Велика донька України



Скачати 34,42 Kb.
Дата конвертації20.01.2017
Розмір34,42 Kb.

Велика донька України


Лариса Петрівна Косач

(в одруженні Косач-Квітка)



25 лютого 1871 р. – 19 липня 1913 р.

Терпіть кайдани – то несвітський сором.

Забуть їх, не розбивши, - гірший стид.

Видатна українська поетеса, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманіт-ніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці.

Також працювала в ділянці фольклори-стики і брала активну участь в українському національному русі.

Родина Косачів

Батько Петро Антонович Косач — юрист, дійсний статський радник, випускник Київського университету, високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис.

Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка (її поезію й оповідання для дітей українською мовою добре знали в Україні), була активною учасницею жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок».

Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському .

Лесин дід за матір’ю – Яків Драгоманов – був декабристом.

Дядько Лесі – Михайло Драгоманов – відомий публіцист, критик, історик, активний громадський діяч, якого царський уряд переслідував за ро прогресивних ідей.

Пригадую, … я привезла своїх

старших дітей Михася й Лесю до Києва; жили вони якийсь час у Михайла, щоб скількимога

ближче спізнатися з дядьком

і його родиною…





Зі спогадів матері - Ольги Петрівни Косач

Діти отримали домашню освіту. “ Мати завжди була проти казенної науки і дуже неохоче віддавала нас до гімназії (вже в старших класах)”. “ Вдома ж батьки намагалися дати нам якнайкраще виховання



Зі спогадів Ольги Петрівни Косач

Саме за сприяння матері, відомої тогочасної письменниці, молоді Косачі бралися до літературної творчості, росли національно свідомими людьми.

Дітей в родині Косачів було п’ятеро – два брати і три сестри. Батьки займалися громадською роботою, тоді дітей залишали під опікою родичів.


Я була малою горда! (Дитинство поетеси)

Ларису по-домашньому кликали Леся, а в п’ять років вона попросила, щоб її завжди називали Лесею. Коли ще Леся не вміла читати, батько навчив її переказувати за ним байки Л. Глібова, казки

О.Пушкіна.

Улюбленими творами дівчини стали вірші Тараса Шевченка. Рано (у 4 роки) навчилася читати. Деякий час Лариса навчалася в школі Олександра Мурашка в Києві. З цього періоду залишилась одна картина, намальована олійними фарбами. Пізніше їй довелося здобувати освіту самостійно, в чому допомагала мати.

Вона знала багато європейських мов, включаючи і слов'янські мови (російську, польську, болгарську та ін.), а також давньогрецьку, латинську, що свідчило про її високий рівень інтелектуальний. Олена Петрівна виховувала її як сильну людину, яка не мала права до надмірного виявлення своїх почуттів.

Леся безмірно любила її і дуже високо цінувала за все своє життя аж до смерті… наше мало не божество – маму” -, згадує сестра Лесі Ольга Косач-Кривинюк.

Леся безмірно любила її і дуже високо цінувала за все своє життя аж до смерті… наше мало не божество – маму” -, згадує сестра Лесі Ольга Косач-Кривинюк.

“Мамочка, голубочко, ластівочка, мамочко-серденько, голубонько”, - любязно щебетала Леся до матінки.

Ялта. Крим.

Грудень 1897 або січень 1898 р.


Олена Пчілка мала великий вплив на доньку. Мати виховувала дітей в українському дусі.

Навіть літературний псевдонім для доньки – Українка – мама вибрала сама.

Варвара Дмитрук

Леся із братом Михайлом та Маргаритою Комаровою



“... Я так люблю усіх!”

Леся з сестрою Ольгою

Серед рідних

Фотокартки з сімейного фотоальбому

Леся і батько були схожі між

собою і вродою, і вдачею. Любили людей, були лагідні та добрі, надзвичайно стримані, поблажливі. У сім’ї Косачів завжди панували мир, злагода, взаємоповага та любов.

Михайло Петрович Косач (псевдонім Михайло Обачний)- брат Лесі Українки український вчений-метереолог та письменник, автор ряду оповідань, друкованих в періодиці.

Сердечна дружба єднає Ларису з її старшим братом Михайлом. За нерозлучність в сім'ї їх називали спільним ім'ям «Мишолося», пізніше Ларису перезвали в сім'ї на Лесю



Родинний відпочинок

Доля розпорядилася так, що наділила Лесю дивовижними здібностями і в той же час примусила виборювати життя в щоденних муках і стражданнях.

Під час свята Водохреща в Луцьку дівчинка промочила ноги в крижаній воді. Спочатку боліла нога, потім рука. Діагноз – туберкульоз кісток, а потім і легень, нирок. Та ще в дитинстві поетеса засвоїла правило: щоб не плакать, треба сміятись.

Часто їй доводилось їздити на лікування до Криму та за кордон.

Прожила Л.Українка всього лише сорок два роки, і тридцять з них плідно працювала на літературній ниві.


Л.Українка в Криму. Чучурлар. 1897 р.

«Тридцятилітня війна духу й недуги»

Сім’я Косачів приятелювала з

Сім’я Косачів приятелювала з

Миколою Лисенком, а його

дружина вчила десятирічну

Лесю грати на фортепіано. У

Косачів гостювали Михайло

Старицький, Павло Житецький.

Пізніше зав’язалися дружні

стосунки з родиною Івана

Франка.

«… Разом із родинно

близькими людьми

майбутню поетесу

формувала, виховувала і

готувала до творчого

подвигу вся тодішня

передова Україна»

Олесь Гончар


Оксана Старицька, Ольга Косач

і Леся Українка

Літературна діяльність

«Мені легко було вийти на літературний шлях, бо я літературної родини походжу, але від того не менше кололи мене поетичні терни…»


Леся Українка з українськими письменниками 1903 рік.

Лист до Кобилянської - оригінал

Поетична творчість

Писати поезії Леся Українка почала рано, 9-літньою дівчиною (вірш «Надія»). Леся написала цей перший про долю своєї тітки Олени Антонівни Косач, засланої за участь у революційному русі до Олонецької губернії.

1893 р. березень -“ перша збірка поезій “На крилах пісень”.

1899 р. - друга збірка «Думи і мрії»

1902 р. - третя збірка «Відгуки»

Тематично багату її лірику трохи умовно можна поділити на особисту, пейзажну та громадянську.

Головні теми її ранніх ліричних поезій: краса природи, любов до рідного краю, особисті переживання, призначення поета й роль поетичного слова, соціальні та громадські мотиви.

У перших творах її помітні впливи Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Михайла Старицького, Генріха Гейне, але й у них видно виразні впливи Ольги Петрівни і Михайла Драгоманова на вибір її мотивів.

Надія

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, –

Там жити чи вмерти, мені все одно;

Поглянути ще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки…

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

[Луцьк, 1880]


Життєве кредо Лесі Українки

“ Я люблю мати в усьому ясність, і я за правду”.

“ Я звикла до кінця завершувати всі розпочаті справи.”

“ Я не боюся гіркої правди.”

“ Без бібліотеки трудно жити.”

“Тож підіте і скажіте,

Що поки я буду жити,

Не подумаю довіку

Зброї чесної зложити.

Не поет, у кого думки

Не літають вільно в світі,

А запутались навіки

В золотії тонкі сіті.”





Л. Українка “Давня казка”

Леся Українка . Твори

Леся Українка Перша поетична збірка . Березень 1893 року

За сприяння матері восени 1884 року у Львівському журналі “Зоря” зявилася перша Лесина публікація – вірші “Конвалія” та “Сафо”, підписані псевдонімом Леся Українка. Наступного року у Львові вийшла книжка перекладених оповідань М.Гоголя, авторами якої були Лариса та Михайло Косач.

Леся Українка Друга поетична збірка . 1899 рік



Contra spem spero!

(Без надії сподіваюсь)





Леся Українка

Гетьте, думи, ви, хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане

Та кора льодовая, міцна,

Може, квіти зійдуть – і настане

Ще й для мене весела весна.

Цей вірш вирізняє авторку як велику національну поетесу. Він є епіграфом до всієї її творчості.

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей,

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

[2 травня 1890 p.]

Леся Українка в українській літературі є представником неоромантизму.

ЇЇ поезія має яскраві ознаки цього художнього стилю, про які сама письменниця писала так: “ …замість простоти стилю знаходимо тут запал і завзятість, повний брак об’єктивності, нагромадження образів, порівнянь, докорів, погроз, обітниць, віщувань, жалю, надії, гніву – уся почуття, всі пристрасті людського серця відбились яскраво в тій огнистій ліриці… Навіть сама техніка фрази виміряна свідомо на те, що тепер звуть сугестією (внушенням).



ОСНОВНІ ОЗНАКИ НЕОРОМАНТИЗМУ як стильової течії модернізму такі:

1. Прагнення подолати розрив між ідеалом та дійсністю.

2. Герої – це могутні особистості, здатні перетворити бажане на дійсне.

3. Символомислення.

4. Ліризм, стихія почуттів людини.

5. Культ сили, волі, активності, чину, боротьби.

6. Ідеологічність. Переконання, що людина здатна перебудувати,

удосконалити дійсність і пропонує власний рецепт перебудови.

Від часу Шевченкового

Від часу Шевченкового

“поховайте та вставайте,

кайдани порвіте”

Україна не чула такого

сильного, гарячого та

поетичного слова,

як з уст сеї слабосилої,

хворої

дівчини.”

Іван Франко

Колодяжне – колиска Лесиного таланту

Інтер’єри білого та сірого будиночків


Драма-феєрія “Лісова пісня”

Твір написаний протягом 3-25 липня 1911 р.

Вийшла друком за життя поетеси в Києві

1912 року



Київ. Травень 1913 року

Драматургія

У другій половині 90-х років Леся Українка звертається до драматургії. Перша її драма «Блакитна Троянда» (1896) з життя української інтелігенції поширює тематику тогочасної української драми, що доти показувала переважно життя селянства.

Далі Леся Українка, широко використовуючи теми й образи світової літератури, розвинула новий жанр — драматичну поему.

1901р. - «Одержима»

1905р. - «У катакомбах»

1907р. - «Кассандра»

1911р. - «Лісова пісня»

1912р. - «Камінний господар»

Творчий доробок поетеси

Леся Українка здійснила

справжній творчий подвиг:

за 13 років, будучи важко

хворою, створила близько

20 драматичних творів, серед

яких першочергово треба

назвати "Одержиму",

"Кассандру", "У пущі",

Бояриню", "Адвоката

Мартіана". "Лісову пісню",

"Камінного господаря",

"Оргію".

Також з її голосу було записано

220 народних мелодій


Крим. 1897 року

Остання подорож Лесі Українки

  • Протягом свого життя Л.Українка багато подорожувала, відвідала Італію, Німеччину, Єгипет, Болгарію. Вона шукала порятунку від тяжкої своєї хвороби.
  • Останні роки життя Лесі Українки – це щоденна боротьба великого духу и слабкого тіла.
  • У цей час вона з чоловіком жила в Грузії. Чоловік там отримав призначення на роботу.
  • Фільм Романа Віктюка
  • про перебування Лесі Українки В Грузії

Вшанування пам’яті Лесі Українки

Лесина доля була незвичайна. Щедро обдарована талантом, наділена ніжним чутливим серцем, сповненим палкої любові до людей, поетеса зазнала і великого горя.

Протягом усього життя її переслідувала хронічна невигойна тоді хвороба.

Але ніщо не могло зламати Лесю Українку. Її життя – це сонячний промінь, що благовістом нового дня пробивається з темряви і кличе, і вабить до світла.

Іншої такої жінки – письменниці, борця немає у світі.

М.Олійник про Л.Українку

Портрети письменниці

Скрізь плач, і стогін, і ридання,

Несмілі поклики, слабі,

На долю марні нарікання

І чола, схилені в журбі.

 

Над давнім лихом України

Жалкуєм-тужим в кожний час,

З плачем ждемо тії години,

Коли спадуть кайдани з нас.

 

Ті сльози розтроюдять рани,

Загоїтись їм не дадуть.

Заржавіють від сліз кайдани,

Самі ж ніколи не спадуть!

 

Нащо даремнії скорботи?

Назад нема нам вороття!

Берімось краще до роботи,

Змагаймось за нове життя!

 

[1890]


 

Л у к а ш Березу ти сестрою називаєш?  Хто ж ти така?

М а в к а  Я - Мавка лісова. 

Л у к а ш  (не так здивовано, як уважно придивляється до неї) А, от ти хто! Я від старих людей  про мавок чув не раз, але ще зроду  не бачив сам.

М а в к а  А бачити хотів?

Зорові ілюзії Олега Шупляка

Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!


Надгробок Лесі Українки на  Байковому кладовищі в Києві

1. Справжнє прізвище Лесі Українки

А Вілінська Б Кобринська В Косач

Г Драгоманова

2. Коли і де вперше був використаний псевдонім «Леся Українка»?

А в 1884 р. Поезії «Конвалія» і «Сафо» Б в 1893 р. Збірка «На крилах пісень» В 1883 р. Оповідання М.Гоголя українською мовою. Г 1890 р. Вірш «Contra spem spero»

Виконуємо тестові завдання.

Виконуємо тестові завдання.



3. Вірш «Надія» був присвячений

А Ользі Кобилянській Б революціонерці Надії Сигиді В тітці Олені Косач Г не мав присвяти


  • Перша збірка поезій Лесі Українки називалася

  • А «Думи і мрії» Б «Мій шлях» В «На крилах пісень» Г «Сім струн»

5. Красу і поетичність природи Волині поетеса передала у творі

А «Бояриня» Б «Contra spem spero» В «Давня казка» Г «Лісова пісня»



6. Назва віршу «Contra spem spero» означає

А надія помирає останньою Б без надії сподіваюсь В живи й борися до кінця Г думки проти течії

Виконуємо тестові завдання.

Виконуємо тестові завдання.



7. Поезії Лесі Українки притаманні ознаки

А експресіонізму Б романтизму В неоромантизму Г неореалізму



8. Вже в 19 років Леся Українка створила

А власний підручник з історії Б збірку народних казок та оповідань В поетичну збірку «На крилах пісень» Г свій перший драматичний твір

9. Віддаючи високу шану громадянській і особистій мужності письменниці, назвав її «…трохи не одиноким мужчиною на всю соборну Україну»

А І.Франко Б М.Коцюбинський В М.Драгоманов Г М.Лисенко





10. Ліричний герой – це

А друге – ліричне Я поета, що розкриває переживання митцем певної ситуації Б те ж саме, що і автор твору, поет В абстрактна особа, вигаданий герой Г ніжна, поетична, мрійлива людина, щира душею

Виконуємо тестові завдання.

Виконуємо тестові завдання.



11. Словами

Ні! Я жива! Я вічно буду жити!

Я в серці маю те, що не вмирає!

Леся Українка утверджує

А своє безсмертя Б безсмертя духовного начала в людині В любов і жагу до життя Г заперечення смерті

12. Леся Українка похована

А в с.Колодяжному на Волині Б в Києві В в Сурамі (Грузія) Г у Львові



1 В

2 А

3 В

4 В

5 Г

6 Б

7 В

8 А

9 А

10 А

11 Б

12 Б

Відповіді на тестові питання

Домашнє завдання

1. Вірш “Contra spem spero” вивчити напам’ять і проаналізувати (письмово)

2. Скласти хронологічну таблицю до біографії та творчості письменниці.

3. Читати драму “Лісова пісня”



Методичну розробку теми

підготувала

учителька української

мови та літератури

ЗОШ №53

м.Маріуполя



ЧОРНОБАЙ

ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка