Управлінська компетентність керівника у контексті людиноцентричної моделі управління



Скачати 20,75 Kb.
Дата конвертації30.11.2016
Розмір20,75 Kb.

Управлінська компетентність керівника у контексті людиноцентричної моделі управління

  • Виступ
  • Смирнової Марини Євгенівни,
  • завідувача кафедри соціально-гуманітарної освіти,
  • канд. пед. наук

Основне соціальне завдання керівника (менеджера)

  • Основне соціальне завдання керівника (менеджера)
  • необхідність генерувати людську енергію й надавати їй спрямованості, тобто практично створювати умови, за яких спостерігався би особистісний і професійний ріст працівників, з’являлися б мотиви до самовизначення, самоактуалізації та самореалізації у професійній діяльності.

Елтон Мейо «ш к о л а л ю д с ь к и х в і д н о с и н»

  • Люди в основному мотивуються соціальними потребами.
  • В результаті НТР робота сама по собі втратила свою привабливість, тому людина шукає задоволення в соціальних відносинах.
  • Люди більш чуйні до соціального впливу груп рівних їм людей, ніж до заходів впливу та контролю, що виходить від керівника.
  • Працівник відгукується на розпорядження керівника, якщо керівник приділяє увагу його соціальним потребам і розуміє його.
  • Необхідно відмовлятися від авторитарності управління і переходити до «менеджменту участі».

Теорія "Х"

  • Люди не люблять працювати і при першій можливості уникають роботи;
  • Середня людина воліє, щоб нею керували, прагне уникати відповідальності;
  • Найбільше, чого хочуть люди, особистої захищеності.
  • Постійний контроль за працівниками з боку керівництва є необхідний.

Дії керівника

  • як правило, одноосібно приймає і скасовує рішення;
  • не дає можливості проявити ініціативу підлеглим, категоричний, часто різкий з людьми;
  • завжди наказує, розпоряджається, наставляє, але ніколи не просить;
  • основний зміст його управлінської діяльності складається з наказів і команд;
  • все нове сприймається таким керівником з обережністю, або взагалі не сприймається, в управлінській роботі, він практично користується одними і тими ж методами.
  • Таким чином, вся влада зосереджується в руках керівника, який отримав назву автократа.

Теорія “Y"

  • Праця - процес природний. Якщо умови сприятливі, люди не тільки візьмуть на себе відповідальність, а й будуть прагнути до неї.
  • Якщо люди залучені до організаційних цілей, вони будуть використовувати самоврядування і самоконтроль.

Дії керівника

  • використовує переважно демократичний стиль;
  • прагне вирішувати питання колегіально;
  • в спілкуванні з підлеглими ввічливий і доброзичливий, знаходиться у постійному контакті;
  • вимогливий, але справедливий.

Теорія " Z "

  • Робітники в основному працелюбні та відповідальні, їх необхідно тільки заохочувати.
  • Робота містить щось більше, ніж праця. Вона пов'язана з усім життям людини.
  • Творчі умови роботи збільшують продуктивність праці, а також підвищують престиж робітника у власних очах працівника.
  • Менеджер має довіряти тим, з кім працює і враховувати особливості характеру людей, з якими працює.
  • Успіх організації забезпечується сумісними зусиллями.
  • Кожен працівник має працювати автономно, без формального контролю.
  • В організації треба створювати атмосферу взаєморозуміння та співпраці.
  • Індивідуальна система стимулів – ключ до кожного співпрацівника.

Ключові поняття у контексті людиноцентричної моделі управління

  • «Людиноцентризм – це актуалізація гуманістичних тенденцій в сучасну епоху, відхід від раціоналізованих прагматичних імперативів».
  • «Людиновимірність – найважливіший параметр буття. Все у світі акцентується на людині, її цілеспрямованій активності».
  • «Філософія людиноцентризму –перетворення філософування із гуманістичних міркувань як таких на новий тип мети філософії і світогляду, безпосередньо дотичних до вищих смислів буття, які діють через життя і живе мислення»

В. Кремень зазначає:

  • «Терміном «людиноцентризм» позначаються різноманітні й водночас концептуально спрямовані відтінки філософської думки, об’єктом яких є людина. Тілесність, обдарованість, духовність, освіченість, моральність, егоїзм, розумність, цілеспрямованість – усе це є фрагментами постійно змінюваної картини буття людини, які розкривають її нові аспекти, але не вичерпують нескінченого змісту».

Негативні риси, що були притаманні керівнику за радянські часи

  • внутрішня несвобода
  • боязливість
  • безініціативність
  • боязнь ризику
  • ірраціональність свідомості псевдорелігійного типу (культ тих, хто вище за посадою, віра у систему, виконання наказів начальства будь-якою ціною)
  • недемократичність
  • невміння вести діалог або дискусії з підлеглими
  • незорієнтованість на особистість підлеглого
  • негнучкість
  • невміння працювати в умовах свободи вибору.

Російський дослідник проблем освітнього менеджменту Е. Коротков вживає таке поняття як «професіоналізм управління» і виділяє такі вирішальні фактори професіоналізму управління :

  • комплекс знань, що дозволяють розпізнавати проблеми та знаходити засоби їхнього рішення;
  • досвід управлінської діяльності, як комплекс знань та навичок, придбаних у процесах практичної діяльності, методом проб і помилок, оцінок та усвідомлення успіху, аналізу промахів і недоліків.
  • мистецтво управління, тому що управління – це завжди роботи з людьми, це проблеми узгодження діяльності людей. Уміння налагоджувати комунікативні зв’язки і формувати позитивні стосунки в колективі – це справжнє мистецтво управління, яке спирається на індивідуальні здібності та якості керівника;
  • середовище, як оточення, що розкриває потенціал професіоналізму всієї системи управління: це і персонал управління, і професійні якості працівників системи управління, організація управління – розподіл функцій, ставлення до роботи, технологія рішення проблем, взаємодія ланок, інформаційне забезпечення

Компоненти професійної компетентності керівника менеджера освіти (за Л.І.Даниленко і Л.М.Карамушкою)

  • знання, необхідні для педагогічної спеціальності або посади
  • уміння і навички, необхідні для успішного виконання функціонально-посадових обов'язків
  • професійні, ділові та особистісно значущі якості, що сприяють найповнішій реалізації власних сил, здібностей і можливостей у процесі виконання функціонально-посадових обов'язків
  • загальна культура, необхідна для формування гуманістичного світогляду, визначення духовно-ціннісних орієнтирів, моральних і етичних принципів особистості
  • мотивація професійної діяльності

Сорочан Т.М. виділяє окремі компетенції, що відображають змістовну сутність професіоналізму управлінської діяльності керівника системи освіти

  • функціональна компетенція, яка полягає у відтворенні традиційного управлінського циклу та володіння вміннями здійснювати управлінські функції;
  • соціально-педагогічна компетенція полягає в управлінні освітою як соціальною системою;
  • соціально-економічна компетенція полягає в управлінні системою освіти в умовах ринкових відносин, оволодінні менеджментом і маркетингом в освіті;
  • інноваційна компетенціяспрямованість на розвиток педагогічної і виховної підсистем системи освіти шляхом опанування інновацій;
  • фасилітативна компетенціяспрямування творчої діяльності педагогів на створення оригінальної освітньої практики.

Компетентності, які є обов'язковими для всіх ролей, що виконує керівник

  • ефективне спілкування
  • уміння делегувати функції
  • здатність раціонально використовувати час
  • уміння вести переговори
  • уміння управляти конфліктами
  • уміння діяти у відповідності зі своїми словами

Компетентність здатність людини виконувати ефективно певну діяльність Компетенціяякість особистості, що визначає і впливає на її здатність виконувати ефективно певну діяльність

  • Розуміння компетентності у відповідності з Національною рамкою кваліфікацій
    • здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, уміння, комунікації, автономність і відповідальність
    • Компетентність є результатом
    • набуття компетенцій

Компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

  • Компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.
  • (Закон «Про вищу освіту», 2014)
  • Компетентність/компетентності  динамічна комбінація знань, розумінь, поглядів, цінностей, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та/або подальшу навчальну діяльність і є навчальним результатом на певному рівні освіти
  • (Проект Закону «Про освіту» 2016)

Відповідно до Національної рамки кваліфікацій

  • Відповідно до Національної рамки кваліфікацій
  • у системі підвищення кваліфікації виділяють такі компетентності керівника:
  • нормативно-правова компетентність
  • управлінська компетентність
  • психологічна компетентність
  • комунікативна компетентність
  • інформаційна компетентність
  • лідерська компетентність

Основні елементи управління, орієнтованого на людину

  • ставка на людину, яка самореалізується (на відміну від людини, яка залежить від економічних і соціальних умов);
  • розуміння організації як живого організму, основну життєву силу якої складають люди;
  • об’єднання людей в організації спільними цінностями;
  • постійне оновлення, прагнення людини і організації до удосконалення.

Дякую за увагу!

  • Дякую за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка