразнення 2
  • Відсутність відкривання очей на будь-які подразнення 1
  • Рухові розлади
  • Активні рухи, що виконуються за вказівкою 6
  • Рухи в кінцівках, спрямовані до місця больового
  • подразнення з метою його усунення 5
  • Нормальні згинаючі рухи 4
  • Патологічні згинання 3
  • Збережені тільки розгинаючі рухи 2
  • Відсутні всілякі рухи, реакція 1
  • Мовні реакції
  • Вільна розмова 5
  • Вимова окремих фраз 4
  • Вимова окремих фраз у відповідь на больові
  • подразнення 3
  • Незрозумілі звуки у відповідь на подразнення або спонтанно 2
  • Відсутність мови у відповідь на подразнення 1
  • Ступінь пригнічення свідомості:
  • Помірне приглушення 14-13 балів
  • Глибоке приглушення 12-11 бал ів
  • Сопор 10-8 балів
  • Помірна кома 7-6 балів
  • Глибока кома 5-4 балів
  • Термінальна кома 3-0 бали

Хронічне помирання – це фізіологічне (старіння) чи патологічне (хронічне виснажливе захворювання) поступове згасання функцій життєвоважливих органів з послідовним проходженням всіх термінальних станів.

  • Хронічне помирання – це фізіологічне (старіння) чи патологічне (хронічне виснажливе захворювання) поступове згасання функцій життєвоважливих органів з послідовним проходженням всіх термінальних станів.
  • 2. Гостре помирання – це патологіч-не раптове згасання функцій життевоважливих органів (внас-лідок захворювання, або дії агре-сивних чинників зовнішнього середовища) з розвитком клінічної смерті.

При тривалому процесі вмирання розрізняють наступні етапи.

  • Передагонія - фізіологічні механізми життєдіяльності організму знаходяться в стані декомпенсації:
  • Термінальна пауза - хворий втрачає притомність, АТ та пульс не визначаються; зупиняється дихання, рефлекси відсутні;
  • Агонія (боротьба) - відновлюється м'язовий тонус, рефлекси, появляється безладне дихання, появляється пульс, зростає систолічний АТ (50 - 70 мм.рт.ст).
  • Клінічна смерть - настає через 20 - 40 с. і триває до 5-7 хв. (декортикація - соціальна смерть). Відомі випадки оживлення навіть через 30 хв – синдром Лазаря (біблійний архіепіскоп), який згідно із писанням, воскрес із мертвих.
  • Біологічна смерть - виникає внаслідок незворотніх змін в організмі, повернення до життя неможливе.

Клінічна картина передагонії

  • Пригніченість функції ЦНС (від ясної свідомості до розвитку коми).
  • Зміна ширини зіниць (поступове розширення) з одночасним сповільненням реакції на світло.
  • Поступове згасання рогівкового рефлексу.
  • Зниження АТ нижче 70 мм.рт.ст. !!!
  • 5. Почащення серцевої діяльності з ЧСС більше 140 в 1 хв, або сповільнення – з ЧСС менше 24 в 1 хв.
  • 6. Зміна частоти, ритму, глибини дихання (тахіпноє більше 40 за 1 хв, або брадіпноє – менше 12 3а 1 хв).
  • 7. Зміна кольору шкірних покривів та слизових.

Клінічна смерть:

  • Абсолютні ознаки:
  • Відсутність дихання – припинення дихальних рухів.
  • Відсутність кровообігу (пульсації на магістральних судинах (сонною, стегновою).
  • Розширення зіниць і відсутність фотореакції.
  • Відсутність свідомості.
  • Додаткові ознаки:
  • Зміна кольору шкіри.
  • Атонія.
  • Арефлексія.
  • Клонічно-тонічні судоми.

Оцінка стану ЦНС

Реанімація – це комплекс невідкладних заходів, що здійснюють хворим в стані клінічної смерті, направлених на відновлення життєдіяльності організму і попередження незворотніх порушень функцій його органів та систем.

  • Реанімація – це комплекс невідкладних заходів, що здійснюють хворим в стані клінічної смерті, направлених на відновлення життєдіяльності організму і попередження незворотніх порушень функцій його органів та систем.

Перша (негайна) стадія реанімації - надання ПМД - термінова оксигенація організму (за П. Сафаром)

  • 1-ий етап – А (air), забезпечення прохідності дихальних шляхів :
  • а) відкриття та огляд ротової порожнини; б) розгинання шиї та максимальне закидання голови назад;
  • в) виведення нижньої щелепи вперед, завдяки чому повністю відновлюється прохідність дихальних шляхів.

"Потрійний прийом" (за Сафаром): а – западання язика; б – запрокидування голови; в-г – висунення вперед нижньої щелепи.

2-ий етап реанімації – В (breathe), штучна вентиляція легень “рот до рота”, “рот до носа” або через повітропровід (у дорослих -12 вдихів на 1 хв (5 сек), у дітей – 20 (3 сек)

3-ий етап реанімації - С (circulation), закритий масаж серця – відновлення і підтримка кровообігу (прекардіальний удар – 30 сек після зупинки кровообігу і 1 раз, другий може зупинити діяльність серця !)

Методика закритого масажу серця

  • Реаніматор зміщує грудину у сагітальному напрямку
  • на глибину 3-5 см. Частота натискувань – 100 на хв.

Ознаками ефективності проведення реанімаційних заходів та оживлення постраждалого є:

  • Звуження зіниць, відновлення серцевої діяльності, поява пульсації на артеріях, підвищення артеріального тиску, відновлення дихання, нормалізація кольору шкіри.
  • Транспортування хворого (постраждалого) здійснюють тільки після відновлення дихання і серцевих скорочень
  • В лікувальних закладах здійснюють другу стадію серцево-легенево-мозкової реанімації – надання спеціалізованої медичної допомоги, і третю - лікування післяреанімаційної хвороби.

Вкладання та транспортування хворого на ношах

ІІ (спеціалізована) стадія СЛМР

  • Подальші заходи СЛМР направленні на відновлення функції серцево-судинної і дихальної системи (А, В, С, D, E, F – fibrillation)
  • Етап – оцінка виду зупинки кровообігу і дихання.
  • Етап – медикаментозна підтримка
  • реанімації.
  • Дефібриляція (фібриляція шлуночків).

Види зупинки кровообігу

  • Асистолія.
  • “Неефективне серце”
  • Фібриляція шлуночків.

ЕКГ ознаки зупинки серця (асистолія, “неефективне серце”, фібриляція)

Медикаментозна підтримка реанімації

  • Адреналіну гідрохлорид 0,1 % по 0,5 мл кожні 3-4 хв. реанімації інтратрахеально, в/в, в/серцево протягом всієї реанімації.
  • Атропіну сульфат 0,1%, 0,1 мг/кг маси тіла кожні 30 хв.. реанімації інтратрахеально, в/в, в/серцево.
  • Гідрокарбонат натрію 4%, 2 млмоль на кг маси тіла, в/в на всю реанімацію.

Види дефібриляцій

  • Механічна (прекардіальний удар).
  • Медикаментозна: лідокаїн 2% по 0,5 мг/кг маси тіла (кордарон, новокаїнамід, повторно.
  • Електрична (первинна напруга 200 Дж, наступна теж 200 Дж, а третя - 360 (верхня межа).

Дефібріляція

Дефібріляція

Дефібриляція

Інтракардіальне введення

ВМС

Відкритий масаж серця

ІІІ стадія СЛМР (лікування післяреанімаційної хвороби)

  • Оцінка стану хворого.
  • Відновлення свідомості.
  • Корекція розладів гомеостазу.

Причини клінічної смерті в стаціонарі

  • І. Первинна зупинка серця;
  • 1) гостра серцева недостатність;
  • 2) гостра обструкція магістральних судин;
  • 3) гострий значний дефіцит ОЦК;
  • 4) гостре падіння судинного тонусу.
  • ІІ.Первинна дихальна недостатність:
  • 1)обструкція дихальних шляхів;
  • 2)пригнічення дихального центру;
  • 3)порушення біомеханіки дихання;
  • 4) рестриктивні розлади системи дихання;
  • ІІІ. Первинна мозкова недостатність:
  • 1) гострі судинні ураження головного мозку;
  • 2) синдром вклинення головного мозку;
  • 3) токсичне ураження головного мозку.

Утоплення

  • Справжнє утоплення.

Асфіктичне утоплення

Синкопальне утоплення

  • Дякую за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка