В сучасних умовах шкільна освіта опинилась перед вибором нових пріоритетів: спеціалізації, диференціації, інформатизації, профілізації, гуманізації і т п



Скачати 32,16 Kb.
Дата конвертації07.12.2016
Розмір32,16 Kb.
  • Формування
  • позитивного іміджу
  • загальноосвітнього
  • навчального закладу
  • В сучасних умовах шкільна освіта опинилась перед вибором нових пріоритетів: спеціалізації, диференціації, інформатизації, профілізації, гуманізації і т.п. Кожен директор і його педагогічний колектив мріють, щоб на їхній школі лежала печатка яскравої індивідуальності, щоб вона виділялася серед інших, викликала бажання влаштуватися на роботу чи вчитися саме в ній.
  • Стійкий позитивний імідж школи сьогодні можна розглядати як важливий сучасний компонент методичного продукту школи і як додатковий ресурс управління, ресурс розвитку освітнього закладу.
  • Мотивація
  • Імідж навчального закладу - емоційно забарвлений образ, який утворився у масовій свідомості і який визначається співвідношенням між різними сторонами його діяльності та транслюється у зовнішнє середовище.
  • Формування іміджу навчальної установи — це процес, у ході якого створюється якийсь спланований образ на основі наявних ресурсів.
  • Мета створення іміджу - підвищення конкурентноздатності, залучення інвестицій, встановлення та розширення партнерських зв‘язків.
  • Потреба формування іміджу школи
  • визначається такими причинами:
  • Складна демографічна ситуація підсилює конкуренцію серед освітніх закладів однієї території в боротьбі за набір учнів і збереження контингенту;
  • Сильний позитивний імідж полегшує доступ освітнього закладу до кращих ресурсів: фінансових, інформаційних, людських тощо;
  • Маючи сформований позитивний імідж, освітній заклад за рівних умов стає привабливішим для педагогів, адже може забезпечити їм стабільність і соціальний захист, задоволеність працею і професійний розвиток;
  • Стійкий позитивний імідж дає ефект придбання освітнім закладом певної сили, тобто створює запас довіри до всього, що відбувається в стінах закладу, зокрема й до інноваційних процесів.
  • Алгоритм створення іміджу школи може містити:
  • Виявлення в соціальних груп, зацікавлених у наданні освітніх послуг, їхніх уявлень про школу;
  • Виявлення актуальних проблем і очікувань аудиторії;
  • Конструювання ІШ, розробка стратегії
  • формування ІШ;
  • 4. Безпосереднє формування ІШ;
  • 5. Контроль проміжних результатів, коригування;
  • 6. Моніторинг сформованого ІШ.
  • Початок цілеспрямованої роботи з формування ІШ
  • Внутрішній ІШ на цьому етапі лише формується (коригується).
  • Головні завдання, які потрібно вирішувати в цей час усередині школи:
  • вироблення педколективом спільного бачення перспектив, визначення і формулювання місії школи, її термінових та перспективних цілей, складання планів діяльності;
  • аналіз сформованої шкільної культури з її системою цінностей;
  • виявлення очікувань основних «клієнтів» школи—учнів і їхніх батьків;
  • розробка загального стилю (зовнішніх атрибутів освітнього закладу й етики педагогічної взаємодії).
  • Можна виділити 3 етапи формування і утвердження іміджу школи (внутрішнього та зовнішнього)
  • Зовнішній імідж водночас вимагає таких дій:
  • розробка (чи коригування) візуальних і діяльних елементів зовнішньої атрибутики для демонстрації духу єдності, корпоративності, для формування пізнаваного на ринку освітніх послуг образу;
  • рекламна продукція, що випускається школою, робить наголос на унікальності пропонованих школою послуг, підкреслює їхню якісність.
  • 2. Активне формування ІШ
  • Внутрішній ІШ у цей час містить наступне:
  • робота над упровадженням і зміцненням традицій школи серед співробітників для створення корпоративного духу;
  • формування системи стимулів створення позитивного іміджу, що полягає в розробці психологічних, соціальних і економічних механізмів заохочення членів колективу до цього процесу;
  • створення загального стилю приміщень школи—відповідно до її традицій, особливостей діяльності і фінансових можливостей.
  • Зовнішній ІШ спрямований на:
  • виготовлення різноманітних рекламних засобів для актуалізації ІШ: рекламні інформаційні матеріали, сувенірна продукція;
  • використання можливостей радіо, телебачення для пропаганди досягнень школи;
  • активне використання зовнішньої атрибутики школи будь-якої іміджевої діяльності;
  • початок зв’язків із громадськістю, проведення піар-заходів: організація днів відкритих дверей, презентацій, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках освіти;
  • організація заходів для аудиторій, у яких зацікавлений навчальний заклад, курування виховних і освітніх закладів, що виховують і навчають майбутніх учнів тощо;
  • створення власного сайту в Інтернеті як проекту, у ході якого може діяти рекламний майданчик, де формуватиметься доброзичливий імідж закладу;
  • активна соціальна реклама, де демонструється турбота про нове покоління через функціонування дитячих та юнацьких організацій, через конкретну діяльність із збереження та зміцнення здоров’я учнів, через зв’язки школи з різними соціальними інститутами, ВНЗ тощо, через створення умов для творчого розвитку;
  • акцент у рекламі на стабільній діяльності школи, забезпечення регулярних і продуктивних зв’язків із випускниками різних років;
  • організація постійного зворотного зв’язку для аналізу ефективності проведених заходів.
  • 3. Підтримка, коригування й оновлення сформованого іміджу школи
  • Керування процесом підтримки, коригування й оновлення внутрішнього ІШ на цьому етапі полягає в:
  • активно залучається до різних курсів підвищення кваліфікації, перепрофілювання, конкурсів, проектів тощо;
  • створення напрямків діяльності, як таких, що вписуються в загальний стиль школи, так і абсолютно новаторських;
  • постійна підтримка прямого і зворотного зв’язку зі споживачами освітніх послуг.
  • Щоб школа стала привабливою, насамперед вона повинна мати:
  • чітко визначені пріоритети, власну філософію, своє бачення майбутнього, сформульоване в місії школи;
  • унікальну, неповторну, особливу систему цінностей, звичаїв, традицій, стилів поведінки, названу шкільною культурою;
  • різноманітні і якісні освітні послуги;
  • оригінальну систему виховної роботи;
  • зв’язки із закладами додаткової освіти, ВНЗ, різними соціальними інститутами і т.ін.;
  • яскраві, пізнавальні, вчасно поновлювані інформаційні матеріали, призначені для зовнішньої презентації;
  • систему цільової подачі інформації споживачам про свій потенціал, успіхи і пропоновані освітні послуги.
  • Основні методи формування
  • іміджу школи:
  • ефективні піар-заходи (дні відкритих дверей, презентації і виставки освітніх послуг, публікації в ЗМІ і т.д.);
  • благоустрій будівлі та території школи, підвищення педагогічної культури педколективу і всього персоналу школи.
  • Сформований позитивний імідж школи допоможе вирішити низку завдань:
  • збільшити привабливість школи—у першу чергу для батьків, учнів і персоналу;
  • підвищити ефективність заходів з інформування населення про нові освітні послуги;
  • полегшити впровадження нових освітніх послуг;
  • підвищити рівень організаційної культури школи;
  • поліпшити соціально-психологічний мікроклімат у шкільному колективі
  • Етапи формування іміджу школи:
  • Аналіз зовнішнього середовища; виділення цільової групи, до якої буде звернений імідж;
  • Аналіз зовнішніх ресурсів; визначення завдань та їх класифікація (змістові, організаційно-результативні тощо);
  • Мотивація учасників проекту;
  • Виявлення співвідношення між складовими іміджу: науковий, освітній, суспільний;
  • Визначення принципів формування іміджу;
  • Розробка технології формування кожної складової іміджу;
  • Аналіз відповідності отриманого іміджу очікуваному результату.
  • Імідж освітньої установи як позитивний образ може бути сформований лише у випадку надання якісних послуг споживачу.
  • Позитивний образ школи формують:
  • місія освітньої установи, її пріоритети;
  • шкільна культура—особлива система цінностей, звичаїв, традицій, стилів поведінки конкретного навчального закладу;
  • види та якість освітніх послуг даної школи;
  • наявність та функціонування дитячих та юнацьких організацій;
  • зв‘язки школи з різними соціальними інститутами, вищими навчальними закладами тощо;
  • внесок навчального закладу в розвиток: освітньої підготовки учнів, їхньої вихованості; психічних функцій; творчих здібностей; формування здорового способу життя.
  • Одним із компонентів створення позитивного образу сучасного навчального закладу є проблема створення позитивного образу керівника школи.
  • Одне з основних завдань сучасного директора школи—сформувати готовність педагогів до інноваційних пошуків, надати можливість самостійно визначити стратегічні напрямки у розвитку навчально-виховного процесу в школі. Це дасть можливість навчальному закладу мати індивідуальний шлях розвитку, своє обличчя.
  • Створення позитивного образу керівника школи повинно здійснюватися по трьом основним напрямкам його професійної діяльності:
  • Соціально-економічній сфері діяльності керівника школи;
  • Техніко-технологічній професійної діяльності керівника школи;
  • Організаційно-управлінської професійної діяльності керівника школи.
  • Програма створення позитивного іміджу керівника школи може складатися з чотирьох етапів:
  • Перший етап—вивчення себе. Перед тим, як створювати якийсь певний імідж, необхідно об’єктивно оцінити свої зовнішні дані, які включають в себе й фізичні показники.
  • Другий етап—визначення психологічного портрету в зовнішньому образі. Характер, темперамент, риси особистості керівника—усе це має значення для створення позитивного образу директора школи.
  • Третій етап—відповідність іміджу керівника тій життєвій ролі, яку керівник собі обрав.
  • Четвертий етап—домогтися відповідності фізичного та психологічного стану та зовнішнього вигляду: одяг, зачіска, манера розмовляти.
  • Фактори, які перешкоджають створенню гарної сучасної школи:
  • Хибні уявлення про процеси, які протікають в школі, відсутність рефлексії власної діяльності, роз'єднаність педагогічного колективу та відсутність єдиного погляду на виховання та навчання.
  • Відсутність єдності адміністрації, неправильне поєднання педагогічних вимог та свободи розвитку дитини, невміння добирати та вирощувати кадри, невміння делегувати управлінські функції.
  • Невміння працювати в культурі управління, навчання та виховання успіхом, фронтальні форми взаємодії превалюють над індивідуальною роботою.
  • Невміння долати стомленість колективу, накопичення негативних напружень та тривог.
  • Невміння бачити та підтримувати зовнішню та внутрішню цінність традицій.
  • Слабка психологічна підготовленість керівника та педагогів.
  • У школі різко зростає роль контролю, моніторингу, аналізу, після яких зазвичай не слідує індивідуальна підтримка педагога.
  • Невдалі способи керування школою: управління за допомогою докорів; управління «вслід потягу, який від’їхав», управління через «здалося», управління методом спроб та помилок; управління, основане на певних особистісно-індивідуальних рисах характеру чи «натури» керівника.
  • З позицій освітнього маркетингу керівник сучасної школи може діяти за такими напрямами:
  • вивчати ринок, динаміку споживчого попиту;
  • враховувати вимоги ринку в організації педагогічного процесу;
  • впливати на ринок за допомогою педагогічних і управлінських засобів;
  • заохочувати педагогічних працівників до творчого розв'язання проблеми підвищення якості освіти;
  • урізноманітнювати форми та види освітніх послуг;
  • сприяти підвищенню професіоналізму педагогів;
  • забезпечувати своєчасне надання нових освітніх послуг, уникати запізнення у виході на ринок;
  • сегментувати ринок відповідно до різних груп споживачів, різних запитів тощо; намагатися точно визначати ту групу споживачів, якій слід пропонувати ту чи іншу освітню послугу;
  • забезпечувати переваги свого навчального закладу в умовах конкуренції шляхом надання освітніх послуг у більшому обсязі та кращої якості;
  • орієнтувати стратегію маркетингу на перспективу.
  • Сучасному іміджу вчителя має відповідати еталон
  • найвищого рівня педагогічної культури.
  • Учителя з високим іміджем характеризують наступні позиції:
  • - має особистісні смисли загальнолюдської спрямованості;
  • - любить дітей, захищає їх права та інтереси, піклується про їхнє здоров'я та самопочуття, виявляє доброту й повагу до кожного школяра незалежно від успіхів у навчанні, відповідально ставиться до своїх виховних функцій, має авторитет у дітей і батьків;
  • - кожну дитину вважає неповторною, зі своїм унікальним смислом життя;
  • - націлений на розвиток особистості дитини, її активність і здатність до змін;
  • - розуміє психологію школяра, застосовує педагогічно виправдані вимоги до організації навчання та виховання, вміє аналізувати освітню ситуацію, причини неадекватної поведінки дітей, здатний приймати обґрунтовані рішення, передбачати їх соціальні наслідки;
  • - цікавиться психолого-педагогічними науками, володіє глибокими та різнобічними знаннями з предмета викладання, вміє самостійно добирати й виробляти оригінальні технології та індивідуальні програми навчання, викликає в учнів інтерес до навчання, домагається позитивних результатів у навчанні й розвитку дітей;
  • - здатний вийти за межі повсякденної практики, побачити свою працю в цілому і зробити її предметом практичного перетворення, розглядає будь-які труднощі як стимул для подальшого розвитку;
  • - творчо підходить до навчання та виховання, має індивідуальний педагогічний почерк, удосконалює систему власної (дидактичної, виховної, методичної) діяльності, має авторські методичні розробки, бере участь в інноваційній або науково-дослідній, роботі; постійно експериментує, створює нові зразки педагогічної практики, надає методичну допомогу колегам у засвоєнні нововведень;
  • - свій предмет викладає творчо, з ентузіазмом;
  • - має унікальну комбінацію особистісних якостей та позитивну «Я-концепцію»;
  • - здатний до надзвичайної реалізації свого творчого потенціалу та створення життя "заради блага всіх", істинною педагогічною творчістю вважає не лише нові авторські напрямки роботи, творення педагогічної культури, а реальне творення особистої культури учня;
  • - у всіх ситуаціях педагогічної взаємодії проявляє високу культуру поведінки, здатний до морально-вольової саморегуляції, займається професійною самоосвітою та самовихованням, є взірцем культурної людини.
  • Створення позитивного іміджу школи потрібне споживачам освітніх послуг — учням і батькам — для того, щоб:
  • розширити можливості задоволення духовних, соціальних, особистих потреб;
  • отримати якісні освітні послуги, нові знання понад існуючий стандарт;
  • свідомо здійснити вибір навчального закладу.
  • Створення позитивного іміджу школи потрібне учителям, педагогам для того, щоб:
  • використати ширші можливості для самореалізації;
  • досягати вищого результату в роботі;
  • мати можливість отримувати додаткову заробітну плату.
  • Створення позитивного іміджу школи потрібне керівникам навчальних закладів для того, щоб:
  • визначити нову стратегію управління школою в умовах ринкових відносин;
  • забезпечити сприятливі умови для розвитку педагогічної системи школи;
  • ефективніше управляти матеріальними, фінансовими та людськими ресурсами.
  • Висновки:
  • Зуєвська І. Критерії ефективності позитивного іміджу школи // Директор школи.—2006.—№2 (386).
  • Литвинов И. Хороший директор — хорошая школа // Персонал.—1998.—№4.
  • Струкова І. Новий тип керівника школи на етапі змін // Управління школою.—2006.—№2(122).
  • Пискунов М.С. Имидж образовательного учреждения: структура и механизмы формирования // Мониторинг и стандарты в образовании. 1999.№ 5.
  • http://kazachiner.narod.ru
  • Список використаних джерел:


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка