Університет менеджменту освіти Академії педагогічних наук України



Сторінка2/3
Дата конвертації12.04.2017
Розмір0,58 Mb.
1   2   3

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (218 найменувань). Основний текст дисертації викладено на 168 сторінках. Робота містить 9 таблиць, 17 рисунків, 12 додатків.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ


У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, охарактеризовано методи, етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну й теоретичну та практичну значущість здобутих результатів, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.

Перший розділУправління закладами післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій як проблема теорії та практичної діяльності” містить аналіз теоретичного забезпечення управління закладів післядипломної педагогічної освіти (ЗППО), який дозволив відобразити місце післядипломної педагогічної освіти (ППО) в системі неперервної освіти.

Розгляд закономірностей, притаманних ППО, які разом із функціями ППО становлять методологічну основу даної системи освіти, дозволяє виокремити раніше не описаний в науковій літературі принцип, який визначає напрями використання комп’ютерних технологій в управлінській діяльності керівників закладів ППО.

Ретроспективний аналіз історії ППО в Україні підтвердив, що в організаційно-структурному плані вона розвивалася як цілісна соціальна система з характерними для неї інтегрованими якостями і компонентами. Проте, недосконалість організаційної структури цієї системи зумовлює низку дестабілізуючих чинників, таких як невизначеність нормативної бази, не строге підпорядкування координуючому органу (порушення управлінської вертикалі), фінансове підпорядкування регіональних закладів місцевим бюджетам.

Розгляд сучасного стану й особливості управління закладами післядипломної педагогічної освіти висвітлив протиріччя, наявні в системі післядипломної педагогічної освіти взагалі і, зокрема, в управлінні ЗППО.



Визначено, що управління навчальним закладом ППО – це складна, динамічна, цілеспрямована система забезпечення стабілізації, функціонування та розвитку навчального закладу, як системи, до якої воно (управління) належить на основі мети, завдань, закономірностей, принципів, змісту, форм та методів функціонування, які є властивими основним структурним складовим системи.

Проблеми управлінської діяльності в закладах ППО визначають необхідність:



  • пошуку нових та вдосконалення наявних механізмів управління діяльністю ЗППО;

  • розробку, впровадження і використання в процесі управління засобів розв’язання цих проблем.

Такими механізмами є економіко-математичне моделювання і сучасні інформаційні технології, а засобами – комп’ютерна та інформаційно-комунікативна техніка.

Дослідження та аналіз використання закладами ППО інформаційно-комунікативних технологій дозволили виокремити та узагальнити наявні в цих закладах управлінські задачі, класифікувати підсистеми ЗППО за напрямами діяльності, виявили потребу у впровадженні в цю діяльність комп’ютерної техніки, визначили вимоги всебічності, повноти і систематичності застосування КТ.



Відстеження стану впровадження комп’ютерних технологій у процес практичної управлінської діяльності показало, що у 86% закладів ППО використання засобів КТ відбувається не на належному рівні (рис.1).

Рис. 1. Діаграма використання комп’ютерних технологій в закладах ЗППО.

Встановлено, що типовими недоліками програмного забезпечення є його розрізненість, відсутність взаємозв’язку між програмами, не повнота підтримки управлінських задач. Відзначено недостатній рівень підготовки управлінців до використання КТ у своїй діяльності. Це зумовлює необхідність розробки і впровадження прогностичної моделі управління закладом ППО із використанням комп’ютерних технологій.

У другому розділі Теоретичне обґрунтування та експериментальна апробація застосування моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням комп’ютерних технологій” – визначено умови дієвості комп’ютерних технологій, описано прогностичну модель управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням КТ та подано аналіз результатів її апробації.

Аналіз умов дієвості використання комп’ютерних технологій в управлінні навчальним закладом показав, що:



  • для досягнення високої ефективності управлінської діяльності інформатизація закладу післядипломної педагогічної освіти має носити системний характер;

  • складність і нетривіальність розробки автоматизованої інформаційної системи визначається специфікою управлінської діяльності закладу ППО, що обумовлює сукупність визначених в дослідженні правил дій, які лежать в основі методології побудови прогностичної моделі управління;

  • раціональна побудова автоматизованої системи управління (АСУ) як складової частини прогностичної моделі управління ЗППО можлива в разі дотримання визначених вимог до такої побудови, відповідності автоматизованих робочих місць (АРМ) визначеним в досліджені властивостям, реалізації функціонування АСУ закладу післядипломної освіти згідно наведених критеріїв ефективності.

Розгляд управлінського процесу в закладі ППО з точки зору системного аналізу дозволив:

  • формалізувати структуру управління закладом післядипломної освіти з використанням комп’ютерних технологій як сукупність окремих модулів – складових управлінської діяльності, із урахуванням специфіки навчального процесу;

  • виокремити комп’ютеризовані управлінські задачі та створити комплекс програмних додатків (табл. 1), призначених для розв’язання цих задач.

Таблиця 1

Складові частини АСУ ЗППО

(модулі, створені в рамках даного дослідження)




Назва додатку

Назва модуля

Комп’ютеризована задача

Утиліти




ASU_Binder

Головний модуль

Організація функцій виклику інших модулів, регулювання параметрів запуску/зупинки процесу




ASU_Licence

Права доступу

Визначення прав доступу користувача до функцій АРМ.




ASU_Аdmin

Адміністрування

Контроль за системою, визначення по-модульного складу різних АРМ та прав кожного користувача щодо роботи з певним модулем.




ASU_LoNet

Зв’язок у локальній мережі

Підтримка зв’язку в локальній мережі




ASU_Finder

Пошук інформації

Пошук інформації в АСУ та в мережах




ASU_HDDSafer

Кодування файлів

Шифрування файлів криптографічним методом

Спеціалізовані програми




ASU_Personal

Анкети співробітників

Робота з анкетами співробітників




ASU_Order

Робота з наказами

Підтримка документообігу




ASU_InfoBank

Збереження інформації

Встановлення прав доступу до категорій інформації




ASU_Loading

Розподіл навантаження

Розподіл педагогічного навантаження




ASU_MultiMail

Розсилка

Зв’язок із слухачами на дистанційному етапі навчання




ASU_Amon

Автоматизація моніторингу

Підтримка роботи з кваліметричними моделями

Допоміжні засоби




ASU_Callinger

Органайзер (планувальник)

Календар подій, годинник, списки призначених завдань




ASU_SmEd

Записник

Автоматичне збереження інформації та забезпечення швидкого доступу до неї

Робота з Інтернет




www.fmp.ho.ua

Сайт ФМП

Інтерактивний сайт факультету менеджменту та психології УМО АПН У

АРМ, створені з комбінацій запропонованих модулів у поєднанні з програмним забезпеченням, наявним на комп’ютері користувача, відповідають вимогам до автоматизованих робочих місць:

  • системність підходу до створення АРМ забезпечена такими заходами, як проведення опитування серед потенційних користувачів, у ході якого було з’ясовано їх професійні потреби у сфері ІКТ;

  • всебічно проаналізовано і виділено перелік функцій програмного забезпечення, створено алгоритми їх реалізації та відповідні програмні додатки;

  • гнучкість забезпечується модульністю будови не тільки кожного з АРМ, а й тим, що окремі модулі АРМ представлені набором додатків, які можуть бути мобільними, що дозволяє, в разі потреби, легко модернізувати автоматизовані робочі місця;

  • стійкість запропонованих автоматизованих робочих місць полягає в тому, що збої в окремих її частинах легко усуваються за рахунок можливості збереження архівів даних та точок повернення – тобто станів в яких робота додатку відповідала вимогам користувача і до яких можна легко повернутись;

  • ефективність була розрахована за допомогою кваліметричної факторно-критеріальної моделі (табл. 2), визначена як така, що має високий рівень із значенням 0,88 при максимально можливому – „1”.

Таблиця 2

Факторно-критеріальна модель оцінки ефективності АРМ


Група показників

(фактори - F)



Вагомість фактору -v

Показники

(критерії -K)



Вагомість критерію

Часткова оцінка - E

Загальна оцінка

1

2

3

4

5

6

Функціональні

v1=0,14

 

1,00

 

0,13

 F1

 

Склад системних функцій, що виконуються;

K1

0,06

E1

0,80

 

 

 

Призначення функцій;

K2

0,06

E2

0,90

 

 

 

Методи реалізації;

K3

0,06

E3

0,90

 

 

 

Способи реалізації;

K4

0,06

E4

0,85

 

 

 

Рівні автоматизації функцій;

K5

0,06

E5

0,95

 

 

 

Точність виконання функцій;

K6

0,06

E6

0,99

 

 

 

Оперативність виконання функцій;

K7

0,06

E7

0,99

 

 

 

Режими виконання окремих функцій і задач;

K8

0,06

E8

0,85

 

 

 

Процедури виконання окремих функцій і задач;

K9

0,06

E9

0,99

 

 

 

Організаційне забезпечення;

K10

0,06

E10

0,70

 

 

 

Програмне забезпечення;

K11

0,06

E11

0,90

 

 

 

Технічне забезпечення;

K12

0,06

E12

0,80

 

 

 

Інформаційне забезпечення;

K13

0,06

E13

0,85

 

 

 

Взаємодії інформаційної системи, що розглядається, з іншими системами у складі комплексної інтегрованої системи;

K14

0,06

E14

0,85

 

 

 

Взаємодія системи з об’єктом управління при виконанні заданих функцій;

K15

0,06

E15

0,90

 

 

 

Адаптивні властивості системи.

K16

0,06

E16

0,95

 



Продовж. табл. 2

1

2

3

4

5

6

Конструктивні

v2=0,14

 

1,00

 

0,12

 F2

 

Архітектура баз даних;

K17

0,09

E17

0,90




 

 

Ефективність алгоритмів;

K18

0,09

E18

0,95




 

 

Комплекс збору інформації;

K19

0,09

E19

0,90




 

 

Комплекси обробки інформації;

K20

0,09

E20

0,90




 

 

Комплекси зберігання інформації;

K21

0,09

E21

0,90




 

 

Комплекси відображення інформації;

K22

0,09

E22

0,85




 

 

Реалізація віддаленого доступу і робота в розподілених мережах.

K23

0,09

E23

0,90




 

 

Канали зв’язку;

K24

0,09

E24

0,70




 

 

Виконання і пропускна здатність системи при виконанні заданих функцій;

K25

0,09

E25

0,99




 

 

Умови розміщення і обслуговування засобів інформаційної системи;

K26

0,09

E26

0,70




 

 

Умови експлуатації, включаючи показники безпеки.

K27

0,09

E27

0,70




Захист даних

v3=0,14

 

1,00

 

0,13

 F3

 

Можливість розмежування доступу у поєднанні з трудоємністю адміністрування;

K28

0,33

E28

0,99

 

 

 

Виявлення стороннього втручання в систему (вірусна атака, несанкціонований запуск додатків тощо)

K29

0,33

E29

0,90

 

 

 

Ефективність процедур відновлення працездатності системи після ушкодження.

K30

0,33

E30

0,85

 

Надійність

v4=0,14

 

1,00

 

0,13

 F4

 

Безвідмовність;

K31

0,33

E31

0,95

 

 

 

Довговічність;

K32

0,33

E32

0,99

 

 

 

Ремонтопридатність.

K33

0,33

E33

0,85

 

Технологічність

v5=0,14

 

1,00

 

0,12

 F5

 

Трудомісткість при створенні інформаційної системи;

K34

0,50

E34

0,80

 

 

 

Рівень автоматизації проектування;

K35

0,50

E35

0,90

 

Ергономічність

v6=0,14

 

1,00

 

0,12

F5

 

„Дружність” інтерфейсу;

K36

0,33

E36

0,95

 

 

 

Зайнятість персоналу при роботі з інформаційною системою;

K37

0,33

E37

0,70

 

 

 

Санітарно-екологічні умови роботи персоналу.

K38

0,33

E38

0,80

 

Уніфікація і стандартизація

v7=0,14

 




1,00




0,90

0,13

 F7

1,00

 

 

 

0,88

Проведення декомпозиції соціально-педагогічної системи ЗППО на підсистеми (враховуючи ресурсний склад закладу освіти, ієрархічні та функціональні залежності між об’єктами управління тощо), розроблення алгоритмів управління цими підсистемами та групування їх за рівнями управління зробило можливим створення вербально-графічної моделі алгоритмізованого управління ЗППО (див. рис. 2), яка має прескриптивний (нормативний) характер.

Рис. 2. Прогностична модель управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням комп’ютерних технологій

Запропонована прогностична структурна модель системи управління ЗППО з використанням комп’ютерних технологій відображає комп’ютеризовані алгоритми управління, які згруповані за рівнями управління ЗППО, співвіднесені з необхідними для посилення ефективності їх використання комп’ютеризованими задачами підтримки. Ця модель описує рух інформаційних потоків зовні і всередині її структурних компонентів та обмін інформацією з навколишнім середовищем. Модель передбачає можливість відстеження особливостей та інтенсивності управлінської діяльності суб’єктів управління, уникнення зайвого дублювання різноманітних управлінських дій.

Декомпозиція соціально-педагогічної системи ЗППО носить умовний характер і, значною мірою, залежить від поглядів керівника на цей процес, тому перелік підсистем управлінської діяльності закладу, а відповідно і модулів підтримки роботи з ними, може суттєво змінюватися. Запропонована прогностична модель не повністю охоплює систему управління ЗППО, а є її підсистемою, відкритою до доповнень і модернізації. Це веде до загальної гнучкості запропонованої моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням комп’ютерних технологій.

У цьому ж розділі розкрито безпосередню організацію дослідження ефективності впровадження моделі, його результати та практичні рекомендації стосовно використання прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням комп’ютерних технологій.

Основною метою проведення експерименту є підтвердження припущення про те, що за умов впровадження науково обґрунтованої системи управління ЗППО з використанням комп’ютерних технологій, відбудеться підвищення ефективності управління закладом післядипломної педагогічної освіти. Щоб довести це гіпотетичне твердження, експериментальний етап дослідження було організовано в чотири підетапи: констатуючий, формуючий, контролюючий, узагальнюючий.



На 2-му (констатуючому) підетапі були вирішені наступні завдання:

  • розробка програми експерименту, аналіз наукових джерел з проблеми ефективного управління організацією;

  • аналіз чинної системи управління ЗППО та умов їх функціонування у зовнішньому середовищі;

  • визначення потреби в розробці, впровадженні та використанні автоматизованої системи управління ЗППО;

  • розробка програмних засобів (додатків) на основі використання комп’ютерних технологій та об’єднання їх в автоматизовану систему управління закладом післядипломної педагогічної освіти;

  • створення факторно-критеріальної кваліметричної моделі для вимірювання результатів ефективності управління ЗППО з використанням комп’ютерних технологій.

На 2-му (формуючому) підетапі дослідження здійснена експериментальна перевірка моделі комп’ютерного забезпечення, яка проводилась у п’ять кроків:

  • забезпечення технічних умов для проведення експерименту у ЗППО (розміщення персональних комп’ютерів (ПК), створення локальної мережі, надання доступу до глобальної мережі Інтернет);

  • встановлення на ПК відповідного прикладного програмного забезпечення;

  • навчання керівників ЗППО роботі із встановленим програмним забезпеченням;

  • впровадження розроблених програмних засобів в окремих підрозділах закладів післядипломної педагогічної освіти;

  • експериментальна перевірка ефективності впровадження розроблених автоматизованих робочих місць;

Організація експериментально-дослідної роботи на 3-му (контролюючому) підетапі проведення експерименту передбачала вимірювання отриманих результатів. Для цього здійснено співвіднесення показників (критеріїв) ефективності управлінської діяльності в ЗППО до і після впровадження моделі. Це дало можливість теоретично визначити групу показників, які здійснювали вплив на ефективність управлінської діяльності. Визначення їх зміни між двома станами управління протягом зазначеного періоду було здійснено методом експертних оцінок. По кожному з критеріальних об’єктів експертам була запропонована анкета із розробленими параметрами оцінювання (табл. 3).

Таблиця 3
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка