Урок української літератури з використанням комп'ютерних технологій. 10-б клас. Учитель: саввон о. Г



Дата конвертації06.01.2017
Розмір34,4 Kb.

ЧЕСНА ДРАМА ЖИТТЯ ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

  • УРОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
  • З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. 10-Б КЛАС.
  • УЧИТЕЛЬ: САВВОН О.Г.
  • “Кого у нас читають? – Винниченка. – Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки інтереси сходяться на літературі? – Про Винниченка. – Кого купують? – Знов Винниченка”. М.Коцюбинський. 1909 р.

Слово про Винниченка

  • Як без Винниченка бути з історією української літератури? Іван Дзюба
  • Він розповість про все сам – чесною драмою власної творчости і життя. Ростислав Чопик
  • В усіх філософських концепціях “громадянина світу” Україна завжди стояла в центрі його шукань, мрій, болючих згадок і ностальгійних страждань. Вона завжди ятрила і пекла його душу. Григорій Костюк

Цілі уроку

  • Знати:
  • - основні етапи життєвого шляху, особливості світобачення та світовідчуття В.Винниченка;
  • - взаємозв'язок між світоглядом і творчістю письменника;
  • - жанрово-тематичне розмаїття творчої спадщини митця.
  • Уміти:
  • - характеризувати духовний світ В.Винниченка, формулювати власне бачення творчого обличчя митця;
  • - прокоментувати окремі вислови письменника та вислови про нього;
  • - характеризувати творчу спадщину В.Винниченка та визначати її тематику й проблематику.

План уроку:

  • 1. "Чесна драма життя". Учнівська презентація життєвого шляху
  • В. Винниченка:
  • а) дитячі роки;
  • б) В.Винниченко – гімназист;
  • в) від революції до революції;
  • г) очільник уряду;
  • ґ) життя за кордоном.
  • 2. "На кону парадоксів і сил". Аналіз художньої творчості
  • В.Винниченка вчителем:
  • а) мала проза;
  • б) романістика;
  • в) драматургія.
  • 3. Тестові завдання до теми “Володимир Винниченко. Життєвий і творчий шлях”.
  • 4. Домашнє завдання.

Чесна драма життя Життєвий шлях Володимира Винниченка

Дитячі роки

  • Володимир Винниченко народився 26 липня 1880 р. у м. Єлисаветграді у селянській родині. Раніше були поширені помилкові дані про те, що місцем його народження є село Веселий Кут Єлисаветградського повіту на Херсонщині (нині с. Григорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області).
  • Батько його Кирило Васильович Винниченко, замолоду селянин-наймит, переїхав із села до Єлисаветграду й одружився з удовою Євдокією Павленко, народженою Линник. Від першого шлюбу мати Винниченка мала троє дітей: Андрія, Марію й Василя. Від шлюбу з Кирилом Винниченком народився лише Володимир.
  • У народній школі Володимир звернув на себе увагу своїми здібностями, і через те вчителька переконала батьків, щоб продовжили освіту дитини. Незважаючи на тяжке матеріальне становище родини, по закінченні школи Володимира віддано до Єлисаветградської гімназії.

В.Винниченко - гімназист

  • Гімназійне начальство, учителі, а за ними й учні зустріли малого українця насмішками. Його українська вимова, бідна одежа та інші ознаки пролетарського походження викликали ворожість в учнів гімназії. Таке ставлення вперше викликало у малого Володимира свідомість того, що на світі не всі люди рівні, що світ поділений на бідних і багатих.
  • Усвідомлення свого становища не пригнітило малого, але викликало в нього протест та дієву реакцію: бійки з учнями, розбивання шибок у вчителів. Протести проти соціальної та національної нерівності заклали основи його революційності на все життя. У старших класах гімназії він взяв участь у революційній організації, написав революційну поему, за яку одержав тиждень "карцеру", а згодом його виключили з гімназії.
  • Але Володимир не кинув своїх студій. Він продовжував готуватися до матури (атестату зрілости) і склав іспит екстерном до Златопільської гімназії. Не зважаючи на виразну нехіть учителів видати учневі "атестат зрілости", під натиском директора гімназії Володимир одержує диплом.

Від революції до революції

  • У 1901 році він вступив на юридичний факультет Київського університету і того ж року створив таємну студентську революційну організацію, яка звалась "Студентською громадою". Вступив до Революційної української партії (РУП), яка з 1905 року стала називатися Українською соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП). За її дорученням проводив агітаційно-пропагандистську роботу серед робітників Києва та селян Полтавської губернії, за що 1903 року був заарештований, виключений з університету й ув’язнений до одиночної камери Лук’янівської в’язниці в Києві, звідки йому згодом вдалося втекти.
  • Незабаром новий арешт, дисциплінарний батальйон. Але він знову втік і нелегально відбув у еміграцію. Ризикуючи життям, не раз переходив кордон, беручи участь у переправці революційної літератури в Росію. Після чергового арешту й ув’язнення із загрозою довічної каторги Винниченку за допомогою товаришів вдалося вирватися з рук царської охранки. Не ризикуючи далі, він еміґрував. Та на початку Першої світової війни Винниченко повернувся до Росії і жив до 1917 р. під чужим ім’ям переважно в Москві, займаючись літературною діяльністю.

Очільник уряду

  • Одразу після Лютневої революції Винниченко переїхав в Україну і взявся до активної політичної роботи. Став членом Центральної Ради. Згодом очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ. Він автор майже усіх декларацій і законодавчих актів УНР. Саме Володимир Винниченко проголосив I Універсал на 2-ому військовому з'їзді 23 червня 1917 року та Декларацію Генерального секретаріату 27 червня 1917 року на пленумі Центральної Ради.
  • 22 серпня 1917 року Центральна Рада ухвалила першу конституцію України. Згодом через виникнення протиріч Винниченко вийшов із уряду. Однак уже менше ніж через місяць він знову його очолив.
  • Наприкінці жовтня делегація УЦР відбула до Петрограду, де стала свідками повалення Тимчасового уряду і захоплення влади більшовиками. Під тиском зовнішніх і внутрішніх факторів ЦР 9 січня ухвалила IV Універсал, за яким "однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу".
  • Під натиском більшовицьких військ уряд УНР на чолі з новим прем’єром змушений був евакуюватися до Житомира. Винниченко разом із дружиною Розалією Яківною поїхав на південь, до Бердянська. Під час гетьманщини жив на хуторі Княжа Гора на Канівщині, де займався літературною творчістю, написав п’єсу "Між двох сил". Тут був заарештований гетьманською вартою у надуманій підозрі підготовки до державної змови. Але завдяки своєму авторитету його швидко звільнили з-під варти. Після чого він знову перейшов до активної політичної діяльності.
  • У серпні 1918 року Винниченко очолив опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського Український національний союз, рішуче наполягав на відновленні УНР, створенні її найвищого органу – Директорії, головою якої став у листопаді 1918 р. Незабаром через суперечності із Симоном Петлюрою Винниченко пішов у відставку та виїхав за кордон.
  • За два місяці до еміграції він записав у "Щоденнику": "Нехай український обиватель говорить і думає, що йому хочеться, я їду за кордон, обтрусюю з себе всякий порох політики, обгороджуюсь книжками й поринаю в своє справжнє, єдине діло — літературу… Тут у соціалістичній совєтській Росії я ховаю свою 18-літню соціалістичну політичну діяльність. Я їду як письменник, а як політик я всією душею хочу померти".

Голос Винниченка

  • …тепер з гордість приймаю титул ворога непо-чекіст-ського, окупаційного, насильницького і грабіжницького “народу” й охоче, всією душею стаю поза його закон.
  • Виходу не бачу. Бо є тільки два виходи: або відмовитись бути українцем і тоді бути революціонером; або вийти зовсім з революції й тоді можна бути українцем. Ні того, ні другого я не можу зробити. А з'єднати те й друге не можна, історія не дозволяє. Коли б не було в мене ще літератури , мистецтва, я серйозно почав би думати ще про один вихід: смерть… 03.06.1920 р.
  • Коли б за один тиждень перебуття на Україні треба було цілий рік іти пішки, із захватом згодився б. І пішли б ми удвох (з Розалією), і яке було б щастя.

Життя за кордоном

  • В еміграції політична кар’єра Винниченка тривала. У Відні він за короткий час написав тритомну мемуарно-публіцистичну працю "Відродження нації" (Історія української революції. Березень 1917 р. – грудень 1919 р.) – твір певною мірою підсумковий, написаний по гарячих слідах подій. Це широкомасштабне полотно, яке є важливим джерелом для вивчення і розуміння складних політичних процесів в Україні періоду збройної боротьби за владу.
  • За політичною орієнтацією Винниченко був близьким до комуністичної філософії. Але більшовики, на його думку, недостатньо враховували національний фактор. Винниченко мріяв організувати нову партію, соціальна програма якої мало б чим відрізнялася від більшовицької, однак була б "національніша", тісніше пов’язана з історичним минулим України.
  • Наприкінці 1919 року Винниченко спробував цю ідею втілити у життя. Він вийшов із УСДРП і організовав у Відні Закордонну групу українських комуністів, створив її друкований орган – газету "Нова доба", в якій опублікував свій лист-маніфест "До класово несвідомої української інтелігенції", сповістивши про перехід на позиції комунізму.
  • На початку 1920 року він почав інтенсивно шукати шляхи до повернення на Батьківщину. Радянське керівництво, особисто Володимир Ленін, із прихильністю поставилося до прохання Винниченка. Наприкінці травня 1920 р. Винниченко разом із дружиною прибув до Москви, де дістав пропозицію зайняти пост заступника голови Раднаркому УСРР із портфелем наркома закордонних справ, із кооптацією у члени ЦК КП(б)У.
  • Коли ж він ознайомився з економічним і політичним становищем країни, державними відносинами між Росією і Україною, то зрозумів, що його запрошують до співпраці з тактичних міркувань. Тому відмовився від участі в роботі уряду УСРР і в середині вересня 1920 р. виїхав з Харкова до Москви, а звідти знову за кордон.
  • Повернувшися до Відня, Винниченко виступає з критикою національної і соціальної політики РКП(б) та Радянського уряду. Він продовжує уважно стежити за подіями в СРСР, займається літературною творчістю, живописом.
  • Під час німецької окупації Франції Володимира Кириловича було кинуто до концтабору за відмову співробітництва з нацистами. По закінченні війни він закликав до загального роззброєння та мирного співіснування народів світу.
  • Впродовж останніх 25 років свого життя Винниченко прожив у французькому містечку Мужен, біля Канн, у власному невеликому будинку, де займався літературною творчістю і живописом. Понад 20 його полотен зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України.
  • Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951 р., похований у французькому місті Мужен.

Голос Винниченка

  • 1 березня 1950. Тиша в природі. Естерель у срібно-блакитній мряці. Тиша в мене на душі і тиха надія: а може, будуть ще й якісь удачі, може, не будемо змушені продавати наш старенький “Закуток” і тинятись по притулках чи “ковбаньках”, може, буде змога в спокою робити тиху й нешкідливу працю для бідної змученої чужими й своїми Великої Матері.

На кону парадоксів і сил Аналіз художньої творчості Володимира Винниченка

Мала проза

  • 1906 рік. Збірка "Краса і сила": "Заручини", "Контрасти", "Антрепреньор Гаркун-Задунайський", "Голота", "Біля машини", "Мнімий господін".
  • 1907 рік. "Дрібні оповідання". Книга II: "Дим", "Темна сила", "Хто ворог?", "На пристані", "Уміркований" та "щирий", "Раб краси", "Малорос-європеєць", "Голод", "Честь", "Ланцюг".
  • 1910 рік. Третя книжка оповідань:- "Момент", "Глум", "Рабині справжнього", "Записна книжка", "Купля", "Кумедія з Костем", "Щось більше за нас", "Зіна".
  • Без дати. Твори. Книга IV: "Дрібниця", "Студент", "Кузь та Грицунь", "Таємна пригода", "Чудний епізод", "Тайна".
  • Без дати. Твори. Книга V: "Історія Якимового будинку", "Промінь сонця", "Федько-халамидник", "Маленька рисочка", "Чекання", "Таємність", "Виривок зі споминів".

Слово про Винниченка

  • У малій прозі Винниченка тісно переплелись українська і європейська традиції, що і зумовило значною мірою своєрідність як стилю, так і проблематики її. Винниченко значно “драматизував” свою прозу і поглиблював її психологізм, збагачуючи тим самим жанр реалістичного оповідання. О. Гнідан

Романістика (два періоди – до і після еміграції)

  • 1913 рік – "По-свій" 1922-1925 – роки
  • 1914 рік – "Божки" "Сонячна машина"
  • 1911 рік –"Чесність з собою" 1929 рік – "Нова заповідь"
  • 1912 рік –"Рівновага" 1929 рік – "Вічний
  • 1914 рік – "Заповіт батьків" імператив“
  • 1915 рік –"Записки Кирпатого 1939 рік –"Лепрозорій"
  • Мефістофеля" ("Прокажельня")
  • 1916 рік –"Хочу!" 1951 рік – "Слово за тобою, Сталіне!"

Драматургія (23 п'єси)

  • 1906 рік – "Дисгармонія" 1912 рік – "Дочка
  • 1907 рік – "Щаблі життя" жандарма“
  • 1908 рік – "Великий Молох" 1916 рік – "Чужі люди"
  • 1909 рік – "Моmento" 1918 рік – "Між двох
  • 1910 рік – "Брехня" сил"
  • 1911 рік – "Чорна Пантера 1920 рік – "Гріх"
  • і Білий Медвідь" 1926 рік – "Закон"
  • 1929 рік – "Пророк"

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ "ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ"

ВАРІАНТ І

  • 1. Де народився Володимир Винниченко:
  • а) у с.Веселий Кут; б) у Єлисаветграді;
  • в) у Полтаві; г) у Києві.
  • 2. Назвіть рік народження Володимира Винниченка:
  • а) 1880 р.; б) 1900 р.
  • в) 1902 р. г) 1905 р.
  • 3. Який навчальний заклад закінчив Володимир Винниченко після сільської школи:
  • а) Дрогобицьку гімназію; б) Златопільську гімназію;
  • в) Єлисаветградську гімназію; г) Київську гімназію.
  • 4. У якому університеті та на якому факультеті навчався
  • Винниченко:
  • а) Київський університет, юридичний факультет;
  • б) Львівський університет, юридичний факультет;
  • в) Київський університет, філологічний факультет;
  • г) Харківський університет, правничий факультет.
  • 5. Як закінчив письменник навчання у вузі:
  • а) з відзнакою;
  • б) був змушений залишити навчання з матеріальних причин;
  • в) був виключений з 1-го курсу за політичну діяльність;
  • г) був виключений за професійну непридатність.
  • 6. Скільки разів Володимир Винниченко був ув'язнений у
  • Лук'янівській в'язниці:
  • а) один раз; б) двічі;
  • в) тричі; г) жодного разу.
  • 7. У створенні якої партії брав активну участь Винниченко:
  • а) Радикальної Української партії; б) Робітничої Української партії;
  • в) Революційної Української партії; г) Комуністичної партії України
  • 8. Якого року почалася перша еміграція Володимира Винниченка:
  • а) 1903 р. б) 1905 р.
  • в)1920 р. г) 1933 р.
  • 9. Що спричинило перший від'їзд Володимира Винниченка за
  • кордон:
  • а)необхідність продовжувати навчання; в) дезертирство з "дисбату";
  • б) запрошення на роботу; г) запрошення української еміграції.
  • 10. Як звали дружину Володимира Винниченка:
  • а) Розалія; б) Романна;
  • в) Руслана; г) Роксолана
  • 11. У якій країні Володимира Винниченка застала Перша світова війна:
  • а) в Україні; б) в Італії;
  • в) у Франції; г) у Німеччині.
  • 12. Яку посаду займав Володимир Винниченко 1917 року в
  • молодому українському уряді:
  • а) заступника голови Центральної Ради; б) голови Центральної Ради;
  • в) міністра закордонних справ; г) міністра внутрішніх справ.

ВАРІАНТ ІІ

  • 1. Коли Володимир Винниченко вийшов з уряду:
  • а) 1918 р.; б) 1919 р.;
  • в) 1925 р.; ґ) 1930 р.
  • 2. Якого року подружжя Винниченків залишило Україну назавжди:
  • а) 1920 р. б) 1925 р.
  • в) 1933 р г) 1937 р.
  • 3. Засновником якого періодичного видання за кордоном був
  • Володимир Винниченко:
  • а) "Украинская жизнь"; б) "Нова Україна";
  • в) "Червоний шлях"; г) "Дніпро".
  • 4. З якою країною пов'язані останні роки Володимира Винниченка:
  • а) з Італією; б) з Францією;
  • в) з Чехословаччиною; г) з Україною.
  • 5. Коли український уряд оголосив Володимира Винниченка "поза законом":
  • а) 1918 р. б) 1921 р.
  • в) 1937 р. г) 1945 р.
  • 6. У якому році помер Володимир Винниченко:
  • а) у 1946 р. б) у 1951р.
  • в) у 1960 р. г) у 1950 р.
  • 7. Де помер Володимир Винниченко:
  • а) у Празі; б) у Мужені;
  • в) у Парижі; г) у Києві.
  • 8. До якої збірки увійшли перші оповідання Володимира Винниченка:
  • а) "Намисто"; б) "Краса і сила";
  • в) "Контрасти"; г) "Дрібні оповідання.
  • 9. Якого літературного героя Володимира Винниченка вважають
  • найавтобіографічним образом автора:
  • а) Федька-халамидника з однойменного оповідання;
  • б) Костя з "Кумедії з Костем";
  • в) доктора Рудольфа із "Сонячної машини";
  • г) Михайлюка із "Записок Кирпатого Мефістофеля".
  • 10. Кому належать такі рядки про Володимира Винниченка:
  • "І звідкіля ти такий узявся?"
  • а) Євгенові Чикаленкові; б) Іванові Франкові;
  • в) Сергієві Єфремову; г) Лесі Українці.
  • 11. Що таке " Чесність з собою" у творчості Володимира Винниченка:
  • а) назва збірки; б) назва п'єси;
  • в) наскрізний морально-етичний постулат;
  • г) назва публіцистичної статті.
  • 12. Скільки п'єс нараховує творча спадщина Винниченка:
  • а) десять; б) двадцять три;
  • в) тридцять; г) три.

Домашнє завдання

  • Упорядкувати й доповнити записи, зроблені на уроці.
  • Прочитати оповідання В.Винниченка "Салдатики!", "Суд".


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка