Вакцинопрофілактика інфекційних хвороб у дітей



Скачати 34,34 Kb.
Дата конвертації19.12.2016
Розмір34,34 Kb.

Тема: ВАКЦИНОПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ У ДІТЕЙ

  • Вакцинація - це спосіб створення активного імунітету з
  • допомогою вакцин (Н.В.Медуніцин, 1999).
  • Імунізація - це створення не лише активного, але й пасивного імунітету, який може бути досягнутий шляхом введення готових антитіл чи переносу імунокомпетентних клітин.
  • Активна імунізація (вакцинація) - один з основних напрямків імунопрофілактики інфекційних захворювань, який грунтується на створенні в популяції протективного імунітету і, відповідно, стійкості до певних інфекцій шляхом створення чи посилення штучного імунітету в процесі вакцинації (Сміян І.С., Чернишова Л.І. та ін., 2001).
  • Вакцинація - це стимуляція імунної системи людини штучно введеними ззовні інфекційними агентами з певними антигенними властивостями, які викликають вироблення власних антитіл до певного збудника без виникнення інфекційного захворювання (Волянська Л.А., 2002).
  • Мета активної імунізації - формування несприйнятливості організму до тієї чи іншої інфекції.
  • Завдання імунопрофілактики - є керування імунною відповіддю для попередження захворювання у окремих осіб чи груп населення.
  • Актуальність:
  • 1.Зростання протягом останніх років кількості випадків захворювання на “керовані” інфекції (інфекції для попередження яких наявні вакцини) чому є кілька причин суб”єктивного та об”єктивного характеру:
  • - масове використання препаратів зі зменшеним вмістом антигенів, що не забезбечує протективного рівня імунітету;
  • - значна за географічними розмахами міграція населення (складно контролювати дотримання термінів вакцинації та ймовірність реалізації захворювання привозними штамами мікроорганізмів зі зміненою антигенною структурою);
  • - урбанізація та скупченість населення;
  • - низький рівень життя, що продовжує неухильно знижуватись;
  • - погіршаня екології;
  • - зміни кліматичних умов в межах одного регіону;
  • - еволюційно-пристосувальні зміни мікроорганізмів;
  • - низький рівень охоплення щепленнями дитячого населення;
  • - широка компанія в засобах масової інформації по висвітленню негативних наслідків та ускладнень активної вакцинації;
  • необгрунтовано велика кількість протипоказань до вакцинації та відмов від неї;
  • 2. Різке зниження, до 1%, кількості практично здорових дітей, що в свою чергу веде до неадекватності імунної відповіді навіть при дотриманні всіх вимог планової активної імунізації.
  • 3. Вакцинація щорічно спасає життя більш як 3 млн. дітей світу.
  • 4. Значний економічний ефект від вакцинації через зниження рівня захворюваності, інвалідизації після перенесених інфекційних хвороб та смертності в умовах демографічної кризи в країні з мінусовим приростом населення і прогресивним старінням нації.
  • Вакцинальний процес - це комплекс складних процесів антитілоутворення, адаптаційних (скритих) і поствакцинаційних реакцій та поствакцинаційних ускладнень.
  • Фази антитілоутворення:
  • 1. індуктивна - від моменту введення антигена до утворення антитілпродукуючих клітин (триває 12-24 години);
  • 2. наростання продукції антитіл (триває 4-30 днів);
  • 3. зниження рівня антитіл (триває від кількох місяців до багатьох років).
  • Індуктивна фаза:
  • І. власне стадія індукції (аферентна):
  • 1. ендоцитоз атнигена (фагоцитоз, піноцитоз)
  • 2. розщеплення антигена (процессінг)
  • 3. презентація антигена Т-клітинам
  • ІІ. імунорегуляторна (проліферативна)%
  • 1. проліферація
  • 2. диференціювання імунорегуляторних клітин (ампліфайєрів, хелперів, супресорів, контрсупресорів
  • та ін.)
  • 3. дія імунорегуляторних медіаторів клітинної взаємодії.
  • Участь Т-хелперів і їх продуктів в антиінфекційному
  • імунітеті
  • Т-хелпери
  • Цитокіни
  • Тх1
  • гама ІФ; ІЛ-2.3; ФНП-альфа; ГМ-КСФ
  • внутрішньоклітинні інфекції (вірусні, туберкульоз, бруцельоз, проказа, лістеріоз, лейшманіоз, кандидиз
  • та ін.)
  • Тх2
  • ІЛ-3,4,5,6,9,10,13; ГМ-КСФ
  • позаклітинні інфекції викликані стафілококами, нейсеріями, мікоплазмами та ін. Гельмінтози, бореліози
  • Імунологічна пам’ять - це властивість організму швидко реагувати на повторний контакт з антигеном.
  • Фази розвитку постакцинального імунітету:
  • 1. латентна фаза (декілька діб) - інтервал між введенням антигена і появою антитіл, цититоксичних клітин і ефекторів підвищеної чутливості сповільненого типу.
  • 2. фаза росту (тривалість в межах 4 днів до 4 тижнів) - нагромадження антитіл і імунокомпетентних клітин в крові
  • 3. фаза зниження імунітету проходить спочатку швидко, потім повільно протягом кількох років і десятиліть.
  • Вакцинальні препарати
  • 1. Живі вакцини
  • 2. Інактивовані (вбиті) вакцини
  • 3. Хімічні вакцини
  • 4. Анатоксини
  • 5. Векторні (рекомбінантні) вакцини: проти гепатиту В, ротавірусної інфекції.
  • 6. Синтетичні вакцини - штучно створені антигенні детермінанти мікроорганізмів.
  • 7. Асоційовані вакцини: АКДП.
  • МЕТОДИ ВАКЦИНАЦІЇ
  • Внутрішньошкірний
  • Підшкірний
  • Внутрішньом’язовий
  • Аерозольний
  • Інгаляційний
  • Підшкірний, внутрішньошкірний та внутрішньом’язовий метод
  • Недоліки:
  • 1. ймовірність порушення правил асептики
  • 2. необхідність використання одноразових шприців
  • 3. мала продуктивність.
  • Нашкірний метод
  • Недоліки:
  • 1. нестандартність дозування препарата
  • 2. нестандартність техніки скарифікації
  • 3. мала продуктивність
  •  
  •  
  • Безголковий метод
  • Переваги:
  • 1. висока продуктивність
  • 2. зниження небезпеки заносу інфекції
  • 3. економність
  • 4. безболючість
  • Недоліки:
  • 1. можлівість появи точкової кровотечі
  • більш виражена реакція на введення сорбованих препаратів за рахунок затримання в верхніх шарах шкіри
  • Аерозольний метод
  • Недоліки:
  • 1. невеликий відсоток засвоєння розпиленої вакцни при груповому способі вакцинації
  • 2. складність технології виготовлення вакцин
  • 3. використання наповнювачів, стабілізуючих додатків
  • 4. необхідність спеціального устаткування і пристосувань.
  •  
  • Ентеральний метод
  • Недоліки:
  • 1. необхідні високі дози вакцин, через руйнування антигенів шлунковим соком висока вартість вакцин
  • КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ УКРАЇНИ
  • Розділ 1. Щеплення за віком
  • Вік
  • Щеплення проти
  • 1 день
  • Гепатиту В2
  • 3 день
  • Тубер-кульозу1
  • 1 місяць
  • 3 місяці
  • Гепатиту В2
  • Дифтерії, кашлюку,правця3
  • Поліомієліту4
  • 4 місяці
  • Дифтерії, кашлюку,правця3
  • Поліомієліту4
  • 5 місяців
  • Гепатиту В2
  • Дифтерії, кашлюку,правця3
  • Поліомієліту4
  • 6 місяців
  • Вік
  • Щеплення проти
  • 12-15
  • Місяців
  • Кору, краснухи, паротиту5
  • 18 місяців
  • Дифтерії, кашлюку,правця3
  • Поліомієліту4
  • 3 роки
  • Поліомієліту4
  • 6 років
  • Дифтерії, правця3
  • Поліомієліту4
  • Кору, краснухи, паротиту5
  • 7 років
  • Тубер-кульозу1
  • Дифтерії3
  • 11 років
  • Кору, краснухи, паротиту5
  • (при відсутності вакцинації у 6 років)
  • 14 років
  • Тубер-кульозу1
  • Дифтерії, правця3
  • Поліомієліту4
  • Вік
  • Щеплення проти
  • 14 років
  • Тубер-кульозу1
  • Дифтерії, правця3
  • Поліомієліту4
  • 15 років
  • Краснухи (дівчата) паротиту (хлопці)5
  • 18 років
  • Дифтерії, правця3
  • Дорослі
  • Гепатиту В2
  • Дифтерії, правця3
  • Основні положення про організацію та проведення профілактичних щеплень (наказ №14 МОЗ України):
  • 1. Всі щеплення проводяться в суворій відповідності до інструкцій по застосуванню вакцинальних препаратів.
  • 2. В містах профілактичні щеплення проводяться в кабінетах для щеплення дитячих поліклінік, медико-санітарних частинах, а в сільській місцевості у відповідних лікувально-профілактичних закладах. Дітей, які відвідують дитячі або учбові заклади дозволяється щеплювати в цих закладах. Категорично забороняється проведення щеплень в домашніх умовах.
  • 3. Про день проведення профілактичних щеплень дітям, які відвідують дошкільні заклади та школи, слід зазделегідь повідомляти батьків.
  • 4. Діти, які підлягають щепленню повинні бути попередньо обстежені лікарем (фельдшером) з врахуванням анамнестичних даних (попередні захворювання, сприйнятливість раніше проведених щеплень, наявність алергічних реакцій на лікарські препарати, харчові продукти, тощо). Безпосередньо перед щепленням діти ретельно оглядаються лікарем з обов’язковою термометрією.
  • 5. Дітям, які щеплюються з порушенням встановлених термінів у зв’язку з тимчасовими протипоказами, вакцинація проводиться за індивідуальним календарем згідно рекомендацій відповідних спеціалістів та діючими інструкціями по застосуванню препаратів.
  • 6. Постійно проводити облік дітей із соціально-неблагоприємних родин та тимчасово прибулих з інших місць проживання з обов’язковим проведенням їм щеплень відповідно віку та календаря профілактичних щеплень.
  • 7. Всі профілактичні щеплення проводяться тільки шприцами одноразового використання.
  • 8. Шприци та голки призначені для профілактичних щеплень забороняється використовувати повторно для інших цілей.
  • 9. Щеплення проводиться медичними працівниками, які пройшли спеціальну підготовку та ознайомлені з правилами організації та технікою проведення щеплень, а також навчені способам надання невідкладної допомоги при виникненні поствакцинальних ускладнень.
  • 10. В приміщенні, де проводиться вакцинація обов’язково мають бути набори для надання невідкладної медичної допомоги та протишокової терапії.
  • Правила застосування бактерійних та вірусних препаратів:
  • 1.   Перед застосуванням препарату необхідно ретельно перевірити відповідність написів на коробці (упаковці) та ампулі чи флаконі, а також цілісність останніх.
  • 2.   При порушенні герметичності ампули (флакона), відсутності маркування чи відомостей на етикетці, при наявності сторонніх домішок в самому препараті, при любій зміні фізико-хімічних властивостей, порушенні умов зберігання та закінченні терміну придатності вакцинальний препарат признається непридатним для використання.
  • 3. Потрібно ретельно ознайомитись з вказівками про деякі особливості застосування препарату, які можуть бути повязані з видозміною препарату чи залежать від фірми виробника. 4.   Ампули (флакони) відкриваються безпосередньо перед застосуванням і їх вміст використовується відразу.
  • 5. Забороняється переносити відкриті ампули (флакони) з одного приміщення в інше. При необхідності такого переносу вони повинні бути ретельно накриті стерильною салфеткою.
  • 6. Невикористані залишки вакцинальних препаратів знищуються кипятінням чи замочуванням з певною екстинцією в відповідних дезрозчинах (2% розчин хлораміну, 3% розчин лізолу, тощо).
  • 7. Перед використанням ампулу (флакон) обтирають ваткою, змоченою спиртом, потім підпилюють і після повторного оббеззараження спиртом відломлюють шийку. При цьому дуже важливо, щоб в ампулу з живими вакцинами не потрапив спирт.
  • 8. При користуванні вакцин в флаконах, кришка останнього обробляється спиртом. Далі видаляється центральна частина ковпачка, повторно обробляється спиртом і потім гумовий корок проколюється товстою стерильною голкою, якою і проводиться набір препарату. Щеплення проводять іншою стерильною голкою одноразового використання.
  • 9. В шприц набирається кількість препарату, що відповідає одній вакцинальній дозі.
  • 10. Перед ін’єкцією препарату випускають через голку повітря так, щоб витіснити з голки його повністю.
  • 11. В асептичних умовах проводиться введення вакцини.
  • Побічні поствакцинальні реакції:
  • 1.   Алергічні реакції на компоненти вакцин;
  • 2.   Ефекти хвороби в стертій формі чи легкому перебігові;
  • 3.   Місцеві реакції в місці ін’єкції у вигляді гіперемії чи набряку;
  • 4.   Катар верхніх дихальних шляхів;
  • 5.   Гіпертермічна реакція;
  • 6.   Одноразові, рідше повторні короткочасні фебрильні судоми;
  • 7.   Неспокій, порушення сну;
  • 8.   Анорексія;
  • 9.   Блювання;
  • 10. Болі в животі.
  • 1.   Посвакцинальні ускладнення
  • (Слюсар Л.І. та ін. 1998 р.)
  • 1. на АКДП-вакцину;
  • 2. на АДС- (АДП-М)-анатоксин;
  • 3. на живу кореву вакцину;
  • 4. на живу паротитну вакцину;
  • 5. на живу поліомієлітну вакцину;
  • на BCG(БЦЖ)- (BCG-M)-вакцину.
  • 1. Клінічні прояви поствакцинальних ускладень можуть бути:
  • 1. Загальними:
  • 1.1. анафілактичний шок, токсико-алергічні стани;
  • 1.2. генералізована сироваткова хвороба;
  • 1.3. ураження нервової системи (енцефаліт, менінгоенцефаліт, енцефаломієлорадикулоневрит, парези, паралічі);
  • 1.4. судомний синдром на тлі гіпертермії чи без неї;
  • 1.5. тромбоцитопенія;
  • 1.6. геморагічний синдром, геморагічний васкуліт;
  • 1.7. нефропатія;
  • 1.8. гострий гломерулонефрит;
  • 1.9. міокардит;
  • 1.10. остеомієліт;
  • 1.11. астматичний приступ, синдром крупу;
  • 1.12. колаптоїдні стани;
  • 1.13. артрити;
  • 1.14. гранулоцитоз;
  • 1.15. гіпопластична анемія;
  • 1.1. системні захворювання сполучної системи
  • 1.2. раптова смерть
  • 2. Місцевими:
  • 2.1. інфільтрат;
  • 2.2. абсцес;
  • 2.3. лімфаденіт, лімфангоїт;
  • 2.4. флегмона;
  • 2.5. алергічний місцевий набряк;
  • 2.6. виразка в місці введення вакцини;
  • 2.7. келоїдні рубці;
  • 2.8. місцева гіперемія тканин.
  • Найбільш часті причини виникнення поствакцинальних ускладнень:
  • 1. вкорочення інтервалів між введенням різних вакцин (6 міс. між введенням живої паротитної вакцини і 2 міс. для решти);
  • 2. порушення техніки застосування препарату та перевищення рекомендованої дози;
  • 3. проведення щеплення на тлі наявного у дитини гострого чи загострення хронічного захворювання, тобто неправильна оцінка стану здоров’я дитини перед проведенням щеплення;
  • 4. порушення правил асептики та антисептики при проведенні щеплення;
  • застосування вакцинальних препаратів зі зміненими фізико-хімічними властивостями через порушення правил зберігання.
  • Поствакцинальні ускладнення:
  • 1.   Ускладнення пов’язані з порушенням режиму зберігання вакцин.
  • 2.   Ускладнення пов’язані з підвищеною чутливістю до препарату, яким вакцинують
  • 3.   Ускладнення пов’язані з порушенням техніки вакцинації.
  • 4. Ускладнення пов’язані з перевищенням дози препарату.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка