“Творчість дітей – глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження і самоутвердження, в якій яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність неможливо охопити якимись правилами



Дата конвертації12.04.2017
Розмір17,1 Kb.
  • «Полюби дитину такою, якою вона є і, водночас, допоможи їй стати кращою»

“Творчість дітей – глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження і самоутвердження, в якій яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність неможливо охопити якимись правилами, єдиними і обов’язковими для всіх”.

  • “Творчість дітей – глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження і самоутвердження, в якій яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність неможливо охопити якимись правилами, єдиними і обов’язковими для всіх”.
  • В. Сухомлинський

«Розвиток продуктивної творчої діяльності учнів на уроках трудового навчання та в позаурочній діяльності».

  • «Розвиток продуктивної творчої діяльності учнів на уроках трудового навчання та в позаурочній діяльності».

розвиток в учнів глибокої зацікавленості в будь-якій галузі на основі широкої пізнавальної активності й допитливості.

  • розвиток в учнів глибокої зацікавленості в будь-якій галузі на основі широкої пізнавальної активності й допитливості.
  • мотивація навчальної діяльності з домінуванням мотивів її удосконалення;
  • формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності; життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства;
  • формування і розвиток творчих здібностей та пізнавальної самостійності;
  • забезпечення умов для професійного самовизначення учнів,
  • виховання культури праці.

знаходити та обробляти необхідну інформацію з використанням сучасної техніки;

  • знаходити та обробляти необхідну інформацію з використанням сучасної техніки;
  • проектувати предмет праці та технологію діяльності з врахуванням доступних в даних умовах матеріалів та технічних ресурсів;
  • оволодівати політехнічними трудовими знаннями, навичками та вмінням використовувати засоби праці, здійснювати технологічні процеси, результати яких будуть мати споживчу вартість;
  • оцінювати свої професійні інтереси та нахили, обирати професію;
  • співробітничати в колективі та виконувати функції лідера.
  • Прогресивні технології
  • Особистісно орієнтованого навчання
  • Інформаційно- комп’ютерна
  • Проблемного навчання
  • Проектна
  • Навчально-ігрова
  • ПРОЕКТ

Кредо проектної діяльності

  • Девіз проектної діяльності школяра:
  • “ЗНАЙТИ ПОТРЕБУ Й
  • ЗАДОВОЛЬНИТИ ЇЇ !!!”
  • Проект = інтеграція фактичних знань + використання їх +
  • набуття нових
  • (шляхом самоосвіти)
  • Кредо проектної діяльності
  • для учнів: «Все, що я пізнаю — я розумію, для чого це мені потрібно, де і як можу ці знання застосувати».
  • для педагога: «Я прагну знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями та навичками».

- 5 клас - предметно-операційна; - 6 клас - конструкторсько-технологічна; - 7-9 класи – проектно-технологічна;

  • - 5 клас - предметно-операційна; - 6 клас - конструкторсько-технологічна; - 7-9 класи – проектно-технологічна;
  • - 10-11 класи - проектно-технологічна та художньо-конструкторська.
  • Проектно- технологічна діяльність учнів
  • Мета
  • Завдання
  • Мотиви
  • Функції
  • Зміст
  • Результат
  • Етапи проектно-технологічної діяльності
  • Організаційно-підготовчий
  • Конструкторський
  • Технологічний
  • Заключний

за проведеною діяльністю:

  • за проведеною діяльністю:
    • дослідницькі проекти, які потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, його соціальної значущості. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження та мають відповідну до цього структуру;
    • практико-орієнтовані проекти, у яких результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на їх соціальні інтереси (виріб, документ, практичні рекомендації тощо). Проект потребує складання його учасниками сценарію діяльності і визначення функцій кожного з них.
    • інформаційні проектиспрямовані на збирання інформації про який-небудь об’єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Ці проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у процесі роботи над проектом. Окремі інформаційні матеріали завжди є складовою частиною будь-якого іншого проекту;
    • творчі проекти, які не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення – звіт, реферат, відеофільм тощо;

за галуззю виконання: предметні (виконуються в рамках одного навчального предмета) та інтегровані (у процесі їх виконання використовуються знання з різних дисциплін);

  • за галуззю виконання: предметні (виконуються в рамках одного навчального предмета) та інтегровані (у процесі їх виконання використовуються знання з різних дисциплін);
  • за змістом: інтелектуальні, матеріальні, екологічні, сервісні, комплексні;
  • за складом учасників: учні одного або різних класів, навчальних закладів, міст, регіонів; представники однієї або різних країн;
  • за кількістю учасників: індивідуальні, групові (у т. ч. парні), колективні (при виконанні групових і колективних проектів учителю необхідно розподілити обов’язки між учнями та визначити відповідальність кожного за виконання проекту в цілому);
  • за тривалістю виконання: короткотривалі (реалізація проекту протягом кількох уроків з предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця) і довготривалі (реалізація проекту охоплює кілька місяців).
  • Етапи проектування:
  • Початковий (підготовчий) етап: розробка основних ідей, констатація визначеності проблеми, збір та аналіз даних, обґрунтування актуальності проблеми, формулювання гіпотези, уточнення завдань, психолого-педагогічне, організаційне, матеріальне-технічне забезпечення проекту.
  • Організаційно-установчий етап: формування команди, розподіл обов'язків, планування змісту роботи, визначення форм і методів управління й контролю, корекція з боку керівника проекту.
  • Етап реалізації проекту (аналіз ситуації): інтегрування всієї інформації з врахуванням мети, контроль й корекція проміжних результатів проекту, співвідношення з метою.
  • Етап завершення проекту: представлення результатів: зіставлення первісних цілей і результатів проекту, оцінка і підбиття підсумків, розформування команди, обговорення результатів проекту.

  • Вчитель
  • Співробітництво вчителя та учнів під час проектної діяльності
  • визначає мету діяльності,
  • відкриває нові знання,
  • експериментує,
  • вибирає,
  • активний в навчальній діяльності,
  • є суб'єктом навчання,
  • несе відповідальність за результати своєї діяльності,
  • Учень
  • рекомендує джерело здобуття знань,
  • допомагає визначити мету,
  • розкриває можливі форми й методи експерименту,
  • сприяє прогнозуванню результатів вибору,
  • створює умови для прояву активності,
  • Є партнером,
  • допомагає отримати результати й виявити способи вдосконалення діяльності.
  • робота в команді;
  • компетентність членів команди;
  • відповідальність за результати
  • проекту перед спонсорами;
  • відповідність проекту
  • потребам людей;
  • дотримання угоди сторонами проекту;
  • підтвердження актуальності
  • і значимості
  • Умови реалізації успішного проекту:
  • «Не треба учителеві в своїх викладах вичерпувати тему: треба давати дітям змогу самим доходити до її остаточного розуміння».
  • Софія Русова


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка