Уроку Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожці»



Скачати 15,47 Kb.
Дата конвертації19.01.2017
Розмір15,47 Kb.
  • Презентація до уроку
  • Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожці», «Ой Морозе-Морозенку». Лицарство та відвага запорозьких козаків.

Мета: ознайомити школярів із народними переказами як літературним жанром, поповнити їхні знання про історичне минуле України; розвивати навики виразного читання, збагачувати мовлення учнів новою лексикою; виховувати почуття любові до рідної землі, бажання читати українські народні перекази. Теорія літератури: переказ. Обладнання : підручник, тлумачні словники, картки-інформатори, географічна карта, презентація PowerPoint, аудіо запис пісні «Ой Морозе, Морозенку». Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу.

  • ...
  • Розкажу вам про минуле,
  • Що вже мохом поросло,
  • Що, нащадками забуте,
  • За водою поплило.
  • Перед вами стародавні
  • Пройдуть хвилями часи,
  • Із могил до вас озвуться
  • Наших предків голоси...
  • Олександр Олесь
  • Епіграф
  • Епіграф

  • «На вернісажі». Огляд учнівських ілюстрацій до прочитаних легенд та міфів.
  • Конкурс на кращого оповідачі міфу та легенди.
  • Повідомлення про самостійно прочитані перекази.

Переказ

  • 1. Дія за значенням переказувати.
  • 2. Виклад своїми словами чого-небудь прочитаного або почутого. Шкільна письмова робота, що передає зміст, сюжет якого-небудь літературного твору.
  • 3. Більш або менш вірогідна розповідь про минуле, яку передають звичайно в усній формі.
  • 4. Заст. переказ.
  • 5. Гроші, що переказуються,
  • пересилаються поштою,
  • телеграфом, через банк,
  • а також повідомлення про
  • таке пересиланнях.
  • Тема уроку.
  • Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожці»,
  • «Ой Морозе-Морозенку». Лицарство та відвага запорозьких козаків.
  • Переказусна оповідь про життєві факти, драматичні ситуації, пов'язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого (звідси і назва — переказ).
  • Джерелом виникнення цього жанру були розповіді очевидців чи учасників історичних подій минулого, які, викликавши зацікавлення слухачів, почали передаватися з уст в уста. Історичні події з часом набували нових рис, емоційного забарвлення, доповнювалися новими фактами чи вигадками.
  • Як правило, у переказах відсутній надприродний елемент.
  • Суттєвою рисою цього жанру є те, що оповідач знаходиться зовні і не бере участі в зображуваних подіях. Часто вказується на джерело чи походження розповіді.
  • Тематичні групи. Найдавніші перекази стосуються часів Київської Русі, серед новітніх виділяються оповіді про національно-визвольні армії і рухи (наприклад, УПА), події Першої та Другої світових воєн.
  • Найчисельнішу групу становлять перекази доби козаччини, серед яких виділяють оповіді про рядових козаків, їх побут, звичаї, боротьбу з ворогами, та про козацьких ватажків — видатних історичних осіб.
  • Білогородка
  • Захисні вали міста Білгород
  • Князь Володимир Святославович – За своїм походженням був сином київського князя Святослава Ігоревича та Малуші, доньки древлянського князя Мала, а також онуком київської княгині Ольги. Володимир Великий об'єднав Київську Русь , жив у злагоді із сусідніми народами і державами: з поляками, греками, болгарами, чехами, боровся з печенігами, запровадив християнство на Русі, заснував нові міста, побудував церкви, допомагав бідним, сиротам, калікам, старцям.
  • Печеніги – складний за етнічним складом степовий народ, який вів кочовий спосіб життя та нападав на варязькі та давньоруські міста, але зазнав поразки від Ярослава Мудрого, сина Володимира
  • Кисіль — драглиста страва з ягідного або фруктового сиропу, молока тощо з домішкою крохмалю.
  • Словник
  • Віче - загальні збори громадян міст Київської Русі для розгляду громадських справ.
  • Бовтанка - рідкий розчин чого-небудь; розчин корму у воді; пійло.
  • Ді́жка — циліндричні посудини, зазвичай дерев'яні (із клепки — дощок, що приготовано спеціальним чином) та стягнені дерев'яним (найчастіше з черемшини) або металевим обручем.
  • Діжа́ — низька широка дерев'яна діжка для приготування тіста на хліб, а також тісто, виготовлене у ній.
  • Луб’янець – посудина, відро.
  • Медуша – комора для меду.
  • Корчага – великий глиняний горщик, посудина для виноградного вина
  • Слово "козак" означає "вільна людина “,  "шукач пригод “. У ті часи, коли Україна знемагала від татарських нападів, енергійні, сміливі люди вирушили в степ на "уходи “. Ці люди поволі об’єднувались у ватаги, групи, які спільно полювали, а в разі потреби нападали на татар, відбиваючи в них награбоване майно.
  • Козаки будували в різних місцях так звані «городці» та засіки, або ж «січі», з повалених дерев для захисту від ворожих нападів

Заснування першої Запорозької Січі історики, як правило, пов'язують з ім'ям козацького ватажка Д.Вишневецького

  • Заснування першої Запорозької Січі історики, як правило, пов'язують з ім'ям козацького ватажка Д.Вишневецького
  • .
  • У 40-х роках ХVІ ст.. князь Дмитро Вишневецький об’єднав розпорошені козацькі ватаги й незабаром збудував на острові Хортиця укріплене земляними валами поселення, у якому розташувався козацький гарнізон, зберігалися запаси зброї, боєприпасів та продовольства. Так утворилася Запорозька Січ – центральне укріплене поселення козаків, де перебувало також військове і адміністративне управління контрольованої козаками території

Проводи на Січ

Посвята в козаки

  • Заповіді козаків
  • 1. ЧЕСТЬ І ДОБРЕ ІМ’Я ДЛЯ КОЗАКА ДОРОЖЧІ ЗА ЖИТТЯ. 2. ПО ТОБІ СУДЯТЬ ПРО ВСЕ КОЗАЦТВО І НАРОД ТВІЙ. 3. КОЗАКИ ВСІ РІВНІ У ПРАВАХ. ПАМ’ЯТАЙ: «НЕМАЄ НІ КНЯЗЯ, НІ РАБА, АЛЕ ВСІ РАБИ БОЖІЇ!» 4. БУДЬ ПРАЦЬОВИТИЙ, НЕ ЛЕДАРЮЙ. 5. СЛУЖИ ВІРНО СВОЄМУ НАРОДУ, А НЕ КЕРМАНИЧАМ. 6. ДОТРИМУЙ СЛОВА. СЛОВО КОЗАКА БАГАТО ВАЖИТЬ. 7. ПОВАЖАЙ СТАРШИХ, ШАНУЙ СТАРІСТЬ. 8. ТРИМАЙСЯ ВІРИ ПРЕДКІВ, ЖИВИ ЗА ЗВИЧАЯМИ СВОГО НАРОДУ. 9. ЗАГИНЬ, А ТОВАРИША ВИРУЧАЙ.
  • 10.БЕРЕЖИ СВОЮ СІМ’Ю. СЛУЖИ ЇЙ ПРИКЛАДОМ.
  • Нестор Морозенко (Станіслав Мрозовицький) - ( 26 травня 1559 р. н. - 1649), за походженням з галицько-подільського шляхетського роду. Навчався у Краківському і Падуанському університетах, полковник реєстрового козацького війська. В 1645 — 1649 роках — полковник корсунський. В 1649 очолював козацьку кінноту у війську Б. Хмельницького. Загинув в бою під Збаражем.

Битва під Корсунем

Битва під Жовтими Водами

Битва під Пилявцями

Кам’янець-Подільський

Облога Високого Замку у Львові

Богдан Хмельницький

Іван Богун

Ярема Вишневецький

Порівняйте образи Морозенка і Вишневецького

Битва під Збаражем

  •  На місті загибелі славного козацького полковника нині вдячними потомками встановлена меморіальна дошка.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка