В україні запрацювала Національна дитяча гаряча лінія



Сторінка1/3
Дата конвертації26.01.2017
Розмір0,5 Mb.
  1   2   3
В Україні запрацювала Національна дитяча «гаряча лінія»



З початку 2013 року в Україні з’явилася нова всеукраїнська «гаряча лінія» - для дітей та про дітей. Лінію, яка відтепер діє за номером 0 800 500 225, відкрили у Міжнародному жіночому правозахисному центрі «Ла Страда-Україна». Тут маленькі українці знайдуть підтримку та пораду стосовно своїх проблем, якими їм нема з ким поділитися. Батьки, вчителі та вихователі матимуть змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей. Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх українських операторів.

Створення окремої «гарячої лінії» з дитячих питань стала відповіддю на кількість запитів, які були отримані протягом останніх років на Національну «гарячу лінію» з питань запобігання насильства в сім’ї та захисту прав дітей – у 2011 році понад 6 тисяч телефонних звернень надійшли від самих дітей або з дитячих питань, що становить половину усіх дзвінків, за підсумками 2012 року таких дзвінків також близько половини від загальної кількості – близько 5 тисяч.

При цьому, в Україні досі немає жодної національної «гарячої лінії» для дітей, яка, безумовно, має бути окремою структурою з фахівцями, спеціально підготованими для консультування дітей.

На Національній дитячій "гарячій лінії" Центру «Ла Страда-Україна» консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники. Коло питань, з яких вже надаються консультації, досить широке і було сформовано на основі отримуваних останніми роками запитів від абоненоів. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії», - насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.

Створення такої гарячої лінії буде відповідати положенням низки міжнародних документів, ратифікованих Україною, включаючи Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуальниого насильства № 201. Стаття 13 цієї Конвенції говорить, що "кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів, щоб заохочувати і підтримувати створення інформаційних послуг, таких як телефон або інтернет гарячі лінії, щоб консультувати абонентів, навіть конфіденційно, або з урахуванням їх анонімність ". У статтях 82-83 Заключних зауважень Комітету ООН про права дитини щодо України зазначається, що "Комітет вітає створення безкоштовних телефонів довіри для дітей групи ризику або потребують захисту, таких як лінія довіри і ті, які встановлені Ла Страда-Україна, у відповідності з рекомендацією Комітету (CRC/C/OPSC/UKR/CO/1, пункт. 34)».

У 2012 році Національна "гаряча лінія" із запобігання насильству та захисту прав дітей Центру «Ла Страда-Україна" стала асоційованим членом Child Helpline International - всесвітньої мережі дитячих телефонів довіри, яка об’єднує високі стандарти телефонного консультування саме дітей. Виконавши усі вимоги міжнародних стандартів, Центр «Ла Страда-Україна» та його новостворена Національна дитяча «гаряча лінія» в 2013 році очікує на отримання повноправного членства в СHI.

Що таке торгівля людьми

Проблема торгівлі людьми – одного з найнегативніших явищ сучасного суспільства – уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття. У той час особлива увага приділялася жінкам з Великобританії, яких змушували до проституції в країнах континентальної Європи. Так з'явився термін ”біле рабство”, який пізніше поширився на загальне поняття торгівлі людьми.

З тих пір феномен торгівлі людьми піддається постійному аналізу і є предметом багатьох суперечок і дискусій. Однак якщо подивитися на більшість документів, публікацій, виступів з проблеми, то стане очевидно, що часто поняття ”торгівля людьми” обмежується ”торгівлею жінками”. При цьому в більшості випадків мова йде про торгівлю жінками з метою використання в проституції, порнобізнесі, сексуальній сфері тощо. Безумовно, торгівля жінками є складовою частиною злочину ”торгівля людьми”. Однак поняття ”торгівля людьми” є більш широким: об'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, незалежно від статі і віку.

Метою торгівлі жінками може бути насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово чи за замовленням, використання в сексуальному бізнесі. Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві, дітей – у жебрацтві, осіб будь-якої статі і віку – для вилучення і трансплантації органів.

У даний момент найбільш повне визначення торгівлі людьми дає ”Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Протокол є основним сучасним документом, спрямованим на боротьбу з цим злочином. Він визначає торгівлю людьми як: Здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховання чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.

З приведених вище визначень випливає, що торгівля людьми – це сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства.

Корисні поради

Які консультації можна отримати на Національній „гарячій лінії” з питань запобігання торгівлі людьми?

Консультації щодо процедури легального працевлаштування за кордоном та наслідків нелегального працевлаштування

Консультації з питань навчання за кордоном

Консультації щодо укладення шлюбу або розлучення з іноземцем/кою

Консультації щодо небезпеки потрапляння в ситуацію торгівлі людьми

Інформаційні консультації щодо виїзду з туристичною чи приватною метою До нас також можна звернутися:

із проханням сприяти у пошуку зниклих за кордоном

щодо пошуку шляхів повернення на батьківщину осіб, які потерпіли від торгівлі людьми

щодо організації соціальної допомоги потерпілим від торгівлі людьми. Також на „гарячій лінії” можна отримати консультації з питань: - дитячої праці та її найгірших форм, - правил та можливостей працевлаштування неповнолітніх, - проблем дітей трудових мігрантів.



Якщо Ви їдете навчатись за кордон:

Для того, щоб отримати дозвіл на навчання за кордоном (студентська віза), Вам необхідно підготувати ряд документів. Як правило, до посольства обраної Вами країни подаються:

Свідоцтво про закінчення середньої школи (оригінал і переклад, завірений у нотаріуса та затверджений Міністерством закордонних справ України)

Документ про здачу іспитів до ВНЗ України

Довідка про те, що Ви не були засуджені

Підтвердження того, що обраний навчальний заклад за кордоном зацікавився Вами Без сумніву, знання мови країни перебування є основною умовою для отримання дозволу на навчання. Часто навчальні заклади вимагають посвідчення про здачу іспитів з мови. Майже всі вищі навчальні заклади мають спеціальні мовні курси для іноземців. Запам'ятайте, туристична віза не дає права на отримання статусу студента за кордоном! Більш докладну інформацію про можливість навчатись за кордоном, Ви можете отримати у посольстві обраної Вами країни, а також у культурному центрі/товаристві посольства.



Якщо Ви їдете працювати за кордон:

Перевірте, чи має фірма ліцензію на такий вид діяльності як „посередництво в працевлаштуванні за кордоном”, видану Міністерством праці та соціальної політики України, та копію дозволу на працевлаштування громадян України, виданого роботодавцю уповноваженим органом країни працевлаштування, або копію ліцензії на впровадження посередницької діяльності у працевлаштуванні громадян України, виданого уповноваженим органом країни працевлаштування посереднику. Зазначені документи повинні бути засвідчені згідно з законодавством країни їх видачі та легалізовані у консульській установі України (можуть бути також засвідчені у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС України, якщо міжнародними документами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше).

Перевірити достовірність ліцензії можна, звернувшись до регіональної Державної служби зайнятості (якщо ця фірма регіональна) або Управління політики зайнятості та трудової міграції Міністерства праці та соціальної політики.

Перебуваючи на фірмі Ви маєте право ознайомитися з такими документами як: - копія свідоцтва про державну реєстрацію; - оригінал ліцензії; - інформація про повне найтування посередника (його адреса, номера телефонів, імена й по батькові керівників (власників); - номери телефонів місцевого органу державної служби зайнятості України, представництва Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва; - нормативно-правові акти, яких повинен дотримуватися посередник при наданні посередницьких послуг в працевлаштуванні українських громадян за кордоном; - витяги з Закону „Про захист прав споживачів” в частині надання послуг; - книга відгуків і пропозицій.

Поцікавтесь, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном.

Фірма-посередник має надати проект трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем, завірений роботодавцем.

Згідно законодавства України, фірма яка пропонує посередництво в працевлаштуванні за кордоном, не має права брати передоплату у будь-якій формі за надання послуг до укладання трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем.

У разі, якщо Ви вирішили скористатися послугами фірми посередника, необхідно обов'язково оформити свої відносини у формі письмового договору на надання посередником послуг у працевлаштуванні за кордоном: - номер, дата, місце укладання договору; - назва та адреса посередника, номер видачі ліцензії на посередництво в працевлаштуванні на роботу за кордон; - дані про клієнта (прізвище, ім'я та по батькові, адреса проживання тощо); - визначення предмету договору: які послуги пропонуються при працевлаштуванні на роботу за кордон; - місце підписання трудового договору (контракту) з роботодавцем; - права, обов'язки і відповідальність сторін; - умови зміни, розриву та анулювання договору; - порядок вирішення спірних питань; - визначення форс-мажорних обставин і дії сторін при їх появі; - перелік додаткових платних послуг; - строк дії договору; - реквізити сторін договору;

У трудовому договорі (контракті) повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи: тривалість робочого дня, вихідні дні, оплата праці, умови проживання, страхування (в тому числі від нещасного випадку, хвороби, медичне).

Уникайте використання в контракті фраз типу: „та інші види робіт”, „всі роботи на вимогу роботодавця”. Цей договір складається у двох примірниках: один віддається клієнту, а другий залишається у посередника.

Підписання трудового договору (контракту) є обов'язковою умовою легального працевлаштування.

Трудовий договір (контракт) повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською) у 2 примірниках.

Погоджуйтесь на сприянні у працевлаштуванні лише на умові оформлення спеціальної робочої візи. Пам'ятайте, службова, туристична та гостьова візи не дають права на легальну роботу за кордоном.

Необхідно отримати від посередника документи про кошти сплачені йому за надані послуги.

Пам'ятайте, наявність копії закордонного паспорту чи копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера значно полегшить процедуру відновлення документів у разі необхідності.

Зателефонуйте до посольства тієї країни, в яку плануєте їхати працювати, та уточніть, чи відкривається на даний момент робочі візи для громадян України за даною спеціальністю; а також які документи треба надати для відкриття робочої візи, і скільки вона коштуватиме.



Що таке система Au Pair?

Згідно з правилами системи, працювати в якості Au Pair (з фр.- „няня”) може особа у віці від 19 до 24 років, що не має сім'ї і дітей. Система передбачає проживання у сім'ї, допомогу по догляду за дітьми і виконання поточних господарських справ (30 годин на тиждень), а також відвідування мовних курсів. Однак, в обов'язки учасника системи не входить турбота про дітей молодше двох років, оскільки в осіб, які влаштовуються в якості Au Pair, як правило, немає достатнього досвіду по догляду за дітьми такого віку. Учасник системи має право на вихідний раз на тиждень.

Документи, необхідні для участі в системі:

фотографії на документи (кількість і формат за вимогою);

декілька фотографій, на яких зображені Ви з Вашою сім'єю, з дітьми про яких Ви піклувалися;

медична довідка, яка вказує наявність хронічних захворювань;

рекомендаційні листи, характеристики від роботодавця у якого Ви працювали, в яких повинні бути вказані риси Вашої вдачі, відношення до роботи і життя. Обов'язково треба вказати ім'я і адресу людей, які дали характеристику;

інформація про наявність досвіду по догляду за дітьми, термін і тип вихідного. Характеристику можуть дати батьки дітей, за якими Ви доглядали. Прохання вказати ім'я та адресу людей, які дали характеристику. Якщо Ви працювали у дитячому садку, додайте характеристику з місця роботи;

копію вашого останнього шкільного свідоцтва (атестата);

посвідчення про знання мови країни, в яку Ви їдете.



Права особи, яка їде в якості Au Pair:

Ви маєте право на власну кімнату;

Ви маєте право вживати будь-яку їжу, за бажанням;

Вам повинні надавати кишенькові гроші;

Ви маєте право на канікули (два або чотири тижні), якщо Ви перебуваєте в країні протягом року;

Ви маєте можливість поліпшити знання іноземної мови;

Ви маєте можливість поміняти сім'ю, якщо виникли конфлікти;

Ви маєте право на страхування здоров'я від нещасних випадків (тільки в Німеччині);

Ви маєте право на квитки в громадському транспорті (тільки в Німеччині).



Корисна інформація:

Переконайтесь, що Ваш паспорт дійсний на той термін, який передбачений Вашим контрактом.

Термін перебування вказаний у Вашій Au Pair-візі.

Ваш сімейний контракт повинен містити інформацію про медичне страхування, яке діє у Європі. У деяких країнах Ви повинні мати власний медичний страховий поліс.

Контракт укладається на термін від трьох місяців до одного року.

Якщо Ви водите машину, потурбуйтеся про міжнародні права водія. Європейські машини, як правило, стандартні у використанні, так що Ви зможете навчитися їх водити.

Сума Ваших кишенькових грошей буде становити 200 євро на місяць.

Ви повинні мати певний досвід по догляду за дітьми: робота в таборах, на рятувальних станціях, досвід лідера, вчителя, волонтера і тому подібне. Ви повинні надати рекомендаційні листи, які засвідчують досвід по догляду за дітьми.

Пам'ятайте, що Ви представляєте свою країну і Ваша поведінка повинна бути гідною. Непомірне вживання алкоголю, ненормативної лексики, яких-небудь наркотичних речовин, є достатніми підставами для негайного звільнення Вас від обов'язків системи Au Pair.



Ви плануєте вийти заміж за іноземця:

Запам'ятайте, фіктивний шлюб – злочин. Це може стати причиною Вашого ув'язнення або депортації (видворення з країни)

Ви повинні мати якомога більше інформації про свого майбутнього чоловіка: чи має він постійну роботу, чи був він одружений, скільки разів, чи розлучений він офіційно (розлучення та окреме проживання – різні речі)

Запропонуйте нареченому зустрітися не на „нейтральній” території (це може поставити Вас у залежність), а в Україні – у нас є багато мальовничих куточків та місць для комфортного відпочинку

Поцікавтесь особливостями шлюбного законодавства країни, в якій Ви плануєте жити, у тому числі – правами спільних дітей, Вашими правами при розлученні. Це можна зробити у посольстві та у юриста

Порадьтеся з юристом щодо укладання шлюбного контракту. Переконайтесь, що шлюб, зареєстрований в Україні, буде дійсним за кордоном. При необхідності, свідоцтво про шлюб можна легалізувати (затвердити у нотаріуса, Міністерстві юстиції та Міністерстві закордонних справ України)

Виїжджаючи за кордон по гостьовій візі або по візі нареченої (віза нареченої для поїздки у США громадянкам України видається у Посольстві США в Польщі), пам'ятайте, ці візи не дають права на роботу

Залишіть копію закордонного паспорта та точну адресу Вашого нареченого батькам. Регулярно телефонуйте додому.



Поради, які будуть корисними перед поїздкою за кордон:

Нікому не довіряйте Ваш паспорт. Документи, що засвідчують Вашу особу, завжди повинні знаходитись тільки у Вас.

Якщо Ви збираєтесь працювати чи навчатись за кордоном, Вам необхідно підписати контракт. Контракт повинен бути написаний зрозумілою Вам мовою, а також містити інформацію про умови (оплата, вихідні дні, робота у святкові дні, медичне страхування), місце та час Вашої майбутньої праці чи навчання.

Залиште вдома детальну інформацію про своє майбутнє перебування за кордоном з адресою та контактними телефонами, а також копію свого паспорта та контракту. Ми б також рекомендували залишити своє фото та адреси Ваших іноземних друзів. • Дізнайтесь номери телефонів українських посольств та консульських представництв за кордоном та візьміть їх з собою. Якщо Ви опинились у скрутній ситуації або Вам хтось загрожує, звертайтесь до представників своєї країни, які допоможуть Вам. Якщо у країні Вашого перебування немає посольства України – телефонуйте у посольство України в сусідній державі.

У зарубіжних країнах активно працюють неурядові організації та служби, котрі надають допомогу особам, які опинились у скрутному становищі. Звертайтесь до них у разі необхідності.

Термін перебування на території іноземної держави вказаний у Вашій візі. Порушення візового режиму унеможливить Ваш наступний виїзд за кордон. Дотримуйтесь правил візового режиму!

Пам'ятайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови значно полегшить Ваше перебування за кордоном. Куди, в які організації можна звернутися у разі небезпеки: загрозі власному життю, свободі?

Перш за все зателефонувати до посольства України або консульського представництва. Якщо у країні перебування немає посольства України – телефонувати у посольство України в сусідній державі.

Також можна звернутися до неурядових організацій та служб, які надають допомогу жінкам, що потрапили в біду. Їх послуги, наприклад, тимчасовий притулок, допомога в поверненні додому, юридична підтримка та соціальний супровід. Ми маємо телефонну базу і можемо запропонувати Вам телефони посольств, консульств та неурядових організацій.



На „гарячій лінії” Центру „Ла Страда - Україна” можна також отримати корисні номери:

? дипломатичних представництв іноземних держав на території України

? дипломатичних представництв України на території іноземних держав

? міжнародних та неурядових організацій України та за кордоном

? управлінь, відділів боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми в областях

? Консульського відділу МЗС

? Центру захисту українських громадян за кордоном при МЗС

? обласних відділів дільничних інспекторів Які додаткові можливості пропонує Національна „гаряча лінія” з питань запобігання торгівлі людьми? Щосуботи з 10 до 14 години на Національній „гарячій лінії” з питань запобігання торгівлі людьми консультують експерти, які перевіряють фірми, що є посередниками при працевлаштуванні за кордоном та працюють на території України. Спеціалісти Державного центру зайнятості можуть перевірити дійсність ліцензії фірми та повідомити чи надходили на дану фірму скарги.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка