Умови та шляхи формування позитивного іміджу керівника навчального закладу. Наталя Ігорівна Солошко



Скачати 107,19 Kb.
Дата конвертації30.11.2016
Розмір107,19 Kb.
Умови та шляхи формування позитивного іміджу керівника

навчального закладу.

Наталя Ігорівна Солошко, директор Кочетоцького навчально-виховного комплексу Чугуївської районної ради Харківської області, E-mail: natali-soloshko@rambler.ru

Особливе значення у формуванні іміджу організації має імідж її першої особи, так званого "лідера організації". Саме від першої особи органгізації багато в чому залежить ухвалення важливих рішень, а також те, як буде сприйнята сама організація громадськістю.

Ефективне управління школою як специфічним соціальним соціумом немислимо без привабливого вигляду того, хто за своїм посадовим положенням покликаний цим займатися. Керівник сучасної школи у своїй діяльності виходить щонайменше на чотири соціальні групи: учнів, педагогів, технічний персонал і батьків. Йому необхідно також уміло підтримувати зв'язок із громадськістю свого району. Виходячи з такого великого і неординарного соціального плацдарму, на якому працює директор школи, сьогодні дуже складно йому бути привабливим і авторитетним керівником. Розуміючи усе це, багато керівників шкіл наполегливіше виявляють ділову цікавість до іміджу як особового інструментарію, за допомогою якого вони можуть затвердитися в соціальному середовищі свого спілкування, формувати довірчі стосунки із дітьми, батьками і працюючим у школі персоналом. Зрештою закріпити свою професійну репутацію і особистий авторитет.

Можна визначити наступні складові іміджу керівника організації :



  • персональні характеристики: фізичні, психофізіологічні особливості, характер, тип особи, індивідуальний стиль ухвалення рішень тощо;

  • соціальні характеристики: статус керівника організації, який включає не лише статус, пов'язаний з офіційно займаною посадою, але також і з походженням, особистим станом. Із статусом тісно пов'язані моделі рольової поведінки. Також соціальні характеристики включають зв'язок лідера із різними соціальними групами: з тими, інтереси яких він представляє; з тими, які підтримують його і є союзниками; а також з тими, які є його опонентами;

  • особиста місія керівника: свого роду конституція, що виражає стратегічне бачення керівника. Особиста місія керівника визначає те положення, в якому він знаходиться в даний момент, і те, чого він хоче досягти в майбутньому. Особиста місія керівника є важливим моментом у виробленні місії і цілей організації;

  • ціннісні орієнтації керівника: найбільш важливі припущення, що приймаються керівником організації і чинять дію на організаційну культуру організації.

Проблема формування іміджу керівника є максимально широкою і багатоаспектною. Численні роботи зарубіжних авторів присвячені питанню формування іміджу особистості (П. Берд, С. Блэк, П.Вейл, А. Либина, Р. Хофф, П. Чисхольм, Б. Швальбе та ін.), а також іміджу підприємства, організації (А. Дейян, П. Друкер, Б. Карлоф, Ф. Котлер, М. Мескон, X. Маккей, Ф. Роджерс, Ф. Хедоури, Ли Якокка та ін.).

До середини 80-х років ХХІ сторіччя у вітчизняній літературі проблемі іміджу приділялася недостатня увага, значна кількість досліджень присвячена різним аспектам діяльності школи, що дозволяють побічно виявити характеристика і механізми важливі для формування її привабливого іміджу. У них розглядаються питання педагогічної психології (Л.С.Виготський, В.В. Давидов, І. О. Зимова, І. І. Ільясов, A. М. Матюшкін, В. Б. Ольшанський, C.JI. Соловейчик, Н. Ф. Тализіна, B. Д. Шадріков, М. І. Шевандрін, В.А. Якунін, П.М. Якобсон). Дослідниками визначена структура іміджу загальноосвітньої установи, що включає необхідну і достатню кількість наступних взаємозв'язаних складових: уявлення соціального оточення школи про якість освіти учнів та рівень комфортності шкільного середовища; уявлення про стиль та культуру школи; уявлення про надання освітніх послуг; образ керівника та персоналу; зовнішня атрибутика школи.

Займаючись проблемою підвищення престижу управлінської діяльності директора школи, виявляючи, які чинники працюють на створення його позитивного іміджу як керівника, мною було проведено дослідження з питання визначення умов та шляхів формування позитивного іміджу керівника.

До умов, які впливають на формування позитивного іміджу керівника навчального закладу науковці відносять: здорове тіло; відсутність шкідливих звичок; енергійність і життєстійкість; спокійний і збалансований підхід до життя і роботи; здібність справлятися зі стресом; ефективне використання часу; наявність позитивного мікроклімату в колективі; наявність команди професіоналів; орієнтація на наближення цілей організації до особистих цілей співробітників; зміна акцентів від централізації управління до його децентралізації шляхом широкого делегування повноважень; наявність комунікативних якостей у керівника; укріплення горизонтальних структур спілкування, участь всіх членів колективу в колегіальному прийнятті рішень;

Розуміння того, що якість залежить не стільки від системи, що вона залежить від рівня мотивованості на роботу, наскільки людина задоволена від роботи і чи одержує заохочення від неї. До шляхів формування позитивного іміджу керівника навчального закладу, на думку науковців, відносяться: оволодіння технікою спілкування; оволодіння мистецтвом прийняття управлінських рішень; мотивація керівника; підвищення культурного рівня керівника; розвиток професійної компетентності (знань, умінь, навичок); розвиток управлінських якостей (ділових, професійних, особистих); уміння керувати собою (самопізнання, саморефлексія. самоорганізація, саморегуляція і таке інше); створення позитивного мікроклімат; підвищення інтелектуального рівня.

Але на нашу думку доцільно розглянути деякі шляхи формування позитивного іміджу керівника навчального закладу детальніше, а саме:


  • оволодіння технікою спілкування;

  • оволодіння мистецтвом прийняття управлінських рішень;

  • уміння керувати собою (зокрема саморегуляцію).

На думку В.М. Гриньової, одним із шляхів формування позитивного іміджу керівника навчального закладу є оволодіння технікою спілкування. Звернемо увагу на вербальні і невербальні засоби спілкування.

До вербальних засобів спілкування належать: бесіда, інтерв'ю; лекція, диспут, дискусія, дебати, круглий стіл, діалогічне спілкування, усний журнал тощо.



Здійснивши аналіз наукових джерел, зокрема С. Болсун, можна дійти висновку, що високий позитивний управлінський імідж забезпечується розвитком педагогічної техніки (вмінням добирати засоби впливу на суб'єкти спілкування й оптимально впливати на них у процесі взаємодії). А як відомо, вербальне спілкування дає можливість легко, продуктивно вести діалог, налагоджувати, відчувати і підтримувати зворотний зв'язок; орієнтуватись у конкретних ситуаціях в умовах спілкування, вправно переводити ситуації, що виникають спонтанно, в потрібне русло взаємодії, спілкуючись, створювати атмосферу тепла і довіри. Для досягнення певних успіхів під час вербального спілкування, на думку психологів, потрібно ретельно підготуватись, а саме: заздалегідь визначити мету і завдання; обміркувати структуру; обміркувати реакцію учасників спілкування, власну поведінку та результати; продумати комунікацію так, щоб у ході взаємодії здійснювався обмін враженнями, ідеями, почуттями, настроями.

Вербальне спілкування дає можливість всебічно проаналізувати ту чи іншу ситуацію, прийняти остаточне правильне рішення. Залежно від проблеми, обставин та контингенту учасників комунікацій використовуються різні стилі: стиль дружньої прихильності; творчий стиль; спілкування - дистанція; стиль довіри.



Доведено, що мудрий керівник у ході вербального спілкування вправно реалізує функції: регулятивну; координаційну; соціально-педагогічну; інформаційну; спонукальну; функцію встановлення відповідних стосунків; функції впливу і розуміння.

Одним із важливих аспектів оволодіння технікою спілкування, на думку С. Болсун, є розв'язання конфліктів, які виникають під час вербального спілкування між учнями й учителем, між адміністрацією та вчителями, між батьками й учителями.

Говорячи про імідж керівника навчального закладу, зазначимо, що управлінець, який ніколи не втрачає рівноваги, розв'язуючи конфлікти, який ставиться до конфліктів виважено, усвідомлюючи, що виникнення конфліктів - це об'єктивне явище, зумовлене загальними закономірностями філософського спрямування та його психологічною природою; який здатний брати на себе відповідальність за нестабільну атмосферу, який уособлює в собі мудрість, ставлячись до конфліктів як до джерела інформації, засобу пізнання, важливого чинника розвитку дітей і вчителів, який відмовляється від штампів і стандартів у питанні розв'язання конфліктів, оскільки знає, що конфлікти мають глибоке психологічне підґрунтя, можна сказати, що цей керівник навчального закладу має позитивний імідж, бо він вміє вибирати найоптимальніший стиль особистісної поведінки у розв'язанні конфліктів, вправно маніпулює конфліктними ситуаціями в учнівському і педагогічному середовищах, спрямовуючи їх на позитивний розв'язок. Цим самим він сприяє формуванню позитивного іміджу школи.

Але неможливо нехтувати невербальними засобами спілкування такими як: жести; міміка та пантоміміка.

Хоча невербальні засоби не відіграють істотної ролі в педагогічному спілкуванні, проте обійтись без них неможливо. Вони, в порівнянні з вербальними засобами, виграють своєю виразністю, економічністю, динамічністю, в них прихована велика спонукальна сила.

Ііноді постава, жести, міміка, інтонації можуть сказати значно більше, ніж слова. Залежно від того, як ми користуємося цією "мовою", багато в чому залежить успіх загального іміджу. Можна бути гарно вдягненим і вміти красиво викладати заздалегідь підготовлену промову, шіе не справити на співрозмовника враження, якщо ваші очі «бігають», коліна тремтять, руки нервово рухаються, ви сутулитесь, тобто тіло робить не те, що наказує мозок.

Таким чином з'ясовано, що - керівник, з одного боку повинен керувати своїми рухами і мімікою під час зустрічі, бесіди, переговорів, з іншого - уміти інтерпретувати реакцією співрозмовників.



Науковці прийшли до висновків, що правильно обрані поза та жести можуть впливати на результат розмови чи переговорів. Не варто розмахувати руками, метушливо поправляти щось у своєму одязі, зачісці, часто дивитися на годинник, діставати з кишень різні предмети (записник, ручку, тощо) цим підкреслюючи, свою невпевненість, знервованість. Жести можуть виражати піднесення, запрошення, наказ, бути нейтрально-побутовими, а інколи й вульгарними, можуть бути щирі й нещирі. Оволодіння технікою спілкування, а саме вдале користування вербальними і невербальними засобами спілкування сприяє формуванню позитивного іміджу керівника навчального закладу.

Аналізуючи вищесказане, можна дійти до висновку, що рівень сформованості позитивного іміджу керівника навчального закладу (або презентаційної поведінки) залежить від:

  • вміння створити свій образ на вербальному і невербальному рівні;

  • вміння презентувати себе відповідно до створеного іміджу на невербальному рівні;

  • вміння презентувати себе на вербальному рівні.



Література

  1. Болсун С. «Не втрачайте шансу» // Завуч.,- 2004- № 29 (жовтень).с. 16-20

  2. Гриньова В.М. Педагогічна культура майбутнього вчителя. – Харків. –

1996.- с.94-95.

  1. Карамушка Л. Психологія освітнього менеджменту.// Директор школи.-

2005. № 25-27 (липень). с.3-95.

  1. Степанець Н. Школа самореалізації особистості.// Директор школи.- 2006.

№ 2.- с. 5-7.

  1. Исенко С. Профессиональный имидж педагога и культура его общения // Дополнительное образование и воспитание. - 2008.- № 9. - С. 3-10.

  2. Исенко С. Имидж современного педагога // Методист. - 2006.- № 8. - С. 24-31.

  3. Калюжный А. Использование имиджевой стратегии и имиджелогии в деятельности учителя // РR в образовании. - 2006.- № 4. - С. 4-8.

  4. Кульневич С. В. Управление современной школой : практическое пособие для руководителей школ и методистов, учителей и студентов вузов. вып. 7 : Образовательный маркетинг в школе. - Ростов на Дону : Учитель, 2005. - 192 с.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка