Третій, четвертий і п”ятий етапи медсестринського процесу



Скачати 32,38 Kb.
Дата конвертації30.01.2017
Розмір32,38 Kb.

Третій, четвертий і п”ятий етапи медсестринського процесу:

  • Бількевич Н.А.
  • Третій етап сестринського процесу: планування сестринської допомоги
  • Після обстеження, встановлення діагнозу і визначення первинних проблем пацієнта сестра формулює мету догляду, очікувані результати і терміни, а також методи, засоби, способи, тобто сестринські дії, які необхідні для досягнення поставленої мети. Вона переходить до третього етапу сестринського процесу – планування сестринської допомоги.
  • План догляду координує роботу сестринської бригади, сестринський догляд, забезпечує його наступність, допомагає підтримувати зв'язок з іншими спеціалістами і службами. Письмовий план догляду за пацієнтом зменшує ризик некомпетентного догляду.
  • Постановка мети сестринського догляду необхідна з таких причин: вона дає напрямок при проведенні індивідуального сестринського догляду, сестринських дій і використовується для визначення ступеня ефективності цих дій. Існують дві мети: короткотермінова і довготермінова.
  • Під час формулювання мети необхідно враховувати: дію (виконання), критерій (дата, час, відстань, очікуваний результат) і умови (за допомогою чого або кого)..
  • Впорядкування плану догляду передбачає наявність стандартів сестринської практики, тобто виконання того мінімального якісного рівня обслуговування, який забезпечує професійний догляд за пацієнтом.
  • Після визначення мети і завдань з догляду медична сестра складає власне план догляду за пацієнтом – письмове керівництво з догляду. План догляду за пацієнтом являє собою докладне перерахування спеціальних дій медичної сестри, необхідних для проведення сестринського догляду, що записується в сестринську історію хвороби.
  • ПЛАНУВАННЯ
  • Планування включає в себе розвиток стратегій, розроблених для зміцнення здорових реакцій пацієнта і запобігання або зменшення нездорових реакцій.. Третій етап сестринського процесу складається з чотирьох стадій:
  • 1. Встановлення пріоритетів.
  • 2. Розробка результатів.
  • 3. Розробка сестринських втручань.
  • 4. Занесення плану в документи.
  • СТАДІЯ 1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ
  • СТАДІЯ 2. ОСНОВНІ ПРАВИЛА НАПИСАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
  • 1. Результати повинні бути пов'язані з реакціями людини.
  • 2. Результати повинні бути орієнтовані на пацієнта.
  • 3. Результати догляду повинні бути зрозумілими і стислими.
  • 4. Результати догляду повинні описувати поведінку, яку можна оцінити і спостерігати.
  • 5. Результати повинні бути реалістичними.
  • 6. Результати догляду повинні мати обмеження в часі.
  • 7. Результати повинні визначатися пацієнтом і медсестрою разом.
  • СТАДІЯ 3. СЕСТРИНСЬКІ ВТРУЧАННЯ
  • Розробка сестринського втручання
  • Побудова гіпотез.
  • "Мозковий штурм“
  • Порівняння сестринських і медичних втручань
  • Основні характеристики втручань
  • Бажано, щоб сестринські втручання мали наступні характеристики:
  • 1. Погоджувалися з планом догляду.
  • 2. Ґрунтувались на наукових принципах.
  • 3. Були індивідуальні для кожної конкретної ситуації.
  • 4. Використовували можливості навчання пацієнта.
  • 5. Використовувались для забезпечення терапевтичного і безпечного оточення.
  • 6. Включали використання відповідних джерел.
  • 1. Погодження
  • 2. Наукова основа
  • 3. Індивідуалізація:
  • 1. Приділяйте основну увагу етіологічним факторам сестринського діагнозу.
  • 2. Заохочуйте пацієнта і його сім'ю до вибору альтернатив.
  • 3. Враховуйте сильні і слабкі сторони пацієнта і його сім'ї.
  • 4. Зважайте на строковість і серйозність ситуації.
  • Зосередження на етіологічних факторах
  • Заохочення пацієнта
  • Сильні і слабкі сторони
  • Терміновість і серйозність ситуації
  • 4. Можливість навчання
  • Оцінка потреби в навчанні
  • Визначення факторів, які впливають на здатність до навчання
  • Розробка індивідуальних результатів
  • Визначення стратегій навчання
  • Освіта
  • 5. Забезпечення терапевтичного і безпечного оточення
  • Безпечне оточення
  • Терапевтичне оточення
  • 6. Використання відповідних джерел
  • ОСНОВНІ ПРАВИЛА НАПИСАННЯ СЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
  • 1. Сестринські втручання повинні фіксуватися датою і підписом.
  • 2. Сестринські втручання повинні включати точні дієслова і вказувати конкретні дії для досягнення бажаних результатів.
  • 3. Сестринські втручання повинні вказувати хто, що, де, коли, як, і як часто буде здійснювати зазначені дії.
  • 4. Сестринські втручання повинні бути розроблені індивідуально для пацієнта.
  • Четвертий етап сестринського процесу: здійснення плану сестринських втручань
  • Спланувавши заходи з догляду за пацієнтом, сестра їх виконує. Це буде четвертий етап сестринського процесу – здійснення плану сестринських втручань. Його метою є проведення необхідного догляду за потерпілим, тобто надання допомоги пацієнту у забезпеченні життєвих потреб; навчання і консультування, при необхідності, пацієнта і членів його сім'ї.
  • Існують три категорії сестринських втручань: незалежна, залежна, взаємозалежна. Вибір категорії грунтується на потребах пацієнта.
  • Незалежне сестринське втручання передбачає дії, здійснювані медичною сестрою за власною ініціативою, яка керується власним розумінням, без прямої вимоги з боку лікаря або вказівок від інших спеціалістів.
  • Залежне сестринське втручання виконується на підставі письмових розпоряджень лікаря і під його спостереженням. Медична сестра відповідає за виконувану роботу. Тут вона виступає в ролі сестри-виконавця. За сучасними вимогами медична сестра не повинна автоматично виконувати вказівки лікаря (залежне втручання). В умовах гарантії якості медичної допомоги, її безпеки для хворого сестра повинна вміти визначити, чи є дане призначення необхідним для пацієнта, чи правильно підібрана доза лікарського препарату, чи не перевищує вона максимальну одноразову або добову дози, чи враховані протипоказання, чи сумісні ці ліки з іншими, чи правильно обраний шлях введення.
  • Взаємозалежне сестринське втручання передбачає спільну діяльність медичної сестри з лікарем та іншими спеціалістами (фізіотерапевтом, дієтологом, інструктором з лікувальної фізкультури, працівниками соціальної допомоги). Відповідальність медичної сестри однаково велика для всіх видів втручання.
  • Медична сестра виконує намічений план, застосовуючи декілька методів догляду: допомога, пов'язана з життєвими щоденними потребами, догляд для досягнення терапевтичної мети, догляд для досягнення хірургічної мети, догляд для полегшення досягнення мети медичного обслуговування (створення сприятливого навколишнього середовища, стимулювання і мотивація пацієнта) тощо. Кожний із методів включає теоретичні і клінічні навички. Потреба пацієнта в допомозі може бути тимчасовою, постійною і реабілітуючою.
  • Тимчасова допомога розрахована на короткий період часу, коли існує дефіцит самодогляду. Постійна допомога потрібна пацієнту протягом усього життя – при ампутації кінцівок, при ускладнених травмах хребта і кісток таза і т.п. Реабілітуюча допомога – процес тривалий, його прикладом може бути лікувальна фізкультура, масаж, дихальна гімнастика, бесіда з пацієнтом.
  • Серед заходів щодо догляду за пацієнтами велике значення має бесіда з пацієнтом і порада, яку може дати медична сестра в необхідній ситуації. Порада – це емоційна, інтелектуальна і психологічна допомога, яка допомагає потерпілому підготуватися до дійсних або майбутніх змін, що виникають через стрес, який завжди присутній при будь-якому захворюванні і полегшує міжособисті відносини між хворим, сім'єю, медичним персоналом.
  • Проводячи четвертий етап сестринського процесу, медична сестра забезпечує здійснення двох стратегічних напрямків:
  • - спостереження і контроль за реакцією пацієнта на призначення лікаря з фіксацією отриманих результатів у сестринській історії хвороби;
  • - спостереження і контроль за реакцією пацієнта на виконання сестринських дій з догляду, пов'язаних із постановкою сестринського діагнозу і реєстрація отриманих результатів у сестринській історії хвороби.
  • На цьому етапі проводиться і корекція плану, якщо змінюється стан пацієнта і поставлена мета не реалізується. Виконання наміченого плану дій дисциплінує і медичну сестру, і пацієнта. Нерідко медична сестра працює в умовах дефіциту часу, який пов'язаний з неукомплектованістю сестринського персоналу, великою кількістю пацієнтів у відділенні тощо. У цих умовах медична сестра повинна визначити:
  • - що повинно бути виконане негайно;
  • - що повинно виконуватися згідно з наміченим планом;
  • - що може бути зроблено, якщо залишиться час;
  • - що можна і потрібно передати наступній зміні.
  • Здійснення плану сестринських втручань
  • Здійснення – це реалізація сестринського плану дій для досягнення конкретних результатів. Фаза здійснення починається після розробки плану догляду. Центральною частиною фази здійснення є реалізація сестринських втручань, які допоможуть пацієнту досягнути бажаних результатів. Конкретні сестринські втручання здійснюються для зміни факторів, які складають проблему пацієнта. Незалежно від установи охорони здоров'я, в якій працює медсестра, для забезпечення догляду за пацієнтом використовується сестринський процес. Існує три стадії здійснення сестринського процесу:
  • 1) підготовка;
  • 2) втручання;
  • 3) занесення в документацію.
  • Стадія 1. Підготовка
  • Перша стадія фази здійснення полягає в підготовці медсестри до початку втручання. Цій підготовці передує серія дій:
  • 1. Перегляд сестринських втручань, встановлених під час етапу планування.
  • 2. Аналіз сестринських знань, які вимагаються, і навичок.
  • 3. Визначення можливих труднощів, пов'язаних з конкретними сестринськими діями.
  • 4. Визначення і забезпечення необхідними ресурсами.
  • 5. Підготовка обладнання, необхідного для певних видів діяльності, які вимагаються
  • Сестринські втручання розроблені для забезпечення, підтримання і відновлення здоров'я пацієнта. Сестринські втручання повинні:
  • 1. Співпадати з планом догляду.
  • 2. Грунтуватися на наукових принципах.
  • 3. Бути пристосовані до конкретної ситуації.
  • 4. Використовуватися для забезпечення терапевтичного і безпечного середовища.
  • 5. Включати в себе навчальні можливості для пацієнта.
  • 6. Враховувати використання відповідних джерел.
  • Сестринські втручання, які відповідають таким характеристикам, допомагають забезпечити пацієнту якісний сестринський догляд.
  • Аналіз знань і навиків, які вимагаються
  • Визначення можливих ускладнень
  • Забезпечення необхідних ресурсів
  • Час
  • Персонал
  • Обладнання
  • Підготовка необхідного середовища
  • Комфорт
  • Безпека
  • Вік
  • Ступінь рухливості
  • Сенсорна недостатність
  • Рівень свідомості (орієнтації)
  • Безпека
  • Вік
  • Ступінь рухливості
  • Сенсорна недостатність
  • Рівень свідомості (орієнтації)
  • Стадія 2. Втручання
  • Основною чинністю фази здійснення є початок сестринських втручань, розроблених для задоволення фізичних і емоційних потреб людини.
  • Стадія 3. Документація
  • Здійснення сестринських втручань повинно завершуватися повним і точним занесенням у документацію подій, які відбулись в цій стадії сестринського процесу.
  • Поради щодо ведення документації
  • Участь пацієнта
  • Координація й інтеграція догляду
  • Делегування відповідальності за надання допомоги

Третій, четвертий, п‘ятий етапи сестринського процесу

  • Лектор доц. Н.Я.Верещагіна

Планування сестринського процесу

  • Планування включає наступне:
  • Визначення пріоритетів догляду;
  • Встановлення для пацієнта цілей та очікуваних результатів;
  • Планування медсестринських дій (втручань) для досягнення очікуваних результатів;
  • Документування плану медсестринського догляду.

Чому потрібен план догляду?

  • Забезпечує медичну бригаду основним джерелом інформації про проблеми пацієнта, його потреби і цілі;
  • Показує колегам цілі, встановлені для пацієнта, та забезпечує інструкціями з метою їх досягнення для пацієнта.
  • План забезпечується необхідними діями для вирішення проблем пацієнта та для попередження непередбачених ускладнень.
  • Написання плану догляду зменшує ризик помилкових непорозумінь, дублювання призначень та допомагає забезпечити тривалий догляд при всіх переміщеннях та поступлення пацієнта в інші відділення.
  • 5.
  • Оцінка
  • 2.
  • Діагностування
  • 4.
  • Здійснення
  • плану
  • 3.
  • Планування:
  • Визначення пріоритетів
  • Встановлення цілей
  • Планування догляду
  • Документування плану
  • 1.
  • Визначення

Визначення пріоритетів догляду

  • Медсестра повинна брати до уваги суцільну картину всіх проблем пацієнта і визначити, як ці проблеми впливають на пацієнта (індивідуума).
  • Завжди віддається найбільша перевага (пріоритети) тим проблемам. Які пов‘язані із життям пацієнта та раптовими небезпечними факторами ризику. (Ви повинні запитати себе: “Чи не буде загрози для життя моєму пацієнту, якщо я не вирішу цю проблему терміново?” )

Визначення пріоритетів догляду

  • Потім віддається пріоритет (перевага) вашому пацієнту, який має потреби, що не вимагають невідкладної допомоги.
  • Найменший пріоритет надається потребам пацієнтів, які не пов‘язані із специфічними для пацієнта хворобами чи прогнозом.

Встановлення пріоритетів в початкову фазу планування включає: - Визначення проблем, які потребують невідкладного виконання (наприклад, життєво важливі проблеми). - Визначення відповідних дій. - Визначення медсестринських діагнозів, які будуть внесені в план догляду (ті діагнози, які є незвичними чи комплексними). - Визначення сумісних проблем, які вимагають призначень лікаря відносно діагностування, контролю (моніторингу) та лікування.

Основні принципи встановлення пріоритетів

  • Вибір пріоритетів буде залежати від наступних факторів:
  • Від сприйняття самим пацієнтом пріоритетів: треба спитати пацієнта, що він визначає як важливе, та пояснити пацієнту вашу думку, якщо вона не співпадає з думкою пацієнта.

Основні принципи встановлення пріоритетів

  • Від загального плану лікування. (Наприклад, ви можете запланувати нагодувати пацієнта раніше ніж це відбувається щоденно, але в цей час йому призначено фізіотерапевтичне лікування).
  • Від загального стану здоров‘я пацієнта
  • Від присутності потенційних проблем. (наприклад, допомагаючи пацієнту встати відразу після операції для усунення ризику потенційного падіння, медсестра приймає це рішення як пріоритетне, незважаючи на бажання пацієнта встати самому.)

Визначення пріоритетів може впливати на ваше бачення суцільної картини проблем пацієнта та вплив їх на стан здоров‘я індивідуума.

  • Проблеми, які є сприяючими для інших проблем, повинні бути вирішені насамперед. (Біль в суглобі, погано рухається)

Метод обрання пріоритетів (наприклад, Ієрархія людських потреб за А. Маслоу)

  • Пріоритет 1. Проблеми, які перешкоджають задоволенню людиною її фізіологічних, життєво важливих потреб (проблеми з диханням, кровообігом, харчуванням, гідратацією. Виділенням, терморегуляцією. Фізіологічним комфортом)
  • Пріоритет 2 Проблеми, які заважають задоволенню потреб людини у безпеці та безпечності (небезпечні фактори зовнішнього середовища. Небезпечне лікування, страх. боязливість)

Метод обрання пріоритетів (наприклад, Ієрархія людських потреб за А. Маслоу)

  • Пріоритет 3. Проблеми, які перешкоджають любові та приналежності (ізоляція чи втрата когось чи чогось улюбленого, тощо).
  • Пріоритет 4. Проблеми, які перешкоджають самоповазі, (нездатність помити голову, виконувати щоденну активність).
  • Пріоритет 5. Проблеми, які перешкоджають здатності досягти особистих цілей.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка