Учні порушення прав дитини в україні



Скачати 32,55 Kb.
Дата конвертації27.03.2017
Розмір32,55 Kb.
  • ПРЕЗЕНТУЮТЬ
  • НВК№2
  • УЧНІ
  • ПОРУШЕННЯ ПРАВ ДИТИНИ В УКРАЇНІ
  • Наше гасло:
  • Робити дитину щасливою – означає робити її доброю! Нещастя – лише озлоблює і спустошує.
  • (О. Уайльд)
  • Дитина має гарантоване державою право на:
  • невід’ємне право на життя;
  • безоплатну освіту в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах;
  • безпечні та нешкідливі для здоров"я умови утримання, розвитку, виховання, піклування і навчання;
  • захист від будь-якої інформації, пропаганди та агітації, що завдає шкоди здоров"ю, моральному та духовному розвитку;
  • безкоштовне медичне обслуговування у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах;
  • захист від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять здоров"ю дитини, а також від фізичного та психічного насильства, приниження її гідності;
  • здоровий спосіб життя;
  • особливу турботу дитині, що перебуває у конфлікті з законом, фізично або психологічно є неповноцінною;
  • забезпечити умови для реалізації кожною дитиною своїх прав;
  • рівність усіх дітей у своїх правах;
  • захист від викрадання та продажу;
  • висловлювання власної думки;
  • мирні зібрання та об’єднання;
  • захист від втручання в особисте життя сторонніми особами;
  • національну самобутність;
  • відпочинок;
  • захист інтересів неповнолітніх порушників;
  • не втручання дитини у бойові дії;
  • право на міжнародну допомогу та інше…
  • Що ми маємо на увазі коли говоримо про порушення прав дитини?
  • Задумайтесь, діти в розмові про свої права одразу вигукують: "Я дорослий, я маю право..." . І далі вони виголошують список бажань від "дивитись мультики цілий день", "пізніше лягати спати" до "курити", "пити" та "не повертатися додому ночувати".
  • Дорослі у відповідь на питання про права дитини починають розмову про далеких африканських дітей, яких не можна експлуатувати, потрібно забезпечувати їм належні умови життя. Це правда але… Складається враження, що у наших, місцевих дітей усе в цьому плані чудово, всі дотримуються Конвенції про права дитини, адже ми любимо своїх дітей.
  • Це не зовсім так. Тобто ми їх любимо, але права порушуємо. Наприклад у дитини є базове право на умови життя, які не загрожують її здоров'ю.
  • Виявляється, біля половини українських дітей щоденно зазнають кричущого порушення своїх прав. Як? Вони змушені вдихати тютюновий дим, жити у країні з поганою екологічною ситуацією, зазнають емоційного стресу у школі чи вдома. І це лише одна сфера проблем.
  • Українські діти потребують захисту. Найменші громадяни мають права, які держава у своїй Конституції зобов’язалася виконувати. Оцінка ситуації у сфері захисту прав дитини в Україні постійно здійснюється державними структурами. Україна повинна також звітувати перед світовою спільнотою про те, як вона забезпечує права своїх громадян: 15 травня 2003 року наша країна підписала Конвенції ООН про права дитини. Цей міжнародний документ містить всеосяжний комплекс міжнародних правових стандартів щодо захисту і забезпечення належних умов для виховання дітей. Кожна держава, яка підписала цю Конвенцію, зобов’язана підготувати національний звіт щодо становища дітей у своїх країнах, використовуючи однакові індикатори. Крім того, відповідні дані надають недержавні організації національного та регіонального рівнів для того, щоб можна було об’єктивно оцінити виконання прав дитини у конкретній країні. Проте нажаль ці заходи не є ефективними.
  • У цій презентації представлені матеріали про порушення прав українських дітей, а саме такі як:
  • Торгівля дітьми
  • Експерти наголошують, що, згідно з текстом статті, притягти до відповідальності за здійснення будь-якої незаконної угоди щодо передачі людини можна тільки в тому випадку, якщо має місце її переміщення через державний кордон України. Під дію закону, таким чином, не підпадають ситуації, якщо такі дії відбуваються в межах України. Потребує уваги і проблема захисту жертв торгівлі дітьми та їх реабілітація, розробки на національному рівні керівних принципів щодо захисту жертв до, протягом і після кримінального розслідування. Навіть у разі доведення факту продажу чи використання дитини з метою сексуальної чи трудової експлуатації потерпілим важко домогтися компенсації. Звинувачену у торгівлі дітьми людину можуть посадити на 15 років за грати, конфіскувавши при цьому її збереження та майно. Проте коли доходить до цивільного позову про відшкодування моральних і матеріальних збитків потерпілих, то виявляється, що майно та гроші вже конфісковані і стягувати нема чого. Якщо, за рішенням суду, призначена конфіскація, то найчастіше трапляється так, що потерпіла особа знову ж таки не може отримати через суд відшкодування. Як правило, люди, які займаються торгівлею людьми/дітьми, намагаються робити так, щоб за ними не числилося майно. Офіційно вони також не мають коштів на банківському рахунку. До того ж потерпіла сторона може висувати вимоги на більшу суму, ніж пропонуватиме суд, а у засудженого взагалі може не бути коштів на рахунку — лише квартира. Ускладнює цей процес ще й те, що потерпілим дітям-сиротам дуже складно знайти представників, які б відстоювали їхні права в суді.
  • "За оцінкою Ради Європи, в українських шпиталях крадуть новонароджених дітей та використовують їх для трансплантації органів. Я переконана, що в Україні були факти викрадення дітей", — повідомила доповідач Парламентської асамблеї Ради Рут-Габі Вермот під час візиту до Києва у 2005 році. — Про такі випадки надходили повідомлення з багатьох міст України. У 2001–2003 роках лише у Харкові з однієї клініки зникло до 300 немовлят".
  • Запобігти торгівлі дітьми намагався і Центр усиновлення дітей при Міністерстві освіти і науки України. З 19 вересня 2005 року було тимчасово призупинено прийом документів від громадян США, Італії, Іспанії, Німеччини, Франції, Канади у зв’язку з відсутністю інформації про дітей, які були раніше усиновлені громадянами цих країн, що передбачено українським законодавством. Вжиті заходи дали позитивний результат, що засвідчує динаміка подання звітів: за 11 днів їх надійшло більше, ніж за півріччя. На сьогодні продовжується спільна робота з Міністерством закордонних справ України та закордонними дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні. Після цього обмеження для іноземців прийом документів буде поновлюватися окремо по кожній країні з урахуванням надходження відповідних звітів. Проте в цій ситуації є і зворотній бік: іноземці всиновлюють українських дітей, які мають захворювання, що важко лікуються в Україні. Таким чином, хворі українські діти через це обмеження позбавляються відразу двох речей: можливості бути здоровими і мати сім’ю.
  • Діти-сироти
  • Особлива увага про дітей-сиріт. Держава повинна забезпечувати захист дитини, яка позбавлена сім'ї, надаючи відповідну альтернативу сімейному піклуванню. Сьогодні в Україні близько 160 тисяч дітей живуть у державних дитячих будинках та інтернатах. З них майже 90 тисяч - сироти і діти, які з різних причин залишилися без піклування батьків. Держави - сторони Конвенції ООН про права визнають право дитини, яка передана компетентними органами на піклування з метою догляду, захисту, фізичного чи психічного лікування, на періодичну оцінку лікування і всіх інших умов піклування.
  • Міжнародний благодійний фонд «Фонд Олександра Фельдмана» спільно з Харківською облдержадміністрацією та Харківським Фотоклубом ініціював фотовиставку на підтримку проекту закону «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини», що проходила в українському парламенті з 16 по 20 березня 2009 року. Ініціатива впровадження в Україні інституту Омбудсмену з прав дитини підтримується Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).
  • Під час підготовки виставки фотографи відвідали більше десяти дитячих будинків Харківської області, а також прийомні родини, де мешкають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Частина дітей, які стали
  • “ героями фотовиставки ” прийнята в сім’ї. Фотографії передають контраст стану дитини, що знаходиться в родині та тоді, коли знаходиться в дитячому будинку. Цей фото проект створювався на підтримку всиновлення та сімейного виховання дітей-сиріт, сьогодні його призначення – це захист прав дитини, в першу чергу найбільш вразливих категорій, до яких і належать діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
  • На початку 90-х років Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) розробив концепцію запровадження Омбудсмана у справах дітей в усіх країнах. Ратифікувавши у 1991 році Конвенцію ООН про права дитини, Україна зобов‘язалась здійснити всі необхідні засоби для забезпечення гармонійного і повноцінного розвитку дитини. 22 вересня 2002 року Комітет ООН з прав дитини рекомендував державі Україна запровадити інститут Уповноваженого з прав дитини.
  • Бідність. Як причина порушення прав дітей.
  • На сьогоднішній день в Україні найсерйознішими проблемами у сфері прав дитини є бідність серед дітей та сімей з дітьми, дитяча бездоглядність та безпритульність, необхідність реформування системи інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, недбале ставлення та злочинні дії по відношенню до дітей, серед яких – примушування до праці (включаючи найгірші форми дитячої праці) і торгівля дітьми з метою сексуальної експлуатації. Для вирішення зазначених проблем є ,знову ж таки, доцільним запровадження спеціалізованого Омбудсмена з прав дітей в Україні.
  • Уповноважений з прав дитини сприятиме забезпеченню реалізації положень Конвенції ООН про права дитини, надасть можливість ефективно реагувати на індивідуальні та колективні скарги дітей та їхніх представників та об‘єднанню зусиль державних органів та неурядових організацій у покращенні становища дітей в Україні. Омбудсмен з прав дитини покликаний домагатися не тільки додержання законодавчо закріплених прав дітей, але й розширення і більш повного дотримання батьками своїх обов’язків перед дітьми.
  • Сексуальна експлуатація – найбільше порушення прав дитини
  • 41% українців вважає отримання сексуальних послуг від неповнолітніх найбільшим порушенням прав дитини. Як передає кореспондент УНІАН, про це свідчать результати соціологічного опитування, оприлюднені на прес-конференції в Києві президентом Міжнародного жіночого правозахисного центру “Ла Страда – Україна” Катериною ЛЕВЧЕНКО. За даними дослідження, друге місце у переліку найбільших порушень прав дитини посідає недбале ставлення батьків до дітей (16% опитаних), третє - спільне розпитя спиртних напоїв батьків з дітьми (8%). Використання та зберігання зображень дитячої порнографії, спільне жебракування з дітьми, приниження, образу з боку батьків з виховною метою вважають найбільшим порушенням прав дитини по 6% респондентів.
  • Дослідження показало прихильне ставлення громадян до посилення відповідальності за порушення прав дітей. Водночас різні види порушень у цій сфері по різному оцінюються громадянами. За посилення кримінальної відповідальності у випадку отримання сексуальних послуг від неповнолітніх висловилися 97% опитаних (проти – 3%), у разі виробництва дитячої порнографії – 96% (проти – 4%), у випадку використання та зберігання зображень дитячої порнографії - 88% опитаних (проти – 12%), при спільному розпиті спиртних напоїв з батьками – 82% (проти – 18%), при спільному жебракуванні з дітьми – 81% (проти - 19%), у випадку приниження з боку батьків з виховною метою – 59% (проти – 41%), у разі фізичного покарання батьками власної дитини з виховною метою – 55% опитаних.
  • Опитування було проведене Українським інститутом соціальних досліджень ім. О.О.Яременка за підтримки Норвезької церковної організації. В рамках дослідження було опитано 2 тис. респондентів віком від 18 до 70 років у всіх регіонах України. За даними Міністерства внутрішніх справ, у 2006 році в Україні було зареєстровано 68 злочинів за ознаками ст. 155 Кримінального кодексу України “Статеві зносини з особою, яка не досягла повноліття ”, 282 злочини - за ст. 156 “Розбещення неповнолітніх ”, 15 – за ст. 150 “Експлуатація дітей ”, 2281 – за ст. 304 “Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність ”.
  • Як повідомлялося, 15 листопада 2007 року Україна приєдналася до Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення. Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення було відкрито до підписання під час 28-ї Європейської конференції міністрів юстиції 25-26 жовтня 2007 року (м. Лансарот, Іспанія). 20 листопада – Всесвітній день дитини. 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини. В цей же день у 1989 році ООН прийняла Конвенцію про права дитини.
  • Дискримінація прав дітей хворих на ВІЛ/СНІД
  • На запитання „Чи забезпечені люди з особливими потребами (ВІЛ-інфіковані, хворі на туберкульоз) належним медичним обслуговуванням?„ , дали негативну відповідь 60% опитаних в Автономній Республіці Крим; 38, 4 % (погляд дітей) та 60 % (погляд дорослих) в регіонах центральної та північної України. Діти, хворі на ВІЛ/СНІД часто позбавляються так необхідної їм психологічної підтримки, права відвідувати загальноосвітні школи. Не дотримується лікарська таємниця щодо їх хвороби, що призводить до відчуження цих дітей у суспільстві. Разом з тим контингент дітей які народилися від ВІЛ –інфікованих матерів, щорічно зростає на 20%. Лише в 2006 році в Україні народилося 279 ВІЛ –інфікованих немовлят, від більшості з яких матері відмовилися.
  • Широкомасштабною залишається дискримінація прав дітей на охорону здоров’я. Медичні установи не фінансуються відповідно до потреб, не укомплектовані кадрами фахівців, що негативно позначається на якості медичних послуг. До того ж значна частина їх нині здійснюється не безкоштовно, як декларують закони України, а за оплату, яку неспроможні здійснити батьки дітей. Як наслідок цього зростає кількість дітей з важкими недугами органів дихання, кишково-шлункового тракту, хронічним перебігом хвороби.
  • Батьки і діти
  • Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися належному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років (ст.152 Сімейного кодексу України).
  • Права батьків, щодо захисту прав дитини:
  • Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини,
  • а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону діти самі мають право звернутися за таким захистом.
  • Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків:
  • Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.
  • У випадку невиконання цих обов'язків і при умові настання тяжких наслідків винні особи несуть відповідальність за ст.166 Кримінального кодексу України.
  • Батьки, опікуни і піклувальники мають ряд обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка або піклування, а саме: вони повинні належним чином утримувати дитину, слідкувати за станом її здоров"я та гігієною, в залежності від здатностей дитини розвивати в ній спортивні, музичні, гуманітарні та інші схильності, забезпечити дитину нормальними побутовими умовами.
  • Для визнання невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлено опіка чи піклування, злочином необхідно,щоб:
  • - невиконання цих обов'язків було злісним. При цьому потрібно враховувати матеріальний та сімейний стан сім"ї, способи та мотиви невиконання вказаних обов'язків;
  • - вказане діяння спричинило тяжкі наслідки. Тяжкими наслідками можуть бути: смерть дитини або злодіяння їй тяжких тілесних ушкоджень, втрата житла, тяжке захворювання, суттєва відсталість у розумовому розвитку та ін.
  • Карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
  • Дякуємо за увагу!!!...
  • Кінець


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка