В. Г. Марченко /загальна характеристика роботи



Скачати 389,13 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації25.12.2016
Розмір389,13 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису


ЛЕОНОВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ


УДК 616.895.87-036-17-06:616.89-008.444.9-055.2-071

КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ТА ПАТОПСИХОЛОГІЧНІ ПРЕДИКТОРИ ГЕТЕРО- ТА АУТОАГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ЖІНОК, ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ З БЕЗПЕРЕРВНИМ ПЕРЕБІГОМ

14.01.16 – «психіатрія»


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

доктор медичних наук, професор Спіріна Ірина Дмитрівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідуюча кафедрою психіатрії, загальної та медичної психології

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідуючий кафедрою психотерапії;

доктор медичних наук, професор Голубков Олег Захарович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідуючий кафедрою психіатрії, наркології і медичної психології;


Провідна установа: Кримський державний медичний університет МОЗ України;


Захист дисертації відбудеться “_22_”_жовтня_2003 р. о _10_ годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 64.609.01 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою:

61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою:

61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розісланий “_19_”_вересня_2003 р.

Вчений секретар



спеціалізованої вченої ради, доцент / В.Г. Марченко /ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на досягнення наукової і практичної медицини, у даний час все більш актуальною стає проблема суспільно небезпечних дій (СНД), чинених психічно хворими та їх профілактика. Важливо підкреслити, що саме ці агресивні вчинки часто пов'язані із зазіханням на життя і здоров'я громадян. Так, серед загальної кількості вбивств, та частина, що припадає на дії психічно хворих, складає 3-5% (Мальцева М.М., Котов В.П., 1995; Морозов Г. В., Шумаков В.М.,1979; Лунц Д. Р., 1972,1976), а частка аутоагресій становить 10-15%, у порівнянні з 1% серед загальної популяції населення. Незважаючи на здійснювані в даний час профілактичні заходи, число агресивних деліктів серед жінок, хворих на параноїдну шизофренію залишається високим, а їх найбільш важкі кримінальні дії спрямовані на осіб найближчого оточення, у тому числі і дітей. Необхідність розробки цього напрямку досліджень підтверджується тим, що серед жінок, хворих на параноїдну шизофренію і визнаних неосудними після здійснення СНД, найбільшу кількість складають особи з безупинним типом перебігу хвороби (Качаева М.А., Королёва Е.В., 1989; Шумаков В. М., 1980). Дані літератури вказують на необхідність вивчення факторів клінічної картини хворих на шизофренію, що ведуть до підвищення ризику серед них суспільно небезпечних дій (Мохонько А.Р., Самсонова И.В.,1983). На думку авторів, риси характеру, що знаходяться в основі агресивності, є стійкими характеристиками, незалежно від часу й обставин (Baron R.A., Richardson R.D., 1999; Botha M. P., Mels G.,1990). Стійкою є і сама послідовність агресивного поводження, яка залишається навіть через тривалий термін (Moskowitz D. S., 1982). Зростає увага і до патопсихологічних характеристик, що мають відношення до агресії, бо основну структуру особистості, у свою чергу, складає конфігурація стабільних, усередині ієрархізованих мотиваційних ліній, що мають відношення до агресії, а інформація про них є значимою для прогнозування і профілактики агресивних вчинків (Blass T. 1991; Bushman В. J., Cooper H. M.,1990; Леонтьев А. Н., 1975). Дотепер маловивченими залишаються агресивні делікти у жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом. Немає єдиної думки щодо мотивів та мотивації, з якими вони безпосередньо пов'язані. Аналіз суспільно небезпечних діянь, зроблених жінками, хворими на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом, наданий лише окремими науковими працями, а їх прогнозування зводиться в основному до формального враховування окремих показників. До останнього часу не застосовувався комплексний підхід у вивченні сполучення клінічних і патопсихологічних факторів агресії даного контингенту. Таким чином, є актуальною розробка критеріїв, що детермінують ризик суспільно небезпечної й аутоагресивної поведінки жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом, які б водночас враховували клінічну картину хвороби, і патопсихологічні особливості особистості, що дозволить з більшою ефективністю здійснювати профілактику цих форм агресії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках наукових досліджень кафедри психіатрії, загальної та медичної психології ДГМА по темі: «Роль біологічних, клінічних та соціальних чинників у суспільно небезпечних діяннях хворих на шизофренію». Державний реєстраційний номер: 0199U001560, шифр роботи IH.11.99.

Мета і задачі дослідження.

Мета дослідження: розробити диференційовані критерії ризику виникнення гетеро- і аутоагресивних форм поведінки жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом.

Задачі:


  1. Встановити предиктори гетероагресивної поведінки жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом з урахуванням фізичного характеру її вираження.

  2. Виявити клініко-психопатологічні і патопсихологічні предиктори вербальної гетероагресії жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом.

  3. Встановити предиктори фізичної аутоагресії жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом.

  4. Виявити клініко-психопатологічні і патопсихологічні предиктори вербальної аутоагресії жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом.

  5. Розробити диференційовані критерії ризику виникнення гетеро- і аутоагресивної поведінки жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження стало гетероагресивне й аутоагресивне поводження жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом.

Предмет дослідження. Предмет дослідження складають клініко-психопатологічні і патопсихологічні предиктори гетеро- і аутоагресивної поведінки жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше виділені загальні та специфічні предиктори формування вербальних і фізичних форм гетеро- і аутоагресивної поведінки жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом.

Вперше розроблено спосіб диференційованого прогнозу індивідуального ризику гетеро- і аутоагресивного поводження жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом, що дозволить практичному лікарю вчасно і з більшою ефективністю здійснювати комплексні діагностичні заходи щодо його попередження.

Встановлено, що загальними предикторами агресивного поводження жінок, хворих безупинно поточною параноїдною шизофренією є преморбідні особливості у вигляді агресивності, а також характерні прояви емоційно-вольової неспроможності.

Специфічними предикторами фізичних і вербальних форм гетероагресивного поводження є актуальна параноїдна симптоматика, спрямована на «вузьке коло» осіб, дисимулятивні тенденції.

Показано, що питомими предикторами фізичних і вербальних форм аутоагресивного поводження є розлади сприймання, пов’язані з маревними ідеями та негативні апатичні зміни.



Практичне значення отриманих результатів.

Віддиференційовано предиктори, які дають змогу здійснювати діагностику й імовірність прогнозу різних форм гетеро- і аутоагресивної поведінки жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом, що дозволить знизити загальну кількість агресивних діянь, чинених психічно хворими.

Результати дослідження й апробований спосіб прогнозування ризику агресивного поводження у жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом, дозволять практичному лікарю вчасно здійснювати комплекс діагностичних і профілактичних заходів щодо його попередження.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в практичну охорону здоров'я на базі Дніпропетровського комунального міжобласного клінічного психоневрологічного центру, Криворізького міського психоневрологічного диспансеру, Гейківської обласної психоневрологічної лікарні.



Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були повідомлені на міжнародному конгресі "Мировая ассоциация для психосоциального восстановления" (Гамбург,1998), конференціях Дніпропетровського комунального міжобласного клінічного психоневрологічного центру (1997, 1998, 1999 рр.). Результати дослідження впроваджено в практику охорони здоров'я і підтверджено 3 актами про впровадження.

Публікації. За матеріалами дисертації зроблено 13 публікацій, 5 з них у видавництвах з переліку ВАК України, 3 статті самостійні, видано самостійно 1 інформаційний лист, одержано 1 патент.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Здобувачем особисто здійснено розробку теоретичних та практичних положень роботи, зроблено огляд літератури, сформульовані мета та завдання дослідження, обстежено клінічно і експериментально-психологічно 166 жінок, хворих на безупинно поточну параноїдну шизофренію. Проведено первинну і вторинну статистичну обробку отриманих результатів, розроблено диференціально діагностичні критерії ризику гетеро- і аутоагресивних форм поводження у дослідженого контингенту, сформульовано висновки, підготовлені матеріали до друку. У співавторстві з науковим керівником дисертації, професором І.Д. Спіріною розроблено "Спосіб прогнозування ступенів агресії жінки, хворої на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом", на який отримано патент, для якого здобувачем особисто зібрано клінічний матеріал, зроблено статистичну обробку, узагальнено результати.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із введення, огляду літератури, опису методик дослідження, засобів статистичної обробки матеріалу, 5 розділів з результатами власних досліджень, практичних рекомендацій, висновків, 10 додатків. Робота викладена на 181 сторінках, ілюстрована 29 малюнками та 24 таблицями, які займають 7 сторінок. Перелік літератури містить 152 джерела, у тому числі 87 російськомовних та 65 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


Матеріали і методи досліджень. Досліджено 166 жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом в період перебування у стаціонарі з приводу загострення психозу, після відновлення з ними продуктивного контакту. Частина контингенту мала прояви гетеро- й аутоагресивної поведінки. Для поглибленого вивчення його окремих проявів, весь контингент, відповідно до задач дослідження, був поділений на п'ять груп, з урахування принципу наявності або відсутності фізичного і вербального рівнів агресії, а також її спрямованості на себе чи навколишніх, продуктивних та негативних механізмів агресії психічно хворих (М.М. Мальцева, В.П. Котов, 1995), класифікації мотивів суїцидальної поведінки (Амбрумова А. Г., Л. І. Постовалова, 1987).

Група «ГФ» (фізичної гетероагресії) – жінки, хворі на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом, що мають гетероагресивні форми поведінки фізичного характеру (22 особи).

Група «ГВ» (вербальної гетероагресії) – жінки, хворі на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом, що мають гетероагресивні форм поведінки вербального характеру (35 осіб).

Група «АФ» (фізичної аутоагресії) – жінки, хворі на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом, що мають аутоагресивні тенденції фізичного характеру (25 осіб).

Група «АВ» (вербальної аутоагресії) – жінки, хворі на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом, що мають аутоагресивні тенденції вербального характеру (26 осіб).

Група «К» (контролю) – жінки, хворі на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом, що знаходяться на лікуванні з приводу загострення психозу і не мають агресивних тенденцій (58 осіб).

Комплекс використаних методів включав клініко-психопатологічний і патопсихологічний методи, а також метод статистичної обробки отриманих даних.

Вивчення симптомів, синдромів та їх трактування проводилося відповідно до градацій міжнародної класифікації психічних і поведінкових розладів 10 перегляду (МКХ-10), нозологічно відзначено шифром F20.00, як шизофренія параноїдної форми з безперервним типом перебігу.

Клінічний метод дослідження включав традиційний збір анамнезу життя і хвороби, з'ясування актуального психічного стану. Патопсихологічні особливості досліджувалися з відображенням таких видів агресивності як фізична, непряма і вербальна агресії (тест Басса-Дарки), показників емоційної нестабільності, конституціональних базових характеристик особистості (тест Кеттела), нейротизму, психотизму, екстраверсії, інтроверсії (тест Айзенка), рівня тривожності (тест Тейлор).

Статистична обробка була виконана непараметричними методами з використанням точного двостороннього критерію Фішера і Данна, при достовірній імовірності безпомилкового прогнозу 95% і вище. В результаті статистичного аналізу нами були встановлені й уточнені особливості різних форм агресивної поведінки у жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

У результаті комплексного диференційованого дослідження жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом, виявлено сукупність клініко-психопатологічних, соціальних і патопсихологічних предикторів, що визначають формування агресивних тенденцій у вигляді гетеро- та аутоагресивних діянь.



Клінічні предиктори фізичної гетероагресії групи жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом. У всіх хворих з фізичною формою гетероагресії, шизофренічний процес розвивався поступово, прийнявши прогредієнтний перебіг, незважаючи на неодноразові курси лікування в стаціонарі. Більшість контингенту мала параноїдний синдром (72±9%). У клінічній картині хвороби переважали маревні ідеї переслідування (77±8%) і відносин (54±10%). У порівнянні з контрольною групою, у хворих з фізичною гетероагресією, була виявлена перевага маревних ідей ревнощів (188%; р=0,01), що дозволяє вважати їх фактором ризику цієї форми агресії. У 72±7% випадків маревні ідеї зберігали постійну актуальність. Більшість з них була спрямована на «вузьке коло» близьких та рідних (68±9%). Розлади сприймання і сенсорного синтезу склали 85±7%, з них вербальні псевдогалюцинації – 86±7%. Емоційні розлади в групі ГФ виявлялися в переважній більшості випадків (81±8%).

Аналіз результатів самоопису показав, що фізичні гетероагресивні тенденції супроводжуються найбільшим ступенем порушення формально адекватної оцінки власного психічного стану і поведінки 73±9(%), у порівнянні з групою контролю.



Патопсихологічні предиктори фізичної гетероагресії групи жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом. Проведене нами обстеження групи хворих жінок з фізичною гетероагресією (ГФ), встановило наявність патопсихологічних факторів ризику її виникнення. Так, виявлений тестом Басса-Дарки високий рівень фізичної агресії в даній групі (19%) відповідає наявним в анамнезі у хворих гетероагресивним тенденціям фізичного характеру (значення по шкалі «фізична агресія» 7 балів, що більше норми). Встановлено, що хворим з фізичними гетероагресивними проявами, у порівнянні з іншими групами, більш притаманні риси негативізму (55%) стосовно навколишніх, відсутність бажання знаходити конструктивний вихід з конфліктних ситуацій (значення більше норми по шкалі «негативізм» у тесті Басса-Дарки). Серед різних проявів гетероагресивного поводження, у хворих групи ГФ виявлені виражені риси вразливості, легкість виникнення почуття ненависті (68%, значення більше норми по шкалі «образа і ненависть» у тесті Басса-Дарки). Характер патопсихологічних особливостей міжособистісних взаємин представлений вираженою недовірливостю (36%). Такі хворі прагнули у відносинах зосередитися на пошуку недоліків у навколишніх з метою їхнього обвинувачення (шкала «L» тесту Кеттела).

Клінічні предиктори вербальної гетероагресії групи жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом. У результаті проведеного дослідження з'ясовано, що у формуванні вербальної гетероагресії відіграють роль преморбідні предиктори (77±7%), які у більшості випадків проявилися на донозологічному етапі у вигляді конфліктності (40±8%) і брутальності (11±5%). Серед продуктивних розладів мислення (88±5%), у хворих в більшості випадків відзначалися маревні ідеї відносин (71±7%), що мають високий ступінь актуалізації (60±8%) і, як правило, спрямованість на рідних та найближче оточення (45±8%). Аналіз формальних порушень мислення показав перевагу різноплановості мислення в групі з вербальною гетероагресією (638%), у порівнянні з контрольною групою (20,75%). Перераховані предиктори групи ГВ існують на тлі прагнення зменшити зовнішні прояви свого хворобливого стану за рахунок сполучення різних видів дисимуляції (34±8%) ─ парціального і тотального варіантів.

Патопсихологічні предиктори вербальної гетероагресії групи жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом. Виявлені патопсихологічні предиктори емоційно-вольової сфери в групі ГВ представлені у вигляді прагнення домінувати над навколишніми, обвинувачувати в конфліктних ситуаціях іншу сторону (20%, високі, значення по шкалі «Е» «підкореність-домінування»). Хворі групи ГВ відрізнялися зайвою самовпевненістю і суб'єктивізмом у міркуваннях, перебільшенням масштабів власних проблем, цинічністю і жорстокістю (37%, посилення проявів жорстокості по шкалі «I» «жорстокість-чуттєвість). Супутнім фактором позначився і високий рівень тривожності (46%, високі значення по шкалі «О» – «впевненість у собі – тривожність»). Хворі групи ГВ часто сумнівалися в адекватності усталених міжособистісних відносин із близькими та рідними, прагнули переглянути їх на свою користь, проводили негативне «експериментування» у стосунках (29%, високі значення шкали «Q1» – «консерватизм-радикалізм» за тестом Кеттела). Виявлена тестом Басса-Дарки схильність до роздратування (40%) у групі ГВ сполучається з описаною раніше високою тривожністю, встановленою тестом Кеттела. Прояв вербальної гетероагресії супроводжувався найбільшими показниками загального індексу агресивності (31%) та індексу ворожості (46%, показник за тестом Басса-Дарки). Встановлена тестом Айзенка висока екстравертованість (20%) жінок групи ГВ, сполучалася з прагненням домінувати та обвинувачувати у створенні конфліктних ситуацій протилежну сторону (20%, шкала «Е» тесту Кеттела), прямолінійністю (28%, низькі значення шкали «N» за тестом Кеттела) з одночасним бажанням підкорити навколишніх своїм особистим інтересам. Характер патопсихологічних особливостей міжособистісних взаємин, був представлений холодністю і замкнутістю (31%, шкала «А» тесту Кеттела).

Клінічні предиктори неспецифічної гетероагресії жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом. Проведене комплексне дослідження дозволило встановити клінічні фактори ризику виникнення загальних, недиференційованих гетероагресивних реакцій (ГА), властивих досліджуваному контингенту. Встановлено, що недиференційованій гетероагресивності сприяють особливості соціального стану у вигляді відсутності професії (11±4%) та трудової зайнятості (74±5%), що може бути пояснено наявністю негативної симптоматики в хворих, яка знижує, а надалі й виключає можливість продуктивної праці, приводить до глибокої інвалідізації. Серед клінічних особливостей загальної гетероагресії необхідно виділити виразність актуальних маревних ідей (67±6%), котрі сполучалися з прискоренням патологічного асоціативного процесу і темпу розумових операцій (18±5%), спрямованістю марення переважно на «вузьке коло» осіб (56±7%) з його афективною насиченістю. У даної категорії хворих виявлено найбільшу виразність апатичних змін (29±6%), відзначалася невідповідність сили і якості емоційного реагування. Оцінюючи своє агресивне поводження, хворі залишалися переконаними у доцільності своїх вчинків (14±5%). Для контингенту з недиференційованою гетероагресивністю встановлене також більше прагнення до дисимуляції, ніж в інших групах. При цьому, на першому плані знаходилися випадки парціального варіанту дисимуляції (18±5%) з утаюванням «невигідних», на погляд хворих, фактів (рис. 1).


Рис.1 Клінічні та соціальні предиктори неспецифічної гетероагресії жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом

Порівняння безпосередніх мотивів агресивного поводження в групах фізичної і вербальної гетероагресії виявило відсутність достовірної статистичної різниці між ними. Це дозволило встановити структуру чинників загальної, недиференційованої гетероагресії. Так, безпосереднім мотивом при гетероагресивних вчинках виявилася поведінка, кваліфікована як «маревний захист-помста» (37%). При цьому хворі пояснювали свої агресивні вчинки як прагнення відновити немовби «потоптану справедливість» і здійснити суд над «винними». Варіант поведінки по типу «активний маревний захист» склав (13%). Сюди увійшли випадки із проявом агресії по відношенню до осіб, яких хворі вважали своїми переслідувачами. Ідеаторний психічний автоматизм і імперативні галюцинації приблизно однаковою мірою обумовили недиференційовану агресію (18% і 16%). Безпосередні мотиви загальної гетероагресії у вигляді явищ моторного і сенсорного психічного автоматизму склали відповідно 8% та 6%. Найменша кількість випадків припала на агресивне поводження по типу «спокути маревної провини» і «пасивного маревного захисту» (по1%). Випадки у вигляді «спокути маревної провини» були представлені спостереженнями, коли хворі хотіли позбавити близьких від страждань, що нібито випали на їхню долю (рис. 2 ).




Рис. 2 Безпосередні мотиви неспецифічної гетероагресії жінок, хворих на параноїдну шизофренію з безперервним перебігом

Каталог: 120
120 -> Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України
120 -> Психологія візуального мислення
120 -> Сімейне виховання: стилі батьківської поведінки та типи неправильного виховання
120 -> Free Powerpoint Templates Психологічний моніторинг особливості школяра Васильківський нвк №1
120 -> Виконала: Бібліотекар бібліотеки-філії №3 Рівненської цбс шкарапа Жанна
120 -> Галина Валентинівна Смольникова
120 -> Комплексне оцінювання освітньої діяльності педагогів засобами моніторингових досліджень Шклярук Наталя Андріївна заступник директора з навчально- виховної роботи
120 -> Сучасні підходи до організації роботи з батьками молодших
120 -> Левченко ольга Петрівна
120 -> Благовіщенська зош І-ІІІ ст Розумне та безпечне використання


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал