Трансатлантичне партнерство: нато – єс європейська інтеграція



Скачати 24,75 Kb.
Дата конвертації17.03.2017
Розмір24,75 Kb.

Трансатлантичне партнерство: НАТО – ЄС

ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ

  • Початок європейської інтеграції :
    • 9 травня 1950 р. (пропозиція міністра закордонних справ Франції Р.Шуман створити спільний ринок вугільної та сталеливарної продукції) „план Шумана”
    • Однією з головних цілей плану було примирення Франції та Німеччини і недопущення між ними війни у майбутньому
    • Найважливішим засобом досягнення цієї мети мав стати механізм управління виробництвом і торгівлею стратегічною для військових потреб продукцією – вугіллям та сталлю, а також наднаціонального контролю над ними. Контроль мав здійснювати „вищий орган”, що був праобразом сучасної Європейської Комісії
  • Єврокомісія
  • (засновник – “Європейська шістка”:
  • Франція, ФРН, Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди)
  • Процес створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС)
  • 1-й етап
  • 2-й етап
  • Договір про створення Європейського Співтовариства вугілля і сталі (ЄСВС)
  • (18.04.1952 р.)
  • Договір про створення Європейського Економічного співтовариства (ЄЕС) та Євроатом (25.03.1957 р.)
  • 3-й етап
  • Договір про злиття виконавчих органів ЄСВС, Євроатому та ЄЕС (02.04.1965 р.)
  • Створення єдиної системи інститутів, що забезпечує європейську інтеграцію
  • Рада Європейських співтовариств
  • Європейська Рада
  • Європарла-
  • мент
  • Єдиний внутрішній ринок
  • 2 етап
  • Від ЄЕС до Євросоюзу (27 країн)
  • (етапи)
  • Розширення європейського економічного співтовариства
  • (ЄЕС)
  • 1973 р. – Велика Британія, Данія, Ірландія
  • 1981 р. – Греція
  • 1986 р. – Іспанія, Португалія
  • 1995 р. – Фінляндія, Швеція, Австрія
  • Підписання єдиного європейського акту
  • (1986 р.)
  • Договір про Європейський Союз (Маастріхт, Голландія – 7.02.1992 р.)
  • Спільна зовнішня політика та політика безпеки
  • Співробітництво в сферах юстиції та внутрішніх справ
  • О п о р и
  • Розширення ЄС на схід
  • Грудень 2002 р. (Копенгаген) – рішення Європейської Ради про вступ 10 нових членів
  • (з травня 2004 р.): (Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія)
  • 2007 р. – Болгарія, Румунія
  • 1 етап
  • 3 етап
  • 4 етап
  • Спільна політика в соціальній сфері, науково-технічного розвитку і охорони навколишнього середовища
  • Інтеграція в сфері зовнішньої політики

Висновок:

  • В 90-ті рр. ХХ ст. Європейський Союз представляв собою чітко структуровану міжнародну міжурядову організацію, котра не лише ефективно вирішувала свої внутрішні проблеми, а й активно впливала на весь хід подій на європейському континенті та в глобальному вимірі (особливо в результаті інтеграції нових незалежних країн. В ЄС – 27 країн, 21 з них – член НАТО)

Приналежність країн до ЄС та НАТО

Марек Белка, виконавчий секретар комісії ООН з економіки для Європи (березень, 2008 р.)

  • ЄС
  • НАТО
  • Політичний вибір
  • Стратегічний вибір
  • Політично вступити просто, технічно – дуже складно
  • Політично вступити складно, технічно – не настільки
  • Стосується всіх сфер життя
  • Стосується певних сторін життя, для надзвичайних обставин

Взаємодія НАТО і ЄС

  • В минулому НАТО суттєво поліпшило непрості відносинами між країнами-членами ЄС
  • В Європі нема держави – геополітичного лідера
  • Європейської системи безпеки досі не існує, незважаючи на спроби її створення. НАТО робить ЄС невразливим
  • НАТО та ЄС – дві складові частини європейської економіко-політичної системи

Передісторія співробітництва НАТО і ЄС

  • В березні 1948 р. європейські країни підписали Брюссельський договір і в вересні того ж року створили в його рамках структуру, відому як Організація Оборони Західного Союзу та ініціювали процес, який привів до створення НАТО в 1949 р.
  • Учасники плану Шумана (Франція, ФРН, Італії і країни Бенілюксу) в 1951 р. ініціювали, а в 1952 р. підписали Договір про створення Європейського Оборонного Співтовариства (не був схвалений парламентом Франції в 1954 р. і тому не реалізований).
  • Водночас «європейська опора» НАТО посилилась завдяки рішенню уряду Туреччини щодо формального звернення про вступ до Альянсу, за яким прослідували запрошення і формальний процес приєднання до НАТО для урядів двох країн: і Туреччини, і Греції в 1952 р.
  • Після створення НАТО країни Брюссельського Договору погодилися об’єднати військову структуру Західного Союзу з тими, що створені в рамках Альянсу. Після приєднання ФРН і Італії до Брюссельського Договору в1954 р., Західний Союз став Західним Європейським Союзом.
  • Паризькі угоди 1954 р., значною мірою, сприяли вирішенню аномальної ситуації, яка існувала в Західної Європі після ІІ світової війни, заклали зразок майбутніх відносин між колишніми союзниками і противниками і забезпечили юридичну і інституціональну структуру в рамках спільної оборони 15 країн

Балканські уроки для ЄС та НАТО:

  • Балканські уроки: неспроможність європейських країн врегулювати гуманітарну кризу 90-х рр. і висновки
  • Недоліки європейської системи обороноспроможності вперше опинилися в центрі уваги під час балканських конфліктів, які засвідчили, що європейські країни неспроможні запобігти поширенню конфлікту без допомоги Сполучених Штатів Америки
          • НАТО і Європейський Союз паралельно висунули ініціативи:
          • щодо посилення обороноспроможності;
          • почали переговори щодо можливих форм стратегічного партнерства
  • Альянс взяв на себе зобов'язання посилити європейську складову через розвиток ефективної Європейської політики безпеки і оборони.
  • Мета цієї ініціативи – підтримка зусиль ЄС, спрямованих на посилення його ролі в галузі безпеки і одночасно на створення збалансованих трансатлантичних відносин
  • В 90-х рр. НАТО розпочала процес забезпечення суто європейської спроможності ефективного врегулювання кризових ситуацій без зайвого дублювання військових ресурсів і сил, які вже існують в НАТО. Головною складовою цього процесу стала концепція “відокремлюваних, але не окремих сил”, яка дасть можливість у майбутньому використовувати ресурси і сили НАТО для проведення операцій з врегулювання криз під керівництвом ЗЄС

Європейська зовнішня політика

У 19992002 рр. відносини між НАТО і ЄС одержали подальший розвиток завдяки прийнятим цими організаціями рішенням:

  • У 19992002 рр. відносини між НАТО і ЄС одержали подальший розвиток завдяки прийнятим цими організаціями рішенням:
  • а) погоджені механізми консультацій і співробітництва;
  • б) регулярні спільні засідання, у тому числі на рівні своїх міністрів іноземних справ;
  • в) Угода про інформаційну безпеку (березень 2003 р.), ця угода – результат переговорів між НАТО і ЄС про те, як захищати секретну інформацію;
  • г) Угода щодо доступу до можливостей НАТО, що відкрило нову фазу в розвитку Спільної Європейської оборонної політики і політики безпеки (листопад 2002 р. – Празький самміт)
  • Ця угода була включена до Декларації про європейську оборонну політику і політику безпеки, підписану НАТО і ЄС 16 грудня 2002 р. Вона заклала основу для співробітництва між двома організаціями у сфері запобігання і врегулювання конфліктів. Декларація викладає політичні принципи співробітництва ЄСНАТО і дає ЄС доступ до можливостей НАТО в плануванні своїх власних військових операцій

Прийняття пакету документів, під назвою „Берлін – плюс”.

  • Рішення „Берлін  плюс” мають на меті запобігти зайвому дублюванню ресурсів і стосуються чотирьох загальних питань:
  • 1. Гарантований доступ Європейського Союзу до ресурсів оперативного планування НАТО;
  • 2. Можливість надання Європейському Союзу військових формувань НАТО та спільних ресурсів;
  • 3. Можливість використання структур європейського командування НАТО для проведення операцій під проводом Європейського Союзу;
  • 4. Адаптація системи оборонного планування НАТО з урахуванням можливого виділення сил Альянсу для виконання операцій Європейського Союзу
  • - листопад 2003 р. – перше спільне навчання щодо кризового менеджменту, мета:
  • дослідити, яким чином ЄС здійснює планування операцій під своєю егідою із залученням сил і засобів НАТО на стратегічному політико-військовому рівні. Навчання базувалися на вигаданому сценарії кризи, розробленому ЄС згідно із принципами Статуту ООН
  • Термін „Берлін – плюс” пояснюється тим, що саме
  • у Берліні, у 1996 р., відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн Альянсу, на якій було вирішено створити власне Європейську систему безпеки та оборони і забезпечити можливість надання ресурсів НАТО у розпорядження ЄС

Єдність ЄС і НАТО забезпечується:

  • стабільністю інститутів, що є гарантами демократії, верховенства права, прав людини й поваги та захисту прав меншин;
  • широким консенсусом щодо основ економічної політики;
  • відсутністю територіальних претензій між країнами-членами обох організацій;
  • відданістю принципу співробітництва в забезпеченні національної та колективної безпеки;
  • схильністю до компромісів і пошуку консенсусу в розв’язанні проблем і протиріч;
  • взаємною повагою до національних інтересів кожної країни-члена НАТО та Євросоюзу
  • Ефективні робочі відносини, співробітництво між ЄС та НАТО мають вирішальне значення для успішного врегулювання кризових ситуацій не лише в Європі, а й за її межами
  • НАТО
  • Європейський Союз
  • Мета створення
  • колективна безпека і оборона
  • економічна безпека, інтеграція заради миру в Європі
  • Рік створення
  • 1949
  • 1952
  • Країни ініціатори
  • Бельгія, Франція, Великобританія, Нідерланди, Люксембург
  • Бельгія, ФРГ, Франція, Італія, Люксембург, Нідерланди
  • 1949—12; 1952—14; 1955—15; 1982—16; 1999—19; 2004—26; 2008—28
  • 1952—6; 1973—9; 1986—12;
  • 1995—15; 2004—25; 2007—27
  • Функції
  • 1) Вирішення усіх виникаючих міжнародних протиріч мирними засобами (1, 2, 4, 10 ст. Договору)
  • 2) Здійснення спільної безпеки та оборони (3, 5, 9, 11 ст.)
  • 1) Створення умов для гармонійного, збалансованого та стабільного розвитку
  • 2) Безпека і прогрес Європи
  • Інституційні органи
  • * Північноатлантична Рада (ПАР)
  • * Комітет оборонного планування
  • * Група ядерного планування
  • * Військовий комітет
  • * Європейська Рада
  • * Європейський парламент
  • * Рада Європейського Союзу
  • * Європейська комісія
  • * Європейський Суд
  • * Палата аудиторів
  • Прийняття рішень
  • консенсусом
  • більшістю (абсолютною або кваліфікованою)
  • Ідеологічно-ціннісні основи
  • Демократія – основи
  • свобода особистості
  • верховенство права
  • свобода торгівлі
  • Принципи політичної взаємодії
  • Десять принципів міжнародних відносин, затверджених Заключним Актом в Гельсінкі (1975 р.)

Карта НАТО

Карта ЄС

Резюме:

  • 1. Альянс об’єднав Європу та Північну Америку, а у своїй щоденній діяльності враховує національні інтереси багатьох країн
  • Сама роль НАТО змінюється – від захисного щита, що колись забезпечував колективну оборону країн-членів, до гаранта
  • безпеки у найширшому розумінні
  • 2.Членами НАТО і членами ЄС є практично одні й ті ж країни, перед якими виникли практично одні й ті ж проблеми, що можна розв’язати лише зберігаючи єдність
  • Дякую за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка